Рішення

від 09.11.2015 по справі 906/1461/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" листопада 2015 р. Справа № 906/1461/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 06.11.15)

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Державний науково - дослідний та проектно - вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" філіал "Житомиркомундорпроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс"

про стягнення 119994,08 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 119994,08 грн., з яких: 86400,00 грн. боргу за виконані роботи згідно договору підряду № 155/2013 на проведення проектних та вишукувальних робіт, 6739,21 грн. пені, 25299,67 грн. інфляційних нарахувань, 1555,20грн. річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2013 року між філіалом "Житомиркомундорпроект" Державного підприємства "Державний науково - дослідний та проектно - вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (позивач/підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс" (відповідач/ замовник) укладено договір підряду № 155/2013 на проведення проектних та вишукувальних робіт, згідно якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався за плату здійснити розробку проектно-кошторисної документації по об'єкту: Капітальний ремонт будівлі ГЕС за адресою: м.Житомир, вул.Жуйка,12, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену підрядником документацію.

Відповідно до п.1.4 вказаного договору, строк виконання робіт за цим договором встановлюється у 2 місяці з моменту одержання підрядником суми авансу, але виключно за умови погодження сторонами Технічного завдання.

Загальна ціна робіт за цим договором становить 108000,00грн. (п.2.1 договору).

Згідно з п.2.2 договору, у строк до 7 днів після підписання сторонами цього договору замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 20% від ціни робіт. Повний розрахунок за цим договором здійснюється не пізніше 7 банківських днів з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.

За даними позивача, 30.07.13 позивач отримав від відповідача аванс в розмірі 21600,00грн.

04.09.14 супровідним листом №54 позивач направив відповідачу виконану проектно-кошторисну документацію, акт передачі документації та Акт виконаних робіт №155/2013 у двох примірниках, просив відповідача підписати і повернути один примірник Актів. Вказані документи отримав директор ТОВ "Житомиркомунсервіс" 04.09.14 за вх.№12/23, про що свідчить його підпис на листі (а.с.13).

За п.4.1 договору, підрядник подає замовнику Акт приймання-передачі та саму документацію у двох примірниках.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти подані підрядником документацію та Акт і протягом трьох календарних днів з дня отримання акта приймання-передачі документації підписати його та повернути підряднику один примірник.

Пунктом 3.1 договору, передбачено, що замовник зобов'язаний при отриманні технічної документації повернути підряднику належно оформлений акт приймання-передачі виконаних робіт.

Натомість, відповідач не повернув підписаний ним Акт приймання-передачі проектних робіт та не оплатив виконані роботи у встановлений строк до 14.09.15.

Згідно п.4.4 договору, якщо у встановлені договором строки підрядник не отримує підписаний замовником Акт приймання-передачі документації або його мотивовану відмову, документація вважається такою, що прийнята з додержанням усіх умов договору.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 86400,00грн. (108000-21600).

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 86400,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач з посиланням на ст.232 ГК України, просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 6739,21 грн.(а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки сторони у договорі не передбачили стягнення пені як відповідальніть за несвоєчасне виконання зобов'язання замовником по оплаті за надані послуги підрядником, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 6739,21грн. пені.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 25299,67 грн. інфляційних та 1555,20 грн. 3% річних . Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі (а.м.5).

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 113254,87грн., з яких: 86400,00грн. боргу, 25299,67грн. інфляційних, 1555,20грн. річних. В частині стягнення 6739,21 грн. пені суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявленої вимоги.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиркомунсервіс" (10020, м.Житомир, вул.Богунська,50, код 38190789) на користь філіалу "Житомиркомундорпроект" Державного підприємства "Державний науково - дослідний та проектно - вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (10020, м.Житомир, вул.Ватутіна 10-б, код 34729109) - 86400,00 грн. боргу, 25299,67грн. інфляційних, 1555,20грн. річних, 1698,82 грн. судового збору.

3.Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 6739,21 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)