Постанова

від 09.11.2015 по справі 904/3596/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2015 року Справа № 904/3596/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів: головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

секретар судового засідання : Погорєлова ЮА.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 представник, довіреність №02/09 від 01.04.15;

від відповідача : ОСОБА_2 представник, довіреність №855-о від 07.03.14;

розглянувши матеріали апеляційної скарги дочірнього підприємства В«Ковін БудВ» ,

м. Миколаїв на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 року по справі № 904/3596/15

За позовом дочірнього підприємства В«Ковін БудВ» , м. Миколаїв

до публічного акціонерного товариства комерційний банк В«ПриватБанкВ» ,м. Дніпропетровськ

про стягнення 68 860,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015р. по справі №904/3596/15 (судді Золотарьова Я.С., Забарющий М.І., Манько Г.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що списання коштів у сумі 68 860,00 грн. з рахунку позивача було здійснено відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обслуговування по розрахункам.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ДП В«Ковін БудВ» , звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що 07.03.2013 з рахунку № 26005556239001, що належить позивачу, без його відома через систему Приват 24 було перераховано грошові кошти. Отже, відповідачем порушені зобов'язання за договором про розрахункове обслуговування шляхом переведення електронних платежів № 321 від 21.01.2003, в частині зберігання коштів та захисту інформації, яка обробляється за допомогою платіжних систем. В результаті цих порушень з рахунку позивача було здійснено несанкціоноване списання коштів невідомими особами на суму 68 860,00 грн.

Несанкціоноване списання коштів з рахунку позивача здійснено внаслідок проникнення саме в банківську (платіжну) систему відповідача, а не комп'ютер позивача, оскільки невідома особа зайшла до системи В«Приват 24В» з м. Амстердам, Нідерланди, що є доказом неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по захисту інформації. Отже, відповідач неналежно виконав свої зобов'язання, оскільки не забезпечив систему дистанційного обслуговування рахунків "Клієнт-Банк" захистом, який унеможливлює втручання в неї сторонніх осіб.

Платежі здійснені після закінчення операційного часу. При цьому, банк списав з рахунку суму, яка перевищує ту, яка обліковувалась на ньому, безпідставно надавши позивачу овердрафт.

Посилання суду на п.п. 1.1.5.6, 3.7.11, 3.7.12, 3.5.17 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг, які нібито дозволяють здійснювати банку платежі у після операційний час та надавати автоматичний овердрафт є неправомірним, оскільки позивач, підписавши 01.03.2012 р. заяву про відкриття поточного рахунку приєднався до ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг в редакції, що діяла на 01.03.2012 р. та не приєднувався до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг в редакціях, що були прийняті банком пізніше.

Отже, положення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг, які суперечать нормам чинного законодавства, не можуть застосовуватися до спірних відносин.

Виносячи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, грубо порушуючи норми процесуального права, а саме ст. ст. 32, 34, 43, 84 ГПК України не з'ясував обставини, що мають вирішальне значення для справи, а саме не з'ясував, чи містять електронні документи, на підставі яких відповідач перерахував грошові кошти, електронний (цифровий підпис) позивача, не витребував у відповідача документи у електронному вигляді, прийняв у якості доказу, що підтверджує здійснення входу до системи Приват 24 за допомогою паролю та логіну позивача довідку банку та не вказав мотивів, з яких відхилив доводи та докази позивача.

Внаслідок допущених норм процесуального права суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, що підлягали обов'язковому застосуванню. а саме п.п. 38.1, 38.4, 39.1, 39.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. З ст. 1068, ч. ч. 1, 2 ст. 1071. 1073 ЦК України, п. п. 8.1. 8.2 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 4.1 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, п. 11.5. 2.25 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Посилання суду першої інстанції на не проведення позивачем зміни пароля входу при зміні керівника підприємства та не встановлювалося обмеження на вхід за IP- адресами є необґрунтованим та свідчить про не дотримання позивачем заходів безпеки та захисту інформації.

Так, ні нормами чинного законодавства, ні умовами договорів, підписаних сторонами не передбачено обов'язку клієнта змінювати пароль входу до системи Приват 24 при зміні керівника та не передбачено обов'язкового встановлення обмежень по IP- адресам.

Також скаржник наголошує на тому, що належним чином зберігав диск с ключами до системи «Приват 24», а судом не встановлено протилежне.

Із надано банком 29.03.2013р. лог-файлу системи «приват-24» за період з 06.03.2013р. по 08.03.2013р. вбачається, що 07.03.2013р. здійснювався вхід до системи «Приват-24» від імені позивача із трьох міст - Миколаєва о 10:30 годині, Києва о 10.:50 годині та Амстердаму (Нідерланди) о 12:32 год.

У відповідності з умовами договору позивач отримав один диск з ключами, який використовував у своїй діяльності та не передавав стороннім особам. Так, зайшовши до системи «Приват 24» о 10:30 год. Та здійснивши через систему платежі об 11:07 з м. Миколаєва за допомогою диску з ключем позивач не міг через дві години здійснити платежі з м. Амстердам за допомогою цього ж диску. Твердження суду, про те, що платежі могли бути здійснені не з м. Амстердам, оскільки вказана в лог-файлі - адреса- це адреса провайдера є необґрунтованою, оскільки в м. Миколаїв провайдер з ІР адресою 85.17.222.22 не надає свої послуги і під час судового розгляду не встановлено протилежного.

Вказана обставина є доказом того, що несанкціоноване перерахування грошових коштів відбулося без використання диску з ключем сторонньою особою та внаслідок проникнення шахраїв саме до системи Приват 24, а не до комп'ютера позивача, відповідно саме відповідач не забезпечив захист інформації.

Крім того, виносячи оскаржуване рішення, суд не надав жодної правової оцінки довідці Управління НБУ у Миколаївській області, у відповідності з якою було встановлено, що під час проведення перевірки у Миколаївському міському відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» контроль за платежами системи «Клієнт - Банк» не здійснюється; сервером банку користуються як рівноправні партнери рядові менеджери банку та будь - який клієнт або шахрай, який отримав ключі права доступу.

Представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача в якому зазначено, що в ході службового розслідування встановлено, що платежі Дочірнього підприємства "КОВІН БУД" на адресу ФОП ОСОБА_5 проведені 07.03.2013 через ПК "Приват 24" були сформовані і відправлені з коректним введенням пароля і логіна з IP 85.17.222.22 (Amsterdam, Netherland, LeaseWeb). Користувачем kovin_bud з моменту первісної авторизації (08.07.2008) не проводилась зміна пароля входу після зміни директора та обмеження на вхід з IP-адресами не встановлено. Також позивачем не доведено, порушення свого права, а саме те, що перерахування коштів зроблено не ним або не за його дорученням, а тому не доведеним є наявність майнової шкоди. Оскільки порушень з боку банку при проведенні даних операцій не виявлено, відповідач вважає, що саме позивачем не було дотримано заходів безпеки.

Крім того, ймовірне розкрадання грошових коштів з поточного рахунку Дочірнього підприємства "КОВІН БУД" могло статися в результаті крадіжки ключів за допомогою шкідливих програм з робочого комп'ютера третіми особами. Крім того, стверджувати, що платежі були ініційовані з комп'ютера, що перебував в Амстердамі, не можна, оскільки платежі були сформовані і відправлені з IP адреси провайдера (постачальник послуг інтернету), а не з адреси, за якою перебував у той момент комп'ютер.

Також слід зауважити, спеціальною для спірних правовідносин є Інструкція "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженій Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22, враховуючи правову позицію Верховного ОСОБА_5 України та практику Вищого господарського суду України.

Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 09.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

21.01.2003р. між Дочірнім підприємством "КОВІН БУД" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (банк) було укладено договір про розрахункове обслуговування шляхом проведення електронних платежів за № 321 (надалі договір №321), предметом якого є надання банком клієнту можливості здійснення платежів зі своїх рахунків у банку за допомогою програмного забезпечення АРМ В«КлієнтВ» , що дозволяє виконувати створення, шифрування та відправлення до банку платіжних документів, а також приймання банківських виписок за рахунками та іншої довідкової інформації в порядку та на умовах, передбачених даним договором. ( т. 1 а.с.9-10)

Відповідно до пункту 2.2 договору № 321, передача програмного забезпечення оформлюється актом та довіреністю.

Пунктом 3.1 договору № 321 визначено, що для забезпечення безпеки та конфіденційності обміну інформацією між банком (відповідач) та клієнтом (позивач) використовується система шифрування та ідентифікації відправника, що ґрунтується на алгоритмі з відкритим ключем (RSA - алгоритмі).

Згідно до п. 6.3. договору, у разі проведення платежів по розрахункам Клієнта після отримання від нього повідомлення про несанкціонований доступ до ключів електронного підпису або про проведення платежу не уповноваженою особою, а також при проведені платежів по електронним документам, не підписаним унікальним підписом Клієнта, Банк несе відповідальність за спричинені збитки у відповідності до діючого законодавства України.

Пунктами 9.1-9.5 договору № 321 передбачено обладнання, що необхідне для забезпечення робочого місця клієнта, а саме: телефонний канал, придатний для модемного зв'язку з банком; телефонний канал для голосового та факсимільного зв'язку з банком; IBM комп'ютер класом не нижче за АТ 386; модем з робочим протоколом не гірше за V.42 bis; дві дискети 3.5, 1.44 Mb для зберігання ключів електронного підпису.

У розділі 10 сторони погодили регламент роботи, так у пункті 10.2.1 визначено, що для приймання електронних платіжних документів операційний день встановлений з 09:00 до 14:00.

Пунктом 10.2.2 передбачено, що платіжні документи, отримані Банком протягом операційного дня, проводяться по рахунку Клієнта та кор. рахунку Банка в НБУ за поточний день. Платіжні документи, отримані після кінця операційного дня проводяться у слідуючий банківський день. (п. 10.2.3 договору)

На виконання умов договору №321, 21 січня 2003 року між сторонами було підписано ОСОБА_6 про передачу інсталяційної дискети системи В«Клієнт-банкВ» . (т. 1 а.с. 11)

08.07.2008р. позивач підписав заявку на підключення (авторизацію) користувачів електронних розрахунково-інформаційних програмних продуктів. Ця заявка підписана директором позивача ОСОБА_7 (т. 1 а.с.13)

Відповідно до цієї заявки позивач просив зробити генерацію ключів користувача В«Інтернет-клієнт-банкВ» (В«Приват 24В» ).

01.03.2012р. між позивачем в особі директора ОСОБА_6 та відповідачем додатково було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Відповідно до цієї заяви позивачу відкривався рахунок №26005556239001 в національній валюті.

07.03.2013р. о 10 год. 50 хв. та о 12 год. 32 хв. за допомогою системи електронних платежів В«Приват 24В» під логіном та за допомогою паролю позивача було здійснено два платежі з поточного рахунку позивача на рахунок, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5

Першій платіж було проведено банком о 12:44 на суму 27 320,00 грн., другий о 15:29 на суму 41 540,00 грн. ( т. 1 а.с.139)

При цьому розмір перерахованих відповідачем грошових коштів перевищив на 5 575,04 грн. наявний залишок коштів на рахунку позивача, у зв'язку з чим банк відкрив технічний овердрафт.

09.03.2013р. позивач подав до Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області заяву, на підставі якої до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено запис про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

11.03.2013р. позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій позивач повідомляє відповідача про факт несанкціонованого списання коштів з поточного рахунку підприємства на загальну суму 68860,00 грн.

За фактом звернення відповідачем було проведено службове розслідування, за наслідками якого 28.03.2013р. відповідачем було складено відповідний висновок (а.с.128), в якому зазначено, що враховуючи, що користувачем з моменту первісної авторизації (08.07.2008) не проводилась зміна пароля входу, обмеження на вхід по IP-адресам не встановлено, сертифікати ключів електронного цифрового підпису ймовірно зберігаються на жорсткому диску комп'ютера, є усі підстави вважати, що крадіжка грошових коштів з поточного рахунку позивача могла відбутись у результаті крадіжки ключів за допомогою шкідливих програм з робочого комп'ютера третіми особами.

Також перевіркою встановлено, що платежі проведені 07.03.13р. через Приват 24, були сформовані і відправлені з коректним введенням пароля і логіна з ІР 85.17.222.22 (Amsterdam, Netherland, Lease Web).

Отже, користувачем не проводилася зміна пароля входу при зміні керівника підприємства, обмеження на вхід за ІР-адресами не встановлено, тому саме позивачем не було дотримано заходів безпеки, які б убезпечили від несанкціонованого доступу до його грошових коштів.

З огляду на вищевикладені обставини, ДП В«Ковін БудВ» звернулось до суду з позовом про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» 68 860,00 грн., посилаючись на те, що грошові кошти були списані з рахунку позивача в наслідок порушення відповідачем зобов'язання за договором про розрахункове обслуговування шляхом переведення електронних платежів № 321 від 21.01.2003р., в частині зберігання коштів та захисту інформації, яка обробляється за допомогою платіжних систем.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», Інстанцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженій Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п. 2.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.

Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Згідно із п. 18.3 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи.

Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу (п. 18.4 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні").

Відповідно до п. 22.6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Як передбачено п. 3.5.17 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів страхових внесків (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 1.5.5. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карті, контрольної інформації Клієнта, ідентифікатор користувача, паролі системи Приват24, паролі (ніку) MobileBanking або проведена Клієнтом операціях стане відомою іншим особам у результаті недобросовісного виконання Клієнтом умов їх зберігання і використання та / або прослуховування або перехоплення інформації в каналах зв'язку під час використання цих каналів

Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації (п. 1.5.13 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг).

Згідно із п.п. 3.7.9, 3.7.10, 3.7.11, 3.7.12 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг обмін інформацією між банком і клієнтом можливий тільки після здійснення у банку процедури сертифікації її ключів ЕЦП, згенерованих клієнтом, а також після верифікації використовуваних для СМС-підпису телефонів. Під час сертифікації відкриті ключі ЕЦП клієнта заносяться в базу ключів банку, а верифіковані номери телефонів - в Єдину клієнтську базу банку. Відомості про сертифікацію ключів ЕЦП або верифікації телефонів клієнта встановлюються в кожному окремому випадку і підписуються сторонами. Відповідальність за відповідність власників ЕЦП і верифікованих телефонів особам, які вказані в картках із зразками підписів і відбитком печатки, несе клієнт. У разі виникнення підозри про несанкціоноване використання коду електронного підпису клієнта, веріфікованого телефону або проведенні платежів не уповноваженою на те особою клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це банк за допомогою голосового зв'язку і в письмовій формі.

Як передбачено ст. 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, операція по списанню грошових коштів з рахунку позивача була здійснена з коректним введенням логіну та пароля до ПК «Приват 24», а отже, дана операція, була розцінена банком, як така, що проведена уповноваженою особою, що виключає ґрунтовність доводів позивача відносно порушення банком умов договору та здійснення безпідставного або помилкового списання грошових коштів.

З матеріалів справи вбачається, що належних та допустимих доказів порушення відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обслуговування по розрахунковим картам позивачем не надано. Також, позивач не довів, що відповідачем було здійснено безпідставне або помилкове списання з рахунку позивача суму грошових коштів у розмірі 68 860,00 грн.

Посилання скаржника на те, що відповідачем було здійснено списання грошових коштів не в операційний час, колегія суддів вважає безпідставними. Так, порядок і характер робіт, необхідних для здійснення електронних платежів, зокрема, в системі ПРИВАТ 24 визначає, зокрема, розділ ОСОБА_3 та правила банківських послуг (розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" https://privatbank.ua/ua/ 3.8.Приват24.)

ОСОБА_8 Приват24 призначена для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет. ОСОБА_8 надає своїм Клієнтам комплекс банківських послуг цілодобово в режимі реального часу, з будь-якої точки, що має вхід в Інтернет.

Також, колегія суддів не приймає доводи позивача щодо списання з рахунку суми, яка перевищує ту, яка обліковувалась на ньому, безпідставно надавши позивачу овердрафт, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.4. ОСОБА_3 та правил, кредитний ліміт овердрафту за Договором (далі - Ліміт) встановлюється в Заявці на отримання кредиту і може змінюватися Банком відповідно до ОСОБА_3 і правил, у тому числі для оплати витрат, передбачених для пп. 3.2.4.2.2.16, 3.2.4.2.3.15, 3.2.4.5.8 Договору. У разі якщо в період дії Договору встановлений Національним банком України (далі - НБУ) офіційний курс української гривні до долара США знижується на 2,5% або більше за добу, сторони домовилися зменшувати Ліміт, встановлений в цьому пункті, з дати початку дії зниженого на 2,5% або більше за добу курсу до рівня максимального значення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника за останні 90 днів, якщо Ліміт не змінювався, або до рівня максимального значення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника з дати останнього зміни. У разі стабілізації курсу української гривні до долара США, тобто якщо через 10 календарних днів з моменту такого зниження встановлений НБУ офіційний курс української гривні до долара США постійний або не знижується більш ніж на 2,5% (з моменту останнього зниження), розмір Ліміту автоматично відновлюється до рівня, встановленого в цьому пункті, і відповідно до п. 3.2.4.1.3 Договору.

Сторони домовилися, що ліміт може як збільшуватися, так і зменшуватися відповідно до п. А.2.1 і А.2.2 Договору, про що Банк направляє керівникові виконавчого органу та головному бухгалтеру позичальника (у разі їх відсутності - особам, які виконують їх обов'язки) повідомлення одним з наступних способів на вибір Банку: через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Позичальника: системи "кліент-банк", систему інтернет-банку "Приват24", SМS-повідомлення на останні відомі банку номера телефонів, надані Банку при ідентифікації та актуалізації даних Позичальника, або іншими способами (далі - повідомлення Банку) із зазначенням дати вступу змін в силу.

Відповідно до п. А.2.1. договору, розмір ліміту, встановленого в п. А.2 договору, може змінюватися (збільшуватися) Сторонами за таких умов:

- у Позичальника в Банку відкрито поточний рахунок в іноземній валюті, на якому є іноземна валюта, та відсутні арешти на поточних рахунках;

- Позичальник подав заяву на продаж іноземної валюти (виключно в євро, доларах США або російських рублях) з датою валютування "наступний день" після 13.00 поточного дня, і в цей же день грошові кошти в іноземній валюті перераховані у відповідній сумі на відповідний транзитний рахунок в Банку ;

- є документи, що підтверджують перерахування валютної виручки Позичальника на поточний рахунок, відкритий в Банку;

- поточна дата не перевищує 29-й день періоду безперервного користування кредитом в

межах Ліміту;

- відсутня прострочена заборгованість Позичальника перед Банком по інших зобов'язаннях

на поточну дату.

Таким чином, ліміт позивачеві був збільшений відповідно до вказаних положень ОСОБА_3 та правил, до яких клієнт приєднався, реєструючись в системі віддаленого доступу, повідомлення про що була здійснена в системі інтернет-банку "Приват24", що підтверджується довідкою про встановлені кредитні ліміти для Позивача по рахунку № 26005556239001. Відповідно до цієї довідки ліміт позивача складає 11 900,00 грн.

Щодо зауважень апелянта про те, що банк повинен був заблокувати платежі, оскільки вони були здійснені не з м. Миколаїв, а з Амстердаму та Києву, колегія суддів зазначає на наступне.

Відповідно до висновку службового розслідування Служби Безпеки ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 28.03.2013 користувачем koyin_bud з моменту первісної авторизації (08.07.2008) не проводилася зміна пароля входу, обмеження на вхід за ІР-адресами не встановлено , сертифікати ключів ЕЦП зберігаються на жорсткому диску комп'ютера.

Платежі ДП "Ковин Буд", проведені 07.03.13 через ПК Приват 24, були сформовані і відправлені з коректним введенням пароля і логіна з адреси ІР 85.17.222.22 (Amsterdam, Netherland, Lease WeB) - це адреса провайдера, а не адреса, за якою перебував у той момент копьютер (Провайдер -Постачальник послуг Інтернету , також провайдер послуг Інтернету, надавач послуг Інтернету, Інтернет-провайдер - організація, яка надає послуги доступу та передачі (інформації) певними інформаційними каналами), тому стверджувати, що платежі були ініційовані з комп'ютера, що перебував в Амстердамі, не можна.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства В«Ковін БудВ» - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 року у справі №904/3596/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний тест постанови виготовлено 12.11.2015р.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд