Рішення

від 05.11.2015 по справі 905/2135/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2015 Справа № 905/2135/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовомКомунального підприємства «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Факторія» стягнення 40600,57 грн. за участю представників:

від позивачаОСОБА_1-представник за довіреністю від відповідача не з»явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального підприємства «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторія» заборгованості у розмірі 22344,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 16691,34грн., 3% річних у розмірі 1564,73грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами №61 та №62 в частині оплати наданих позивачем послуг.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору на здійснення контролю з диспетчерського пульту за працею ліфтів від 01.02.2013 №61 та №62 від 01.02.2013 додатки до договору №61 та №62; претензій від 19.01.2015 та від 23.07.2015, акту звірки взаєморозрахунків на 01.07.2015.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду, оскільки на адресу відповідача не надійшла копія позовної заяви. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, позивачем надіслано копію позовної заяви разом з додатками, докази чого наявні в матеріалах справи. За таких обставин, у задоволенні заяви слід відмовити. Окрім того, позивач не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи неодноразово відкладався, однак відповідач не забезпечив явку своїх представників в судові засідання, відзив на позов не надав.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 Господарського процесуального кодексу України, ст.33 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. З врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотань щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розглядсправиздійснювався без застосуваннямзасобівтехнічноїфіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарськогопроцесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

01.02.2013 між комунальним підприємством «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» (позивач, виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторія» (відповідач, замовник) були підписані договори №61 та №62 на здійснення контролю з диспетчерського пульту за працею ліфтів.

Відповідно до п.1.1. договорів замовник доручає, а виконавець приймає на себе забов'язання по здійсненню контроля з диспетчерського пульту за працею ліфтів, встановлених в жилих будинках №39 та №45 по вул. Декабристів, підключено до об'єднаної системи зв'язку СДК-256 ЗАО «Гомельліфт», та своєчасному виклику аварійної бригади електромеханіків СЛУ-2 ПрАТ «ОТИС».

Згідно п.2.1. договорів при виконанні цих договорів сторони керуються: Правилами обладнаннями безпечної експлуатації ліфтів, Правилами обладнання електроустановок, Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, Порядком експлуатації технічного обслуговування та ремонту ліфтів та диспетчерських систем, та іншими інструктивно-нормативними документами, регламентуючими питаннями експлуатації та технічного обслуговування ліфтів.

Відповідно до п.3.2. договорів ціна на здійснення контролю з диспетчерського пульту за працею ліфтів, протягом дії договорів, підлягає перегляду у випадку введення нових тарифів на здійснення послуг утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Договори №61 та №62 підписані сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплені печатками підприємств.

До договорів між сторонами підписані калькуляції вартості послуг по здійсненню контролю за роботою ліфтів з диспетчерського пульта для ТОВ «Факторія», відповідно до яких, вартість обслуговування ліфтів в місяць з ПДВ по вул. Декабристів, 39 складає 385,25 грн., та по вул. Декабристів, 45 складає 385,25 грн., Всього по двом договорам, вартість послуг складає 770,50 грн.

Оцінивши зміст даних договорів, з яких виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладені правочини за змістом та правовою природою є договорами про надання житлово-комунальних послуг, які підпадають під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлові комунальні послуги» та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють відносини в сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема визначення виконавця житлово-комунальних послуг; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством (ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ).

Як вбачається судом з матеріалів справи, на виконання рішення виконкому Артемівської міської ради від 14.01.2009 №27 відповідно до наказу Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради від 19.01.2009. №9 було проведено конкурс по відбору виконавців по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м.Артемівськ. Наказом Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради від 16.03.2009 №30 були затверджені переможці конкурсу. Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторія» став переможцем конкурсу за лотом №5.

Як наслідок, 04.03.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «Факторія», як виконавцем та Управлінням муніципального розвитку Артемівської міської ради, як власником та комунальним підприємством «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг», як замовником був укладений договір№5 на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до умов вказаного договору, предметом останнього є передача замовником на утримання виконавцю нерухомого майна - житлових будинків, споруд та прибудинкових територій, власником якого є територіальна громада міста Артемівська, та передача замовником виконавцю функцій з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а виконавцем прийняття цього майна для здійснення функцій з його утримання та проведення розрахунків з споживачами.

На підставі цього договору відповідачу передано на утримання низка будинків, в тому числі будинки за адресою вул. Декабристів№39 та№45. На виконання умов договору№5 відповідач має забезпечити кваліфіковане, якісне, гарантоване обслуговування та ремонт житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання.

Строк дії вищезазначеного договору до 28.02.2010. Відповідно до п.5.2. договору№5 він підлягає пролонгації на чотири календарних роки у разі виконання виконавцем інвестиційного плану. Позивачем до матеріалів справи додана додаткова угода від 01.03.2010 зі змісту якої вбачається, що договір№5 було пролонговано до 28.02.2014.

Аналогічний договір №5 був укладений 01.03.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Факторія», Управлінням муніципального розвитку Артемівської міської ради та комунальним підприємством «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій, зі строком дії до 28.02.2015 та можливістю пролонгації на кожен рік до 28.02.2019. На підставі цього договору відповідачу передано на утримання низка будинків, у тому числі будинки за адресою вул. Декабристів№39 та№45.

31.03.2015 позивачем на адресу відповідача була направлена заява про припинення з 01.07.2015 дії договору№5 у зв'язку з закінченням його строку, невиконанням умов та суттєвим його порушенням. Між позивачем та відповідачем 31.03.2015 підписана додаткова угода про припинення дії договору на утримання житлових будинків №5 з 00 годин 01.07.2015 року та акт 30.06.2015 прийому-передачі житлових будинків, визначених в додатку№1 до договору№5. Вищезазначений акт підписаний та скріплений печатками підприємств.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю «Факторія» взяло на себе функції виконавця житлово-комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, у тому числі будинків за адресою вул. Декабристів№39 та№45.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства; перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди); комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв.

Державним комітетом з питань житлово-комунального господарства затверджені наказом від 17.05.20015 правила №76 про утримання житлових будиників та прибудинкових територій, відповідно до яких утримання і ремонт ліфтів здійснює виконавець послуг або за договором - спеціалізована організація (п. 5.5.5); . для груп ліфтів рекомендується застосовувати диспетчерське управління, що знижує вартість експлуатації і поліпшує нагляд за ліфтами; робота диспетчеризованих ліфтів допускається за умови постійної присутності диспетчера біля пульта. Приміщення для диспетчерського пульта повинно міститися в центрі групи ліфтів, що обслуговуються (п. 5.5.13).

Утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N 150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд", зареєстрованим у Мін'юсті України 21.08.2004 за N 1046/9645, до такого примірного переліку віднесені зокрема послуги диспетчеризація ліфтів.

За таких обставин, оскільки відповідач був визначений виконавцем житлово-комунальних послуг, то задля виконання договорів №5 між позивачем та відповідачем підписані договори №61 та №62, які передбачають надання та споживання одного з видів житлово-комунальних послуг, а саме здійснення контролю з диспетчерського пульту за роботою ліфтів. Отже, чинність договорів №61 та №62, якщо інше не погоджено сторонами залежить від чинності договорів №5.

Згідно з п.4.1. договорів №61 та №62 строк дії договорів встановлюється з 1 лютого 2013 по 31 грудня 2013. Договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не висловить відмову від його пролонгації, за один місяць до закінчення дії договору(письмово)(п.4.2. договорів).

За твердженням позивача, строк дії договорів був автоматично пролонгований на 2014 та до 01.07.2015 року. Строк дії договорів припинився у зв»язку з достроковим припиненням договору на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій від 01.03.2014 №5.

Як було встановлено судом вище, перший договір №5 закінчив свою дію 28.02.2014, на наступний день між сторонами підписаний другий договір №5, строк дії якого припинився з 01.07.2015 у зв»язку з укладенням між сторонами угоди про припинення дії договору.

Відповідачем не надано жодних доказів (заяв, додаткових угод тощо) на підтвердження припинення строку дії договорів №61, №62 раніше ніж 01.07.2015.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 16, 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оскільки, відповідач був визначений як виконавець житлово-комунальних послуг та надав останні на підставі договору №5 починаючи з 2009 по 01.07.2015, то відповідно договори № 61 та №62 також припинили свою дію з 01.07.2015, так як в подальшому не будучи виконавцем житлово-комунальних послуг, відповідач не міг споживати послуги, які надавались позивачем.

Отже, договори №61 та №62 діяли з 01.02.2013 до 00 годин 01.07.2015.

Як зазначає позивач, на виконання умов договорів №61 та №62, позивачем були надані відповідачу відповідні послуги, передбачені умовами договору, за які він на підставі п.2.2.8. договорів виконавець повинен надавати замовнику рахунок на оплату та акт виконаних робіт за звітній місяць не пізніше 20 числа наступного місяця. Оплата виконаних робіт здійснюється 25 числа, наступного місяця за звітнім (п.3.3. договорів).

Позивачем до матеріалів справи не надано рахунків на оплату та акти наданих послуг, за твердженням представника позивача, останні кожного місяця передавались представнику відповідача. Акти відповідач зобов»язаний був підписати та повернути позивачу, однак відповідач підписані акти не повернув позивачу, тому у позивача відсутні акти виконаних робіт.

Між позивачем та відповідачем проведена звірка взаємних розрахунків, яка відобразилася в акті звіряння розрахунків, який був підписаний сторонами та скріплений печатками 18.08.2015. Виходячи з вищезазначеного акту заборгованість відповідача, за даними позивача, за період з 01.02.2013 по 01.07.2015 становить 22344,50грн., а за даними відповідача, за цей же період становить, однак відповідач зазначає тільки про надання послуг з січня 2014 по грудень 2014 становить 9246,00 грн. Отже, відповідач погоджується з наявністю заборгованості за січень 2014, а за 2013 та частину 2015 року не визнає.

В матеріалах справи наявна копія договору №806 від 30.04.2004 підписаного між закритим акціонерним товариством «Отіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторія» про виконання технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, також наявна довідка закритого акціонерного товариства «Отіс», відповідно до якої останнє відповідно до договору №806 починаючи з 01.05.2004 по 30.06.2015 виконувало технічне обслуговування та ремонт ліфтів та диспетчерських систем, що установлені в житлових будинках у ТОВ «Факторія».

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від забов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України що до обов'язковості договору для виконання сторонами. Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник забов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договори №61 та №62 підписані уповноваженими особами, недійсними не визнавались.

Враховуючи те, що відповідач був виконавцем житлово-комунальних послуг, і саме в статусі виконавця він укладав договори №61 та №62, та матеріали справи підтверджують виконання відповідачем функцій утримання та обслуговування житлових будинків за адресою вул. Декабристів№39 та№45, а також функцій з технічного та диспетчерського обслуговування ліфтів, які відповідач замовляв у ЗАТ «Отіс» та специфіку послуг у сфері житлово-комунальних відносин (так як відповідач є виконавцем, то він не може не замовити та не споживати житлово-комунальні послуги, які він сам надати не може, а задля належного виконання своїх зобов»язань укладає договори з подальшими виконавцями), суд приходить до висновку, що навіть за відсутності підписаних обома сторонами актів виконаних робіт, факт надання позивачем послуг по здійсненню контролю з диспетчерського пульту за роботою ліфтів та споживання останніх в момент їх надання підтверджується, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні докази на спростування виконання послуг (акти про час простою, аварії, тощо) та прийняття їх відповідачем.

Відповідачем не надано доказів на спростування вищевказаних обставин, також відповідачем не надано доказів здійснення з відповідачем розрахунку по договорам №61 та №62, хоча сторонами чітко встановлено строк виконання грошових зобов»язань, до 25 числа наступного місяця (п. 3.3 договорів) та чітко погоджена щомісячний розмір вартості послуги, а саме 385,25 грн., що по двом договорам складає 770,50 грн. щомісяця починаючи з лютого 2013 по червень 2015. За таких обставин, оскільки відповідач фактично споживав надані позивачем послуги, вартість послуги чітко встановлена в договорах, строк здійснення оплати вартості послуги також встановлений в договорах, який не залежить від моменту складення та підписання актів наданих послуг та не залежить від моменту отримання рахунку на оплату, то відповідач зобов»язаний був здійснити розрахунки по договорам з позивачем відповідно до умов останніх.

У зв»язку з відсутністю в матеріалах справи доказів здійснення відповідачем оплати послуг по договорам, а позивач наполягає про відсутність таких оплат, перевіривши розрахунок позивача суми основного боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 22344,50грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних, що нараховані на суму 22344,50грн., за період з 01.04.2013 по 01.08.2015 у розмірі 1564,73грн. та інфляцію в розмірі 16691,34грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційного збільшення боргу фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Судом перевірена вірність зробленого позивачем розрахунку 3% річних та інфляції та встановлено, що розрахунки позивача є арифметично невірними. Позивачем невірно визначені період нарахування заборгованості та сума боргу, на яку здійснюються відповідні нарахування. Позивачем на всю суму боргу, яка виникла станом на 01.07.2015 у розмірі 22344,50 грн. здійснено розрахунок інфляційних витрат та 3% річних починаючи з 01.04.2013 по 01.08.2015, хоча станом на 01.04.2013, сума боргу відповідача складалась із суми заборгованості за лютий і березень 2013 і становила 1541,00 грн. За розрахунком суду здійсненим по кожному місяцю окремо з урахуванням періоду визначеним позивачем., а саме з 01.04.2013 по 01.08.2015, розмір інфляційних втрат (з урахуванням дефляції) становить 11615,62 грн., розмір 3% річних становить 729,90 грн. ( на суму боргу за 2013рік (770,50 грн. за кожен місяць окремо): з 01.04.13 по 01.08.13 інфляція-575,04грн., 3%річних-54,02грн.; з 26.04.13 по 01.08.15 інфляція-575,04грн., 3%річних-52,44грн.; з 27.05.13 по 01.08.15 інфляція-573,70грн., 3%річних-50,47грн.; з 26.06.13 по 01.08.15 інфляція-573,70грн., 3%річних-48,57грн.; з 26.07.13 по 01.08.15 інфляція-575,04грн., 3%річних-46,67грн.; з 26.08.13 по 01.08.15 інфляція-584,53грн., 3%річних-44,71грн.; з 26.09.13 по 01.08.15 інфляція-584,53грн., 3%річних-42,75грн.; з 28.10.13 по 01.08.15 інфляція-579,13грн., 3%річних-40,72грн.; з 26.11.13 по 01.08.15 інфляція-576,44грн., 3%річних-38,88грн.; з 26.12.13 по 01.08.15 інфляція-569,73грн., 3%річних-36,98грн., 27.01.14 по 01.08.15 у розмірі інфляція-567,06грн., 3%річних-34,96грн.: на суму боргу за 2014 рік (770,50 грн. за кожен місяць окремо) з 26.02.14 по 01.08.15 інфляція-559,08грн., 3%річних-33,06грн.; з 26.03.14 по 01.08.15 інфляція-530,46грн., 3%річних-31,28грн.; з 28.04.14 по 01.08.15 інфляція-488,90грн., 3% річних-29,19грн.; з 26.05.14 по 01.08.15 інфляція-442,80грн., 3%річних-27,42грн.; з 26.06.14 по 01.08.15 інфляція-430,78грн., 3%річних-25,46грн.; з 28.07.14 по 01.08.15 інфляція-426,00грн., 3%річних-23,43грн.; з 26.08.14 по 01.08.15 інфляція-416,50грн., 3%річних-21,60грн.; з 26.09.14 по 01.08.15 інфляція-383,05грн., 3%річних-19,63грн.; з 27.10.14 по 01.08.15 інфляція-356,01грн., 3%річних-17,67грн.; з 26.11.14 по 01.08.15 інфляція-335,01грн., 3%річних-15,77грн.; з 26.12.14 по 01.08.15 інфляція-302,81грн., 3%річних-13,87грн., з 26.01.15 по 01.08.15 інфляція-270,54грн., 3%річних-11,91грн.; на суму боргу за 2015 рік (770,50 грн. за кожен місяць окремо): з 26.02.15 по 01.08.15 інфляція-218,14грн., 3%річних-9,94грн.; з 26.03.15 по 01.08.15 інфляція-121,77грн., 3%річних-8,17грн.; з 27.04.15 по 01.08.15 інфляція-12,19грн., 3%річних-6,14грн.; з 26.05.15 по 01.08.15 дефляція (-4,65 грн.) 3% річних-4.31грн.; з 26.06.15 по 01.08.15 дефляція (-7,71 грн.) 3% річних-2,34грн.; з 27.07.15 по 01.08.15 3% річних-0,38грн.

Виходячи з вищенаведеного розрахунку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині частково та стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційного збільшення боргу у розмірі 11615,62грн. та 3%річних у розмірі 729,90грн.

Відповідно до ст. 33 Господарськогопроцесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставусвоїхвимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарськогопроцесуального кодексу України, господарський суд приймаєтількитідокази, якімаютьзначення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оціню єдокази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивном урозгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не маютьдля суду заздалегід ьвстановленоїсили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарськогопроцесуального кодексу України, підлягаютьстягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам .

Керуючисьст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарськогопроцесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» (84500, Донецька обл., м.Артемівськ, вул. Соборна,8, ідентифікаційний код 34215406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторія» (84500, Донецька обл.,м.Артемівськ, вул.Ювілейна,б.115, ідентифікаційний код 25327707) заборгованість у розмірі 22344 (двадцять дві тисячі триста сорок чотири)грн. 50 коп., інфляційне збільшення боргу у розмірі 11615 (одинадцять тисяч шістсот п»ятнадцять) грн. 62коп.; 3% річних у розмірі 729 (сімсот двадцять дев»ять) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 1040 (одна тисяча сорок) грн. 69 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 10.11.2015