Рішення

від 02.11.2015 по справі 922/4709/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2015 р.Справа № 922/4709/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпропетровськ до Товариство з обмеженою відповідальністю "Легат 2013", м. Мерефа 3-я особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА", м. Харків про про витребування майна за участю пердставників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ліквідатор;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 01.09.2014 року;

третьої особи (ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА") - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАМІРА" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАТ 2013" про витребування майна, а саме просить:

1. Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАТ 2013" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38980665, місцезнаходження: 62472, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, провулок Базарний, будинок 2) нежитлову будівлю літ. "АГ-1" загальною площею 2382,7 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 257.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 6767463 внесений державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області на підставі Свідоцтва про право власності, серія та номер 25928614, виданого 22.08.2014 року, видавник Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 153264 від 22.08.2014 Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області, власник Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАТ 2013", код за ЄДРПОУ 38980665.

3. Визнати право власності на нежитлову будівлю літ. "АГ-1" загальною площею 2382,7 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 257 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАМІРА" (ідентифікаційний код 22610495, місцезнаходження: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАТ 2013" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38980665, місцезнаходження: 62472, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, провулок Базарний, будинок 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМІРА" (ідентифікаційний код 22610495, місцезнаходження: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9) судові витрати.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2011 року по справі № 29/5005/6325/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Таміра" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3. В рамках ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси ТОВ "Таміра" було включено нежитлові приміщення літ. "Г-1" загальною площею 2382,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 257, та які належали останньому на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеного між ТОВ "Таміра" та Спільним підприємством "Технопарк-Пожтехніка" , та посвідченого 08.04.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за номером 1333. 28 грудня 2012 року Товарною біржою "Європейська" проведено цільовий аукціон по реалізації нерухомого майна в процедурі банкрутства. Відповідно до протоколу № 7 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року та ОСОБА_2 № 7 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА". Згідно з протоколом, переможець зобов'язаний був оплатити, протягом 30 днів з моменту придбання на цільовому аукціоні майна, суму у розмірі 5276690,10 грн. за придбане майно на рахунок ТОВ "Таміра". Договір купівлі-продажу між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА", як переможцем аукціону, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таміра" укладений так і не був. Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" про визнання права власності на нерухоме майно. Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2013 року по справі № 922/295/13-г визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 2382,7 кв.м., частини підвалу першого поверху нежилої будівлі літ."Г-1", розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, буд.257, що придбані на цільовому аукціоні, проведеного Товарною біржею "Європейська", згідно Протоколу №7 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року та ОСОБА_2 № 7 про проведений цільовий аукціон від 28.12.2012 року. 18 грудня 2014 року постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/295/13-г було задоволено апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ" та скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 року по справі № 922/295/13-г, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" набуло право власності на нерухоме майно. Крім того, 24.03.2015 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/6325/2011 про банкрутство ТОВ "Таміра" було визнано недійсним результати прилюдних торгів у формі цільового аукціону з реалізації мана, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Таміра", проведеного в процедурі банкрутства, а саме: лот. № 3 - нежитлові приміщення частина підвалу № 32-37 літера "Г-1" площею 555,5 кв.м., нежитлові приміщення першого поверху № 9,10,50-66 нежитлової будівлі літера "Г-1" площею 1721,1 кв.м., нежитлові приміщення антресолі № 67-77 нежитлові будівлі літера "Г-1" площею 106,1 кв. м., які разом складають загальну прощу 2382,7 кв. м. та розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 257, що відбулися 28 грудня 2012 року на Товарній біржі "Європейська", м. Дніпродзержинськ, шляхом визнання недійсності протоколу № 7 від 28.12.2013 року про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 41905548 від 07.08.2015 року позивачу стало відомо, що право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАТ 2013" (код ЄДРПОУ 38980665, місцезнаходження: 62472,Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, пров. Базарний, б. 2). Підставою для такої реєстрації стало Свідоцтво на право власності, серія та номер: 25928614, видане 22.08.214 року, реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції. Одже, після визнання права власності на підставі рішення суду ТОВ "СПЕЦНАДРА" здійснило відчуження нерухомого майна, в результаті чого кінцевим власником стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАТ 2013". З огляду на наведене позивач вважає, що його право власності порушено і наявні правові підстави для витребування у відповідача (добросовісного набувача) спірного нерухомого майна на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України, оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача проти його волі та було відчужене Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАТ 2013".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2015 року прийнята до провадження заява позивача про зміну предмету позову за вх. 42090, відповідно до якої позивач просить:

1. Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАТ 2013" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38980665, місцезнаходження: 62472, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, провулок Базарний, будинок 2) нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:-0-3 площею 566,7 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1-:-1-5 площею 1737,2 кв.м. в літ. "АГ-1" загальною площею 2303,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 257.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 11198041 внесений державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області на підставі Свідоцтва про право власності, серія та номер 43956740, виданого 16.09.2015 року, видавник Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24477610 від 16.09.2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАТ 2013", код за ЄДРПОУ 38980665.

3. Визнати право власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:-0-3 площею 566,7 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1-:-1-5 площею 1737,2 кв.м. в літ. "АГ-1" загальною площею 2303,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 257. за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАМІРА" (ідентифікаційний код 22610495, місцезнаходження: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАТ 2013" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38980665, місцезнаходження: 62472, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, провулок Базарний, будинок 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМІРА" (ідентифікаційний код 22610495, місцезнаходження: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9) судові витрати.

Розгляд справи продовжено з урахуванням зміни предмету позову.

На підставі клопотання позивача, запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: КП В«Діловодство спеціалізованого судуВ» . Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер CICX - 09084.

У судовому засіданні 30 жовтня 2015 року були присутні позивач та представник відповідача.

Третя особа свого представника у судове засідання не направила, про причину неявки суд не повідомила.

Позивач у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов, наполягаючи на тому, що спірне майно вибуло з власності позивача поза його волею.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов, а саме відповідач вказує на те, що перехід права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №9, 10, 50-:-66 площею 1721,1 кв. м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення антресолі №№67-:-77 площею 106,1 кв. м. загальною площею 1827,2 кв.м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення підвалу №32-:-37 загальною площею 555,5 кв.м. в літ. «Г-1», загальна площа всіх приміщень - 2382,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект Московський, будинок 257 відбувся не на підставі відплатного договору (правочину), а шляхом відступлення корпоративних прав. Так, згідно до протоколу № 1 від 11.11.2013 року на загальних зборах засновників ТОВ «ЛЕГАТ 2013» було вирішено створити ТОВ «ЛЕГАТ 2013». На порядку денному було вирішено питання щодо визначення статутного капіталу ТОВ «ЛЕГАТ 2013» в розмірі 4246295,88 грн. (чотири мільйони двісті сорок шість тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 88 копійок), який буде сформований за рахунок внесення засновниками (учасниками) Товариства майна та/або грошових коштів. Вклади учасників до статутного капіталу Товариства розподіляються наступним чином: - юридична особа - ТОВ «ХАРКІВСПЕЦНАДРА» - частка складає 4 203 832.93 грн. (чотири мільйони двісті три тисячі вісімсот тридцять дві гривні 93 копійок), що становить 99% статутного капіталу Товариства, та вноситься нерухомим майном, яке належить ТОВ «ХАРКІВСПЕЦНАДРА» на праві власності, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху №9, 10, 50-:-66 площею 1721,1 кв. м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення антресолі №№67-:-77 площею 106.1 кв. м. загальною площею 1827,2 кв.м. в ліг. «Г-1», нежитлові приміщення підвалу №32-:-37 загальною площею 555,5 кв.м. в літ. «Г-1», загальна площа всіх приміщень - 2382,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект Московський, будинок 257. - фізична особа - ОСОБА_5 - 42 462,95 грн. (сорок дві тисячі чотириста шістдесят дві гривні 95 копійок), що становить 1% статутного капіталу Товариства, який буде сформований за рахунок внесення засновником (учасником) Товариства грошових коштів та/або майна в порядку та в строки, передбачені чинним законодавством. На загальних зборах учасників ТОВ «ЛЕГАТ 2013» протокол №2 від 28.01.2014 року учасниками було вирішено вивести зі складу учасників ТОВ «ЛЕГАТ 2013» юридичну особу - ТОВ «ХАРКІВСПЕЦНАДРА». Частку ТОВ «ХАРКІВСПЕЦНАДРА» у статутному капіталі ТОВ «ЛЕГАТ 2013» в розмірі 99% статутного капіталу, що становить 4 203 832,93 грн. (чотири мільйони двісті три тисячі вісімсот тридцять дві гривні 93 копійок) передати (відступити) учаснику ТОВ «ЛЕГАТ 2013» - ОСОБА_5. Опираючись на вищезазначене, відповідач вважає, що ТОВ «ТАМІРА» витребовує майно, котре перейшло у власність до ТОВ «ЛЕГАТ 2013» шляхом продажу корпоративних прав, а не шляхом договору і ставить під сумнів законність статуту ТОВ «ЛЕГАТ 2013». Окрім того, представник відповідача наполягає на тому, ТОВ «ТАМІРА» належали нежитлові приміщення 1-го поверху №9, 10, 50-:-66 площею 1721,1 кв. м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення антресолі №№67-:- 77 площею 106,1 кв. м. загальною площею 1827,2 кв.м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення підвалу №32-:-37 загальною площею 555,5 кв.м. в літ. «Г-1», загальна площа всіх приміщень - 2382,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект Московський, будинок 257, а ТОВ «ЛЕГАТ 2013» на даний момент належать нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:-0-3, нежитлові приміщення 1-го поверху №1-1-:-1-5, загальною площею 2303,9 м. кв літ. «АГ-1» по проспекту Московському, буд. 257 у м. Харкові. Нежитлові приміщення першого поверху та підвалу у будівлі літ. «Г-1», за адресою м. Харків, проспект Московський, 257, на які раніше мало право власності ТОВ «ТАМІРА» існувати з того часу, як були проведені будівельні роботи з реконструкції приміщень й право власності на новостворений об'єкт у літ. «АГ-1» було зареєстровано за ТОВ «ЛЕГАТ 2013».

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Слід зазначити, що позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

При цьому, спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Відповідно до приписів статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганні такому порушенню.

Під захистом права власності, за приписами наведеної норми, розуміється, зокрема, наявність у власника права вимагати усунення будь-яких порушень його права, вимагати усунення будь-яких перешкод з боку інших осіб, пов'язаних із здійсненням ним володіння, користування або розпорядження належним йому майном; наявність у власника права на судовий захист свого права власності; поширення положень щодо захисту права власності на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на іншому речовому праві, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Законодавство надає власникові можливість на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону й іншим правовим актам не зачіпаючи охоронювані законом інтереси інших осіб. Всі дії, що перешкоджають власникові на власний розсуд користуватись своїм володінням повинні бути припинені способами, установленими законом. Характер засобів, вибраних для захисту свого права, повинен відповідати характеру порушених правовідносин.

Так, одним із способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Згідно з приписами статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. За допомогою цього позову власник захищає не тільки свої права на володіння та користування майном, а також і право на розпорядження ним, оскільки перебування майна у чужому незаконному володінні певним чином обмежує і право власника на розпорядження майном.

Віндикаційний позов є речово-правовим позовом, що може бути пред'явлений лише у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами зобов'язальні правовідносини відсутні.

Об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором. Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном, незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати, тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави.

Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді при зверненні з відповідною позовною заявою, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлене рішенням суду.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на висловлену Верховним Судом України позицію стосовно того, що якщо набувач набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом.

Захист відносин власності в Україні здійснюється на загальних засадах, визначених Конституцією України, Цивільним кодексом України.

Поняття права власності визначено статтею 316 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений статтею 317 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положення частини другої статті 328 Цивільного кодексу України закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Так, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Отже, власник не зобов'язаний у кожному конкретному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно.

У главі 29 ЦК України передбачені цивільно-правові способи захисту права власності. Зокрема, згідно з нормами статей 387, 388 цього Кодексу власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння або від добросовісного набувача, а у ст. 392 ЦК України передбачене право особи, яка вважає себе власником майна, пред'явити позов про визнання права власності до осіб, які не визнають, заперечують або оспорюють це право власності та не перебувають із власником у договірних або інших зобов'язальних правовідносинах.

Така вимога може бути додатковою до іншої - зокрема до позову про витребування майна із чужого володіння.

У частині 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ч. 2 ст. 388 названого Кодексу, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскільки за ст. 388 ЦК України добросовісне набуття можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння.

При цьому за змістом ст. 388 ЦК випадки витребування майна власником від добросовісного набувача можуть мати місце лише за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі.

Таким чином, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК вибуття майна не з волі власника означає відсутність у нього свідомо поставленої мети щодо передачі майна у власність іншій особі, невжиття ним будь-яких дій чи заходів для досягнення цієї мети та втрату майна в результаті вчинення іншими особами дій, спрямованих на відчуження майна, без погодження з власником.

Добросовісне придбання, згідно зі ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна із чужого незаконного володіння (віндикація).

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захистові шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Разом з тим, як встановлено судом, 02.06.2011 року господарським судом Дніпропетровської області у справі №29/5005/6325/2011 прийнято постанову про визнання ТОВ "Таміра" банкрутом. Як слідує з вказаної постанови, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2011 року за заявою ТОВ "Таміра" було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", відповідно до процедури, передбаченої статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі є встановлена під час роботи ліквідатора недостатність вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів. Згідно частини першої статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Таким чином, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, у порядку статті 51 Закону, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Як вбачається з названої ухвали, загальними зборами учасників боржника - ТОВ "Таміра" прийнято рішення (протокол №2 від 31.01.2011р.) щодо припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації, призначення ліквідатора та про порядок і строк ліквідації Товариства.

В рамках ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси ТОВ «ТАМІРА» було включено нежитлові приміщення літ. «Г-1» загальною площею 2 382,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, пр-т. Московський, 257, що належало останньому на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, який був укладений між ТОВ «ТАМІРА» та Спільним підприємством «Технопарк-Пожтехніка» та посвідчений 08 квітня 2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрований в реєстрі за номером 1333.

28 грудня 2012 року Товарною біржою «Європейська» проведено цільовий аукціон по реалізації нерухомого майна в процедурі банкрутства ТОВ «Таміра».

З огляду на вищенаведене вбачається, що нежитлові приміщення літ. «Г-1» загальною площею 2 382,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, пр-т. Московський, 257, які належали на праві власності позивачу були відчужені останнім під час проведення ліквідаційної процедури з банкрутства, яка взагалі не передбачає волі банкрута на відчуження належному йому майна, а є наслідком його неплатоспроможності.

Разом з тим, приймаючи до уваги добровільне звернення позивача до суду з заявою про визнання його банкрутом, суд дійшов висновку, що позивач чітко усвідомлював наслідки такого звернення та ризик втрати належного йому майна, шляхом продажу його іншим особам для задоволення вимог кредиторів в рамках справи про банкрутство. Отже, враховуючи наведені законодавчі норми та фактичні обставини справи, суд вважає твердження позивача про те, що спірне майно вибуло з його володіння поза його волею безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З аналізу, ч. 1 ст. 388 ЦК України також вбачається, що однією із обов'язкових умов яка пов'язує можливість особи, що вважає себе власником майна витребувати майно від іншої особи є наявність відплатного договору.

Так, матеріалами справи підтверджено, що перехід до відповідача права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №9, 10, 50-:-66 площею 1721,1 кв. м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення антресолі №№67-:-77 площею 106,1 кв. м. загальною площею 1827,2 кв.м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення підвалу №32-:-37 загальною площею 555,5 кв.м. в літ. «Г-1», загальна площа всіх приміщень - 2382,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект Московський, будинок 257 відбувся не на підставі відплатного договору (правочину), а шляхом відступлення корпоративних прав.

Відповідно до п. 24. Постанови № 5 від 07.02.2014 року Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ під час розгляду позову власника майна про витребування майна, переданого як вклад майна до статутного (складеного) капіталу господарського товариства, суд має враховувати, що отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства.

Таким чином, суд погоджується з твердженням, що нежитлові приміщення 1-го поверху №9, 10. 50-:-66 площею 1721,1 кв. м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення антресолі №№67-:-77 площею 106,1 кв. м. загальною площею 1827,2 кв.м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення підвалу №32-:-37 загальною площею 555,5 кв.м. в літ. «Г-1», загальна площа всіх приміщень - 2382,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект Московський, будинок 257, перейшли у власність відповідача хоча і не за відплатним договором, а все ж таки є відплатним придбанням.

Водночас, суд зазначає, що об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.

Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл. 83 ЦК України.

Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 ЦК річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЛЕГАТ 2013» у липні 2014 року звернулося до КП «Харківське міське БТІ» щодо технічної можливості виділення приміщень підвалу № 32-37, 1-го поверху № 9, 10, 50-77, загальною площею 2382,7 м. кв., по проспекту Московському 257 в самостійну нежитлову будівлю.

Згідно із листом КП «Харківське міське БТІ» від 05.08.2014 року та доданими до нього документами така технічна можливість існувала. На підставі Висновку про можливість поділу об'єкту нерухомого майна від 05.08.2014 року № 1790097, 18.08.2014 року зареєстровано право власності на нежитлову будівлю «АГ-1», загальною площею 2382,7 м. кв. за ТОВ «ЛЕГАТ 2013», свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.08.2014 року та ОСОБА_6 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.08.2014 року.

ТОВ «ЛЕГАТ 2013» з травня по серпень 2015 року провело реконструкцію нежитлової будівлі літ. «АГ-1» у багатофункціональний комплекс (шляхом демонтажу приміщень першого поверху, антресолі першого поверху, підвалу). Про початок та закінчення будівельних робіт подавалися відповідні декларації до ДАБК у Харківський області. Реєстраційною службою ХМУЮ в Харківській області 16.09.2015 на підставі декларацій, зареєстрованих в ДАБК у Харківській області, зареєстровано право власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:-0-3, нежитлові приміщення 1-го поверху №1-1- :-1 -5, загальною площею 2303,9 м. кв. в літ. «АГ-1» по проспекту Московському, буд. 257 у м. Харкові за ТОВ «ЛЕГАТ 2013». Таким чином, нежитлові приміщення підвалу № 0-1- :-0-3, нежитлові приміщення 1-го поверху №1-1-:-1-5. загальною площею 2303,9 м. кв. в літ. «АГ-1» по проспекту Московському, буд. 257 у м. Харкові є новоствореним майном, право власності на яке виникає з підстав, передбачених ч. 1 ст. 182 та ч. 1 ст. 331 ЦК України, після закінчення будівельних робіт та проведення державної реєстрації права власності - таку позицію висловлює ВСУ за результатами розгляду справи № 6-129 цс 14.

Нежитлові приміщення першого поверху та підвалу у будівлі літ. «Г-1», за адресою м. Харків, проспект Московський, 257, на які мало право власності ТОВ «ТАМІРА» (індивідуально визначена річ) перестали фактично (в натурі) існувати з того часу, як були проведені будівельні роботи з реконструкції приміщень й право власності на новостворений об'єкт у літ. «АГ-1» було зареєстровано за ТОВ «ЛЕГАТ 2013».

Таким чином, ТОВ «ТАМІРА» належали нежитлові приміщення 1-го поверху №9, 10, 50-:-66 площею 1721,1 кв. м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення антресолі №№67-:- 77 площею 106,1 кв. м. загальною площею 1827,2 кв.м. в літ. «Г-1», нежитлові приміщення підвалу №32-:-37 загальною площею 555,5 кв.м. в літ. «Г-1», загальна площа всіх приміщень - 2382,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, проспект Московський, будинок 257, а ТОВ «ЛЕГАТ 2013» на даний момент належать нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:-0-3, нежитлові приміщення 1-го поверху №1-1-:-1-5, загальною площею 2303,9 м. кв. літ. «АГ-1» по проспекту Московському, буд. 257 у м. Харкові, а з огляду на позицію ВСУ за результатами розгляду справи № 6-129 цс14 це дві різні будівлі.

Тобто, позивач намагається витребувати майно, котре йому ніколи не належало.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем суду не доведена наявність обов'язкових умов, які надають право витребування у добросовісного набувача (відповідача) спірного майна, відповідно до вимог ч.1 ст. 388 ЦК України; позивач чітко усвідомлював наслідки свого звернення із заявою про визнання себе банкрутом та ризик втрати належного йому майна шляхом його продажу, що дає підстави суду стверджувати, що спірне майно вибуло з володіння позивача з його волі; крім того, позивачем суду не надано доказів на підтвердження того, що спірне майно, яке належало йому на праві власності, існує в натурі та саме на це майно зареєстроване право власності відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, вони спростовуються доданими до матеріалів справи доказами та суд відмовляє в їх задоволенні у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 330, ч. 1 ст. 388 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 09.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_6

справа № 922/4709/15