Постанова

від 09.11.2015 по справі 916/2907/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р.Справа № 916/2907/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів : Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від ДВС: Нероденко М.М., за довіреністю №4566 від 14.07.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський хлібозавод"

на ухвали господарського суду Одеської області від 14 серпня 2015 року в порядку ст.121-2 ГПК України

по справі № 916/2907/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський хлібозавод"

за участю Відділу Державної виконавчої служби Ширяєвського районного управління юстиції

про стягнення 625809,50 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.10.2014 року по справі № 916/2907/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду, задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" та стягнуто на його користь з ТОВ "Ширяєвський хлібозавод" 500000 грн. заборгованості по кредиту, 78704,03грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 29605,47грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 17500 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 12516,19 грн. витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 14 серпня 2015 року по справі №916/2907/14 (суддя Волков Р.В.) відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Ширяєвський хлібозавод" щодо неправомірності дій відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції стосовно прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.12.2014 року ВП № 45825006, та стосовно визнання протиправною та скасування вказаної постанови і відмовлено у задоволенні скарги щодо неправомірності дій відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції стосовно прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2015 року ВП № 47481194 та стосовно визнання протиправною та скасування вказаної постанови.

При винесенні ухвал суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду було виконано боржником добровільно, але за межами встановленого для цього строку. Крім того, державним виконавцем вчинялись дії, спрямовані на примусове виконання, хоча й фактично примусове виконання не відбулося в звязку зі сплатою боргу. Також господарський суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення скарги щодо неправомірності дій відділу державної виконавчої служби Ширяєвського районного управління юстиції стосовно прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2015 року ВП № 47481194 та стосовно визнання протиправною та скасування вказаної постанови.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалами суду першої інстанції, відповідач (ТОВ "Ширяєвський хлібозавод") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить їх скасувати та задовольнити вимоги скаржника, з посиланням, при цьому, на не повне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи і порушення норм матеріального та процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник ДВС у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких просив залишити оскаржувані ухвали без змін, а апеляційні скарги ТОВ "Ширяєвський хлібозавод" без задоволення.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду апеляційних скарг повідомлений належним чином, про що свідчить, зокрема, відповідні поштові повідомлення від 27.10.2015р.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційні скарги ТОВ "Ширяєвський хлібозавод" за відсутністю представників сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали оскарження ухвал, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника ДВС, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, рішенням господарського суду Одеської області від 08.10.2014 року по справі № 916/2907/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду, задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" та стягнуто на його користь з ТОВ "Ширяєвський хлібозавод" 500000 грн. заборгованості по кредиту, 78704,03грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 29605,47грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 17500 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 12516,19 грн. витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

На виконання вищевказаного рішення від 08.10.2014 року по справі №916/2907/14 господарським судом 02.12.2014р. видано відповідний наказ.

12.12.2014р. відкрито виконавче провадження ВП45825006 з виконання наказу №916/2907/14 від 02.12.2014р., виданого господарським судом Одеської області. У вказаній постанові боржнику встановлено семиденний строк з моменту винесення постанови для добровільного виконання наказу господарського суду Одеської області, до 19.12.2014р.

22.12.2014р. ДВС винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 63832,57 грн.

11.05.2015р. ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з відповідача виконавчого збору.

16.06.2015р. відповідач звернувся до місцевого господарського суду зі скаргою на постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідно до якої відповідач просив визнати неправомірними дії ВДВС Ширяєвського РУЮ щодо прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.12.2014р та визнати протиправною та скасувати постанову ДВС про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.12.2014р. ВП45825006.

22.06.2015р. відповідач звернувся до місцевого господарського суду зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження , відповідно до якої відповідач просив визнати неправомірними дії ВДВС Ширяєвського РУЮ щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2015р. ВП47481194 та скасувати постанову ДВС відкриття виконавчого провадження від 11.05.2015р. ВП47481194.

Безпосередньо скари ґрунтуються на порушенні державним виконавцем приписів Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем 20.03.2015р. було сплачено заборгованість на користь позивача у повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.121-2 ГПК України Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України „Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

За ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2014р.) встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом . За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, винесення ДВС постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2014р. та встановлення у вказаній постанові семиденного строку з моменту винесення постанови для добровільного виконання наказу господарського суду Одеської області, до 19.12.2014р. є цілком правомірним.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що докази відправлення оспорюваних постанов ДВС знаходяться в матеріалах справи та підтверджують відповідний факт направлення постанов відповідачу.

Як стверджує відповідач, останній сплатив відповідну заборгованість лише 20.03.2015р.

При цьому, семиденний строк для добровільного виконання наказу господарського суду Одеської області визначено до 19.12.2014р.

Таким чином, у семиденний строк боржником спірний наказ у добровільному порядку не виконано.

22.12.2014р. ДВС винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 63832,57 грн.

22.12.2014р. в межах здійснюваного виконавчого провадження з настанням строку на добровільне виконання судового рішення, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Винесення вказаної постанови та стягнення виконавчого збору узгоджується з приписами частини 1 статті 28 закону про виконавче провадження, за якою у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного виконання, постановою державного виконавця стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що виконавчою службою не допущено порушень діючого законодавства при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору.

11.05.2015р. ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з відповідача виконавчого збору.

За ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення постанови ДВС від 11.05.2015р.) виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання , зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, добровільне виконання рішення після спливу наданого ДВС семиденного строку не звільняє боржника від сплати виконавчого збору.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ДВС при винесенні постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з відповідача виконавчого збору від 11.05.2015р. дотримано вимог Закону України „Про виконавче провадження", а отже підстави для скасування такої постанови відсутні.

Статтями 32-34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, дослідивши норми чинного законодавства, матеріали та обставини справи, та враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарг відповідача на дії та бездіяльність органу ДВС.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що оскаржувані ухвали господарського суду Одеської області від 14 серпня 2015 року по справі №916/2907/14 слід залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський хлібозавод" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Ухвали господарського суду Одеської області від 14 серпня 2015 року по справі №916/2907/14 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський хлібозавод" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов Я.Ф. Савицький Т.Я. Гладишева