Рішення

від 05.11.2015 по справі 905/2028/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2015                     Справа № 905/2028/15

Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Електротехсервіс"

доПублічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»

простягнення 100820,29 грн.

Представники сторін:від позивача: не з'явився. від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного підприємства "Електротехсервіс" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення 100820,29 грн., з яких 3% річних з простроченої суми становить 5271, 82 грн. та витрати від інфляції за весь час прострочення, які складають 95548,47 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв‘язку з не належним виконанням відповідачем грошових зобов‘язань по договору поставки №15/1155 від 25.08.2011, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 163340,37 грн. Рішенням господарського суду Донецької області № 905/3973/13 від 08.04.2014 встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості й порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Приватного підприємства "Електротехсервіс" суму основного боргу у розмірі 136900 грн. 00коп., пеню у розмірі 1968 грн. 18 коп., 3% річних у сумі 6620 грн. 28коп. та судовий збір у розмірі 2909 грн. 76 коп.

Рішення суду відповідачем не виконано, заборгованість не сплачена. За таких обставин, позивач нарахував відповідачу на не сплачену заборгованість за договором у розмірі 136900 грн. 00 грн. та судовий збір у розмірі 2909 грн. 76 коп., витрати позивача пов‘язані з інфляційними процесами та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки договору поставки №15/1155 від 25.08.2011, рішення № 905/3973/13 від 08.04.2014 та наказу про примусове виконання рішення № 905/3973/13 від 25.04.2014

Ухвалою від 07.09.2015 за вказаним позовом порушено провадження по справі №908/2028/15, розгляд справи неодноразово відкладався у зв»язку з клопотанням сторін про відкладення розгляду справи та необхідністю витребування додаткових документів.

Ухвалою суду за клопотанням позивача строк вирішення спору продовжений на 15 днів.

27.10.2015 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Донецької області справи про визнання недійсним договору №15/13-1055 від 19.09.2014, укладеного між позивачем та відповідачем. Відповідачем надано копії позовної заяви та ухвали про порущення провадження у справі № 905/2737/15, до розгляду якої відповідач просить зупинити провадження по цій справі. В обґрунтування свого клопотання відповідачем зазначено, що договір на підставі якого позивач просить стягнути заборгованість, в порядку статті 181 Господарського кодексу України, визнається ним в судовому порядку недійсним, оскільки у специфікаціях та у договорі відсутня дата підписання останніх, що на думку відповідача свідчить про не погодження сторонами істотної умови договору щодо строку поставки продукції.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження по справі. Зупинення провадження по справі з інших підстав є неправомірним.

Зупинення провадження по справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі,-у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до Роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ст.79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 Господарського процесуального кодексу України, ст.33 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши підстави з яких відповідач просить визнати недійсним договір №15/13-1055 від 19.09.2014, укладений між позивачем та відповідачем, в межах справи №905/2017/15, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи по суті.

У судове засідання 05.11.2015 сторони явку представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. З врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області № 905/3973/13 від 08.04.2014, яке набрало законної сили 25.04.2014 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Приватного підприємства "Електротехсервіс" суму основного боргу у розмірі 136900 грн. 00коп., пеню у розмірі 1968 грн. 18 коп., 3% річних у сумі 6620 грн. 28коп., судовий збір у розмірі 2909 грн. 76 коп.

25.04.2014 господарським судом Донецької області виданий наказ про примусове виконання рішення суду по справі №905/3973/13.

Як вбачається зі змісту судового рішення по справі №905/3973/13 вказана сума заборгованості виникла у зв‘язку з не виконанням у повному обсязі відповідачем грошових зобов‘язань по договору №15/1155.

Судовими рішеннями по справі №905/3973/13 встановлено наступне.

25.08.2011 між Приватним підприємством "Електротехсервіс", як постачальником (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь, як покупцем (відповідач) підписаний договір №15/1155 (з урахуванням специфікацій №1 від 25.08.2011, №2 від 01.06.2012) (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується у відповідності з умовами даного договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.

01.06.2012 між сторонами погоджено та підписано специфікацію №2 до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку продукції за найменуванням, у кількості, за ціною, визначеними у даній специфікаціях. Умови поставки - FCA м.Запоріжжя (ІНКОТЕРМС 2010) строк поставки: 1 день з моменту підписання даної специфікації; умови оплати: протягом 15 днів за фактом поставки; виробник: ТОВ "НКЕМЗ" м. Нова Каховка; рік виготовлення: 2011.

На виконання умов договору №15/1155, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 174900,00грн.

Відповідач, в свою чергу, договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар здійснив частково на суму 38000,00 грн. Несплаченою залишилась сума 136900,00 грн.

За таких обставин, господарським судом Донецької області встановлено, що матеріалами справи доведено факт прострочення виконання відповідачем обов‘язку з оплати товару, тому було прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 136900,00 грн..

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, встановлений рішенням господарського суду Донецької області № 905/3973/13 від 08.04.2014 факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов‘язань з оплати вартості товару отриманого по видатковим №4 від 07.09.2011, №2 від 01.06.2012; видаткові накладні №176 від 07.09.2011, №101 від 01.06.2012 на загальну суму 174900,00грн., не доказується знову при вирішення цієї справи.

Таким чином, обставини пов‘язані з виконанням договору №15/1155 були встановлені під час вирішення спору по справі №905/3973/13, а даний спір виник у зв‘язку з не виконанням відповідачем рішення суду по справі №905/3973/15, яке станом на теперішній час є чинним та набрало законної сили. Отже, відсутні підстави для зупинення провадження по цій справі у зв‘язку з поданням відповідачем окремого позову про визнання недійсним договору №15/1155.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після прийняття рішення по справі №905/3973/13 частково сплачено борг, а саме 19.05.2015 перераховано позивачу суму у розмірі 24640, 00 грн.

Однак, оскільки відповідачем не надано суду доказів повної оплати стягнутої суми за рішенням суду по справі №905/3973/13 від 08.04.2014, а позивач посилається на його не виконання відповідачем, то станом на теперішній час рішення суду залишається не виконаним у повному обсязі.

Посилаючись на наявність у відповідача простроченого (невиконаного) грошового зобов'язання, позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 5271,82 грн , які нараховані на суму стягнутих судом основної заборгованості за договором та розміру судового збору з урахуванням часткової сплати за період з 26.04.2014 по 05.08.2015.

Також, позивачем заявлено до стягнення витрати від інфляції за весь час прострочення з квітня 2014 року по травень 2015 року, які складають 95548,47 грн.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Дана позиція підтверджується постановою Верховного Суду України від 20.12.2010 та від 20.01.2011.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання і відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін. Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2010 у справі № 20/242.

Перевіривши розрахунок позивача суд визнає його арифметично невірним, у зв'язку з тим, що позивачем неправильно вказана кількість днів прострочки за період з 20.05.2015 по 05.08.2015. За розрахунком суду простроченими за вказаний період є 78 днів, а отже, сума 3 % річних за цей період складає 738,35 грн. Також, позивачем невірно пораховано розмір 3 % за період 26.04.2014 по 31.12.2014. За перерахунком суду останній складає 4470,08 грн.

Таким чином, заявлена до стягнення сума 3 % річних підлягає стягненню частково, у розмірі 5208,43 грн.

Судом перевірена вірність зробленого позивачем розрахунку інфляції та встановлено, що він є арифметично невірним. Оскільки за розрахунком суду сума інфляційних витрат є вищою, ніж просить позивач, а заяви про вихід суду за межі позовних вимог не надходило, то вимог про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволеннють у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України в разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, виходячі зі ставки, яка діяла станом на 31.08.2015 (день подання позову).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Приватного підприємства "Електротехсервіс" (69600, м. Запоріжжя вул. Базова 1-Г, ЄДРПОУ 25476560) 3% річних у розмірі 5208 (п'ять тисяч двісті вісім) грн.43 коп. та витрати від інфляції за весь час прострочення урозмірі 95548 (дев'яносто п'ять тисяч п"ятсот сорок вісім) грн. 47 коп. та судовий збір у розмірі 2015 (дві тисячі п"ятнадцять) грн. 16 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

          Дата складення повного рішення 10.11.2015.