Ухвала

від 22.10.2015 по справі 804/4687/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 804/4687/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

представників сторін:

позивача : - Семенко Т.В., дов. від 26.05.15 р.

відповідача: - Крутовських С.В., дов. від 01.02.13 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 р. у справі № 804/4687/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР СТІЛ КОРПОРЕЙШН"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Стіл Корпорейшн» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001962200 від 18 жовтня 2012 р., видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області .

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу щодо наявності порушень податкового законодавства в діях позивача, оскільки господарська діяльність здійснюється суб'єктом господарювання з дотриманням норм чинного законодавства, правомірність відображення результатів господарської діяльності в податковому обліку підтверджено належним чином сформованою первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 у задоволенні позову ТОВ "Інтер Стіл Корпорейшн" відмовлено (т.1, а. с.167-187).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 апеляційну скаргу ТОВ "Інтер Стіл Корпорейшн" залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 - без змін (т.2, а. с.37-42).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2015 касаційну скаргу ТОВ "Інтер Стіл Корпорейшн" задоволено частково: постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2, а. с.99-109).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015р. у справі № 804/4687/15 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що спірні векселі містять необхідні реквізити, в законному порядку недійсними не визнані. Факт здійснення директором ТОВ "Монтажбудстрой" реєстрації юридичної особи без мети реального провадження підприємницької діяльності, встановлена у кримінальній справі, не перериває індосаментного ряду та не є підставою визнання недійсності векселів (втратою ними вексельної сили), що є предметом договорів купівлі-продажу цінних паперів у спірних господарських операціях, тому вказані векселі, емітовані від імені ТОВ "Монтажбудстрой", є такими, що не припиняють обов'язків осіб, які підписали вексель при його видачі та індосаменті. Й відповідно правомірно використані позивачем у власній господарській діяльності та вірно відображені в податковому обліку.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 р. у справі №804/4687/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не в повному обсягу встановив обставини по справі та не надав належної уваги поясненням директора ТОВ «Монтажбудстрой» ОСОБА_4, яка вказує на те, що жодних векселів не підписувала та жодного відношення до їх випуску не має, оскільки Товариство не здійснювало реальної господарської діяльності, зокрема, емітування цінних паперів.

Крім того, скаржник звертає увагу, що у вироку Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2011 по справі № 1-702-11 чітко зазначено про відсутність здійснення господарських операцій, і, зважаючи на те, що прості векселі складені в період незаконної діяльності ТОВ «Монтажбудсервіс», ці векселі, по-перше, не є цінним папером, оскільки не посвідчували і не могли посвідчувати жодних майнових прав, по-друге, не є активом на суму, яка вказана як їх номінальна вартість; по-третє, не підлягають бухгалтерському та податковому обліку як цінний папір. Встановлення факту здійснення злочинної діяльності, на думку скаржника, беззаперечно, унеможливлює використання документів, які видані на реалізацію злочинних намірів, у господарській діяльності інших суб'єктів господарювання, тому сам факт обізнаності чи необізнаності позивачем походження простих векселів ТОВ «Монтажбудстрой» не має вирішального значення.

ТОВ "Інтер Стіл Корпорейшн" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазнаючи про правомірність та обґрунтованість постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 р., зазначаючи, що посилання відповідача на вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2011 по справі № 1-702-11, як на підставу протиправного відображення позивачем у податковому обліку операцій купівлі-продажу цінних паперів, правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки встановлено, що в цьому вироку відсутнє дослідження господарських операцій, що стали підставою для видачі векселів підприємством ТОВ «Монтажбудстрой», відсутній висновок про безпідставність видачі векселів ТОВ «Монтажбудстрой» в рахунок оплати за придбані товари (роботи, послуги), досліджено період діяльності ТОВ «Монтажбудстрой» з 01.02.2010 по 30.04.2010, а всі векселі ТОВ «Монтажбудстрой» та в подальшому придбані позивачем видано після 30.04.2010.

Представниками сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції надані ґрунтовні пояснення та підтримано визначені правові позиції по даній спораві.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Інтер Стіл Корпорейшн" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з купівлі-продажу цінних паперів (векселів) за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт № 2977/223/37148997 від 28.09.2012 (т.1, а. с.25-38).

18.10.2012 на підставі акта перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001962200, яким ТОВ "Інтер Стіл Корпорейшн" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 481 708,72 грн. (т.1, а. с.48).

ТОВ "Інтер Стіл Корпорейшн", вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернулось до адміністративного суду з даним позовом.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків акту перевірки ТОВ "Інтер Стіл Корпорейшн" в порушення п.153.5 ст.153 ПК України занижено доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та відображаються в рядку 03 "Інші доходи" Декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ-IV квартали 2011 року на загальну суму 15 137 864 грн., у т. ч. за IV квартал 2011 року на суму 15 137 864 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ-IV квартал 2012 року у сумі 3 481 708,72 грн.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що ТОВ "Інтер Стіл Корпорейшн", при набутті прав вимоги за договором про відступлення права вимоги №031011 від 03.10.2011, не понесло витрати з придбання такого права вимоги, оскільки векселі не є товаром у розумінні п.п.14.1.244 п.1.4.1 ст.14 ПК України з огляду на наявність вироку Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2011 у справі № 1-702-11, яким засуджено гр.ОСОБА_4, директора ТОВ "Монтажбудстрой" за ч.2 ст.205 КК України «Фіктивне підприємництво» (т.1, а. с.59-62).

Пункт 153.5 статті 153 ПК України визначає порядок оподаткування операцій з відступлення права вимоги.

Так, згідно цієї норми з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.

Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.

Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ «Інтер Стіл Корпорейшн» придбало у та ПрАТ «Дніпровський металургійний завод «Комінмет» за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б39-2009-7/1 від 29.09.2011 три простих векселя, емітентом яких є ТОВ «Монтажбудстрой», загальною номінальною вартістю 17 000 000 грн., за ціною продажу 15111960 грн., а саме: АА 1960292 від 16.02.2011, АА 2062624 від 17.08.2011, АА 2062622 від 17.08.2011 (т.1, а. с.51, 52).

Між ТОВ «ТПК «Слайден» (Первісний кредитор) та ТОВ «Інтер Стіл Корпорейшн» (Новий кредитор) був укладений договір 031011 відступлення права вимоги від 03.10.2011 (далі - Договір, т.1, а. с.54-56).

Відповідно до умов п.п.1.1 даного Договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором комісії № 2-к від 04.01.2011, укладеного між Первісним кредитором та ПрАТ «ДМЗ «Комінмет» (Боржник).

За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором (п.п.1.2 Договору).

За цим договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 15 137 863,78 грн. (п.п.1.3, 2.1 Договору).

При цьому, згідно опускається розрахунок у вексельній формі, що складається у видачі простого векселя на суму, рівну сумі заборгованості за договором, зі строком платежу «за пред'явленням»; факт передачі векселя засвідчується актом приймання-передачі векселів (п.1.3 Договору).

ТОВ «ТПК «Слайден» повідомлення ПрАТ «ДМЗ «Комінмет» про відступлення права вимоги позивачу в сумі 15137863,78 грн. за Договором від 03.10.2011 (т.1, а. с.57).

11.10.2011 між ТОВ «Інтер Стіл Корпорейшн» та ТОВ «ТПК «Слайден» складено та підписано акт прийому-передачі векселів, за яким останнім у рахунок погашення заборгованості за відвантажений товар, згідно Договору № 031011 про відступлення права вимоги від 03.10.2011 передано позивачу, як спосіб платежу, 3 простих векселя, емітованих ТОВ «Монтажбудстрой» (АА 1960292 від 166.02.2011, АА 2062624 від 17.08.2011, АА 2062622 від 17.08.2011) на загальну суму 15 111 960 грн. (т.1, а. с.58).

Також в матеріалах справи містяться власноручні пояснення ОСОБА_4, з яких вбачається, що з моменту реєстрації ТОВ «Монтажбудстрой» вона є директором та засновником цього підприємства, і з моменту реєстрації підприємства по 26.09.2012 вона, як директор ТОВ «Монтажбудстрой» векселя або інші цінні папери не підписувала (т.1, а. с.103), а також вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська у кримінальній справі № 1-702/14 від 07.11.2011, який набрав законної сили 23.11.2011, і яким ОСОБА_4 визнана винною за ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України (т.1, а. с.59-62).

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.244 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин), товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

В свою чергу, у ст.194 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) визначено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

У статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480-ІV (в редакції на момент виникнення спірних відносин) вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Згідно статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-III (в редакції на момент виникнення спірних відносин) видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

За приписами статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Вексель підписується: від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.

За правовою природою вексельне зобов'язання - це цивільне правовідношення, що виникає з векселя, змістом якого є суб'єктивне право вимоги будь-якого добросовісного векселенабувача; до тексту векселя не включаються причини його появи, тобто видача його юридично не прив'язується до конкретного договору, а лише міститься нічим не обумовлене зобов'язання або пропозицію сплатити певну суму.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, юридичними наслідками факту видачі векселя будуть погашення заборгованості, що раніше існувала, за придбані товари (виконані роботи, надані послуги), отриманий кредит і виникнення зовсім нового зобов'язання - боргу за векселем, тому умови угоди, що була підставою видачі векселів не відображаються на подальшому обігу векселів (тобто виникненні прав та обов'язків за векселями при їх передачі-індосаменті, авалюванні, протесті) і реалізації прав за векселями, зокрема, стягненні боргів за ними.

При цьому, за приписами ч.1 ст.76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 р. (далі - Уніфікований закон), документ, у якому відсутній будь-який з вказаних реквізитів, не має сили простого векселя за винятком випадків, зазначених у частинах другій-четвертій цієї статті.

Тобто, визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, можливе у випадках, якщо вони видані з дефектом форми.

Відповідачем не надано суду доказів того, що емітовані ТОВ «Монтажбудстрой» заповнені без дотриманням вимог, передбачених для векселів у Законі України «Про обіг векселів в Україні» та в Уніфікованому законі, тобто, що вищевказані векселі мають дефект форми і через що позбавлені вексельної сили.

При цьому, згідно ст.8 Уніфікованого закону кожний, хто поставив свій підпис на переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо він заплатить, матиме ті самі права, які мала б та особа, за яку він мав намір діяти. Таке саме правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.

Отже, з огляду на положення ст.8 Уніфікованого закону, вірним є висновок суду першої інстанції стосовно неприпустимості ототожнювати дійсність векселя із неналежністю підписанта.

Тим більш, що згідно ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Також згідно ст.7 Уніфікованого закону якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все-таки юридично дійсними.

Крім того, відповідно до ст.11 Уніфікованого закону визначає, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Якщо трасант помістив у переказному векселі слова "не за наказом" або будь-який інший рівнозначний вислів, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії.

Індосамент може бути вчинений навіть на користь трасата, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, або на користь трасанта, або на користь будь-якої іншої особи зобов'язаної за векселем. Ці особи можуть реіндосувати вексель.

При цьому, згідно положень ч.ч.1, 2 ст.77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів , зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11-20); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7.

Також у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» від 08.06.2007 № 5 зазначено, що за наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів.

Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 ЦК, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що недійсність векселя або переривання індосаментного ряду за нормами чинного законодавства не визначається з підстав недотримання обов'язку щодо товарності векселя (право видачі векселя тільки за отримані товари, роботи послуги) при його видачі.

Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що дійсність векселя не залежить від обставин, при яких на векселі поряд із неналежними чи підробленими підписами існують належні чи дійсні підписи інших осіб учасників вексельного обігу.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу на вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2011 по справі № 1-702-11, як на підставу протиправного відображення позивачем у податковому обліку операцій купівлі-продажу цінних паперів, оскільки:

- по-перше, стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 4 якої підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

При цьому обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зі змісту вищевказаного вироку Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2011 по справі № 1-702-11 (т.1, а. с.59-62) вбачається, що даний суд, виносячи цей вирок, не вирішував питання чи мало місце діяння, яке є предметом дослідження у даній адміністративній справі, чи має місце склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений та інші питання, тому колегія суддів вважає неправомірним взяття до уваги вказаної постанови, оскільки ця постанова не встановлює обставин і не містить висновків, які б свідчили про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом за договором № 031011 про відступлення права вимоги від 03.10.2011.

- по-друге, як вірно зазначено позивачем і підтверджено змістом вказаного вироку, місцевим судом у справі № 1-702-11 досліджувався період діяльності ТОВ «Монтажбудстрой» з 01.02.2010 по 30.04.2010, в той час, як векселі, придбані в подальшому Товариством, емітовані ТОВ «Монтажбудстрой» у 2011 році.

Таким чином, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог ПАТ «Трансмаш» про визнання протиправними та скасування рішення відповідача, оформленого листом № 14065/10/14-016 від 17.07.2012 р. про відмову у відстроченні оплати (погашення) векселя Серії АА № 2033992, та податкової вимоги № 10 від 19.07.2012 р.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, якою обґрунтовано задоволено позов ТОВ "Інтер Стіл Корпорейшн" про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0001962200 від 18 жовтня 2012 р., виданого відповідачем.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 р. у справі № 804/4687/15 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 р. у справі № 804/4687/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко