ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 19/102 26.09.11
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
До Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»
Про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13 490,06 грн.
Суддя Шаптала Є.Ю.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 6 від 04.01.2011 р.)
Від відповідача не з»явився
СУТЬ СПОРУ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»про стягнення страхового відшкодування у розмірі 14 111,06 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.08.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою було порушено провадження у справі № 19/102 та розгляд справи призначено на 29.08.2011р.
Ухвалою суду від 29.08.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання 26.09.2011 р. не з»явився, 23.09.2011 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача.
14.09.2011 р. до відділу діловодства суду надійшла відповідь на судовий запит від МТСБУ.
Представник Позивача у судовому засіданні 26.09.2011 р заявив клопотання про зменшення розміру позовних вимог на розмір франшизи, позовні вимоги підтримав.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 26.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
23.12.2009 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 13066/4002/0000010, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Порше (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).
26.01.2010 року на перехресті вулиці Артома та проспекту Театрального в м. Донецьку, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Порше (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Самант»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), під керуванням ОСОБА_4.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Порше (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля «Самант»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_4 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 09.02.2010 року.
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу Порше (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у Бюро судових авто товарознавчих експертиз. Згідно висновку № 2/035-10 від 11.02.2010 р. оцінки вартості матеріальної шкоди розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 21 985,00 грн.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 14 111,06, 0що підтверджується Аварійним сертифікатом від 30.12.2010 р.
Позивач страховим актом № 00037176/1 від 30.12.2010 р. визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 14 111,06 грн., виплатило вартість ремонту, згідно Наказу № 00037176 від 30.12.2010 р.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України В«Про страхуванняВ» до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України інформації цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди застрахована ЗАТ «Український страховий дім»згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8742018 від 10.11.2009 р.
Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України В«Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.
03.06.2011 року Позивач направив на адресу Відповідача регресну вимогу № 3684 про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до статті 37 Закону України В«Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов’язок Відповідач не виконав.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Згідно статті 29 Закону України В«Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до статті 12.1 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності № ВС/8742018 від 10.11.2009 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду життю та здоров’ю становить 51 000 грн, ліміт відповідальності за шкоду майна становить 25 500 грн, франшиза становить 510,00 грн.
Враховуючи визначені полісом № ВС/8742018 від 10.11.2009 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 13 490,06 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.
Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно норм діючого законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України В«Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» та обмежується укладеним договором страхування.
Відповідачем не надано доказів на спростування заявлених позивачем вимог.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 141,11 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»(01023, м. Київ, площа Спортивна, 3; Код ЄДРПОУ 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533, МФО 300335, р\р 26500455 в АТ «ОСОБА_5 Аваль») шкоду у розмірі 13 490 (тринадцять тисяч чотириста дев’яносто) грн. 06 коп., державне мито у розмірі 141 (сто сорок одна) грн. 11 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Ю. Шаптала
Дата складання повного рішення: 27.09.11 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2011 |
Оприлюднено | 16.11.2015 |
Номер документу | 53360384 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Шаптала Є.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні