Ухвала

від 11.11.2015 по справі 171/45/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/45/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/1955/К/15 інстанції - Диба Л.М.

Категорія 23 (1) Доповідач - Савіна Г.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Митрофанової Л.В., Чорнобука В.І.,

при секретарі - Петренко К.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника відповідача ТОВ «Агроторговий дім «Дніпровський» - Панкєєва Ярослава Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Дніпровський» на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Дніпровський», третя особа - відділ Держкомзему у Апостолівському районі, Реєстраційна служба Апостолівського районного управління юстиції, про визнання недійсною додаткової угоди, визнання дій незаконними та витребування земельної ділянки з незаконного користування, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Дніпровський» (далі - ТОВ «АТД «Дніпровський») про визнання недійсною додаткової угоди, визнання дій незаконними та витребування земельної ділянки з незаконного користування. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому на праві власності згідно Державного акту серії НОМЕР_2, виданого Апостолівською районною державною адміністрацією, належить земельна ділянка, площею 7,244 га, яка розташована на території Апостолівського р-ну Дніпропетровської обл., кадастровий номер НОМЕР_1. 10.04.2007 року між ним та відповідачем ТОВ «АТД «Дніпровський» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на п'ять років, до 19.01.2013 року, який 19.01.2008 року зареєстровано в державному реєстрі земель під № НОМЕР_3.

Маючи намір самостійно використовувати земельну ділянку за призначенням він 25.07.2012 року, за шість місяців до закінчення терміну дії договору, повідомив про своє рішення орендаря - ТОВ «АТД «Дніпровський» та Апостолівську районну філію Дніпропетровського регіонального центру Державного земельного кадастру.

Після закінчення строку дії договору - 19.01.2013 року, він закріпив межовими знаками довгострокового зберігання межі належної йому земельної ділянки та став готуватися до польових робіт, однак 04.03.2013 року представниками ТОВ «АТД «Дніпровський» було здійснено самовільне зайняття його земельної ділянки та розпочато проведення на ній сільськогосподарських робіт, а межі та межові знаки його земельної ділянки були знищені.

07.03.2013 року за фактом самовільного зайняття земельної ділянки та самовправства СВ Апостолівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження, однак відповідачем було пред'явлено додаткову угоду від 25.11.2009 року до договору № 134 від 10.04.2007 року, наче б то укладену між ним та ТОВ «АТД «Дніпровський» та зареєстровану 07.05.2012 року відділом Держкомзему, відповідно до якої спірна земельна ділянка надається в оренду ТОВ «АТД «Дніпровський» до 31.12.2020 року.

Вищезазначену додаткову угоду він не підписував, про що свідчить висновок почеркознавчої експертизи призначеної СВ Апостолівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Оскільки неправомірні дії робітників ТОВ «АТД «Дніпровський» тривають до теперішнього часу та відповідач користується його земельною ділянкою, просив суд визнати недійсною додаткову угоду від 25.11.2009 року до договору № 134 оренди земельної ділянки від 10.04.2007 року, укладеного між ним та ТОВ «АТД «Дніпровський», зареєстровану 07.05.2012 року відділом Держкомзему у Апостолівському районі Дніпропетровської області, визнати незаконними дії ТОВ «АТД«Дніпровський» щодо користування після 19.01.2013 року земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 7,244 га, що розташована на території Апостолівського р-ну Дніпропетровської обл., кадастровий № НОМЕР_1, яка належить йому на підставі Державного акту серії НОМЕР_2, виданого Апостолівською районною державною адміністрацією 22.01.2007 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі № 010701200010 та витребувати у відповідача належну йому земельну ділянку і передати її йому у належному стані, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, визнано недійсною додаткову угоду від 25 листопада 2009 року до договору оренди земельної ділянки, укладену між ОСОБА_2 та ТОВ ««АТД «Дніпровський», зареєстровану 07.05.2012 року відділом Держкомзему в Апостолівському р-ні Дніпропетровської обл.

Визнано незаконними дії ТОВ «АТД «Дніпровський» щодо користування після 19.01.2013 року земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 7,244 гектарів, що розташована на території Апостолівського р-ну Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого Апостолівською районною державною адміністрацією 22.01.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею.

Зобов'язано ТОВ «АТД «Дніпровський» повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 7,244 га, що розташована на території колишнього КСП «Криворізький» Апостолівського р-ну Дніпропетровської обл., кадастровий номер НОМЕР_1, власнику ОСОБА_2 в належному для використання стані.

Стягнуто з ТОВ «АТД «Дніпровський» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 365 гр. 40 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «АТД «Дніпровський» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд неправомірно задовольнив позовні вимоги, не застосував до спірних правовідносин положення ст. 218 ЦК України та не врахував наявні у справі документи, які підтверджують отримання позивачем коштів та продуктів в рахунок орендної плати за 2013 рік, що свідчить про прийняття та погодження позивачем надання земельної ділянки у користування до 2020 року.

В своїх запереченнях представник позивача ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 7,244 га, яка розташована на території колишнього КСП «Криворізьке» Апостолівського району, кадастровий НОМЕР_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим Апостолівською РДА 22.01.2007 року.

10.04.2007 року між позивачем та ТОВ «АТД «Дніпровський» укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач передав орендарю земельну ділянку площею 7,244 га, яка належить йому на праві власності відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.01.07 року.

Відповідно до п.5.1 договору оренди земельна ділянка передається позивачем в оренду строком на п'ять років з дати набрання чинності цього договору (з моменту його державної реєстрації). Даний договір зареєстровано в Апостолівському відділі ДРФ ДП «ЦДЗК» 19 січня 2008 року, тому договір дійсний до 19.01.2013 року.

Листом-повідомленням від 25.07.2012 року «Орендодавець» ОСОБА_2 повідомив «Орендаря» ТОВ «АТД «Дніпровський», що до сплину терміну дії договору оренди землі ним прийнято рішення щодо непродовження даного договору та про ненадання в 2013 році належної йому ділянки землі в оренду будь-кому.

06.03.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Апостолівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області з заявою про те, що в березні 2013 року ТОВ АТД «Дніпровський» здійснив самовільне захоплення земельної ділянки площею 7,244 га, поблизу с. Українка Апостолівського району.

Обгрунтовуючи своє право користування земельною ділянкою після сплину строку дії договору оренди відповідач пред'явив додаткову угоду до договору № 134 від 10.04.2007 року оренди земельної ділянки від 25.11.2009 року.

Відповідно до висновку судової експертизи дослідження почерку і підписів, «рукописний запис у графі «Орендодавець» додаткової угоди до договору № 134 оренди земельної ділянки від 25.11.2009 року - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оспорювана позивачем додаткова угода була укладена за відсутності однієї сторони - «Орендодавця», без його волевиявлення, оскільки позивач її не підписував і повноважень на її укладення іншій особі не надавав, та дійшов висновку, що додаткова угода між «Орендодавцем» ОСОБА_2 та ТОВ ««АТД «Дніпровський», укладена з порушенням вимог діючого законодавства щодо наявності волевиявлення позивача на укладення правочину (ч.3ст.203 ЦК України), що є підставою для визнання угоди недійсною на підставі ст. 215 ЦК України і оскільки підстава для законного користування відповідачем земельною ділянкою відпала, тому земельна ділянка підлягає поверненню позивачу у придатному для використання стані.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 Закону).

Положеннями ч.1 ст.16 вказаного Закону передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.208 ЦК України правочин між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (правочини, які повністю виконуються у момент їх вчинення), належить вчиняти письмово. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами (ч.2 ст.207 ЦК України).

Як убачається із висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області № 70/04-454 від 12 серпня 2014 року рукописний запис у графі «орендодавець» додаткової угоди до договору № 134 оренди земельної ділянки від 25 листопада 2009 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. Підпис імені від імені ОСОБА_2 у графі «орендодавець» додаткової угоди до договору № 134 оренди земельної ділянки від 25 листопада 2009 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою (а.с. 72, 73).

Доводи представника відповідача щодо безпідставного неврахування судом документів, які підтверджують отримання позивачем орендної плати за договором оренди земельної ділянки за 2013 рік, що свідчить, на його думку, про прийняття та згоду позивача на надання відповідної земельної ділянки в оренду до 2020 року, а тому суд повинен був застосувати до спірних відносин положення ст. 218 ЦК України, на увагу не заслуговують, оскільки спір між сторонами виник відносно додаткової угоди до договору оренди, яка пройшла державну реєстрацію, за якою подовжено строк оренди земельної ділянки позивача до 31 грудня 2020 року і яка відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України є недійсною з моменту її державної реєстрації, тобто з 07 травня 2012 року.

Частиною 2 ст. 218 ЦК України передбачено, що якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Однак відповідач з позовом до суду про визнання додаткової угоди дійсною не звертався.

До того ж факт отримання позивачем від відповідача орендної плати за 2013 рік, тобто за рік незаконного користування відповідачем земельною ділянкою позивача, свідчить про відшкодування відповідачем завданих позивачу збитків у результаті порушення відповідачем його цивільного права, що передбачено ст. 22 ЦК України, та ніяким чином не може свідчити про надання позивачем згоди на подовження строку дії договору оренди до 31 грудня 2020 року.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Дніпровський» відхилити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Г.О.Савіна

Судді: Л.В.Митрофанова

В.І.Чорнобук