Постанова

від 29.10.2015 по справі 807/1090/15

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1090/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Лумей В.Г.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 11.09.2015 року)

відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Конвектор» до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 10 листопада 2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Конвектор" (далі - позивач, ТОВ «Завод «Конвектор») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), яким просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області № НОМЕР_1 від 08.06.2015 року, яким ТОВ «Завод «Конвектор» донараховано мита за основним платежем на суму 30997,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 7749,41 грн.; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення ГУ ДФС у Закарпатській області № НОМЕР_2 від 08.06.2015 року, яким ТОВ "Завод "Конвектор" донараховано податку на додану вартість за основним платежем на суму 6199,53 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1549,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні митного оформлення товарів ТОВ «Завод «Конвектор» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині невірної класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, внаслідок недотримання положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товарів, які є визначальними для їх класифікації. В подальшому, на підставі вищевказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Закарпатській області прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 від 08.06.2015. Позивач вважає, що висновки, які лягли в основу акту перевірки та стали основою для прийняття оскаржуваних рішень є безпідставними. Свої доводи позивач мотивує тим, що митні декларації за 2012 та 2013 роки, у яких відповідач вбачає невірне зазначення коду імпортованого товару уже перевірялись митним органом. Тому, приймаючи митні декларації та узгоджуючи коди УКТЗЕД по митним деклараціям, митний орган вчинив дії, які свідчать про правильність визначення товарної номенклатури ТОВ «Завод «Конвектор», а відтак у подальшому відповідач не мав законних підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просить позов задовольнити, визнавши протиправними та скасувавши податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Закарпатській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 08.06.2015 року.

Відповідач проти позову заперечив, надавши суду письмові заперечення, в яких в обґрунтування своєї позиції зазначив, що за період, що підлягав перевірці (з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року) встановлено порушення вимог законодавства України з питань митної справи в частині невірної класифікації товарів, тобто віднесення товарів, що обертаються в сфері зовнішньоекономічної торгівлі до відповідного загальноприйнятого Світовою організацією торгівлі угрупування опису і кодування товарів та відповідної товарної підкатегорії згідно української класифікації товарів. В ході проведення перевірки декларування імпортованих Товариством товарів виявлено випадки неправильної класифікації, які призвели до збільшення ставок ввізного мита на товари. Відтак, прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, при цьому, суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України, справа розглянута за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Закарпатській області з 02.02.2015 року по 18.02.2015 року проведено виїзну планову документальну перевірку стану дотримання ТОВ «Завод «Конвектор» законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні митного оформлення товарів за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт № 0002/0716/НОМЕР_3 від 04.03.2015 року.

За результатами вказаної перевірки встановлені порушення вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині невірної класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, внаслідок недотримання положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товарів, які є визначальними для їх класифікації, що призвело до порушення вимог Закону України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ «Про митний тариф України» (зі змінами та доповненнями), пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що діяли на день подання до митного оформлення товарів та, як насідок, призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов'язань позивача на загальну суму 60504,97 грн., у тому числі по ввізному миту - 50420,81 грн. та по податку на додану вартість - 10084,16 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесено по додаткове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 26.03.2015 року про донарахування мита позивачу на суму 38899,22 грн. за основним платежем та 9724,80 грн. за штрафними санкціями та всього на суму 48624,02 грн., а також податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 26.03.2015 року про донарахування позивачу податку на додану вартість на суму 7779,84 грн. за основним платежем та 1944,96 грн. за штрафними санкціями та всього на суму 9724,80 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги ТОВ «Завод «Конвектор» рішенням Державної фіскальної служби України від 29.05.2015 року № 11292/6/99-99-10-01-06-25 скаргу позивача частково задоволено, та сума нарахованих позивачу у податкових повідомленнях-рішеннях від 26.03.205 року №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5 грошових зобов'язань зменшена на загальну суму 11852,36 грн. (в т.ч. мито у розмірі 9876,97 грн. та ПДВ у розмірі 1975,39 грн.).

З урахуванням зазначеного, ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято нові податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2 від 08.06.2015 року про донарахування позивачу мита на суму 30997,64 за основним платежем та 7749,41 грн. за штрафними санкціями та всього на суму 38747,05 грн. та податкове повідомлення-рішення від 08.06.2015 року № НОМЕР_1 про донарахування позивачу податку на додану вартість на суму 6199,53 грн. за основним платежем та 1549,88 грн. за штрафними санкціями та всього на суму 7749,41 грн.

Судом встановлено, що в основу висновків ГУ ДФС у Закарпатській області, що стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, покладено висновок відповідача про невірне зазначення позивачем коду товару під час здійснення операцій з його імпорту на митну територію України.

Зокрема, під час перевірки виявлено випадки декларування протягом 2011-2013 років по 8-ми митних деклараціям товарів «проводи мідні ізольовані ПВХ, обмоткові, напругою до 1000 В, що використовуються у комплектуючих елементах газових котлів» за кодом згідно з УКТЗЕД НОМЕР_6 (ставка ввізного мита 2%). В документах, у пакетах товаросупровідних документів відсутня інформація про характеристики товарів, яка необхідна для однозначної класифікації товарів згідно з УКТЗЕД. Проведеним візуальним оглядом товару «проводи мідні ізольовані ПВХ» та на підставі наданої технічної документації, технічних креслень, встановлено, що даний товар являє собою «кабель електричний ізольований, багатожильний (трьохжильний), заданою довжиною для напруги не більш як 1 000 В (400 В), оснащений з'єднувальними пристроями (елементами) для підключення насоса, вентилятора газового регулятора у газових котлах…». Таким чином, відповідно правил 1 та 6 ОПІ УКТЗЕД класифікацію даного товару необхідно розглядати у товарній під категорії 8544 42 90 98 згідно з УКТЗЕД. на товари, які класифікуються в товарній під категорії УКТЗЕД НОМЕР_7 Законом України «Про митний тариф України» встановлена ставка ввізного мита. Відтак, актом перевірки від 04.03.2015 року встановлено, що неправильна класифікація вищезазначених товарів привела до застосування ставки ввізного мита 2% замість 10%, що в свою чергу призвело до несплати в повному обсязі митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.40 Митного кодексу України від 11.07.2002 року за № 92-IV (втратив чинність з 01.06.2012 року, чинний на момент виникнення спірних правовідносин дійсний відносно декларування товарів із спірним зазначення коду товарів за 2011 та першу половину 2012 років, далі - МК України 2002 року) митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 70 МК України 2002 року, метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Відповідно до ст. 78 МК України 2002 року, митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.313 Митного кодексу України 2002 року, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД є виключною компетенцією митних органів.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Таким чином, якщо митні органи приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей.

Така правова позиція підтверджується судовою практикою Верховного суду України, зокрема у постанові від 12.09.2011 по справі № 21-176а13 та постанові від 21.01.2011 року у справі № 21-64а10.

Відповідно до ст. 244 2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.69 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (діє з 01.06.2012 року, дійсний станом на час виникнення спірних правовідносин відносно декларування товарів із спірним зазначення коду товарів за другу половину 2012 та 2013 роки, складення акту перевірки та винисення оскаржених податкових повідомлень - рішень, далі - МК України 2012 року), товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Згідно ч.2 ст.69 МК України 2012 року, митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч. 6 ст. 69 МК України 2012 року, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до ч.7 ст.69 МК України 2012 року, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Митні декларації за 2012 там 2013 рік, у яких відповідач вбачає невірне зазначення коду імпортованого товару уже перевірялись митними органами - Чопською митницею. Тому, приймаючи митні декларації та узгоджуючи коди УКТ ЗЕД по МД № 305090000/2012/012023 від 23.08.2012 року, МД № 305090000/2012/015536 від 12.10.2012 року та МД № 305090000/2013/017016 від 17.10.2013 року митний орган вчинив дії, які свідчать про правильність визначення товарної номенклатури ТОВ "Завод "Конвектор".

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не надано доказів того, що рішення митного органу про визначення коду товару було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

При здійсненні митного оформлення позивачем було виконано вимоги, передбачені Порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД. В свою чергу, працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем" та здійснено митний контроль, який включає перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) та перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства. Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауважень до ВМД, поданих позивачем були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки. ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористалась.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.

Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Виходячи з наведеного, якщо митний орган, приймаючи митну декларацію самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів, то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Головним управлінням ДФС у Закарпатській області не доведено правомірності нарахування грошового зобов'язання по сплаті мита та податку на додану вартість, тобто, не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень, що оскаржені в судовому порядку, вимоги позову щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відповідають вимогам законодавства та встановленими в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправними та скасувавши податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 28.06.2015 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, та такими є витрати ТОВ «Завод «Конвектор» зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн. (згідно платіжного доручення від 17.06.2015 року за № 597 (а.с.10), та дана сума підлягає стягненню з бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Конвектор» до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 28 червня 2015 року № НОМЕР_2 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «Конвектор» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 7779,41 грн. (за основним платежем - 6199,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1549,88 грн.).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 28 червня 2015 року № НОМЕР_1 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «Конвектор» суми грошового зобов'язання по ввізному миту у розмірі 38777,05 грн. (за основним платежем - 30997,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7749,41 грн.).

4. Стягнути з Головного управління ДФС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код 39393632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Конвектор» (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, 5 код 30104493) витрати зі сплати судового збору у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

5. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя ОСОБА_2