Рішення

від 06.11.2015 по справі 697/1986/14-ц

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1986/14-ц

№ пров. 2/697/44/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області:

в складі: головуючого судді Хорошун О.В.

з участю секретаря Десятник О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Канів Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю 'Перша Канівська оціночна компанія' про визнання незаконними дій щодо вручення копії наказу про звільнення, невидачі трудової книжки та стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку,-

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю 'Перша Канівська оціночна компанія' про визнання незаконними дій щодо вручення копії наказу про звільнення, невидачі трудової книжки та стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку. Свій позов мотивує тим, що вона першого серпня 2013 року згідно до наказу №1 від 01.08.2013 року була прийнята на роботу на посаду оцінювача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Перша Канівська оціночна компаніяВ» . 02.06.2014 року подала заяву директору ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» - ОСОБА_3 про її звільнення з роботи на підставі п. 1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін. Директор товариства ОСОБА_3 прийняв у неї заяву про звільнення та повідомив про свою згоду на звільнення з роботи з 02.06.2014 року за угодою сторін, і попросив, щоб вона наступного дня, тобто 03.06.2014 року прийшла до ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» для отримання наказу про звільнення, трудової книжки та для отримання невиплаченої заробітної плати та інших виплат. Однак, 03.06.2014 року і в інші наступні дні директор товариства - ОСОБА_3 відмовлявся із нею спілкуватися і видавати будь-які документи про звільнення з роботи. 25.06.2014 року вона направила рекомендований лист про надання документів про звільнення на адресу директора ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» ОСОБА_3, який він особисто отримав 27.06.2014 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення ЧД УДППЗ „УкрпоштаВ» . Проте, після отримання директором ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» ОСОБА_3 зазначеного листа, ОСОБА_1М не отримала жодних відомостей та документів про звільнення з роботи, нею не проведено розрахунок: не виплачено заробітну плату та компенсацію за не використану відпустку, не видано трудову книжку. Такі дії директора ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» ОСОБА_3 є незаконними, оскільки у відповідності до ч.І ст.47 та ч.І ст. 116 КЗпП України - виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, проводиться у день звільнення, що останнім зроблено не було. ОСОБА_4 намагалася особисто, починаючи з 03.06.2014 року по цей день отримати від директора ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» ОСОБА_3 наказ про звільнення, трудову книжку та інформацію про невиплачену заробітну плату та інших виплат, однак, самостійно отримати зазначені докази є неможливим через незаконні дії директора товариства ОСОБА_3, що в свою чергу позбавляє гарантованого Конституцією України права на захист порушених трудових прав. 28.07.2014 рокуСліпченко І. М. звернулася до суду з заявою про забезпечення доказів шляхом витребування та огляду письмових документів щодо її звільнення. 01.08.2014 року Канівським міськрайонним судом винесено ухвалу, якою зобов'язано ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» до 10 години 04.08.2014 року надати до суду документи щодо мого звільнення з роботи, однак ухвала суду товариством виконана не була. Ненадання інформації ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» щодо обставин звільнення ОСОБА_1 з роботи, нараховану, але не виплачену ОСОБА_1 заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 01.08.2013 року по день звільнення та ін. порушили гарантоване ст.43 Конституції України право на захист від незаконного звільнення. З 02.06.2014 року по день звернення з позовом до суду ТОВ „Перша Канівська оціночна компанія' ' умисно не провело з нею розрахунок: не виплачено заробітну плату та компенсацію за не використану відпустку, не видано трудову книжку.

05.10.2015 р. Позивачем ОСОБА_5 змінено позовні вимоги та викладено в новій редакції (а.с.113-115) та просить суд визнати незаконними дії ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Перша Канівська оціночна компаніяВ» , яке розташоване за адресою: 19003, вулиця Героїв Дніпра, 1 а/3 2 поверх, м.Канів, Черкаська область, які виразилися у не врученні у червні 2014 року ОСОБА_1 копії наказу про її звільнення з посади оцінювача ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» та у не видачі її трудової книжки. Визнати незаконним та скасувати наказ директора ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» ОСОБА_3 від 14.05.2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади оцінювача ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» на підставі п. 4 ст.40 КЗпПУ. Поновити ОСОБА_1 на посаді оцінювача ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» з 14 травня 2014 року. Стягнути з ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та компенсацію за невикористану відпустку. Зобов'язати ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Перша Канівська оціночна компаніяВ» надати ОСОБА_6 копію наказу про її звільнення з посади оцінювача ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» та видати їй трудову книжку. Судові витрати та витрати на правову допомогу покласти на відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. (а.с.16)

Представник позивача ОСОБА_7 в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просить задовольнити їх.

Представник відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю 'Перша Канівська оціночна компанія' засновник - ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Повідомлення про причину неявки в засідання відповідачів до суду не надійшло, а тому суд вважає за можливе відповідно до п.4 ст. 169 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши надані сторонами докази у справі, вислухавши пояснення учасників процесу, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Стаття 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП України).

Відповідно до ст. 23 КЗпП України - трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами

Згідно зі ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу.

ОСОБА_1 була прийнята від 01.08.2013 року на роботу на посаду оцінювача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Перша Канівська оціночна компаніяВ» , наказ № 1. 02.06.2014 року подала заяву директору ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» - ОСОБА_9 про її звільнення з роботи на підставі п. 1 ст.36 КЗпК України за угодою сторін.

Ухвалою суду від 01.08.2014р. витребувано у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Перша Канівська оціночна компаніяВ» , яке розташоване за адресою: 19003, вулиця Героїв Дніпра, 1 а/3 2 поверх, м.Канів, Черкаська область та оглянути в суд: наказ №1 від 01.08.2013 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду оцінювача ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» ; наказ про звільнення ОСОБА_1; трудову книжку ОСОБА_1 із записами про прийняття на роботу та звільнення з роботи; інформацію про нараховану, але не виплачену ОСОБА_1 заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 01.08.2013 року по день звільнення.

До часу винесення рішення суду ухвала не виконана.

Судом встановлено з повідомлення УПФУ в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області згідно поданого звіту про суми нарахованого єдиного внеску за травень 2014 року поданого ТОВ «Перша Канівська оціночна компанія» (ЄДРПОУ 38402153) застрахована особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнена 14.05.2014 (підстава припинення трудових відносин ст. 40 п.4 КЗпПУ).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП ( 322-08 ), суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Крім установлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення з роботи є встановлення поважності причин відсутності.

Судом встановлено, що на час звільнення ОСОБА_1 була членом дільничної виборчої комісії територіального виборчого округу №200 на позачергових виборах Президента України 25.05.2014р., та виконувала обов'язок заступника голови дільничної комісії № 710275 на платній основі з 07.05.2014р. по 30.05.2014р. (а.с.116)

Про даний факт ОСОБА_1 повідомляла директора ТОВ «Перша Канівська оціночна компанія» ОСОБА_3, тому суд не може погодитися з законністю звільнення позивача за п.4 ст. 40 КЗпП України в силу положень ч.4 ст. 29 Закону України «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 р. (із змінами та доповненнями), де зазначено, що за рішенням виборчої комісії, яке затверджується виборчою комісією вищого рівня, голова, заступник голови, секретар або інші члени окружної виборчої комісії (загальною кількістю не більше чотирьох осіб), дільничної виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб) протягом усього періоду повноважень виборчої комісії або частини цього періоду можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії з оплатою їх праці в комісії відповідно до статті 40 цього Закону. Зазначені особи на цей період звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи із збереженням відповідного стажу.

Відповідно до частин 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Суд вважає незаконним виданий ТОВ «Перша Канівська оціночна компанія» наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади оцінювача від 14.05.2014р. за п.4 ст. 40 КЗпП України та таким, що підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 такою, що підлягає поновленню на роботі.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

26.06.2014 року ОСОБА_1 направила рекомендований лист про надання документів про її звільнення на адресу директора ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» ОСОБА_3, який він особисто отримав 27.06.2014 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення ЧД УДППЗ „УкрпоштаВ» .

Відповідно до положень ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до положень ч.1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

За таких обставин відповідач при звільненні позивача мав у день звільнення виплатити останній грошову компенсацію за належну їй оплачувану відпустку з 01.08.2013 року по день звільнення.

Статтею 48 КЗпП України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 4 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року за № 301 трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи сурової звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Пунктом 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року за № 58 визначено, що у випадку відсутності працівника на роботі в день звільнення, власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до п.п.6.2 Інструкції трудові книжки та їх дублікати, які не було отримано працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувані трудові книжки зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а після закінчення зазначеного терміну їх можна знищити в установленому порядку .

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України та Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, власник або уповноважений орган зобов"язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесенним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Датою звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення надається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.

Дані вимоги представником відповідача не виконані, що потягло за собою порушення трудових прав ОСОБА_1

Згідно із ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудову суперечку, одночасно вирішує питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Суд вважає, що з відповідача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, в той же час суд звертає увагу, що сторонами суду не надано довідку про середній заробіток позивача, що унеможливлює обрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який слід рахувати з 02.06.2014р. та на день прийняття рішення суду складає 523 дні, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Суд вважає, що в зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог на відповідача слід покласти відшкодування позивачу, понесених нею при розгляді справи судових витрат з урахуванням положень ст.. 88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст.21, 40, 43, 139,147-149, 237-1, 252 КЗпП України, ст.ст. 10, 11,57 -61, 88, 209,212-215 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного суду № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю 'Перша Канівська оціночна компанія' про визнання незаконними дій щодо вручення копії наказу про звільнення, невидачі трудової книжки та стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Перша Канівська оціночна компаніяВ» , яке розташоване за адресою: 19003, вулиця Героїв Дніпра, 1 а/3 2 поверх, м.Канів, Черкаська область, які виразилися у не врученні у червні 2014 року ОСОБА_1 копії наказу про її звільнення з посади оцінювача ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» та у не видачі її трудової книжки.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» ОСОБА_3 від 14.05.2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади оцінювача ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» на підставі п. 4 ст.40 КЗпПУ.

Поновити ОСОБА_1 на посаді оцінювача ТОВ „Перша Канівська оціночна компаніяВ» з 14 травня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю 'Перша Канівська оціночна компанія' на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді витрат на правову допомогу в сумі -5000 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю 'Перша Канівська оціночна компанія' на користь держави судовий збір в сумі 1218 грн. (Одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.).

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О . В . Хорошун