Ухвала

від 05.11.2015 по справі 804/2152/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року м. Київ К/800/26045/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання Скавуляк Т.В.,

за участю: представника позивача Зубанича О.Ю.,

представника третьої особи Колика І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Приватного підприємства «Г.Е.Р.А.К.Л»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року

у справі № 804/2152/15

за позовом Приватного підприємства «Г.Е.Р.А.К.Л»

до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Жданової Ганни Олександрівни,

третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»

про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Г.Е.Р.А.К.Л» (далі - ПП «Г.Е.Р.А.К.Л») звернулось до суду з позовом до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Жданової Г.О., в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 16782167 про реєстрацію права власності від 28 жовтня 2014 року за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») нерухомого майна - нежитлового приміщення адміністративно-торговельної будівлі літ. А-2, А'-4, A''-1 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 487958112101).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, адміністративний позов залишено без задоволення.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежного висновку про те, хто є належним відповідачем, при цьому судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін. Судами не з'ясовано питання щодо реконструкції нерухомого майна, права на яке було зареєстровано державним реєстратором. Звертає увагу, що державний реєстратор, здійснюючи дії щодо реєстрації нерухомого майна, не звернув увагу на наявність суперечностей між заявленими та зареєстрованими правами на нерухоме майно, а саме: технічний опис нерухомого майна, що належало позивачу, та право на яке визнано за третьою особою, не збігається з описом того майна, що зареєстровано спірним рішенням. Крім того, зазначає, що державна реєстрація нерухомого майна не є первинною, тому державний реєстратора не мав підстав присвоювати йому новий номер.

В судовому засіданні представник позивача касаційну скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених в ній, представник третьої особи заперечив проти касаційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України.

Судами встановлено, що за позивачем було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення адміністративно-торгівельної будівлі літ. А-2, А'-4, A''-1 за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2013 року по справі № 904/4762/13 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ПП «Г.Е.Р.А.К.Л», Приватного підприємства «Фірма «Геракл», треті особи ОСОБА_5, ПАТ «Альфа-Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання недійсним договору іпотеки від 24 листопада 2010 року, укладеного між ПП «Г.Е.Р.А.К.Л» та ПП «Фірма «Геракл», позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме:

- визнано недійсним договір іпотеки від 24 листопада 2010 року, укладений між ПП «Г.Е.Р.А.К.Л.» та Приватним підприємством «Фірма «ГЕРАКЛ» та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чигріним А.О. за реєстровим номером 19157;

- в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_5 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 09.2/120-6 від 31 березня 2006 року в сумі 50438000 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 226 від 31 березня 2006 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1063, а саме: нежитлові приміщення адміністративно-торгівельної будівлі літ. А-2, А`-4, А"-1: в літ. А-2, А"-1 нежитлові приміщення № І поз. 1-4, 6-13,V` загальною площею 269,6 кв.м., у підвалі, № 7 поз. 1-13, № 71 поз.1-3, № 8 поз ІІІ, V,V1,1 загальною площею 279,9 кв.м., на другому поверсі, № 4 поз. 1-10, І, VII, VIII загальною площею 213,8 кв.м. , на другому поверсі, поз. 1-26,VII1,VIII1, загальною площею 397,4 кв.м., у мансарді, ганки літ. а, а1, а3, а9, приямки літ. а4, а5, вхід у підвал літ. а8, у літ. в літ. А1-4 нежитлові приміщення: № ІІІ поз. 1-21 загальною площею 333,2 кв.м., у підвалі, № 1 поз 1-17,17а, 18, 18 а загальною площею 251,3 кв.м., приміщення № ІV поз .1-2 загальною площею 95,8 кв.м., на першому поверсі, № 1 поз. 64-88 загальною площею 530,8 кв.м., на другому поверсі, № 1 поз. 19-38 загальною площею 476,8 кв.м., на третьому поверсі, № 1 поз. 39-63, 89, 90 загальною площею 470,2 кв.м., на четвертому поверсі, над. літ. А1-4 приміщення машинного відділення № V поз. 1-3 загальною площею 44,8 кв.м., ганки літ. а11, а16, приямки літ. а12- а15, вхід у підвал літ. а10. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 2969508) шляхом визнання права власності за ПАТ «Укрсоцбанк»;

- визнано за ПАТ «Укрсоцбанк» право власності «на нерухоме майно, нежитлові приміщення адміністративно-торгівельної будівлі літ. А-2, А`-4, А"-1: в літ. А-2, А"-1 нежитлові приміщення № І поз. 1-4, 6-13,V` загальною площею 269,6 кв.м., у підвалі, № 7 поз. 1-13, № 71 поз.1-3, № 8 поз ІІІ, V,V1,1 загальною площею 279,9 кв.м., на другому поверсі, № 4 поз. 1-10, І, VII, VIII загальною площею 213,8 кв.м. , на другому поверсі, поз. 1-26,VII1,VIII1, загальною площею 397,4 кв.м., у мансарді, ганки літ. а, а1, а3, а9, приямки літ. а4, а5, вхід у підвал літ. а8, у літ. в літ. А1-4 нежитлові приміщення: № ІІІ поз. 1-21 загальною площею 333,2 кв.м., у підвалі, № 1 поз 1-17,17а, 18, 18 а загальною площею 251,3 кв.м., приміщення № ІV поз. 1-2 загальною площею 95,8 кв.м., на першому поверсі, № 1 поз. 64-88 загальною площею 530,8 кв.м., на другому поверсі, № 1 поз. 19-38 загальною площею 476,8 кв.м., на третьому поверсі, № 1 поз. 39-63, 89, 90 загальною площею 470,2 кв.м., на четвертому поверсі, над. літ. А1-4 приміщення машинного відділення № V поз. 1-3 загальною площею 44,8 кв.м., ганки літ. а11, а16, приямки літ. а12- а15, вхід у підвал літ. а10. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 2969508).

Вказане рішення суду набрало законної сили, відповідно до довідки Господарського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2014 року № 904/4762/13 та копій постанов Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 січня 2014 року та Вищого господарського суду від 11 червня 2014 року, які надавалися державному реєстратору для здійснення реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

На підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 жовтня 2014 року № 28722520, судом першої інстанції встановлено, що державний реєстратор Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Жданова Г.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 16782167 від 28 жовтня 2014 року 10:06:56 здійснила запис про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення адміністративно-торгівельної будівлі літ. А-2, А`-4, А"-1: в літ. А-2, А"-1 нежитлові приміщення № І поз. 1-4, 6-13,V` загальною площею 269,6 кв.м., у підвалі, № 7 поз. 1-13, № 71 поз.1-3, № 8 поз ІІІ, V,V1,1 загальною площею 279,9 кв.м., на другому поверсі, № 4 поз. 1-10, І, VII, VIII загальною площею 213,8 кв.м., на другому поверсі, поз. 1-26,VII1,VIII1, загальною площею 397,4 кв.м., у мансарді, ганки літ. а, а1, а3, а9, приямки літ. а4, а5, вхід у підвал літ. а8, у літ. в літ. А1-4 нежитлові приміщення: № ІІІ поз. 1-21 загальною площею 333,2 кв.м., у підвалі, № 1 поз 1-17,17а, 18, 18 а загальною площею 251,3 кв.м., приміщення №ІV поз .1-2 загальною площею 95,8 кв.м., на першому поверсі, № 1 поз. 64-88 загальною площею 530,8 кв.м., на другому поверсі, № 1 поз. 19-38 загальною площею 476,8 кв.м., на третьому поверсі, № 1 поз. 39-63, 89, 90 загальною площею 470,2 кв.м., на четвертому поверсі, над. літ. А1-4 приміщення машинного відділення № V поз. 1-3 загальною площею 44,8 кв.м., ганки літ. а11, а16, приямки літ. а12- а15, вхід у підвал літ. а10, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 487958112101) за ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2013 року по справі № 904/4762/13.

Крім того, судом першої інстанції на підставі матеріалів реєстраційної справи за заявою № 8394548, які надали відповідачі, встановлено, що фактично оскаржуване рішення приймав державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дахно А.М, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб».

З цього приводу судом апеляційної інстанції вказано, що Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції та державний реєстратор Жданова Г.О. не є належними відповідачами, оскільки рішення, стосовно якого заявлено позовні вимоги, прийнято посадовою особою Державної реєстраційної служби України державним реєстратором Дахно А.М., дії та рішення якого можуть бути оскаржені до суду.

Позивач, вважаючи зазначене рішення державного реєстратора протиправним, звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Відмовляючи задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що третя особа подала до державного реєстратора всі документи, необхідні для реєстрації права власності на підставі рішення суду. У державного реєстратора не було передбачених законом підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив лише з того, що Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Державний реєстратор Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Жданової Г.О. є неналежними відповідачами у даній справі.

Проте, суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Ч. 1 ст. 24 вказаного закону передбачено випадки відмови у держаній реєстрації прав та їх обтяжень.

При цьому, ч. 4 зазначеної статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (далі - Порядок реєстрації; в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

П. 8 Порядку реєстрації передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

За змістом п. 10 Порядку реєстрації заявник під час подання заяви особисто пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.

У разі подання заяви уповноваженою особою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзацах другому - четвертому цього пункту, пред'являється документ, що підтверджує її повноваження.

Згідно з п. 13 Порядку реєстрації заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Абз. 1 п. 36 Порядку реєстрації передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Таким документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, серед інших, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, відповідно до пп. 10 п. 37 Порядку реєстрації.

Як встановлено судами та підтверджується карткою прийому заяви № 16226116, передбачені Порядком реєстрації документи подані державному реєстратору представником третьої особи, тому державний реєстратор не мав підстав відмовляти в державній реєстрації заявлених прав.

Доводи позивача про те, що державним реєстратором зареєстровано право власності на майно, технічний опис якого не збігається з описом того майна, що належало позивачу та що є суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, як на підставу незаконності спірного рішення державного реєстратора, є безпідставними з огляду на те, що державним реєстратором виконувалось рішення суду та зареєстровано майно у суворій відповідності до резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2013 року у справі № 904/4762/13.

Посилання позивача на те, що державна реєстрація нерухомого майна не є первинною, тому державний реєстратора не мав підстав присвоювати йому новий номер, є безпідставними з огляду на наступне.

Порядок присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. № 1117 (далі - Порядок присвоєння номера) установлює механізм присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За змістом п. 1 Порядку присвоєння номера у цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно створений на заміну Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно та діє з 01 січня 2013 року.

При цьому, відомості, записи, що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовуються та переносяться державним реєстратором прав на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у спосіб, встановлений Порядком, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 14.12.2012 N 1844/5.

Відповідно до п. 5 Порядку присвоєння номера реєстраційний номер присвоюється державним реєстратором прав на нерухоме майно об'єкту нерухомого майна, право власності на який реєструється вперше в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що у разі реєстрації державним реєстратором прав на нерухоме майно саме у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вперше, державний реєстратор повинен присвоїти такому майну новий номер, незважаючи на те, що в реєстрах, які існували до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, такому майну вже було присвоєно номер.

З огляду на викладене, спірне рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності від 28 жовтня 2014 року відповідає вимогам закону, тому позовні вимоги про його скасування не підлягають задоволенню, про що вірно вказано судами першої та апеляційної інстанції.

Окремо слід зазначити, що суди дійшли вірного висновку, що Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Державний реєстратор Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Жданова Г.О. є неналежними відповідачами у даній справі з огляду на наступне.

Як встановлено судами, представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся із заявою та пакетом документів до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Разом з тим, подані представником ПАТ «Укрсоцбанк» документи, передані до Державної реєстраційної служби України на підставі наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» і спірне рішення, що підтверджується його копією, прийнято саме державним реєстратором прав на нерухоме майно Дахно А.М.

З урахуванням того, що така процесуальна дія суду, як заміна відповідача у справі є правом суду, а не його обов'язком згідно з ст. 52 КАС України, а також того, що позивач не наполягав на заміні відповідача у справі та вказав у касаційній скарзі, що судом першої інстанції розглянуто позов до належного відповідача, суд касаційної інстанції вважає, що судами не порушено норм процесуального права в цій частині, а судом апеляційної інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, яким підтримана позиція суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що позов заявлено до осіб, які не можуть нести відповідальність за спірне рішення державного реєстратора.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи, тому відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Г.Е.Р.А.К.Л» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: