Рішення

від 09.11.2015 по справі 907/1022/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.2015 Справа № 907/1022/15

Суддя Ващиліна Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Пілотех", м.Ужгород

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Угля Тячівського району

про стягнення суми 87 028,76 грн. в т.ч. 50000грн. - основного боргу за поставлений товар згідно договору поставки обладнання від 18.12.2012, 29653,87грн. - інфляційних нарахувань, 3793,84грн. - 3% річних та 3 581,05грн. - пені,

Представники:

від позивача - Ігнатенко С.С. - представник по довіреності від 16.09.15;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Пілотех", м.Ужгород заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Угля Тячівського району про стягнення суми 87 028,76 грн. в т.ч. 50000грн. - основного боргу за поставлений товар згідно договору поставки обладнання від 18.12.2012, 29 653,87грн. - інфляційних нарахувань, 3 793,84грн. - 3% річних та 3581,05грн. - пені.

У судовому засіданні 09.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору поставки обладнання від 18.12.2012, а саме, не оплатою поставленого за договором товару на суму 50000 грн. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягає на задоволенні позову.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, явку уповноваженого представника на засідання суду жодного разу не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштової кореспонденції з ухвалою суду про порушення провадження у справі міститься в матеріалах справи, а.с. 2а).

Інша поштова кореспонденція з ухвалою суду від 22.10.2015 на адресу суду не поверталася.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Пілотех", м.Ужгород (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, с. Угля Тячівського району (Покупець) 18.12.2012 укладено договір на поставку обладнання, а саме: багатопильний станок марки РКL (п.п. 2.1. договору).

Датою поставки партії товару вважається дата приймання товару Покупцем і підписання сторонами товарних накладних та акту прийому передачі (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору ціна товару складає 50000грн.

Покупець зобов'язується внести оплату за товар протягом шести місяців рівними частинами не пізніше 20 числа кожного місяця.

Постачальник (Позивач) свої зобов'язання виконав, про що свідчать видаткова накладна №ЛНА-000002 від 18.12.2012; рахунок-фактура №СФ-0020/5 від 18.12.2012 та податкова накладна №2 від 18.12.2012 (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи, а.с. 11-13).

Покупець свої зобов'язання по договору щодо оплати одержаного обладнання не виконав. Пунктом 1.1. договору сторін передбачено обов'язок покупця своєчасно та в повному обсязі оплатити оставлений товар, а п. 6.1. договору сторін, що оплата товару здійснюється протягом шести місяців рівними частинами не пізніше 20 числа кожного місяця.

Позивач звертався до відповідача з претензією №1/2015 від 17.02.2015 щодо оплати за поставлений товар, однак така залишена відповідачем без розгляду та задоволення (а.с. 14-15).

За своєю правовою природою вищезазначений договір є договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст.692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаротранспортних документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 50000 грн. за поставлене обладнання по договору від 18.12.2012р., яку відповідач не спростував; отже, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь суми боргу.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не подав суду жодних заперечень та доказів щодо суті позовних вимог.

Позивач також просить стягнути з відповідача за період з 21.12.2012 по 31.08.2015 суму 29653,87 грн. - інфляційних нарахувань та за період з 21.12.2012 по 17.02.2015 суму 3793,84 грн. - 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Перевіривши доданий до матеріалів справи розрахунок інфляційних нарахувань відповідача за період з 21.12.2012 по 31.08.2015 в сумі 29653,87 грн., суд визнає вказані вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 3 % річних за період з 21.12.2012 по 17.02.2015 в розмірі 3793,84 грн., то підлягає стягненню сума 2930,83 грн. (при перерахунку судом за вказаним позивачем періодом існування заборгованості розмір 3% річних становить 2930,83 грн.; розрахунок суми боргу з урахуванням 3 % додано до матеріалів справи).

Позивач також просить стягнути з відповідача за період з 21.12.2012 по 20.11.2013 суму 3 581,05 грн. пені.

Згідно ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне повернення відповідачем коштів нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України складає 3581,05грн. (розгорнутий розрахунок пені міститься у матеріалах справи, а.с. 17), підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в даному випадку - на відповідача в розмірі 1292,48грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Пілотех", (88000, м.Ужгород, вул. Минайська, буд. 25, кв. 29, код ЄДРПОУ 31477594) суму 86 165,75 грн. (вісімдесят шість тисяч сто шістдесят п'ять гривень 75 коп.) в т.ч. 50000грн. - заборгованості за поставлене обладнання по договору від 18.12.2012р., 29653,87грн. - інфляційних нарахувань, 2930,83грн. - 3% річних та 3 581,05 грн. - пені, а також суму 1292,48 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто дві гривні 48 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.11.2015.

Суддя Н.М. Ващиліна