Рішення

від 22.10.2015 по справі 910/21242/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015Справа №910/21242/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "СТОЛИЧНИЙ "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Праід-Інвєст"

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 34 144 500,95 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "СТОЛИЧНИЙ " звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Праід-Інвєст" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 34 144 500,95 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Праід-Інвєст» у порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами кредитного договору № 1545-КЮ-13 від 08.08.2013, належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останньої виникла прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 32 000 000,00 грн., 462 027,40 грн. сума нарахованих процентів, 1 356 273,98 грн. суму прострочених процентів, 210 410,96 грн. пені за простроченою заборгованістю за кредитом, 106 697,09 грн. пені за простроченими нарахованими доходами, 9 091,52 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 порушено провадження у справі № 910/21242/15 та призначено справу до розгляду на 10.09.2015 року.

08.09.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

До початку судового засідання 10.09.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

За наслідками розгляду справи 10.09.2015 суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 01.10.2015 року.

30.09.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зміну адреси для листування.

У задоволення клопотання відповідача від 30.09.2015 фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою суду від 01.10.2015 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Праід-Інвєст" зустрічну позовну заяву на підставі ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

До судового засідання 01.10.2015 позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача надав усні пояснення та просив задовольнити клопотання від 30.09.2015 про залучення до участі у справі третьої особи.

Суд, вивчивши надане клопотання та заслухавши пояснення представника відповідача, відмовив у його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Так, обґрунтовуючи необхідність залучення до участі у справі третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Сіам-Капітал", відповідач посилається на Договір застави цінних паперів №1545-ЦП-14(3) від 30.09.2014, на підставі якого вказане товариство виступає заставодавцем, а позивач - заставодержателем у забезпечення вимог позивача за Кредитним Договором №1545-КЮ-13 від 08.08.2013 до відповідача.

Однак, із вказаного Договору №1545-ЦП-14(3) від 30.09.2014 вбачається, що заставодавцем за ним виступає Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Аліанс-Мєдіа", а Публічне акціонерне товариство "Сіам-Капітал" не є стороною вищезазначеного правочину.

За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Сіам-Капітал" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

За наслідками судового засідання 01.10.2015 судом постановлено ухвалу, якою продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 22.10.2015 року.

До початку судового засідання 22.10.2015 відповідачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб.

До судового засідання 22.10.2015 сторони не направили своїх представників, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Під час судового засідання 22.10.2015 судом розглянуто клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Так, заявлене клопотання обґрунтоване тим, що відсутність більшості оригіналів документів саме у відповідача ставить під сумнів додані позивачем до матеріалів справи договори, зокрема кредитний, а також не нез'явлення позивача до судового засідання та не надання документів перешкоджає вирішенню спору.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача та зауважує, що, по-перше, надані до матеріалів справи копії документів належним чином засвідченні у відповідності до норм чинного законодавства, по-друге, відсутність документів у відповідача та неявка до судового засідання позивача не перешкоджає розгляду даного господарського спору по суті. До того ж, суд звертає увагу відповідача, що за приписами Господарського процесуального кодексу України, саме сторони повинні належними та допустимим доказами доводити обставини та факти, на які вони посилаються як на свої доводи або заперечення. З огляду на вищевикладене, суд відхиляє клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, як необґрунтоване та безпідставне.

Надалі, судом розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб - ТОВ «Інтер-Мєдіа» та ТОВ ТД «Аліас-медіа». Клопотання відповідача обґрунтовано тим, що у забезпечення належного виконання ТОВ «Компанія «Праід-Інвєст» зобов'язань за кредитним договором №1545-КЮ-13 від 08.08.2013, позивачем укладено договори застави цінних паперів із ТОВ «Інтер-Мєдіа» та ТОВ ТД «Аліас-медіа», а тому рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки.

Норми Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК України).

Наразі, з огляду на приписи статті 583 ЦК України та статті 11 Закону України "Про заставу" заставодавцем може виступати як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави, що свідчить про відсутність виникнення у ТОВ «Інтер-Мєдіа» та ТОВ ТД «Аліас-медіа» додаткових зобов'язань внаслідок постановлення рішення у даній справі, у зв'язку із чим суд не вбачає необхідності залучення ТОВ «Інтер-Мєдіа» та ТОВ ТД «Аліас-медіа» в якості третіх осіб та відхиляє клопотання відповідача. До того ж, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що до майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням в тому обсязі, в якому він сам виконав вимоги кредитора.

До того ж, суд відзначає, що майнові поручителі, за укладенимим договороами застави, не є солідарними боржниками за основним зобов'язанням, а тому звернення кредитора з вимогою до боржника або до майнового поручителя, є, виключно, правом кредитора, а не його обов'язком.

Також, відповідач просив відкласти розгляд справи, посилаючись на участь уповноваженого представника в іншому судовому процесі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, суд виходив з наступного.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

При цьому суд відзначає, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Пунктом 1 ст. 77 ГПК України у якості такої обставини визначено нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

За таких обставин, незважаючи на те, що сторони не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2013 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Столичний» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Праід-Інвєст» (позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого:

- Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 7 160 000,00 грн. зі сплатою 22% річних строком до 07.08.2014 з кінцевим терміном повернення 07.08.2014 (пункт 1.1 Кредитного договору).

За приписами п. 1.2. кредитного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені Кредитним договором, сплатити Банку проценти за користування кредитом, комісії у розмірі та порядку, передбаченими умовами Кредитного договору, та повернути суму кредиту в порядку і строки, обумовлені Кредитним договором.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 7 160 000,00 грн. на термін з 08.08.2013 до 07.08.2014 (включно) за умовою повернення кредиту 07.08.2015 та щомісячною сплатою процентів в розмірі 22% річних (пункт 4.2 Кредитного договору).

Згідно п.4.4. кредитного договору, Банк відкриває на ім'я позичальника рахунки в публічному акціонерному товаристві акціонерного банку "Столичний" (МФО 397133): №206210100069 - позичковий рахунок; №2206870100069 - рахунок для сплати процентів.

Граничним строком користування кредитом є 07.08.2014(включно) (пункт 5.1 Кредитного договору).

У разі порушення строків оплати кредиту позичальник сплачує Банку пеню, яка нараховується на суму несплаченої заборгованості за кредитом із розрахунком фактичної кількості прострочених днів в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла в період за який нараховується пеня (пункт 5.5 Кредитного договору).

Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору, позичальник за користування кредитними коштами щомісячно сплачує Банку проценти у розмірі 22% річних, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом за фактичну кількість днів періоду нарахування процентів з урахуванням фактичної календарної кількості днів у році. Нараховані проценти підлягають сплаті на дату платежів за процентами за кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в пункті 4.4 Кредитного договору.

У разі порушення строків сплати процентів за кредитом позичальник сплачує Банку пеню, яка нараховується на суму несплачених процентів за користування кредитом із розрахунком фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня (пункт 6.2 Кредитного договору).

Згідно п. 6.3. кредитного договору, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 0,5% від суми невиконаного зобов'язання (за кожне порушення строку сплати процентів).

Позичальник зобов'язується здійснювати платежі на виконання зобов'язань за Кредитним договором таким чином: в першу чергу грошові кошти отримані Банком від позичальника зараховуються на сплату процентів, в другу чергу - на повернення кредиту (підпункт 7.1.1 пункту 7.1 Кредитного договору).

Сторонами також укладено додаткову угоду №1 від 19.08.2013, додаткову угоду №2 від 28.08.2013, додаткову угоду № 3 від 03.09.2013, додаткову угоду №4 від 28.02.2014, додаткову угоду №5 від 07.08.2014, додаткову угоду №6 від 15.10.2014 та додаткову угоду №7 від 02.03.2015, зокрема, відповідно до якої сторонами внесено зміни у пункти Кредитного договору, а саме:

- Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 39 000 000,00 грн. зі сплатою 17% річних строком до 06.08.2015, з кінцевим терміном повернення 06.08.2015 (пункт 1.1 Кредитного договору);

- відповідно до умов Кредитного договору Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 39 000 000,00 грн. на термін з 08.08.2013 до 06.08.2015 (включно) за умовою повернення кредиту 06.08.2015 та щомісячною сплатою процентів в розмірі 17% річних (пункт 4.2 Кредитного договору);

Граничним строком користування кредитом є 06.08.2015 (включно) (пункт 5.1 Кредитного договору);

- Банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 39 000 000,00 грн. на термін з 08.08.2013 до 06.08.2015 (включно) з поверненням кредиту 06.08.2015 та щомісячно сплатою процентів в розмірі 17% річних (підпункт 8.1.1 пункту 8.1 Кредитного договору).

Банк належним чином виконав свої договірні зобов'язання та надав ТОВ «Компанія Праід-Інвест» грошові кошти (кредит) у сумі 32 000 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку №206210100069 від 10.08.2015 року.

Як передбачено Кредитним договором, кінцевий термін повернення кредиту - 06.08.2015, таким чином, строк виконання зобов'язань за Кредитним договором настав 07.08.2015 року.

Однак, відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, кредит не повернув, у зв'язку із чим Банк звертався до позичальника із вимогами, а саме:

- від 08.05.2015 №07-26/920, в якій позивач просив протягом 10 робочих днів з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість у сумі 32 909 150,69 грн. (32 000 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 447 123,29 грн. нараховані проценти; 462 027,40 грн. сума несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитними коштами), вказану претензію отримано відповідачем 15.05.2015 року;

від 04.06.2015 №07-26/1087, в якій позивач просив протягом 10 робочих днів з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість у сумі 32 909 150,69 грн. (32 000 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 462 027,40 грн. нараховані проценти; 447 123,29 грн. сума несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитними коштами), вказану претензію отримано відповідачем 11.06.2015 року;

від 02.07.2015 №07-26/1300, в якій позивач просив протягом 10 робочих днів з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість у сумі 33 356 273,98 грн. (32 000 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 447 123,29 грн. нараховані проценти; 909 150,69 грн. сума несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитними коштами), вказану претензію отримано відповідачем 13.07.2015 року;

від 28.07.2015 №07-26/1480, в якій позивач просив протягом 10 робочих днів з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість у сумі 33 578 655,62 грн. (32 000 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 581 260,28 грн. нараховані проценти; 909 150,69 грн. сума несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитними коштами, 81 388,69 пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами та 6 855,96 грн. штрафу), вказану претензію отримано відповідачем 30.07.2015 року.

Отримання вказаних претензій підтверджується відміткою на рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, наявних у матеріалах справи.

Таким чином, відповідач належним чином не виконав умови Кредитного договору, не повернув суму кредиту, внаслідок чого у ТОВ «Компанія «Праід-Інвєст» станом на 10.08.2015 утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 32 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 462 027,40 грн. сума нарахованих процентів, 1 356 273,98 грн. сума прострочених процентів, 210 410,96 грн. пеня за прострочення повернення кредиту, 106 697,09 грн. пеня за прострочення сплати нарахованих процентів, 9 091,52 грн. штрафу.

Оскільки в установлені умовами кредитного договору, грошові кошти не повернуті, проценти за користування кредитом не сплачені, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Дослідивши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не повернуто кредитні кошти, у строк передбачений умовами кредитного договору, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача до суду не надано, з огляду на вищезазначені норми законодавства, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 32 000 000,00 грн. визнані судом обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню заявленому розмірі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 462 027,40 грн. нарахованих процентів та 1 356 273,98 грн. прострочених процентів.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056 1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник за користування кредитними коштами щомісячно сплачує Банку проценти в розмірі 17% річних, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом за фактичну кількість днів періоду нарахування процентів з урахуванням фактичної календарної кількості днів у році. Нараховані проценти підлягають сплаті на дату платежів за процентами за кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в пункті 4.4 Кредитного договору.

Крім того, пункту 1.2 Кредитного договору також передбачено те, що ТОВ «Компанія «Праід-Інвєст» зобов'язався сплачувати Банку проценти за користуванням кредиту.

У зв'язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору та з урахуванням пункту 6.1 Кредитного договору позивачем нараховано відповідачу проценти, що підтверджується виписками по особовому рахунку від 10.08.2015 таким чином, підлягають задоволенню прострочені проценти у сумі 1 356 273,98 грн. та нараховані проценти у розмірі 462 027,40 грн.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача 210 410,96 грн. пені за прострочення заборгованості за кредитом, 106 697,09 грн. пені за простроченими нарахованими доходами та 9 91,52 грн. штрафу.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.5 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків оплати кредиту позичальник сплачує Банку пеню, яка нараховується на суму несплаченої заборгованості за кредитом із розрахунком фактичної кількості прострочених днів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня.

Крім того, пунктом 6.2 Кредитного договору встановлено, що у разі порушення строків сплати процентів за кредитом позичальник сплачує Банку пеню, яка нараховується на суму несплачених процентів за користування кредитом із розрахунком фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені за прострочення заборгованості за кредитом у сумі 210 410,96 грн. та пені за простроченими нарахованими доходами у сумі 106 697,09 грн., господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунки правильні та також підлягаю задоволенню.

Пунктом 6.3 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 0,5% від суми невиконаного зобов'язання (за кожне порушення строку сплати процентів).

Так, з урахуванням пункту 6.3 Кредитного договору позивач просить суд стягнути з відповідача 9 091,52 грн. штрафу (за період з 05.05.2015 на суму 2 310,14 грн.; з 02.06.2015 на суму 2 235,62 грн., з 01.07.2015 на суму 2 310,14 грн. та з 03.08.2015 на суму 2 2335,62 грн.).

Перевіривши вказаний розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він також правильний, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 9 091,52 грн. штрафу.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, до статті 5 вказаного Закону (пільги щодо сплати судового збору).

Судом взято до уваги, що Банк звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою від 11.08.2015 №14-05/1625, яку зареєстровано 17.08.2015, таким чином, суд керується Законом України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання позовної заяви.

Так, пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Постановою правління Національного банку України від 09.07.2015 №453 "Про віднесення публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Столичний" до категорії неплатоспроможних" віднесено Банк до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2015 №129 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Банку" розпочато з 10.07.2015 процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; тимчасову адміністрацію за проведено строком на три місяці з 10.07.2015 по 09.10.2015 включно; призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кухарева В.В.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) зазначено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні 1 218 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 34 144 500,95 грн. кредитної заборгованості, проте 2% від ціни позову становить 682 890,02 грн., що значно перевищує 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080,00 грн.).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню в дохід державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Столичний» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Праід-Інвєст" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 34 144 500,95 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Праід-Інвєст» (03115, місто Київ, вулиця Львівська, 18Б; ідентифікаційний код 34762324) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Столичний" (40035, місто Суми, вулиця Харківська,1; ідентифікаційний код 20028816) 32 000 000 (тридцять два мільйони) гривень 00 копійок заборгованості за прострочення кредиту, 462 027 (чотириста шістдесят дві тисячі двадцять сім) гривень 40 копійок суму нарахованих процентів, 1 356 273 (один мільйон триста п'ятдесят шість тисяч двісті сімдесят три) гривні 98 копійок суму прострочених процентів, 210 410 (двісті десять тисяч чотириста десять) гривень 96 копійок пені за простроченою заборгованістю за кредитом, 106 697 (сто шість тисяч шістсот дев'яносто сім) гривень 09 копійок пені за простроченими нарахованими доходами, 9 091 (дев'ять тисяч дев'яносто одну) гривню 52 копійки штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Праід-Інвєст» (03115, місто Київ, вулиця Львівська, 18Б; ідентифікаційний код 34762324) в дохід Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 22.10.2015 у присутності представника позивача. Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено

та підписано 27.10.2015 року.

Суддя К.В. Полякова