Постанова

від 10.11.2015 по справі 913/408/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.11.2015 справа №913/408/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Геза Т.Д. Мартюхіна Н.О., Сгара Е.В. ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 Не з'явився розглянувши апеляційну скаргу СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОГРЕС» с.Лизине Білоукраїнський р-н Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015р. у справі № 913/408/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Старобільськ Луганської області до про СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОГРЕС» с.Лизине Білоукраинський р-н Луганської області стягнення 134 043,79 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.08.2015 року по справі № 913/408/15 позов задоволено. Стягнуто з відповідача, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОГРЕС», 92250, Луганська область, Білокуракинський р-н, с. Лизине, вул. Пушкіна, буд. 32-в, код 30763895, на користь позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1, заборгованість в сумі 91452,22 грн., інфляційні втрати - 40622,17 грн. та 3% річних - 1969,40 грн., крім того, втрати зі сплати судового збору в сумі 2680,92 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до усного договору поставки, укладеному між сторонами, позивач поставив відповідачу запасні частини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 133 064,22 грн. без ПДВ. Вказаний товар було оплачено відповідачем частково, у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у сумі 91 452,22 грн.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленої продукції, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, натомість відповідачем це не спростовано та не доведено іншого, тому позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (далі скорочено по тексту ФОП ОСОБА_7.) суд першої інстанції задовольнив повністю.

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОГРЕС» (далі скорочено по тексту СТОВ «ПРОГРЕС») звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015 р. по справі № 913/408/15.

На думку апелянта оскаржуване рішення прийнято господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що акт звіряння розрахунків, на який посилається позивач, не є первинним документом, а надані позивачем видаткові накладні не відповідають нормам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не містять всіх обов'язкових реквізитів.

Порушення норм процесуального права на думку апелянта полягає в тому, що відповідач не зміг забезпечити участь свого представника у судовому засіданні, призначеному на 13.08.2015 року, про що повідомив суд своїм клопотанням про відкладення розгляду позовної заяви, але суд відхилив зазначене клопотання та позбавив відповідача можливості скористатися своїм правом, закріпленим в ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, брати участь у дослідженні доказів, давати усні та письмові пояснення.

У судові засідання апеляційної інстанції 27.10.2015р. та 10.11.2015 року з'явились представники позивача. Представник відповідача (заявник апеляційної скарги) у судові засідання апеляційної інстанції 27.10.2015р. та 10.11.2015 року не з'явився, про наявність поважних причин неявки в судові засідання суд не повідомив.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені

належним чином.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання не визначалась обов'язковою, справа апеляційною інстанцією, відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду № 04-08/1031/15 від 10.11.2015 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці визначеного за результатами автоматичного розподілу справи № 913/408/15 члена колегії суддів - судді Ушенко Л.В. та відсутності у складі постійно діючої колегії №1 першої судової палати інших суддів, керуючись ч. 5 ст.26 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п.10.1, 17 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06.2015р., з метою забезпечення подальшого розгляду апеляційної скарги, замінено відсутню суддю Ушенко Л.В. на суддю судової колегії №2 першої судової палати- Мартюхіну Н.О.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні апеляційної інстанції здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів програмно- апаратного комплексу «Документообіг спеціалізованих судів» та складено протокол.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників позивача, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленої продукції, відповідно до усного договору поставки (купівлі продажу) між ФОП ОСОБА_7 та СТОВ «ПРОГРЕС».

ФОП ОСОБА_7, звернувся з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 91 452,22 грн., у сумі вартості отриманого відповідачем товару, інфляційні втрати - 40 622,17 грн. та 3% річних - 1 969,40 грн., на підставі п. 2 ст. 625, ст.ст. 525,610,611,629,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.7,20,173,222,265 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги підтверджує засвідченими копіями видаткових накладних № 005 від 02.08.2014 на суму 43 765,65 грн., № 068 від 15.09.2014 на суму 25 609,00 грн., № 084 від 23.09.2014 на суму 7 652,27 грн., № 086 від 25.09.2014 на суму 7 670,80 грн., № 0110 від 03.10.2014 на суму 4 752,00 грн., № 0126 від 10.10.2014 на суму 2004,50 (а.с. 11-16) загальна сума яких складає 91 454,22 грн., відповідно до яких позивачем були поставлені відповідачу запасні частини до сільськогосподарської техніки.

З вказаних копій видаткових накладних вбачається, що отримувачем та платником зазначено СТОВ «ПРОГРЕС». Накладні містять підписи у графах «відвантажив, «отримав», які скріплені печатками ФОП ОСОБА_7 та СТОВ «ПРОГРЕС».

Також позивачем надано акт звірення розрахунків від 10.12.2014, який підписаний сторонами та скріплений печатками сторін, згідно з яким заборгованість відповідача, за зазначеними у позові накладними, складає 91 454,22 грн. (а.с. 17).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору .

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами мають місце правовідносини, які склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

Враховуючи наведене, покупець (відповідач) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, що ним було зроблено частково (товар було сплачено частково).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підписані сторонами та скріплені печатками підприємств видаткові накладні засвідчують факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.

Відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, довіреність на отримання цінностей видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Отже, відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. (Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду України від 29.04.2015 року по справі № 903/679/14).

Накладні, за якими відповідач отримав товар, та в яких сторонами не встановлено інший строк оплати товару, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар. (Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. № 5002-8/481-2011).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2015 року зобов'язано заявника апеляційної скарги надати суду письмові пояснення щодо оприбуткування матеріальних цінностей за видатковими накладними, зазначеними у позові.

Вимоги ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2015 року не виконані, тобто заявником апеляційної скарги не спростовано факту оприбуткування ним зазначеного у позові товару.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеного вбачається, що доводи скаржника, щодо порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга СТОВ «ПРОГРЕС» на рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015 р. по справі № 913/408/15 підлягає залишенню без задоволення. Рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015 р. по справі № 913/408/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до вимог ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

В якості підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги, до апеляційної скарги заявником додане платіжне доручення АБ «Південний» № 5193915 від 07.09.2015 року на суму 2 212,10 грн.

Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"(в редакції, що діє з 01.09.2015 року) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до квитанції АТ «УкрСиббанк» № 4 від 30.06.2015 року, при поданні позовної заяви судовий збір було сплачено у сумі 2 680,92 грн.

Враховуючи наведене, при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015 р. по справі № 913/408/15, скаржником мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 949,01 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги судовий збір апелянтом сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено діючим законодавством на 736,91 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, сплата судового збору за подання апеляційної скарги покладається відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.49,99,101,102, п.1 ч.1 ст.103,105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОГРЕС» с.Лизине Білоукраїнський р-ну Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015 р. по справі № 913/408/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015 р. по справі № 913/408/15 - залишити без змін.

Стягнути з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОГРЕС» с.Лизине Білоукраїнський р-ну Луганської області у доход Державного бюджету України недосплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 736 (сімсот тридцять шість) грн.91 коп.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий: Т.Д. Геза

Судді: Н.О.Мартюхіна

Е.В.Сгара

Надруковано 5 прим:

1 позивачу

1 відповідачу

1 у справу

1ДАГС

1ГСЛО