Рішення

від 02.11.2015 по справі 910/20068/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015Справа №910/20068/15

За позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-МЄДІА" треті особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю «Техінвестсервіс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кепітел-Сістемс» простягнення 32 983 864,17 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Коротюк М.Г. - представник за довіреністю;

від відповідача: Онищук М.Ю. - представник за довіреністю;

від третіх осіб: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ :

Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Столичний" заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-МЄДІА" заборгованості за Кредитним договором №1572-КЮ-13 від 04.11.2013 в розмірі 32 983 864,17 грн., в тому числі: 30 340 000,00 грн. - сума простроченої заборгованості, 551 107,40 грн. - сума нарахованих процентів, 861 988,50 грн. - сума прострочених процентів, 1 147 101,37 грн. - сума пені за простроченою заборгованість за кредитом, 77 166,66 грн. - сума пені за простроченими нарахованими доходами та 6500,24 грн. - сума штрафу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ПАТ АБ "Столичний" посилається на те, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання за Кредитним договором №1572-КЮ-13 від 04.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 порушено провадження у справі №910/20068/15, розгляд справи призначено на 14.09.2015.

01.09.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

11.09.2015 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено до 05.10.2015.

02.10.2015 позивач через відділ діловодства суду подав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також заяву про розгляд справи без участі його представника.

05.10.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав ряд клопотань, а саме:

- про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестсервіс»;

- про витребування у ПАТ АБ «Столичний» Договору застави цінних паперів №1572-ЦП-14(1) від 27.11.2014;

- про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 за клопотанням представника відповідача продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техінвестсервіс». В задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів судом відмовлено. Розгляд справи відкладено до 19.10.2015.

08.10.2015 та 16.10.2015 позивач через відділ діловодства суду подав заяву та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

19.10.2015 відповідач подав до відділу діловодства Господарського суду міста Києва заяву про залучення до участі у справі, в якості третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кепітел-Сістемс», а також заяву про залишення позову без розгляду, в зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, в частині надання оригіналів документів доданих до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 за клопотанням представника відповідача залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кепітел-Сістемс». В задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду судом відмовлено. Розгляд справи відкладено до 02.11.2015.

27.10.2015 позивач через відділ діловодства суду подав додаткові документи та письмові пояснення, в яких зазначив, що кінцевий термін повернення кредитних коштів згідно з додатковою угодою від 03.11.2014 №4 до кредитного договору встановлено - 05.07.2015, але всупереч чинному законодавству України та кредитному договору, кошти та проценти за користування кредитними коштами відповідачем не сплачено.

02.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТОВ "ІНТЕР-МЄДІА" проти позову заперечує з підстав того, що у позивача відсутні достатні та допустимі докази наявності боргових зобов'язань у відповідача. Крім того, відповідач не погоджується з тим, що банк надавав грошові кошти ТОВ "ІНТЕР-МЄДІА", а також стверджує, що копії документів, доданих до матеріалів справи є підробкою. У зв'язку з цим, відповідач повторно просив залишити позов без розгляду.

В судовому засіданні 02.11.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а також надав на огляд суду оригінали документів, доданих до матеріалів справи.

Представник відповідача в засіданні господарського суду проти позову заперечив у повному обсязі.

Треті особи в судове засідання 02.11.2015 своїх представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

За результатом розгляду в судовому засіданні 02.11.2015 клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки позивачем надано на огляд суду оригінали документів, доданих до матеріалів справи.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.11.2013 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Столичний" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-МЄДІА" (позичальник) укладено Кредитний договір №1572-КЮ-13, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 30 340 000,00 грн., зі сплатою 17% річних, строком до 05.07.2015, з кінцевим терміном поверненням 05.07.2015 (п. 1.1. договору, в редакції Додаткової угоди №4 від 03.11.2014).

Згідно з п. 1.2. договору позичальник зобов'язується використати кредит на цілі передбачені цим договором, сплатити банку проценти за користування кредитом, комісії у розмірі та порядку передбачені умовами договору, та повернути суму кредиту в порядку і строки обумовлені цим договором

За умовами п. 4.3. договору видача кредиту проводиться на підставі письмової заяви позичальника, після оформлення договору застави цінних паперів від 04 листопада 2013 року.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору, в редакції Додаткової угоди №4 від 03.11.2014, граничним строком користування кредитом та повернення кредиту відбувається 05 липня 2015 року.

Пунктом 5.4. договору сторони погодили, що у разі порушення позичальником повернення строків сплати кредиту, проценти за користування нараховуються банком до повного повернення кредиту позичальником.

Позичальник за користування кредитними коштами щомісячно сплачує банку проценти в розмірі 17% річних, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом за фактичну кількість днів періоду нарахування процентів з урахуванням фактичної календарної кількості днів у році. Нараховані проценти підлягають сплаті на дату платежів по процентам за кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п. 4.4. цього договору (п. 6.1. договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 05.06.2014).

Розділом 7 договору сторони визначили порядок зарахування платежів, а саме: в першу чергу грошові кошти отримані банком від позичальника зараховуються на сплату процентів, в другу чергу па повернення кредиту. В разі наявності заборгованості за поверненням кредиту та сплати процентів, зарахування коштів відбувається наступним чином:

1) сума штрафу (згідно п. 6.3.);

2) пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами (у валюті кредиту);

3) пеня за користування кредитними коштами (у валюті кредиту);

4) сума несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитними коштами;

5) прострочена заборгованість за кредитом;

6) сума нарахованих процентів;

7) сума поточної заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 11.3. даний договір набуває чинності з дати його підписання між позичальником та банком та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Як свідчать наявні в матеріалах справи оригінали банківських виписок по рахунку відповідача, ПАТ АБ "Столичний" належним чином виконав зобов'язання, передбачені вказаним кредитним договором, в частині надання кредитних коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-МЄДІА", що не спростовано під час розгляду справи.

Про належне виконання банком своїх зобов'язань свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання кредитних послуг за Кредитним договором №1572-КЮ-13 від 04.11.2013.

Натомість, відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання, не сплачував своєчасно платежі в рахунок погашення кредиту та нараховані по ньому проценти.

У зв'язку з цим, вимогами про усунення порушення №07-26/938 від 07.05.2015, №07-26/1089 від 04.06.2015 та №07-26/1291 від 02.07.2015 банк проінформував відповідача про наявність простроченої заборгованості та вимагав сплатити заборгованість.

Вказані вимоги отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-МЄДІА" 15.05.2015, 11.06.2015 та 13.07.2015, відповідно, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень про вручення поштової кореспонденції. Однак, відповідач залишив дані вимоги банку без відповіді і задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами спірний договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи, що факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором №1572-КЮ-13 від 04.11.2013 та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем під час розгляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 30 340 000,00 грн. простроченої заборгованості, 551 107,40 грн. - нарахованих процентів, 861 988,50 грн. - прострочених процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені та штрафу.

Пунктами 5.5., 6.2. кредитного договору сторони визначили, що у разі порушення строків сплати кредиту та сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується на суму несплаченої заборгованості по кредиту та на суму несплачених процентів за користування кредитом, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за яких нараховується пеня.

Крім того, відповідно до п. 6.3. договору за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 0,5 процентів від суми невиконаного зобов'язання (за кожне порушення строку сплати процентів).

Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків зі сплати кредиту та сплати процентів, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п.п. 5.5., 6.2., 6.3. договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеня за прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 1 147 101,37 грн. за період з 06.07.2015 по 28.07.2015, пеня за простроченими нарахованими процентами в розмірі 77 166,66 грн. за період з 05.05.2015 по 28.07.2015, а також 6500,24 грн. штрафу за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 28.02.2011 у справі №23/225 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011.

Отже, оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф та враховуючи те, що положення пункту 6.3. договору не суперечить нормам чинного законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на визначену договором суму і є правовим наслідком прострочення сплати процентів з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу, які підлягають стягненню у заявленому розмірі, так як їх розрахунок є обґрунтованим, вірним та відповідає фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний", в частині стягнення суми якої не вистачає для повного задоволення вимог, з іншого майна ТОВ "ІНТЕР-МЄДІА", суд не розцінює як позовні, оскільки фактично банком ставиться питання про виконання рішення суду. При цьому виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України здійснює Державна виконавча служба, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»).

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги як і не надав доказів на підтвердження виконання зобов'язань за кредитним договором, а його доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються вищенаведеним.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судовий збір за позовом у відповідності до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", підлягає стягненню в доход Державного бюджету України, оскільки позивач на момент подачі позову був звільнений від його сплати на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-МЄДІА" (03115, м. Київ, вулиця Львівська, будинок 18А; ідентифікаційний код 35121885) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Столичний" (40035, Сумська обл., місто Суми, вулиця Харківська, будинок 1; ідентифікаційний код 20028816) 30 340 000 (тридцять мільйонів триста сорок тисяч) грн. 00 коп. простроченої заборгованості, 551 107 (п'ятсот п'ятдесят одну тисячу сто сім) грн. 40 коп. нарахованих процентів, 861 988 (вісімсот шістдесят одну тисячу дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. прострочених процентів, 1 147 101 (один мільйон сто сорок сім тисяч сто одну) грн. 37 коп. пені за простроченою заборгованістю за кредитом, 77 166 (сімдесят сім тисяч сто шістдесят шість) грн. 66 коп. пені за простроченими нарахованими процентами та 6500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 24 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-МЄДІА" (03115, м. Київ, вулиця Львівська, будинок 18А; ідентифікаційний код 35121885) на користь спеціального фонду Державного бюджету України 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 09.11.15

Суддя Грєхова О.А.