Постанова

від 28.10.2015 по справі 816/2740/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2740/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення та податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2015 року позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправними та скасування: вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2015 № Ф-0077571701; рішення про застосування штрафних санкцій від 30.06.2015 № НОМЕР_1; податкового повідомлення - рішення від 30.06.2015 № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2015 № Ф-0077571701, рішення про застосування штрафних санкцій від 30.06.2015 № НОМЕР_1, податкове повідомлення - рішення від 30.06.2015 № НОМЕР_2 винесені ДПІ у м. Полтаві з порушенням норм Конституції України, Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі - Закон № 2464-VI). Також ФОП ОСОБА_1 зазначає про те, що господарські операції між ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9 є реальними, спрямованими на отримання доходу та документально підтвердженні. За доводами позивача, відповідачем порушено право ФОП ОСОБА_1 бути присутнім на засіданні спірної комісії щодо розгляду заперечення на акт перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити його.

Представники відповідача адміністративний позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

У запереченнях відповідач зазначає, що перевіркою дотримання встановленого порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, встановлено порушення ведення ФОП ОСОБА_1 обліку доходів і витрат, а саме: включення до декларації неправдивих даних, не підтверджених первинними документами, чим порушено пункт 6 статті 128 Господарського кодексу України та підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункт 177.10 статті 177 Податкового кодексу України; ФОП ОСОБА_1 завищено величину витрат, безпосередньо пов'язану з отриманням доходів у 2014 році у сумі 961 847,52 грн по причині включення до їх складу витрат, понесених за рахунок придбання посередницьких послуг у ФОП ОСОБА_5 по знаходженню сільськогосподарської продукції та сприянню в укладенні договорів з постачальниками сільськогосподарської продукції; за рахунок придбання транспортних послуг у перевізників: ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) зареєстрований як фізична особа - підприємець 17.02.2014; перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 18.02.2014 та взятий на облік як платник єдиного внеску з 18.02.2014 (т. 2, а.с. 115-117). Також позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами (т.2, а.с. 118). Код основного виду економічної діяльності 46.21 (оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин), клас професійного ризику виробництва "23".

У період з 27.04.2015 по 20.05.2015 посадовими особами ДПІ у м. Полтаві на підставі направлення від 27.04.2015 № 484, плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на квітень 2015 року та згідно з наказами від 15.04.2015 № 822 та від 14.05.2015 № 967 проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 17.02.2014 по 31.12.2014, дотримання вимог законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 17.02.2014 по 31.12.2014.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем на оспорюються.

За наслідками проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідачем складено акт від 27.05.2015 № 2020/16-01-17-01-11/НОМЕР_3 (т. 1, а.с. 19-67), яким зафіксовані порушення:

- пунктів 138.1, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 162 431,59 грн, у тому числі за 2014 рік у сумі 162 431,59 грн;

- пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону № 2464-VI, у результаті чого занижено єдиний соціальний внесок у сумі 51 325,89 грн, у томі числі за 2014 рік у сумі 51 325,89 грн;

- пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, статті 177 Податкового кодексу України, а саме: включення до декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік неправдивих даних.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 27.05.2015 № 2020/16-01-17-01-11/НОМЕР_3, ФОП ОСОБА_1 надіслав до ДПІ у м. Полтаві заперечення від 19.06.2015 № 9 на акт перевірки, згідно з якими просив ДПІ у м. Полтаві провести розгляд заперечення у присутності ФОП ОСОБА_1

За результатами розгляду заперечення ДПІ в м. Полтаві на адресу ФОП ОСОБА_1 надіслано лист від 26.06.2015 № 3256/П/16-01-17-01-25, у якому зазначено про те, що на засіданні спірної комісії з розгляду заперечень прийнято рішення залишити без змін висновки акта перевірки від 27.05.2015 № 2020/16-01-17-01-11/НОМЕР_3. Також у цьому листі ДПІ у м. Полтаві зазначено про направлення на адресу ФОП ОСОБА_1 листа від 22.06.2015 № 3165/П/16-01-17-01-25 із повідомленням про дату, час та місце проведення засідання спірної комісії з розгляду заперечень.

На підставі акта перевірки від 27.05.2015 № 2020/16-01-17-01-11/НОМЕР_3 ДПІ у м. Полтаві:

- прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.06.2015 № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 203 039,49 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 162 431,59 грн, за штрафними санкціями у розмірі 40 607,90 грн;

- винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2015 № Ф-0077571701, якою зобов'язано ФОП ОСОБА_1 сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 51 325,89 грн;

- прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.06.2015 № НОМЕР_1, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за порушення пункту 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI у розмірі 2 566,29 грн.

Позивач не погодився із указаними податковим повідомленням-рішенням, вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та оскаржив їх до суду.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 138 Податкового кодексу України визначений склад витрат та порядок їх визначення.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

За змістом наведених норм платник податків зобов'язаний формувати склад витрат лише на підставі відповідних розрахункових, платіжних та іншими первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Указане закріплено також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з пунктом 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою для формування витрат при визначенні об'єкту оподаткування є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (посередник) укладено договір про надання посередницьких послуг від 01.07.2014 № 01./07-14 (а.с. т. 1, а.с. 82-83).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а посередник зобов'язується: виконати ряд фактичних дій по знаходженню сільськогосподарської продукції для подальшого продажу відповідно до умов замовника (продукція та умови придбання визначені замовником у додатках до даного договору; додатки є невід'ємною частиною цього договору); посприяти замовнику в укладенні договорів поставки між ним та постачальниками; здійснювати обробку та оформлення договорів на підставі знайденої продукції.

Розділом другим даного договору визначені обов'язки посередника та порядок їх виконання. Так, відповідно до пункту 2.1 договору посередник виконує взяті на себе зобов'язання: провести відповідні маркетингові дослідження кон'юктури ринку; використовувати власну та збирати іншу комерційну інформацію; здійснювати консультування замовника з усіх основних правових, економічних та організаційних питань, що передбачається; організовувати обробку та оформлення договорів і їх складових на підставі знайденої продукції.

Після оброблення договорів та їх складових між замовником і постачальниками складаються акти виконання своїх зобов'язань за відповідний період (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору замовник відповідно до даного договору зобов'язаний: забезпечити посередника всією інформацією та документацію про наміри та обсяги з продажу продукції, необхідних для виконання ним свої зобов'язань, у тому числі видати йому всю необхідну комп'ютерну техніку та забезпечити необхідними канцелярськими товарами та засобами мобільного та стаціонарного зв'язку, надати доступ до мережі Інтернет; виплатити посереднику винагороду у розмірі 3% від загальної суми отриманої продукції згідно з опрацьованими та підписаними договорами та додатками до них за відповідний період; визначення загальної суми за договорами поставки складається із сум вартості партій продукції, поставлених постачальником протягом строку дії цих договорів та вказаних у товарних накладних на отримання продукції.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору винагорода посередника розраховується та виплачується відповідно до умов даного договору. Підставою до оплати є підписання акта здачі - приймання послуг. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок посередника згідно з наданими та підписаними актами здачі - приймання виконаних послуг протягом 60 календарних днів (пункт 5.3 договору).

Строк дії даного договору визначений розділом 4 цього договору та укладений на термін з 01.07.2014 до 31.12.2014.

Додатковими угодами від 01.10.2014 № 1 та від 01.11.2014 № 2 до договору про надання посередницьких послуг № 01/07-14 від 01.07.2014 сторони цього договору змінювали редакцію пункту 3.2 договору щодо розміру виплати винагороди посереднику (т. 1, а.с. 131, 150).

На виконання умов пункту 1.1 даного договору від № 01/07-15 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 укладені додатки:

- № 1 від 01.07.2014, у якому зазначено кількість продукції та одиниці виміру, що планується до поставки, а саме: пшениця 2 класу - 100 тон; пшениця 3 класу - 800 тон; пшениця 6 класу - 1200 тон; визначений порядок транспортування - за рахунок замовника, порядок розрахунків - безготівкова форма оплати; період, упродовж якого необхідно знайти продукцію, - липень 2014 року (т. 1, а.с. 83);

- № 2 від 01.08.2014, у якому зазначено кількість продукції та одиниці виміру, що планується до поставки, а саме: пшениця 3 класу - 400 тон; пшениця 6 класу - 600 тон; ячмінь - 300 тон; визначений порядок транспортування - за рахунок замовника, порядок розрахунків - безготівкова форма оплати; період, упродовж якого необхідно знайти продукцію, - серпень 2014 року (т. 1, а.с. 97);

- № 3 від 01.09.2014, у якому зазначено кількість продукції та одиниці виміру, що планується до поставки, а саме: пшениця 2 класу - 110 тон; пшениця 3 класу - 1100 тон; ячмінь - 800 тон; кукурудза - 700 тон; визначений порядок транспортування - за рахунок замовника, порядок розрахунків - безготівкова форма оплати; період, упродовж якого необхідно знайти продукцію, - вересень 2014 року (т. 1, а.с. 115);

- № 4 від 01.10.2014, у якому зазначено кількість продукції та одиниці виміру, що планується до поставки, а саме: кукурудза - 5000 тон; визначений порядок транспортування - за рахунок замовника, порядок розрахунків - безготівкова форма оплати; період, упродовж якого необхідно знайти продукцію, - жовтень 2014 року (т. 1, а.с. 132);

- № 5 від 01.11.2014, у якому зазначено кількість продукції та одиниці виміру, що планується до поставки, а саме: кукурудза - 700 тон; пшениця 6 класу - 150 тон; визначений порядок транспортування - за рахунок замовника, порядок розрахунків - безготівкова форма оплати; період, упродовж якого необхідно знайти продукцію, - листопад 2014 року (т. 1, а.с. 149).

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій за вказаним договором та додатками до нього позивачем надані до суду наступні документи: акти здачі - приймання виконаних робіт (послуг) за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, складені ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 84, 98, 116, 133, 158); видаткові накладні, видані постачальниками ФОП ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 85-96, 99-114, 117-130, 134-148, 152-138; звіти щодо надання інформації відповідно до договору № 01/07-14 від 01.07.2014 про надання посередницьких послуг (т. 3, а.с. 186-246); акт приймання - передачі інформації відповідно до договору № 01/07-14 від 01.07.2014 про надання посередницьких послуг від 30.11.2014 № 30/11 (т. 3, а.с. 247).

Оплату наданих послуг підтверджено копією банківської виписки, наданої позивачем (т. 4, а.с. 37), та не ставиться під сумнів відповідачем, про що зазначено в акті перевірки.

Проте в акті перевірки від 27.05.2015 № 2020/16-01-17-01-11/НОМЕР_3 зазначено, що згідно з відомостями ІС "Податковий блок" Міндоходів України та з наявними інформаційними базами даних ДПІ у м. Полтаві ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) перебуває засновником (учасником), керівником (особою, яка має право підпису) та перебуває у трудових відносинах з Приватним підприємством "БУДЕЛЕКТРОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 35360074) (надалі - ПП "БУДЕЛЕКТРОСЕРВІС").

Відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють. При визнанні осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Пов'язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються: фізична та юридична особа - у разі якщо фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; юридична особа та фізична особа - у разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи.

Для фізичної особи загальна частка корпоративних прав платника податку (голосів у керівному органі), якою вона володіє, визначається як частка корпоративних прав, що безпосередньо належить такій фізичній особі, та частка корпоративних прав, що належить юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою.

Якщо фізична особа визнається пов'язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов'язаними між собою.

Враховуючи норми підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців (т. 4, а.с. 71-73), ФОП ОСОБА_1 та ПП "БУДЕЛЕКТРОСЕРВІС" є пов'язаними особами.

Перевіркою встановлено, що фактично у період з 17.02.2014 по 31.12.2014 самозайнята особа ОСОБА_1 здійснювала оптову торгівлю сільськогосподарською продукцією (пшеницею, ячменем, кукурудзою, соєю тощо); згідно з наявною у ДПІ у м. Полтаві інформацією ПП "БУДЕЛЕКТРОСЕРВІС" здійснює вид діяльності, аналогічний діяльності ФОП ОСОБА_1, який є засновником, керівником з правом підпису та перебуває у трудових відносинах з ПП "БУДЕЛЕКТРОСЕРВІС".

В акті перевірки зазначено, згідно з реєстру податкових накладних ПП "БУДЕЛЕКТРОСЕРВІС" у період з вересня 2013 по червень 2014 року здійснювало закупку сільськогосподарської продукції (пшениці, ячменю, кукурудзи) у постачальників сільськогосподарських виробників, а саме: ТОВ Агрофірма "Мрія" (код ЄДРПОУ 30902913); ТОВ "Перше травня" (код ЄДРПОУ 30794462); СФГ ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 23051891); ПСП "Надія" (код ЄДРПОУ 30762645); ПСПС "Ташань" (код ЄДРПОУ 30794504); ФГ "Бантов" (код ЄДРПОУ 34205665); ТОВ "Жасмін" (код ЄДРПОУ 30409036); ПП "Ера" (код ЄДРПОУ 30827859); ФГ "Рябіна Агро" (код ЄДРПОУ 36524018); ТОВ "Розсоші" (код ЄДРПОУ 33219504).

Також перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 на посаді керівника ПП "БУДЕЛЕКТРОСЕРВІС" укладав договори поставки сільськогосподарської продукції з тими ж сільськогосподарськими виробниками, що і ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець; ОСОБА_1 на посаді керівника ПП "БУДЕЛЕКТРОСЕРВІС" укладав договори поставки сільськогосподарської продукції з сільськогосподарськими підприємствами та мав фінансово - господарські відносини з ними раніше, а саме: у період з вересня 2013 року по червень 2014 року, ніж ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець (період фінансово - господарських відносини з липня по грудень 2014 року). За доводами відповідача, ОСОБА_1 фактично мав фінансово-господарські відносини з ТОВ Агрофірма "Мрія" (код ЄДРПОУ 30902913); ТОВ "Перше травня" (код ЄДРПОУ 30794462); СФГ ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 23051891); ПСП "Надія" (код ЄДРПОУ 30762645); ПСПС "Ташань" (код ЄДРПОУ 30794504); ФГ "Бантов" (код ЄДРПОУ 34205665); ТОВ "Жасмін" (код ЄДРПОУ 30409036); ПП "Ера" (код ЄДРПОУ 30827859);ФГ "Рябіна Агро" (код ЄДРПОУ 36524018); ТОВ "Розсоші" (код ЄДРПОУ 33219504) у попередніх періодах.

Дослідивши надані позивачем до суду документи, суд дійшов висновку про непідтвердження фактичного надання ФОП ОСОБА_5 позивачу посередницьких послуг по знаходженню сільськогосподарської продукції для подальшого продажу з огляду на наступне.

Згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг), що укладені за липень-листопад 2014 року між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1, та розрахунками посередницьких послуг до них ФОП ОСОБА_5 отримав винагороду за посередницькі послуги з постачальниками сільськогосподарської продукції: ТОВ "Перше травня" (код ЄДРПОУ 30794462) отримана винагорода ФОП ОСОБА_5 у сумі 57 159,40 грн за серпень, вересень, жовтень 2014 року; СФГ ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 23051891) - 33 627,15 грн за вересень 2014 року; ПСП "Надія" (код ЄДРПОУ 30762645) - 85 201,37 грн за липень, серпень, вересень, листопад 2014 року; ПСПС "Ташань" (код ЄДРПОУ 30794504) - 29 497,25 грн за липень, серпень, вересень 2014 року; ФГ "Бантов" (код ЄДРПОУ 34205665) - 3 000,00 грн за серпень 2014 року; ТОВ "Жасмін" (код ЄДРПОУ 30409036) - 72 050,33 грн за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року; ПП "Ера" (код ЄДРПОУ 30827859) - 100 254,54 грн за вересень, жовтень, листопад 2014 року; ФГ "Рябіна Агро" (код ЄДРПОУ 36524018) - 14 918,04 грн за серпень, вересень, листопад 2014 року; ТОВ "Розсоші" (код ЄДРПОУ 33219504) - 8 526,47 грн за жовтень 2014 року; ТОВ Агрофірма "Мрія" (код ЄДРПОУ 30902913) - 6 832,30 грн за серпень 2014 року; ФГ "Талісман-3" (код ЄДРПОУ 33126085) - 15 887,18 грн за липень, серпень 2014 року; СВК "Колонтаївський" (код ЄДРПОУ 00706697) - 3 890,25 грн за липень 2014 року; ДП ДСС ІБК і ЦБ Івванівська (код ЄДРПОУ 00729899) - 17 481,39 грн за липень 2014 року; ПСП "Жовтневе" (код ЄДРПОУ 30794512) - 7 796,49 грн за липень 2014 року; ПСП "Добробут" (код ЄДРПОУ 31555043) - у сумі 7 344,26 грн за липень, листопад 2014 року; СТОВ "Бакирівське" (код ЄДРПОУ 30439590) - 14 723,04 грн за липень 2014 року; ТОВ агрофірма "Агрокомплект" (код ЄДРПОУ 30773479) - 14 638,50 грн за липень, серпень 2014 року; ФГ "Бриз ВЛКОМ" (код ЄДРПОУ 33219750) - 1 991,04 грн за серпень 2014 року; ФГ "ОСОБА_10М." (код ЄДРПОУ 32545785) - 6 667,67 грн за серпень 2014 року; ФГ "Свєтлова" (код ЄДРПОУ 33126085) - 1 400,85 грн за серпень 2014 року; ПА "ВаталМ" (код ЄДРПОУ 30653974) - 188 117,88 грн за жовтень 2014 року; ФГ "Лоскот" (код ЄДРПОУ 37288985) - 18 062,20 грн за жовтень 2014 року; ПСП "Лан" (код ЄДРПОУ 30739574) - 14 509,70 грн за жовтень 2014 року.

При цьому, у позивача відсутні документи, які дали б змогу чітко відстежити результат замовлених робіт (послуг), а залучені до матеріалів справи копії актів здачі-приймання робіт мають загальний характер та не містять відомостей про конкретні результати наданих послуг.

Суд зазначає, що відповідно до положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності, кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Даного висновку суд дійшов з огляду на положення підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. Із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Таким чином, з визначеного у Податковому кодексі України поняття ділової мети вбачається, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, відтак, їх наслідки не можуть бути відображені в податковому обліку.

У ході судового розгляду справи позивачем не представлено суду документів на підтвердження наявності розумних економічних причин для укладення договору від 01.07.2014 № 01/07-14 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 про надання посередницьких послуг.

Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно до відомостей ІС "Податковий блок" ПП "БУДЕЛЕКТРОСЕРВІС" подано податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за другий квартал 2014 року (форма № 1ДФ) за № НОМЕР_4 від 11.07.2014, згідно з якого відображено суму виплаченого із ознакою "157" (дохід виплачений самозайнятій особі) на користь ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) у сумі 101 762,00 грн.

Таким чином, посередницькі послуги, надані ФОП ОСОБА_5 по знаходженню постачальників сільськогосподарської продукції ТОВ Агрофірма "Мрія" (код ЄДРПОУ 30902913), ТОВ "Перше травня" (код ЄДРПОУ 30794462), СФГ ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 23051891), ПСП "Надія" (код ЄДРПОУ 30762645), ПСПС "Ташань" (код ЄДРПОУ 30794504), ФГ "Бантов" (код ЄДРПОУ 34205665), ТОВ "Жасмін" (код ЄДРПОУ 30409036), ПП "Ера" (код ЄДРПОУ 30827859), ФГ "Рябіна Агро" (код ЄДРПОУ 36524018), ТОВ "Розсоші" (код ЄДРПОУ 33219504), з якими у ОСОБА_1 вже були фінансово-господарські відносини, не призвели до відповідного результату і не вплинули на ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1

Враховуючи недоведеність фактичного вчинення на користь позивача спірних операцій з надання посередницьких послуг, відсутність видимих розумних економічних причин для укладання договору про надання таких послуг, суд з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановлених судом обставинах та вищенаведених положень законодавства дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування витрат за вищезазначеними господарськими операціями.

За таких обставин, суд вважає правомірним висновок ДПІ у м. Полтаві про порушення позивачем вимог податкового законодавства, наслідком чого є заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 69 881,36 грн (411 066,85 грн х 17%).

З матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6); ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7); ФОП ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8); ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9) (надалі - перевізник, перевізники) укладені договори перевезення ватажу автомобільним транспортом: від 02.07.2014 № 02/07-14АВ (т. 1, а.с. 165); від 01.11.2014 № 01/11-14АВ (т. 2, а.с. 81); від 01.07.2014 № 01/07-14 АВ (т. 2, а.с. 23); від 10.07.2014 № 10/07-14АВ (т. 2, а.с. 36), відповідно.

Згідно з умовами пунктів 1.1, 1.2 цих договорів перевізники зобов'язуються надати послуги вантажного транспорту, а замовник зобов'язується сплатити за це встановлену плату. Надання послуг підтверджується складанням товарно-транспортних накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Відповідно до пункту 1.3 цих договорів розмір плати за перевезення вантажів та інших операцій, пов'язаних з перевезенням, і строки розрахунків визначаються сторонами у наданих актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), що є невід'ємними додатками до цих договорів. Розрахунки здійснюються в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок перевізників (пункт 1.4 цих договорів). Пунктом 2.1 цих договорів передбачено, що перевізники зобов'язані надати транспортні засоби в повністю справному технічному стані, заправлені паливо-мастильними матеріалами, несуть експлуатаційні витрати, проводять технічне обслуговування та поточний ремонт. Згідно з пунктом 2.3 договорів перевізники зобов'язуються доставити вантаж з пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (замовнику), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату відповідно до пункту 1.3 цих договорів. Договори набирають чинності з моменту підписання кожного та діють до 31.12.2015.

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій за вказаними договорами позивачем надані до суду наступні докази: акти надання послуг; товарно-транспортні накладні; звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску з додатками; договори поставки сільськогосподарської продукції з додатками до них (т.1, а.с. 166-238, т. 2, а.с. 1-20-а, т. 2, а.с. 24-33, т. 2, а.с. 37-49, т. 2, 51- 77, т. 2, а.с. 82-106).

Оплату наданих послуг підтверджено банківськими виписками, наданими позивачем, які не ставляться під сумнів відповідачем, про що зазначено в акті перевірки (т. 4, а.с.38-41).

При цьому перевіркою встановлено, що у частині товарно-транспортних накладних на надання транспортних послуг автомобільними перевізниками ФОП ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6); ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7); ФОП ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8); ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9) зазначені прізвища водіїв, які перевозили, отримували та здавали вантаж та які не перебувають у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6); ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7); ФОП ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8); ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9), оскільки в останніх згідно з відомостями 1-ДФ та наявних баз даних відсутні працівники.

Також відповідачем зазначено в акті перевірки, що по ФОП ОСОБА_9 наявні ще такі порушення: дата перетину КПП ТОВ СП "Нубілон" пізніша, ніж він став власником; перевізник одночасно перебував на двох транспортирних засобах.

За висновками відповідача, перевіркою не підтверджено здійснення транспортних послуг та правомірність віднесення їх вартості, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів ФОП ОСОБА_1:

- за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції перевізником ФОП ОСОБА_9 на суму 396 775,40 грн, а саме: за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_11 на суму 205 725,60 грн; за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_12 на суму 103 306,00 грн; за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_9 на суму 9 468,80 грн;

- за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції перевізником ФОП ОСОБА_8 на суму 89 999,37 грн, а саме: за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_11 на суму 29 372,76 грн; за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_12 на суму 60 626 грн, у тому числі на транспортирних засобах, що зареєстровані за фізичною особою ОСОБА_9, у сумі 46 161,41 грн;

- за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції перевізником ФОП ОСОБА_7 на суму 23 190,10 грн, а саме: за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_12 на суму 7 521,80 грн; за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_13 на суму 13 218,80 грн; за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_7 на суму 2 449,50 грн;

- за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції перевізником ФОП ОСОБА_6 на суму 40 815,80 грн, а саме: за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_11 на суму 11 313,00 грн; за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_12 на суму 7 566,00 грн; за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_14 на суму 10 934,40 грн; за рахунок перевезення сільськогосподарської продукції водієм ОСОБА_15 на суму 11 002,40 грн.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив про відсутність інформації у позивача про наявність/відсутність у його контрагентів водіїв, з якими укладені трудові договори. Крім того представник позивача зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не повинен відповідати за своїх контрагентів.

Суд зауважує, що незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, у даному випадку товарно-транспортних накладних, виявлені контролюючим органом у результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Крім того, вони не є підставою для висновку про нереальність здійснення господарської операції та про обґрунтованість рішення органу доходів і зборів щодо нарахування податкового зобов'язання.

Суд звертає увагу, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей та їх транспортування автомобільним транспортом.

Як зазначено вище, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені відповідні вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, та не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

При цьому не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що перевізник одночасно перебував на двох автотранспортних засобах. Представником позивача у судовому засіданні надані пояснення, які також підтверджуються матеріалами справи, а саме: вантажний автомобіль (з кузовом для вантажу) та причіп до вантажівки відповідачем помилково рахувалися як два різні транспортні засоби.

Порушення платником податку - перевізником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника замовника права на формування об'єкту оподаткування, лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов'язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, не встановлені.

За правовим висновком Верховного Суду України, викладеному в постановах, зокрема від 01.06.2010 у справі № 21-573во10 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10528520), від 31.01.2011 у справі № 21-47а10 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14222198), якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 у пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Отже, доводи відповідача, наведені у підтвердження порушення позивачем податкового законодавства в частині придбання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, які покладені в основу акта ДПІ у м. Полтаві від 27.05.2015 №2020/16-01-17-01-11/НОМЕР_3, суперечать принципам податкового законодавства та усталеній судовій практиці Європейського суду, що свідчить про їх неналежність та недопустимість.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 правомірно включено до складу витрат, які впливають на об'єкт оподаткування, витрати на перевезення вантажу автомобільним транспортом по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6); ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7); ФОП ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8); ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9), у з зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у частині донарахування (за перевезення вантажу автомобільним транспортом) є неправомірним та підлягає скасуванню в цій частині.

Що стосується визнання протиправними та скасування: вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2015 № Ф-0077571701; рішення про застосування штрафних санкцій від 30.06.2015 № НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина 3 статті 7 цього Закону).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з частиною 11 статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску у розмірі 27 708,89 грн із суми доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, задекларованого ФОП ОСОБА_1 за 2014 рік у сумі 79 852,83 грн, встановлено його заниження у сумі 51 325, 89 грн за 2014 рік по причині заниження чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок, у розмірі 147 913,17 грн.

Оскільки судом визнано протиправними дії відповідача щодо збільшення чистого оподаткованого доходу (у частині придбання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом), які є базою для нарахування єдиного соціального внеску, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2015 № Ф-0077571701 та рішення про застосування штрафних санкцій від 30.06.2015 № НОМЕР_1 підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, частково довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення та податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області від 30.06.2015 № НОМЕР_2 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем у розмірі 92 550,23 грн, за штрафними санкціями у розмірі 23 137,56 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2015 № Ф-0077571701.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 30.06.2015 № НОМЕР_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Державного бюджету України (р/р № 31213206784002, отримувач коштів: УДКС України у м. Полтаві, код 22030001; банк отримувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019; ідентифікаційний код 38019510; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу: судовий збір за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Полтавський окружний адміністративний суд) судовий збір у розмірі 1 169,28 грн (одна тисяча сто шістдесят дев'ять гривень двадцять вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 листопада 2015 року.

Суддя Т.С. Канигіна