Ухвала

від 29.10.2015 по справі 822/4754/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/24894/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Костенка М.І.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014

у справі 822/4754/13-а

за позовом Асоціації «Регіональне Будівництво Хмельниччини»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного

Управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Асоціації «Регіональне Будівництво Хмельниччини» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірку Асоціації «Регіональне Будівництво Хмельниччини» з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за серпень 2013 року), яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період лютий 2012 року - липень 2013 року, за результатами якої складено акт № 4368/22-07/37152688 від 01.11.2013 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме, позивачем завищено залишок від'ємного значення серпня 2013 року, що включається до складу податкового кредиту вересня 2013 року (рядок 24 декларації за серпень 2013 року) на 797645 грн.

На підставі вищезазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення винесено податкове повідомлення - рішення форми "В2" № 0000812203/2666 на суму 753304 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за серпень 2013 року. В даній декларації позивачем в рядку "24" задекларовано податкові зобов'язання в сумі 1048630 грн. Проте, встановлено, що зазначена сума позивачем задекларована помилково в рядку "24" податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року.

За загальним правилом, встановленим пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до оскаржуваного рішення, сума заниження бюджетного відшкодування за результатами документальної перевірки склала 753304 грн., а задекларований залишок від'ємного значення що включений до складу податкового кредиту складає 797645 грн.

Вищезазначене грунтується на тому, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "Буд Лідер" за квітень - серпень 2012 року в сумі 44342,00 грн., які на думку податкового органу позивачем безпідставно включено зазначену суму до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Буд Лідер" за квітень - серпень 2012 року.

Судом апеляційної інсанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "Буд Лідер" укладено договір підряду на виконання робіт по забивці паль № 6-12/2011 від 06.12.2011 року.

У п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У п.198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено апеляційним судом, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (ТОВ "Буд Лідер") підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, виписаними позивачу його контрагентом.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанцій правомірно дійшов висовку про скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі 822/4754/13-а слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі 822/4754/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді М.І. Костенко О.І. Степашко