Постанова

від 05.11.2015 по справі 809/1082/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 876/6970/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

представників позивача Осипова О.О., Маринчака О.С.,

представника відповідача Мельника Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРРО» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 року за №0000022201,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРРО» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 року за №0000022201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору догляду та користування насадженнями горіха грецького з ДП «Володимирівський ЛГ» Миколаївського ОУЛМГ позивач не отримував безоплатно горіх грецький, а набував його як користувач насаджень в якості оплати з догляду за насадженнями. ТОВ «ТОРРО» не внесло до податкової звітності витрати на виконання договору по догляду та користування насадженнями горіха грецького, оскільки для виконання умов договору не залучало підрядників та виконувало дані роботи власними силами. Факт придбання ядра горіха грецького у фізичних осіб-підприємців підтверджується письмовими угодами, укладеними з вказаними підприємцями, та накладними, які є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей у бухгалтерському обліку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 12.01.2015 року за №0000022201.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що висновки акту перевірки та прийняте на їх підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 року за №0000022201 відповідають чинному законодавству.

Господарські правовідносини позивача з його контрагентами - ДП «Володимирівський ЛГ» Миколаївського ОУЛМГ на підставі договору від 23.04.2013 року № 20 , а також з ФОП ОСОБА_1 , з ФОП ОСОБА_4 не носили реального характеру, проте суд безпідставно відхилив докази податкового органу та взяв до уваги докази позивача, відхилив клопотання відповідача про допит свідків. Порушивши норми процесуального права, суд не вжив заходів для повного, об'єктивного, всебічного розгляду обставин справи, з порушенням закону безпідставно відмовив в заявленому відводі головуючого в справі та необгрунтовано задовольнив позов.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представників позивача, які просять апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що ДПІ у м. Івано-Франківську здійснено перевірку ТОВ «ТОРРО», за результатами якої складено акт від 19.12.2015 року за №10868/09-15-22-01/23797343.

Податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.13, 14.1.27, 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 135.2, 135.5 статті 135, пунктів 137.1, 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.4, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, внаслідок чого платником занижено податок на прибуток підприємства на суму 309591,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.01.2015 року за №0000022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 464387,00 грн., у тому числі: за основним платежем на 309951,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 154796,00 грн.

Судом встановлено, що 23.04.2013 року ТОВ «ТОРРО» уклало з державним підприємством «Володимирівський ЛГ» Миколаївського обласного управління лісового і мисливського господарства договір №20, предметом якого є догляд та користування лісовими горіховими насадженнями, що ростуть на полезахисних лісових смугах загальною площею 4,4 гектари на території Скобелівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, із загальною кількістю плодоносних дерев горіха грецького 2550 одиниць.

Відповідно до умов договору, горіхові насадження загальною площею 4,4 гектара передаються позивачу для догляду та користування з метою стимулювання їх плодоношення, поліпшення санітарного стану, недопущення самовільних рубок та самовільного збору врожаю, охорони від пожеж тощо. За належне виконання умов договору Користувач отримує у власність частину врожаю горіха грецького (пункти 2.1, 2.2 Договору).

Окрім того, Користувач зобов'язувався оплатити лісгоспу 1785,00 кг горіха грецького (0,7 кг. з кожного плодоносного дерева) по ціні 12,00 грн. га 1 кг. на суму 21420,00 грн.

На виконання вказаного договору, як вважав доведеним суд першої інстанції, ТОВ «ТОРРО» власними силами зібрало та оприбуткувало на склад горіх грецький по актах: №1 від 14.10.2013 року в кількості 6121,30 кг.; №2 від 28.10.2013 року 9097,60 кг.; №3 від 08.11.2013 року 9505,80 кг.; №4 від 18.11.2013 року 8737,30 кг.; №5 від 29.11.2013 року 8663,20 кг.

Позивач перерахував державному підприємству «Володимирівське ЛГ» оплату за користування насадженнями горіхів грецьких по платіжному дорученню за №6 від 29.04.2013 року 21420,00 грн.

Зважаючи на деталізацію договору в частині прав та обов'язків позивача за договором, податковий орган звернувся до нього з письмовою вимогою від 11.12.2014 року щодо надання для перевірки актів виконаних робіт по наданню послуг ДП «Володимирівський ЛГ» Миколаївського ОУЛМГ з догляду та користування насадженнями горіха грецького, копій первинних документів щодо перевезення зібраного горіха на склад позивача, даних про те, ким і коли проводився збір продукції протягом 2013 року, даних про відрядження працівників у Миколаївську область тощо.

Суд не звернув увагу, що позивачем жодних документів з цього приводу як в процесі перевірки, так і в судовому засіданні не надано.

Тому висновок суду першої інстанції в частині того, що підприємство зібрало горіхи власними силами не відповідає матеріалам справи.

Свідок ОСОБА_5 - головний лісничий ДП «Володимирівський ЛГ», на показання якого посилається суд, в справі підтвердив проведення фінансово-господарських операцій з позивачем, проте чи користувався позивач насадженнями горіха, чи доглядав за ними не підтвердив, оскільки лісгоспом не контролювалося виконання ТОВ «ТОРРО» виконання зобов'язання за договором.

З письмових пояснень ОСОБА_6 - голови Скобелівської сільської ради, на землях якої знаходяться насадження грецького горіха, видно, що в 2012-2013 року зазначені ділянки орендували особи вірменської національності, які доглядали за насадженнями та проживали в палатках на території посадок. З Івано-Франківської області жодних осіб, які б доглядали за насадженнями, не було.

Відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України 14.1.13. безоплатно надані товари, роботи, послуги - це а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 цієї ж статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, визначений у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше, ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань з врахуванням особливостей для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій, встановлених положеннями розділу ІІІ ПК України (п.135.4 ст. 135 та 137.1 п. 137 ПК України).

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Враховуючи те, що ТОВ «ТОРРО» товари (горіх грецький) отримало без компенсації їх вартості, оскільки підставою такої компенсації мало бути належне реальне виконання обов'язків (робіт по догляду), що не було підтверджено позивачем документально, податковий орган по вказаних правовідносинах позивача з ДП «Володимирівський ЛГ» прийшов до правильного висновку про безпідставне, з порушенням наведених норм закону, не за декларування суми безоплатно отриманих товарів в сумі 484082 грн., не віднесення її до валових доходів та, як наслідку, заниження податку на прибуток.

Крім того, податковим органом встановлено завищення позивачем показників собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих робіт (послуг) по операціях купівлі-продажу ядра горіха грецького з ФОП ОСОБА_1 на суму 739222 грн. та по операціях купівлі-продажу ядра горіха грецького з ФОП ОСОБА_4 на суму 370 000 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що згідно договору купівлі-продажу від 19.04.2013 року за №01/04, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 позивачем придбано ядро горіха грецького індустріальне по накладних: №1 від 29.04.2013 року 7524,00 кг.; №2 від 07.05.2013 року 10976,00 кг.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.05.2013 року за №02/05, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, товариством придбано ядро горіха грецького індустріальне по накладних: №2 від 09.05.2013 року 3246,40 кг.; №3 від 10.05.2013 року 4001,80 кг.; №4 від 11.05.2013 року 7563,40 кг.; №5 від 13.05.2013 року 3668,40 кг.; №6 від 20.06.2013 року 8138,40 кг.; №7 від 20.06.2013 року 3837,70 кг.

Зазначені господарські операції позивача з зазначеними контрагентами були реальними.

Проте, в справі відсутні документи оприбуткування товару, придбаного від ФОП ОСОБА_1, відсутні первинні документи транспортування в 2013 році від зазначеного суб'єкта підприємницької діяльності товару до позивача. На час здійснення цих операцій дочка директора ТОВ «ТОРРО» ОСОБА_1 працювала головним бухгалтером цього товариства, в зв'язку з чим була пов'язаною особою.

Сама ОСОБА_1 не була виробником продукції, а купляла її (з її слів) в третіх осіб.

Податковий орган встановив, що закупівельні акти про придбання ОСОБА_1 ядра горіха в інших осіб, до позивача не надавалися по невідомій причині.

Про те, що жодної продукції (ядер горіхів) ОСОБА_1 не продавалося окремі особи письмово підтвердили в процесі оперативно - розшукових заходів органів міліції.

За місцем реєстрації громадянам, на яких посилається ОСОБА_1 як на осіб, в яких проводилася закупка продукції, встановлені законом довідки ф. 3 ДФ сільськими та селищними радами не видавалися.

За таких обставин реальність операцій закупки ОСОБА_1 ядер горіха в третіх осіб та продаж їх позивачу викликає сумнів.

Крім того, зі справи видно, що відсутні первинні документи оприбуткування на склад позивача одержаного горіха промислового від ФОП ОСОБА_4 В накладних про відпуск продукції позивачу ФОП ОСОБА_4 зазначив прізвище ОСОБА_7 як отримувача товару. Однак, перевіркою встановлено, що зазначений працівник в час отримання товару у відрядженні не перебував, на його ім'я доручень на отримання ТМЦ не видавалося та журналі доручень не реєструвалося.

Тому достовірність видачі зазначених накладних також викликає сумнів.

З пояснень ФОП ОСОБА_4 видно, що ним проводилася реалізація ядра горіха низької якості, оскільки ядра були темного кольору, пошкоджені. Проте, згідно умов контракту позивача з французькою фірмою передбачено, що горіх повинен бути повністю очищеним, не допускається поставка ядер горіха темного кольору, плісняви, гнилості. Зазначена обставина викликає сумнів в реалізації позивачем за кордон саме продукції, придбаної у ФОП ОСОБА_4, з приводу чого суд першої інстанції зробив непереконливий висновок.

Позивач не надав податковому органу документи щодо придбання тари - гофрованих ящиків, пакетів поліетиленових, пакетів прозорих та не підтвердив витрати в сумі 34338 грн., а також завищив собівартість по витратах з придбання дизпалива в сумі 1786 грн., що також ввійшло при визначенні загальної суми завищення показників у рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт,послуг) на загальну суму 1145346 грн.

З огляду на викладене, є підстави для висновку про не доведення в суді реальності господарських операцій позивача з його контрагентами та прийняття рішення судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову позивачу в задоволенні позову з наведених підстав.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року в справі № 809/1082/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський