Постанова

від 11.11.2015 по справі 908/3767/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 908/3767/14

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представників сторін Л. Шубчинської (дов. від 20.08.2015), Г. Макіяна (дов. від 20.05.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Норд" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 травня 2015 року у справі № 908/3767/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "Київ-Сплав" до публічного акціонерного товариства "Норд" про стягнення 821 742 грн 75 коп.,

УСТАНОВИВ: У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "НВО "Київ-Сплав" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Норд" про стягнення 677 762 грн 21 коп. вартості виконаних робіт, 74 784 грн 16 коп. пені, 59 059 грн 23 коп. індексу інфляції і 10 139 грн 15 коп. річних з підстав невиконання зобов'язань за договором підряду від 6 грудня 2013 року № 77, а також витрати на послуги адвоката в розмірі 25 666 грн (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов визнав у розмірі 131 115 грн 10 коп. і не визнав на суму 546 647 грн. 11 коп., посилаючись на порушення строків виконання робіт, неякісне їх виконання та витрати підрядника на усунення недоліків.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2015 року (судді І. Давиденко, В. Носівець, О. Смірнов), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 травня 2015 року, позов задоволено в частині стягнення 677 762 грн 21 коп. основного боргу, 67 202 грн 25 коп. пені, 59 057 грн 23 коп. індексу інфляції і 10 139 грн 15 коп. річних; у решті позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Норд" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 610, 844, 877 Цивільного кодексу України, статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО "Київ-Сплав" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Господарськими судами встановлено, що 6 грудня 2013 року сторони уклали договір підряду № 77 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручає, а позивач (підрядник) зобов'язується виконати відповідно до проектної документації та умов договору електромонтажні роботи з використанням своїх матеріалів та обладнання, а замовник - прийняти роботи та сплатити їхню вартість.

Умовами договору сторони також погодили, що об'єкт виконання робіт - частина нежитлового приміщення будівлі, що знаходиться за адресою: місто Донецьк, вул. Бахметьєва, 43 -А; проектна документація (проект) - робочий проект, складський комплекс у Кіровському районі міста Донецька, електрооснащення - 24/13-0-ЭЛ.С1, магістральна та розподільча мережі - 24/13-0- ЭЛ.С2; складений підрядником, затверджений замовником і є невід'ємною частиною даного договору; у разі продовження строків виконання робіт за ініціативою або виною замовника, сторони здійснюють проміжну прийомку фактично виконаних робіт, починаючи з 1 лютого 2014 року та в подальшому щомісячно; загальна вартість договору складає 2 298 000 грн; здача-приймання виконаних робіт здійснюється згідно з актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3); замовник протягом 5 робочих днів від дати отримання перевіряє акт виконаних робіт та, при відсутності мотивованих заперечень, приймає, підписує та скріплює печаткою один екземпляр акта (форма КБ-2) та довідки (форма КБ-3) передає підряднику; у разі невідповідності виконаних робіт вимогам, згідно з п. 5.1 договору, замовник направляє протягом строку, зазначеного в п. 6.2 договору, мотивовану відповідь від приймання робіт з переліком недоліків та дефектів, які підлягають виправленню; акти виконаних робіт (форма КБ-2в), довідки (форма КБ-3), які не повернуті замовником підряднику, або по яким підрядником не відправлена мотивована відповідь замовника від приймання робіт протягом строку, встановленого пунктами 6.2, 6.3 договору, вважаються підписаними сторонами, роботи - прийнятими та є підставою для розрахунків (пункти 1.2, 1.3, 1.5, 3.2, 6.1, 6.2, 6.3, 6.5 договору).

Позивач стверджує, що виконав роботи на загальну суму 2 631 062 грн 21 коп., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 року на суму 2 084 415 грн 10 коп.; актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року, у тому числі за звітний період - 546 647 грн 11 коп., проте відповідач виконані підрядником роботи оплатив частково в сумі 1 953 300 грн, що й спричинило спір.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що роботи, обумовлені договором підряду, були виконані позивачем та прийняті відповідачем у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що таких висновків господарські суди дійшли без урахування всіх обставин справи та вимог закону.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.1. договору вартість робіт визначається на підставі договірної ціни. У договірну ціну входить вартість матеріалів, обладнання, компенсація витрат підрядника на виконання робіт, його прибуток. Сторони усвідомлені про рівень цін на аналогічні роботи, що склалися на відповідному ринку послуг та вважають погоджені ціни такими, що відповідають сторонами.

Умовами договору сторони погодили договірну ціну, яка становить 2 298 000 грн, у тому числі податок на додану вартість 383 000 грн (пункт 3.2.договору).

Позивач стверджує, що виконав роботи на загальну суму 2 631 062 грн 21 коп., частина яких на суму 2 084 415 грн 10 коп. була прийнята замовником і неприйняті роботи на суму 546 647 грн 11 коп.; ураховуючи сплату відповідачем 1 953 300 грн, його борг дорівнює 677 762 грн 21 коп.

За змістом статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а її зміна після виконання договору не допускається. Аналіз статей 843 і 844 цього Кодексу свідчить, що ціна роботи може встановлюватися у договорі підряду чи у кошторисі, який може бути приблизним або твердим. Статтею 854 Кодексу встановлено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну. Сторони погодили ціну роботи у тексті договору і не встановлювали підстав її перегляду, а отже висновки господарських судів про можливість збільшення ціни договору підряду у зв'язку з відсутністю твердого кошторису суперечить правилам статей 843 і 854 Цивільного кодексу України.

Підрядник не надав господарським судам доказів, які б доводили необхідність підвищення ціни робіт та погодження цих дій із замовником.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відмову від підписання акта на суму 546 647 грн 11 коп. замовник обумовлює не лише необхідністю усунення недоліків робіт, але й порушенням підрядником строків їх виконання. Ці обставини господарським судами встановлені не були.

За змістом частини другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Усупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України місцевим і апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності і колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим рішення та постанови в даній справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Норд" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 травня 2015 року у справі № 908/3767/14 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець