Ухвала

від 23.02.2012 по справі 4-172/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4-172/11 Головуючий суддя І інстанції Россолов

Провадження № 10/2090/191/2012 Суддя доповідач Федюшина Л.М.

Категорія: Скарги на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття кримінальної справи

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого - Федюшиної Л.М., суддів Глініна Б.В. і ОСОБА_1В, з участю прокурора Даниліна О.Є., заявника - ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляцією: ОСОБА_2 на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 15 листопада 2011 року,-

4 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Зміївського районного суду Харківської області зі скаргою на постанову старшого дільничного інспектора міліції Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_4 від 5 березня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи.

У вказаній скарзі ОСОБА_2 зазначила, що вона намагалася' укласти угоду купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташованому за адресою: с. Лиман, вул. Кірова, 17 Зміївського району Харківської області, з ОСОБА_5. Протягом 2008 року вона, в якості авансу за придбаний будинок, передавала ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму більше 15000 грн., а також понесла значні витрати з узаконення самовільних будівель, розташованих на території домоволодіння і виготовлення відповідної технічної документації. Однак до теперішнього часу ОСОБА_5 відмовляється укладати з нею договір купівлі-продажу будинку, що свідчить, на думку скаржника, про наявність у її діях ознак шахрайства, що завдало значної шкоди потерпілому.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою старшого дільничного інспектора міліції Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_4 від 5 березня 2011 року в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відмовлено.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, а матеріали справи направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі, посилаючись на те, що, на її розсуд, в діях ОСОБА_5 присутні необхідні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію; прокурора, який вважав за необхідне постанову суду, як законну та обґрунтовану, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 - без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів перевірки № 474, 2 березня 2011 року до Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області надійшла заява ОСОБА_2. про притягнення до відповідальності ОСОБА_5, яка шляхом обману та зловживання довірою заволоділа її грошима ( в сумі 15000 грн.).

В ході проведення перевірки було встановлено, що в березні 2008 року ОСОБА_2 познайомилась із ОСОБА_5, яка запропонувала їй придбати за 25000 грн. домоволодіння № 17 по вул. Кірова в с. Лиман, яке належало її покійній матері ОСОБА_6, ОСОБА_2 погодилася із пропозицією ОСОБА_5 і в подальшому в якості авансу передала ОСОБА_5 З липня 2008 року, 12 вересня 2008 року та 28 жовтня 2008 року грошові кошти на загальну суму 15000 грн., які остання повинна була використати для оформлення документів на спадщину. В подальшому ОСОБА_2 несла витрати по сплаті комунальних послуг та утриманню житлового будинку № 17 по вул. Кірова в с. Лиман та повністю сплатила узаконення самовільних будівель, судову процедуру визнання за ОСОБА_5 права власності на вказаний житловий будинок на загальну суму 24377,74 грн., так як остання не робила в цьому напрямку жодних дій.

В подальшому, як стверджувала ОСОБА_2, ОСОБА_5 без будь-яких поважних причин ігнорувала її запрошення відвідати нотаріуса з метою укладення договору купівлі-продажу цього будинку, після чого ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання угоди, укладеної між нею та ОСОБА_5 дійсною та права власності на фактично придбаний нею житловий будинок № 17 по вулиці Кірова в с. Лиман. Згідно рішення Зміївського районного суду Харківської області від 24 червня 2010 року на користь ОСОБА_2 з

ОСОБА_5 стягнуто 24377,74 грн.. Після набрання рішенням законної сили ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_5 укласти мирову угоду про передачу їй в рахунок боргу за позовом будинку № 17 по вул. Кірова в с. Лиман. ОСОБА_5 погодилась із цією пропозицією, але при умові, що ОСОБА_2 в подальшому відмовиться від своїх претензій на суму 24377,74 грн.. ОСОБА_2 погодилась з умовами ОСОБА_5, тобто вказані особи дійшли до спільного рішення і ніяких перешкод для укладення між ними договору купівлі-продажу будинку не існує.

В зв'язку з цим, а також враховуючи, що ОСОБА_5 не мала умислу на заволодіння шахрайським шляхом грошима ОСОБА_2 та не відмовляється від продажу їй будинку № 17 по вул. Кірова в с. Лиман, в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ст. 190 КК України, а мають місце цивільно-правові відносини, в зв'язку з чим в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 24 червня 2010 року, ухваленому по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення коштів, яке набрало законної сили, встановлено, що у зв'язку з правовідносинами, які склалися між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з приводу купівлі- продажу житлового будинку № 17 по вул. Кірова в с. Лиман, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 стягнуто суму авансу в розмірі 15000 грн., моральну шкоду в сумі 7000 грн., матеріальні збитки в розмірі 2377,74 грн., а всього 24377, 74 грн., а також судові витрати по справі.

Таким чином, обставини, які були викладені ОСОБА_2 у її заяві до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5, були в повній мірі дослідженні Зміївським районним судом Харківської області при розгляді вищезазначеної цивільної справи. За наслідками розгляду справи судом були встановлені порушення цивільно-правових зобов'язань з боку ОСОБА_5 та стягнуто, у зв'язку із цим, на користь ОСОБА_2 певні грошові кошти.

Будь-яких інших обставин, що не були досліджені судом при ухваленні вищевказаного рішення та при проведенні перевірки за заявою ОСОБА_2, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_5 будь-якого кримінально-караного діяння, скаржницею у її заяві наведено не було.

Посилання на показання свідка ОСОБА_7 суддею до уваги не приймалися, оскільки, як вбачається зі скарги ОСОБА_2, вказана особа безпосереднім свідком угод, які укладалася ніж ОСОБА_2 і ОСОБА_5, не була.

Таким чином, судом встановлено, що проведеною перевіркою по заяві ОСОБА_2 було в повній мірі перевірено обставини, викладені в її заяві, матеріали перевірки в повній мірі узгоджуються з обставинами, викладеними в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд, ретельно дослідивши всі обставини вказаної справи, прийняв законне рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2

Підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 360,362,365,366,382 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити - без задоволення.

Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 15

листопада 2011 року, якою скарга ОСОБА_2 на

постанову старшого дільничного інспектора міліції Зміївського РВ

ГУМВС України в Харківської області ОСОБА_4 про відмову в

порушенні кримінальної справи від 5 березня 2011 року залишена без

задоволення - залишити без змін.

Г оловуючий

Судді