Постанова

від 03.11.2015 по справі 809/3710/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2015 р. Справа № 809/3710/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Волочій Л.І.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІФ"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002522204 від 12.08.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІФ" (далі - ТОВ "Дніпро ІФ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м.Івано-Франківську) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002522204 від 12.08.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дніпро ІФ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Капітал Х» за період з 01.03.2015 року по 30.04.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002522204 від 12.08.2015 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 117395грн. Зазначив, що податковим органом зроблено помилковий висновок про юридичну дефектність первинних документів та податкових накладних за операціями з ТОВ «Капітал Х» і у зв'язку з цим у позивача відсутні підстави для формування податкового кредиту з ПДВ. Вказав, що згідно даних бухгалтерського обліку чітко вбачається, що отриманий від ТОВ «Капітал Х» товар ТОВ «Дніпро ІФ» реалізувало ПАТ «Прикарпаттяобленерго». Покупцем товар повністю отримано з резервуарів місця зберігання. Вказані обставини свідчать про реальність господарських операцій, наявність в ній ділової мети та відсутність ознак нікчемності правочинів. Реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Капітал Х» та в подальшому з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» підтверджується також податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками з банку, товарно-транспортними накладними та іншими документами, що долучені до справи. Крім того, вказав, що оскільки перевірку ТОВ «Дніпро ІФ» було проведено на підставі постанови слідчого відділу кримінальних розслідувань СУ ДФС в Харківській області від 21.05.2015 року, то у відповідності до п.86.9 ст.86 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи відповідача повинні були скласти акт перевірки та надіслати його особі, що проводить слідство в кримінальному провадженні, а податкове повідомлення-рішення винести тільки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. На підставі наведеного, вважає податкове повідомлення-рішення №0002522204 від 12.08.2015 року є незаконним та протиправним.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Суду пояснив, що працівниками ДПІ у м.Івано-Франківську була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Дніпро ІФ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Капітал Х» за період з 01.03.2015 року по 30.04.2015 року на підставі постанови старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ГУ ДФС у Харківській області від 21.05.2015 року про призначення у кримінальному провадженні №32015220000000068 від 20.04.2015 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дніпро ІФ" за період березень-квітень 2015 року. Зазначив, що за період з 01.03.2015 року по 31.03.2012 року позивач відніс до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2015 року суму ПДВ у розмірі 94 149,00грн. у зв'язку із придбанням нафтопродуктів у ТОВ «Капітал Х», з яким укладено договори поставки нафтопродуктів №КХ-0091 від 10.03.2015 року та №КХ-0136 від 16.03.2015 року. Договорами передбачено, що умовою поставки відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» є ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Місцем зберігання нафтопродуктів за перевірений період були нафтобази ПАТ «Дніпронафтопродукт», з яким ТОВ "Дніпро ІФ" було укладено договір зберігання №2492 від 01.06.2011 року. Вказав, що відповідно до наданих позивачем до перевірки первинних документів встановлено, що вони є дефектними, оскільки місцем укладення усіх документів по операціях з ТОВ «Капітал Х» в березні 2015 року було м.Харків, а документи підписувались зі сторони ТОВ "Дніпро ІФ" директором ОСОБА_3, проте до перевірки не було надано документального підтвердження відрядження ОСОБА_3 до м.Харків. Таким чином, позивачем не підтверджено факт підписання директором ТОВ "Дніпро ІФ" договору поставки нафтопродуктів, додаткової угоди, акту приймання-передачі нафтопродуктів, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт передачі нафтопродуктів від постачальника до покупця. Пояснив, що в актах приймання-передачі нафтопродуктів від 10.03.2015 року №150331000000091 до договору поставки нафтопродуктів №КХ-0091 від 10.3.2015 року та від 16.03.2015 року №150331000000136 до договору поставки нафтопродуктів №КХ-0136 від 16.03.2015 року не зазначено, де саме відбулась передача нафтопродуктів, тобто конкретного місця знаходження резервуара з нафтопродуктами та його номера. Крім того, в первинних документах не зазначено час і місце, коли і де товар буде наданий у розпорядження ТОВ "Дніпро ІФ", у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати місце передачі нафтопродуктів. Вказав, що ДПІ у м.Івано-Франківську отримала від Основ'янської ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області акт від 17.06.2015 року №2047/20-38-22-01-04/37365100 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Капітал Х» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Фортуна Х» за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року. Так, даною перевіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Фортуна Х» з питань формування загального обсягу податкового кредиту за період, що перевірявся, на загальну суму 1 742 407 518,00грн., в тому числі ПДВ в сумі 290 401 253,00грн. Крім того, перевіркою не підтверджено господарські відносини з придбання паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Фортуна Х» за період березень 2015 року та подальшої реалізації вказаних матеріалів контрагентам покупців. Таким чином, вважає, що операції між ТОВ "Дніпро ІФ" та ТОВ «Капітал Х» не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання та продажу товарів. А тому вважає, що ТОВ "Дніпро ІФ" завищило податковий кредит за березень 2015 року у розмірі 93 916грн. по операціях з придбання товарів у ТОВ «Капітал Х», реальність здійснення яких не доведена, а тому податкове повідомлення-рішення №0002522204 від 12.08.2015 року є правомірним та законним.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено , що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІФ" 07.10.2010р. зареєстроване як юридична особа та взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 08.10.2010р. за №109125, станом на 06.06.2015р. перебуває на обліку у ДПІ у м.Івано-Франківську та в 2012р. зареєстроване як платник ПДВ.

Позивачем обрано вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля пальним (основний); вантажний автомобільний транспорт.

ДПІ у м.Івано-Франківську на підставі постанови старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ГУ ДФС у Харківській області про проведення перевірки від 21.05.2015 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Дніпро ІФ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Капітал Х» за період з 01.03.2015 року по 30.04.2015 року.

Дана постанова слідчого була винесена в ході досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2015 року за №32015220000000068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, яким встановлено, що невстановлені особи, у період з червня 2014 року по березень 2015 року, використовуючи реквізити підприємства ТОВ «Антарес», ТОВ «Азонтес», ТОВ «Тановер», ТОВ «Сачиго» з ознаками фіктивності, сформували податковий кредит підприємствам ТОВ «Капітал Х», ТОВ «Фортуна Х», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави ПДВ на загальну суму 3690,0грн., тобто в особливо великих розмірах. Також слідством встановлено, що штучний податковий кредит у загальній сумі 290,4млн.грн., який зареєстровано підприємством з ознаками фіктивності ТОВ «Сачиго» в період березня 2015 року був сформований по ланцюгу ТОВ «Фортуна Х», ТОВ «Капітал Х», підприємствам реального сектору економіки. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Капітал Х» здійснювався подальший продаж придбаних у ТОВ «Фортуна Х» паливо-мастильних матеріалів за ціною нижчою від ціни придбання. Таким чином, перевіркою ТОВ «Капітал Х» документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями з питань формування загального обсягу податкових зобов'язань за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року на загальну суму 1 719 699 180,0грн., в тому числі ПДВ 286 616 530,0грн.

За результатами проведеної відповідачем перевірки складено акт №2808/09-15-22-07/37183440 від 02.07.2015 року (а.с.119-120, 126-165), на підставі якого відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0002522204 від 12.08.2015 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 93916грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23479грн. (а.с. 9), оскільки ТОВ "Дніпро ІФ" порушило вимоги п.п.14.1.36, п.п.14.1.191, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.п.198.1, п.п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України та занизило податок на додану вартість за березень 2015 року в розмірі 93916грн.

Підставою для винесення оскаржуваного рішення слугував висновок податкового органу про те, що позивачем документально не підтверджено реальність господарських операцій, пов'язаних з придбанням ПМС у ТОВ «Капітал Х», оскільки не підтверджено факт відрядження директора ОСОБА_3 до м.Харкова, де укладались угоди з ТОВ «Капітал Х», та в актах приймання-передачі товару не зазначено конкретні умови такої передачі .

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного регулювання правовідносин.

В ст.2 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 року № 996-ХГ/ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог ч.2 ст.3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

В ст.9 даного Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами передбачена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, згідно з якими первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 зазначеного Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно із п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В п.198.2 ст.198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.123.1 ст.123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку - на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5. 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ "Дніпро ІФ" віднесло до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2015 року ПДВ у розмірі 94149,00грн., у зв'язку з придбанням нафтопродуктів у ТОВ «Капітал Х» на підставі договорів поставки нафтопродуктів, в яких передбачено, що умовою поставки відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» є ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Судом встановлено, що 10.03.2015 року ТОВ "Дніпро ІФ" (покупець) уклало з ТОВ «Капітал Х» (постачальник) договір поставки нафтопродуктів №КХ-0091, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п.4 цього договору, поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договору. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказуються найменування, кількість, ціна товару, що переданий протягом визначеного періоду часу (п.п.4.5 п.4 договору). Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі товару або інших документів, які підтверджують отримання товару. Даний договір діє до 31.12.2016 року, а що стосується взаєморозрахунків - до їх повного завершення (а.с.34).

Відповідно до Додаткової угоди від 10.03.2015 року №150331000000091 до вказаного договору поставки та акту приймання-передачі нафтопродуктів від 31.03.2015 року №150331000000091, позивачу поставлено нафтопродуктів на загальну суму 305 199,18грн., в тому числі ПДВ - 50 866,53грн. (а.с.35).

Крім того, 16.03.2015 року ТОВ "Дніпро ІФ" (покупець) уклало з ТОВ «Капітал Х» (постачальник) договір поставки нафтопродуктів №КХ-0136, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договору (а.с.37-38).

Відповідно до Додаткової угоди від 16.03.2015 року №150331000000136 до вказаного договору поставки та акту приймання-передачі нафтопродуктів від 31.03.2015 року №15033100000136 позивачу поставлено нафтопродуктів на загальну суму 258 294,56грн., в тому числі ПДВ - 43 049,09грн. (а.с.39-40).

Придбання ТОВ "Дніпро ІФ" нафтопродуктів на виконання умов зазначених вище договорів поставки №КХ-0091 від 10.03.2015 року та №КХ-0136 від 16.03.2015 року підтверджено наступними податковими накладними: податкова накладна №31095 від 31.03.2015 року на загальну суму 305 199,18грн., в тому числі ПДВ - 50 866,53грн. та податкова накладна №31140 від 31.03.2015 року на загальну суму 258 294,56грн., в тому числі ПДВ - 43 049,09грн. В загальному сума ПДВ складає 93 915,62грн. (а.с.203-204).

Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними позивачем включено до податкового кредиту, які відповідають даним податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2015 року та додатку 5 до неї та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Станом на 31.03.2015 року ТОВ "Дніпро ІФ" згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахувалася кредиторська заборгованість в розмірі - 563 493,74грн., в тому числі ПДВ - 93 915,62грн., тобто розрахунки з ТОВ «Капітал Х» станом на дату підписання акту перевірки не були проведені.

Однак, в судовому засіданні представник позивача надав суду копії платіжних доручень від 16.10.2015 року, на підставі яких товариством було проведено оплату з ТОВ «Капітал Х» згідно з договорами поставки (а.с. 209-210).

Стосовно тверджень представника відповідача про те, що товариством не підтверджено факту підписання директором ТОВ "Дніпро ІФ" договору поставки нафтопродуктів, додаткової угоди у м.Харкові, оскільки до перевірки не надано документального підтвердження щодо відрядження керівника ТОВ "Дніпро ІФ" ОСОБА_3 до м.Харкова, а саме: наказів на відрядження, відрядних посвідчень, авансових звітів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.647 Цивільного кодексу України договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з пояснень представника позивача, місцем укладення договорів з ТОВ «Капітал Х» було зазначено м.Харків за місцезнаходженням даної юридичної особи, від якої надійшла пропозиція укласти договори. При цьому директор ТОВ "Дніпро ІФ" ОСОБА_3 до м.Харкова не їздив, а примірники договорів надсилалися поштовим зв»язком. Однак, надати суду копії журналу вхідної кореспонденції товариства представник позивача не зміг у зв»язку з його не веденням на підприємстві.

В той же час суд зазначає, що в сучасному діловому обороті за наявності телефонних, факсових, електронних, поштових засобів зв»язку обов»язковість особистої участі керівника підприємства у місці підписання договору іншому від його місцезнаходження не є підставою визнавати такий договір неукладеним. А тому твердження представника відповідача з цього приводу з урахуванням вимог ст.647 ЦК України суд до уваги не приймає.

Стосовно тверджень представника відповідача щодо не підтвердження позивачем факту приймання-передачі нафтопродуктів відповідно до договорів поставки нафтопродуктів №КХ-0091 від 10.3.2015 року та від 16.03.2015 року №150331000000136, оскільки в актах приймання-передачі товару не зазначено, де саме відбулась передача нафтопродуктів (конкретне місцезнаходження резервуара з нафтопродуктами та його номера), не зазначено час і місце, коли і де товар буде наданий у розпорядження ТОВ "Дніпро ІФ", у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати місце передачі нафтопродуктів, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 4 цих договорів поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договору. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. При цьому умови договору викладені відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010). Сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказуються найменування, кількість, ціна товару, що переданий протягом визначеного періоду часу.

Відповідно до правил «Інкотермс» (в редакції 2010) EXW (скороч. від англ. Ex Works букв. із заводу; нім. - ab Werk) - «Франко завод» з вказівкою назви місця заводу. Також застосовується термін «самовивіз».

В актах приймання-передачі нафтопродуктів за березень 2015 року вказано про передачу товару на умовах ЕХW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» та інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів).

При цьому представник позивача надав суду договір зберігання №4087 від 18.06.2014 року, укладений між ПАТ «Дніпронафтопродукт» (зберігач) та ТОВ «Капітал Х» (поклажодавець), відповідно до умов якого зберігач зобов»язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою (а.с. 185).

Судом встановлено, що місцем зберігання нафтопродуктів за перевірений період визначено нафтобази ПАТ «Дніпронафтопродукт», з яким ТОВ "Дніпро ІФ" (Поклажодавець) також укладено договір зберігання №2492 від 01.06.2011 року. За умовами даного договору зберігач (ПАТ «Дніпронафтопродукт») зобов'язується прийняти та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються поклажодавцем (ТОВ "Дніпро ІФ"), і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. Пунктом 1.2 договору визначено, що зберігач має право здійснювати відпуск товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах зі сторонами цього договору, тільки за вимогою поклажодавця. Крім того, додатковою угодою від 28.12.2012 року до зазначеного договору внесено зміни до п.3.2 договору та визначено, що оплата послуг поклажодавцем здійснюється один раз на рік в безготівковому порядку на поточний рахунок зберігача на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами такого акту ( а.с.48-53).

Відповідно до укладеного договору зберігання №2492 від 01.06.2011 року та додаткової угоди до нього складено акт прийому-передачі наданих послуг №03139 від 31.03.2015 року, в якому вартість за надані послуги зберігання ПММ та ТМЦ за березень 2015 року складає 1400грн., в тому числі ПДВ 20% - 233,33грн. та протокол узгодження ціни до нього та виписано рахунок-фактура на оплату за надані послуги №03139 від 31.03.2015 року (а.с.52-55).

Про передачу товару свідчать і листи ТОВ «Капітал Х» про те, що ПАТ «Дніпронафтопродукт» повідомлений про перехід права власності на нафтопродукти ТОВ, які зберігалися в резервуарах нафтобаз ПАТ (а.с.48-49), а також акт прийому-передачі ПММ між ТОВ «Дніпро ІФ» та ТОВ «Дніпро ІФ»від 31.03.2015 року в кількості 21181 кг (а.с.58).

З урахуванням наведеного, оскільки ні ТОВ «Капітал Х», ні ТОВ «Дніпро ІФ» не мали власних резервуарів для зберігання нафтопродуктів і користувалися резервуарами ТОВ «Дніпро ІФ» та інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів, суд вважає обгрунтованими доводи представника позивача про недоцільність транспортного перевезення придбаних у ТОВ «Капітал Х» нафтопродуктів з баз ПАТ «Дніпронафтопродукт» в м.Харкові до бази в м.Івано-Франківську чи м.Надвірна, оскільки ПАТ «Дніпронафтопродукт» має такі резервуари в цих містах. Крім того, нафтопродукти це товар, визначений родовими ознаками як-от кількість, вид, клас відповідно до сертифікату відповідності. А тому відпуск нафтопродуктів з резервуару підприємства зберігача, найближчому до місця продажу контрагентам, за умови відповідності якості, виду та класу даного товару в умовах сучасного ділового обороту є економічно доцільним та виправданим.

З цих підстав суд вважає необгрунтованими доводи представника відповідача у цій частині.

Крім того, про реальність здійснених операцій свідчить і факт продажу ПАТ «Прикарпаттяобленерго» придбаних позивачем у ТОВ «Капітал Х» нафтопродуктів у березні 2015 року.

Так, судом встановлено, що 31.12.2014 року ТОВ "Дніпро ІФ" (Постачальник) та ПАТ «Прикарпаттяобленерго» (Покупець) уклали договір поставки товарів №2014/1918, за умовами якого постачальник зобов'язується передати нафтопродукти, а саме бензин А-92 та дизельне паливо у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну. Загальна кількість товару, що передається за цим договором у власність покупця, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого товару. Відповідно до п.2 договору товар передається покупцеві окремими партіями. Передача кожної партії товару здійснюється лише за умови надходження авансового платежу (передоплати ) усієї вартості партії товару на поточний рахунок постачальника у визначені договором строки, якщо інше не передбачено у додатках до цього договору. Кількість товару у кожній партії зазначається сторонами у відповідній видатковій накладній або у відповідному акті приймання-передачі товару. Факт поставки кожної партії товару в рамках цього договору може підтверджуватися або актами приймання-передачі або видатковими накладними на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або в акті приймання-передачі товару. Договір діє до 31 березня 2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (а.с.62-64).

На виконання умов даного договору, ТОВ "Дніпро ІФ" було виписано наступні видаткові накладні за березень 2015 року: №Б-00000010 від 10.03.2015 року на загальну суму 117600,00грн., в тому числі ПДВ 19600,00грн.; №Б-00000011 від 12.03.2015 року на загальну суму 102900,00грн., в тому числі ПДВ 17150,00грн.; №Б-00000012 від 13.03.2015 року на загальну суму 90900,00грн., в тому числі ПДВ 15150,00грн.; №Б-00000013 від 16.03.2015 року на загальну суму 90900,00грн., в тому числі ПДВ 15150,00грн.; №Б-00000014 від 17.03.2015 року на загальну суму 86355,00грн., в тому числі ПДВ 14392,50грн.; №Б-00000015 від 18.03.2015 року на загальну суму 86355,00грн., в тому числі ПДВ 14392,50грн. (а.с.69-75), банківською випискою по рахунку (а.с.241).

Крім того, оплата товару підтверджується наступними рахунками: №Б-00000009 від 06.03.2015 року; №Б-00000010 від 11.03.2015 року; №Б-00000011 від 12.03.2015 року; №Б-00000012 від 13.03.2015 року; №Б-00000013 від 16.03.2015 року; №Б-00000014 від 17.03.2015 року (а.с.229-234), реєстром платіжних документів (а.с.235-240), банківською виписку по рахунку (а.с.241).

Поставка товару за вказаним договором також підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів з бази ПАТ «Дніпронафтопродукт» в м.Надвірна: №00020353 від 10.03.2015 року; №00020361 від 13.03.2015 року; №00020368 від 16.03.2015 року; №00020370 від 17.03.2015 року; №00020374 від 18.03.2015 року (а.с.85-90) та показаннями свідка ОСОБА_4, котрий від імені ПАТ «Прикарпаттяобленерго» був уповноважений на отримання бензину від ТОВ «Дніпро ІФ» (а.с.70).

Поряд з цим суд зазначає, що відповідач, здійснюючи перевірку позивача за березень та квітень 2015 року дійшов висновку про нереальність (безтоварність) господарських операцій, пов'язаних з придбанням паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Капітал Х», за березень 2015 року, у зв»язку з чим збільшив позивачу грошове зобов»язання по ПДВ за березень 2015 року в розмірі 117395грн. В той же час по аналогічних господарських операціях із вказаними контрагентами за квітень 2015 року за наявності аналогічних первинних документів відповідачем в акті перевірки в розділі 3.4 висновку про нереальність (безтоварність) господарських операцій, пов'язаних з придбанням паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Капітал Х», за квітень 2015 зроблено не було.

Стосовно доводів представника позивача про відсутність у відповідача повноважень щодо винесення оскаржуваного рішення, яке повинне було бути винесене тільки за результатами судового рішення , яке набрало законної сили, оскільки перевірка проводилась на підставі постанови слідчого в рамках кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно із п.86.9 ст.86 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Даний пункт статті був вилучений на підставі Закону України № 655-VIII від 17.07.2015, який набрав чинності 01.09.2015.

Враховуючи те, що у кримінальному провадженні, в якому слідчий виніс постанову про проведення позапланової перевірки позивача, не розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадових осіб ТОВ «Дніпро ІФ», доводи представника позивача про порушення відповідачем вимог п.86.11 ст.86 ПК України є необгрунтованими.

Таким чином, позивачем надано документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та формування податкового кредиту на підставі податкових накладних на підставі події, яка відбулась раніше, - отримання товару.

В ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень, покладено на податковий орган. У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Відтак, висновки, наведені в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження, а тому суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

А тому підлягає стягненню з ДПІ у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Дніпро ІФ" 234,79грн. судового збору та в дохід Державного бюджету України 2113,11грн. несплаченої частини судового збору.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0002522204 від 12.08.2015 року щодо збільшення грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІФ" по податку на додану вартість в розмірі 93916грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23479грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39508514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро ІФ" (код ЄДРПОУ 37183440) 234,79грн. (двісті тридцять чотири гривні сімдесят дев'ять копійок) сплаченого судового збору.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39508514) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень в дохід Державного бюджету України 2113,11грн. (дві тисячі сто тринадцять гривень одинадцять копійок) несплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 09.11.2015 року.