Ухвала

від 05.11.2015 по справі 804/131/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2015 рокусправа № 804/131/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі № 804/131/15 за позовом: до відповідача: про Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Н» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Н» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0009631501 від 26.11.2014 року.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі № 804/131/15 адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не доведено в судовому порядку правомірності висновків, викладених в акті перевірки та винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі № 804/131/15 та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що в зв'язку з відсутністю платника податків за місцем реєстрації та неможливістю встановлення місцезнаходження останнього відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.

Сторони по справі про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2014 року відповідачем було проведено виїзд за місцезнаходженням позивача, за результатами якого складено акт № 503/151 від 14.11.2014 року. На підставі вказаного акта відповідачем сформовано запит № 2240 на встановлення місцезнаходження платника податків та передано на опрацювання Головному оперативному відділу Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та позивача переведено в стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

15.11.2014 року позивачем засобами поштового зв'язку було направлено податковому органу податкову звітність за жовтень 2014 року, що підтверджується описом вкладених документів та фіскальним чеком Укрпошти. Податкова звітність була отримана відповідачем 19.11.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

26.11.2014 року відповідачем проведено перевірку позивача з дотримання термінів подання звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 578/151/38470396.

Згідно висновків акта перевірки, встановлено неподання підприємством декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, що порушує вимоги пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, зокрема лист податкового органу від 20.11.2014р. (а.с.61), відповідач дійшов висновку про неподання позивачем податкової декларації за жовтень 2014р., виходячи з того, що названій декларації присвоєно статус «не визнано як податкова звітність» у зв'язку з відсутністю обов'язкового реквізиту.

Відомості стосовно того, який саме реквізит відсутній, у листі не містяться.

На підставі виявлених порушень відповідачем 26.11.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0009361501, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 020,00 грн.

Згідно п. 48.1, п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків; місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до п. 49.8, п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

У відповідності до п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України вказано, що відмова посадової особи органу державної виконавчої служби прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно пп. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 ст.48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у податковій звітності позивача містилися всі необхідні реквізити, що виключає обґрунтованість висновків акту перевірки та податкового повідомлення-рішення № 0009631501.

Доводи відповідача стосовно відсутності відомостей про місцезнаходження не приймаються судом, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно матеріалів справи, а саме Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.11.2014 року запис про відсутність підприємства за юридичною адресою відсутній. Відомості, що містяться в податковій декларації, відповідають відомостям державного реєстру.

Крім того, відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року у справі № 804/20005/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Н» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання відповідачем. Зобов'язано відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі картці особового обліку.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, вищевказаними судовими рішенням встановлено протиправність дій відповідача щодо неприйняття податкової декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2014 рокую

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем а ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, а ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не надано належних доказів правомірності висновків викладених акті перевірки, на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення № 0009631501 від 26.11.2014 року.

З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог є правомірним, доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 04 лютого 2015 року, виходячи з чого дане судове рішення необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі № 804/131/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко