Постанова

від 09.11.2015 по справі 905/442/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.11.2015 справа №905/442/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_5 - довір. ОСОБА_6 - довір. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_7 лайн трейдинг-2014", м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 26 серпня 2015 р. у справі№ 905/442/15 (суддя Ю.В. Бокова) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фадж" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_7 лайн трейдинг-2014", м.Маріуполь Донецької області пропро зобов`язання звільнити займане приміщення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.08.2015р. по справі №905/442/15:

- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФаджВ» , м. Київ (03039, м. Київ, вул. Байкова, 7, код ЄДРПОУ 39105598) про зобов'язання звільнити займане майно задоволені;

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_7 Трейдинг-2014В» , м.Маріуполь (87548, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 125, код ЄДРПОУ 39509151) звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_7 Трейдинг-2014В» , м.Маріуполь (87548, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 125, код ЄДРПОУ 39509151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФаджВ» , м. Київ (03039, м. Київ, вул. Байкова, 7, код ЄДРПОУ 39105598) суму судового збору у розмірі 1218,00 грн.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_7 лайн трейдинг-2014", м.Маріуполь Донецької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2015р. по справі №905/442/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про зобов'язання звільнити займане майно відмовити повністю.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду є таким, що прийнято із неповним з'ясуванням обставин з неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального права. Зазначив, що суд першої інстанції не врахував положення ст.770 Цивільного кодексу України та не дослідив належним чином правовідносини, що склались між сторонами. Вважає, що займає спірне приміщення на законних підставах.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.10.2015р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Геза Т.Д., Ушенко Л.В.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2015р. у зв'язку із перебуванням судді Ушенко Л.В. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Геза Т.Д., Будко Н.В.

Відповідач у судовому засіданні 09.11.2015р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Зазначив, що займає спірне приміщення на підставі договору суборенди від 01.01.2015р., який укладено із ТОВ «Укрстройпроект-2012». Зазначив, що на теперішній час не має оригіналу вищевказаного договору суборенди.

Крім того, відповідач надав суду незасвідчені належним чином копію договору суборенди від 01.01.2015р., укладеного між ТОВ «Укрстройпроект-2012» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_7 лайн трейдинг-2014" та акту приймання-передачі об'єкту суборенди від 01.02.2015р. із клопотанням про приєднання зазначених документів до матеріалів справи в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевказане клопотання скаржник обґрунтував тим, що не отримував від ТОВ «Укрстройпроект-2012» оригінал примірнику підписаного та скріпленого печаткою договору суборенди. У судовому засіданні повідомив, що не мав можливості представити ці документи до суду першої інстанції у зв'язку з тим, що спірне приміщення було захоплено позивачем у справі разом зі всіма документами.

Позивач у судовому засіданні 09.11.2015р. заперечив проти задоволення скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін. Заперечив проти задоволення клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, оскільки апелянт не довів поважність причин не представлення цих документів до суду першої інстанції.

Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення з огляду на наступне:

- відповідач не обґрунтував належними доказами в розумінні ст.ст. 33-35 Господарського процесуального кодексу України існування обставин, які перешкоджали йому надати договір суборенди суду першої інстанції;

- ухвалами господарського суду Донецької області від 02.07.2015р., 24.07.2015р., 29.07.2015р., 18.08.2015р. відповідач зобов'язувався представити суду докази правомірності займання спірного приміщення.

- відповідач, під час розгляду справи у суді першої інстанції, не повідомив суд про наявність обставин, що перешкоджають йому виконати вимоги чотирьох ухвал суду та надати договір суборенди, не заявляв клопотання про витребування цих документів судом у зв'язку із неможливістю їх отримання самостійно, тощо.

- вищевказані документи не були досліджені судом першої інстанції внаслідок їх неподання самим відповідачем без поважних причин і іншого відповідачем не доведено.

- відповідачем надані незасвідчені ксерокопії договору суборенди від 01.01.2015р. та акту приймання-передачі об'єкту суборенди від 01.02.2015р., які не можуть бути прийняті судом як належні докази в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2013р. по справі № 905/5359/13 Товариство з обмеженою відповідальністю В«ВосходВ» було визнано банкрутом. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВосходВ» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_8.

В ході ліквідаційної процедури, 10.04.2015р. товарною біржею В«ЄвросоюзВ» проведено аукціон з реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВостокВ» , в тому числі, нежитлової будівлі, загальною площею 10586,6 кв.м., що розташована за адресою: м. Маріуполь, Донецька область, пр. Будівельників, буд. 125.

За результатами проведеного аукціону переможцем з продажу нежитлової будівлі, загальною площею 10586,6 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю В«ФаджВ» .

24.04.2015 р. на підставі акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 16.04.2015 р. і протоколу № 4 про проведення аукціону, складеного товарною біржею В«ЄвросоюзВ» від 10.04.2015 р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_9 посвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю В«ФаджВ» , код згідно ЄДРПОУ 39105598, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Байкова, буд. 7, належить на праві власності нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі, що розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, загальною площею 10586,6 кв.м., (основна будівля літ. А-2; міжповерхові надбудови літ. Ан-1; літ. А1н-1; підвал літ. А/п; майданчик літ. А (супермаркет), на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Маріупольською міською радою Донецької області, 13.11.2009 р. на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 19.12.2007 р. № 359, яке зареєстроване в Маріупольському бюро технічної інвентаризації 13.11.2009 р. згідно Витягу про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 21537245, номер запису 2660, в книзі 5, на підставі якого 15.04.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_10 за реєстровим номером 1140, був посвідчений договір купівлі-продажу, яке придбане ТОВ В«ФаджВ» , що раніше належало ТОВ В«ВосходВ» , було видано свідоцтво про право власності, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 2218.

В подальшому позивачу стало відомо, що вищевказане приміщення за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125 займає відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_7 Трейдинг-2014В» .

Не погодившись із вищезазначеною обставиною, позивач звернувся до місцевого господарського суду із позовною заявою про зобов'язання звільнити займане майно.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтями 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В свою чергу, згідно статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 5 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та п. 2.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_7 Трейдинг-2014В» , вбачається, що місцезнаходженням відповідача є адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 125.

Матеріали справи свідчать, що відповідач ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані під час перегляду рішення в апеляційному порядку не надав жодного належного доказу, який би свідчив про наявність правових підстав знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_7 лайн трейдинг-2014" в приміщенні позивача за адресою: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 125, яке належить останньому на праві власності.

В той же час, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» ОСОБА_8 письмово повідомив суд про те, що йому невідомо з яких правових підстав відповідач знаходиться в спірній будівлі, оскільки з ним, як ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВосходВ» жодних договорів оренди щодо спірного об'єкту нерухомості не укладалось.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, щодо недоведеності відповідачем факту правомірного знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_7 лайн трейдинг-2014" в приміщенні позивача за адресою: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 125, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов'язання відповідача звільнити вищезазначене нежитлове приміщення.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання скаржника на безпідставне незастосування судом першої інстанції положень ст.770 Цивільного кодексу України колегією суддів апеляційного суду до уваги не приймаються, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних доказів укладання договору оренди та суборенди стосовно спірного приміщення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2015р. по справі №905/442/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_7 лайн трейдинг-2014", м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2015р. по справі №905/442/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2015р. по справі №905/442/15 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_2