Ухвала

від 04.11.2015 по справі 2а-2033/12/0170/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року м. Київ К/800/22174/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Костенка М.І. Бухтіярової І.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кримської митниці Державної митної служби України

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2013 р.

у справі № 2а-2033/12/0170/12

за позовом Приватного підприємства «Заубер»

до Кримської митниці Державної митної служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року Приватне підприємство «Заубер» (далі - позивач, ПП «Заубер») звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Кримська Митниця ДМС України), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.02.2012 р. № 5 та № 6.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.02.2012 р. № 5 в частині визначення податкового зобов'язання (збільшення) з мита на товари, що ввозяться на територію України на суму 30 330,19 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7 555,05 грн., та № 6 в частині визначення податкового зобов'язання (збільшення) з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України на суму 6 044,03 грн. та нарахування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1 511,01 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому просив касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 23.09.2011 р. № 508 посадовими особами Кримської митниці була проведена планова документальна перевірка ПП «Заубер» законодавства України з питань митної справи з питань, які належать до компетенції митних органів за період з 01.07.2008 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 25.10.2011 р. № 0026/11/600000000/25149559 та зроблено висновок про встановлення факту невірного декларування заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, що є порушенням статті 81 Митного Кодексу України; встановлений вірний код товару згідно УКТЗЕД; встановлено зменшення бази оподаткування імпортованих товарів в порушення статей 4,8 Закону України «Про Єдиний митний тариф» (далі Закон) , що призвело до несплати у повному обсязі ввізного мита згідно відповідних ставок Митного Тарифу України в сумі 30 518,74 грн. та податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності 6 103,74 грн. На підставі підпункту 54.3.6 пункту 54.3 та пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 1 статті 102 Податкового кодексу України визначена база оподаткування (митна вартість) ввізним митом та податком на додану вартість при митному оформленні товарів за ВМД та податкові зобов'язання ПП «Заубер»: разом 36 622,48 грн., в тому числі з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності 30 518, 74 грн., з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності 6 103,74 грн.

Вказані порушення відповідачем встановлені по вантажно-митним деклараціям (ВМД) № 60050000/2009/117, № 600050000/2009/197, № 60050002/2010/27, № 60050002/2010/53.

Не погодившись з Актом перевірки позивачем надано заперечення від 31.10.2011 № 31.10/01, за результатом розгляду яких відповідачем відповідно до відповіді від 14.11.2011 за вих.№26-23/8971 висновки Акту перевірки було частково переглянуті.

25.11.2011 за вих. №01-13/9336 на адресу позивача відповідачем направлено податкові повідомлення-рішення від 25.11.2011 № 63 щодо визначення податкового зобов'язання (збільшення) з мита на товари, що ввозяться на територію України на суму 30 518,74 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7 629,69 грн. та № 64 щодо визначення податкового зобов'язання (збільшення) з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України на суму 6 103,74 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 525,94 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку, направивши скаргу від 05.12.2011 за вих. №05.12/02, за результатам якої Державною Митною службою України було прийнято рішення від 26.01.2012 за вих. № 11.1/1.15-15.1/699, яким скаргу позивача було частково задоволено та зменшено загальну суму грошових зобов'язань, нарахованих позивачу за ВМД № 60050002/201010/000053 та № 60050000/9/000117.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2012 за вих. № 04-13/871 відповідачем на адресу позивача направлено податкові повідомлення-рішення від 01.02.2012 №5 щодо визначення податкового зобов'язання (збільшення) з мита на товари, що ввозяться на територію України на суму 30 284,2 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7 571,05 грн., та №6 щодо визначення податкового зобов'язання (збільшення) з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України на суму 6 056,83 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1514,21 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до митного оформлення було заявлено ВМД № 6000500000/9/000197 про ввезення на митну територію України товару - холодильне обладнання для підприємств громадського харчування та харчоблоків1 комплект. Код товару в ВМД за УКТЕЗД визначений 84186190. Ставка мита складала - 3%. Також позивачем до митного оформлення було заявлено ВМД № 600050002/2010/000027 про ввезення на митну територію України товару: товарна позиція № 1 холодильне обладнання для підприємств громадського харчування та харчоблоків 1 комплект: холодильна камера промислова «Viessmann», збірно-розбірна, зі стінкою завтовшки 100мм, зовнішні розмірі 10200х4000х2180, об'єм 74100л з чотирма дверима для відділень з температурою +6,+6, +6,-18 град.С., з підсвіткою у камерах з підвісом на стелі для туш з 5-ю гачками у комплектів з цоколь-решіткою (вентиляція, проти замерзання); з чотирма холодильними агрегатами компресійного типу:CS 2000 «SPLIT»від -5 гр.С до +20 град.С., 1,58 кВт- 220/1/50 3 шт.; PS-2400 «SPLIT» від -5 гр.С до -25 гр.С 2,27 кВт- 380/3/50-1шт. Код товару в ВМД за УКТЕЗД визначений 84186190. При цьому ставка мита складала - 0%. Товарна позиція № 2 - меблі металеві для підприємства громадського харчування та харчоблоків - стелажі «Almo», збірні, по розміру холодильної камери, каркаси з діагональними підсилювачами алюмінієм, заввишки 1800мм: з 4-ма полицями з пластмаси - комплект; з 3-ма полицями з пластмаси - комплект. Фірма виробник «Viessmann Kaltetechnik AG». Країна виробництва DE. Код товару в ВМД за УКТЗЕД визначений - 94032099.Ставка мита - 0%.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до пункту 4.3. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням, в тому числі ввізного мита. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Згідно пункту 2.4 статті 2, підпункту «б» пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган.

Відповідно до пункту 10.3 статті 10 Закону «Про податок на додану вартість» платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Пунктом 10.4 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що контроль за правильністю нарахування сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центрального податкового та митного органів.

Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 статті 1 Митного кодексу України зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно статті 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажної митної декларації до оформлення та здійснення митного контролю. Зокрема, при митному контролі працівниками митної служби здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами.

В разі, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребують проведення такого огляду посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду.

Відповідно до пункту 16 розділу 3 зазначеного Порядку після прийняття вантажної митної декларації до оформлення на етапі проведення митного контролю здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

Згідно зі статтею 313 Митного Кодексу України митні органи відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Отже, перевірка правильності класифікації та кодування товарів, класифікація товарів в УКТЗЕД і прийняття відповідного класифікаційного рішення є обов'язком митниці.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час проведення митного оформлення відповідачем не приймалось рішення про визначення іншого коду товару відносно товару який імпортовано позивачем на підставі зазначених в акті перевірки вантажних митних декларацій. Під час митного оформлення вказаного товару митним органом було погоджено код товару згідно УКТЗЕД.

При переміщенні товару через митний кордон України перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за вантажно-митними деклараціями проводилась митним органом на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь-які зауваження щодо правильності заповнення вантажно-митних декларацій стосовно класифікації та кодування товару під час митного оформлення з боку відповідача були відсутні, а документи, які були подані позивачем для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД у митного органу не викликали сумнівів.

Таким чином, під час, прийняття наведених в акті перевірки вантажних митних декларацій та пропуску товару на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар, що вказує на відсутність у останнього правових підстав та повноважень для прийняття спірних податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань

Отже, якщо митні органи прийняли вантажні митні декларації та пропустили товар на митну територію України, цим самим вони перевірили та погодились з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, а тому митні органи не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань, в тому числі у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати документальної перевірки.

Виходячи з вищезазначеного та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, отже, відсутні підстави для їх задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Кримської митниці Державної митної служби України - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2013 р. у справі № 2а-2033/12/0170/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) М.І. Костенко (підпис) І.О. Бухтіярова