Постанова

від 10.11.2015 по справі 906/165/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р. Справа № 906/165/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Василишин А.Р.

суддів Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 03.06.15 р.

у справі № 906/165/15 (суддя Вельмакіна Т.М. )

позивач Прокурор Малинського району Житомирської області в інтересах держави в особі

1) Малинської районної державної адміністрації

2) Територіальної громади сіл, селищ та міст Малинського району в особі: Малинської районної ради

3) Державної екологічної інспекції у Житомирській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пиріжківської сільської ради

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" (с.Пиріжки, Малинський район, Жимтомирська область)

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.04.2009р.; розірвання договору оренди водного об'єкту від 13.04.2009р.; зобов'язання привести земельну ділянку в попередній стан; зобов'язання повернути земельну ділянку; зобов'язання повернути водний об'єкту від 13.04.2009р.; зобов'язання привести земельну ділянку в попередній стан; зобов'язання повернути земельну ділянку; зобов'язання повернути водний об'єкт

за участю представників сторін:

позивача 1 - не з'явився

позивача 2 - не з'явився

позивача 3 - не з'явився

відповідача - Гарбар К.Г., представник, довіреність в справі

третьої особи - не з'явився

прокурора - Меленчук І.В..

Судом роз'яснено представнику відповідача та прокурору права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядження В.о голови Рівненського апеляційного господарського суду у зв"язку з перебуванням у відпустці судді судді Гулової А.Г. внесені зміни до складу колегії , окрім заміни головуючого судді визначено колегію суддів у складі : головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Василишин А.Р., суддя Гудак А.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.06.2015р.у справі № 906/165/15 (суддя Вельмакіна Т.М.) в позові прокурора Малинського району в інтересах держави в особі Малинської районної державної адміністрації, Територіальної громади сіл, селищ та міст Малинського району в особі: Малинської районної ради; Державної екологічної інспекції у Житомирській області (м.Житомир) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" (с.Пиріжки, Малинський район, Житомирська область) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пиріжківської сільської ради (с.Пиріжки, Малинський район, Житомирська область) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.04.2009р.; розірвання договору оренди водного об'єкту від 13.04.2009р.; зобов'язання привести земельну ділянку в попередній стан; зобов'язання повернути земельну ділянку; зобов'язання повернути водний об'єкт відмовлено.

Приймаючи рішення , суд першої інстанції керувався ст. ст. 60,61, ч.1 ст. 116 , ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 51, ст. п.6 ч.1 ст. 44, 88 Водного кодексу України, ч.1 ст.188 ГК України, ч.1 ст. 651, ч.2 ст. 376 ЦК України, ч.2 ст. 25, ч.1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі", ст. 21 Закону України " Про благоустрій населених пунктів" та прийшов до висновку, що доводи прокурора про самочинне будівництво будинку рибалки та 5 малих архітектурних форм без згоди орендодавця спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, при цьому інших підстав для розірвання договорів оренди земельної ділянки та водного об'єкту прокурором не наведено, господарський суд відмовляє у задоволенні вимог про розірвання договорів оренди земельної ділянки від 10.04.2009р. та водного об'єкту від 13.04.2009 р.

Вимоги про приведення земельної ділянки водного фонду у попередній стан шляхом знесення збудованих будинку рибалки та 5 малих архітектурних форм та повернення земельної ділянки з водним об'єктом та водного плеса, як похідні від вимог про розірвання договорів, за встановлених обставин, задоволенню не підлягають; за відсутності факту самочинного будівництва, а тому приписи ч.4 ст. 376 ЦК України не застосовуються.

Не погодившись з постановленим рішенням, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Так, вказує, що відповідно до пояснювальної записки до проекту землеустрою та листа Радомишльського міжрайонного управління водного господарства №02-32 від 02.02.2015р. даний став відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення, а прибережна захисна смуга відповідно до ст.88 Водного кодексу України повинна встановлюватись шириною 50 м.

Також, за умовами п.п.14, 17 договору оренди земельної ділянки остання передається в оренду для риборозведення, а умовами збереження стану об'єкта оренди є заборона самовільної забудови земельної ділянки та зобов'язання орендаря не погіршувати стан земельної ділянки. Згідно п.4.2 договору оренди водного об'єкту однією із умов збереження стану об'єкта оренди є заборона розміщення будь-яких об'єктів.

Апелянт наголошує, що згідно Акту обстеження, проведеного Державною екологічною інспекцією у Житомирській області від 17.12.2013р. спірної земельної ділянки та водного об'єкту (ставу), що знаходяться за межами населеного пункту с. Пиріжки на території Пиріжківської сільської ради на землях водного фонду, а саме в межах прибережної захисної смуги водного об'єкту (площа якої відповідно до договору оренди становить 4,4174 га) проведено встановлення (виконано будівельні роботи) 6 будівель (споруд): 1 будинок рибалки та 5 малих архітектурних форм. Зазначені будівлі розміщені на незначній відстані від урізу води, а саме: будівля № 1 на відстані 1 м; будівля № 2 -3,5 м; будівля № 3 - 2,5 м; будівля № 4 - 2 м; будівля № 5 - 2,75 м; будівля № 6 - 1 м.

Скаржнк вказує, що згідно інформації Малинської районної державної адміністрації від 19.05.2014р. №09/833 ТОВ "Рибацький хутір" щодо надання дозволу на забудову та розміщення на прибережних захисних смугах орендованих ним земельних ділянок та водних об'єктів споруд (у тому числі тимчасових) не зверталось, відповідний дозвіл не видавався.

Вважає, що місцевим господарським судом не було надано належної оцінки Листу інспекції державного архітектурно-будівлеьного контролю у Житомирській області від 10.12.2013р. №8-16/5076/13, згідно якого відповідачем виконано будівельні роботи по будівництву будинку рибалки без відповідних дозвільних документів, що є порушенням ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". За допущені порушення у діяльності відповідача накладено штраф у розмірі 10 тис. 940 грн., який сплачено до державного бюджету.

Апелянт у скарзі наголошує, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що розпорядження Малинської районної державної адміністрації №165 від 09.07.2014р. "Про затвердження детального плану" є належним письмовим дозволом орендодавця на розміщення на оспорюваній земельній ділянці будівель і споруд в тому числі і спірних архітектурних форм.

Вважає, що суд безпідставно не прийняв до увагу той факт, що згаданий детальний план затверджений вже після будівництва та реєстрації права власності на будинок рибалки, а саме 04.06.2013р.

Так само, судом не надано належної оцінки свідоцтву про право власності на нерухоме майно від 06.06.2013р., згідно якого будинок рибалки відноситься до категорії нежитлове приміщення, будівля.

Крім того, скаржник вважає, що всупереч умовам договорів та норм закону ТОВ "Рибацький хутір" не звернулося із заявою до орендодавця про надання дозволу на будівництво та видачу містобудівних умов та обмежень, а тому споруди, зведені ТОВ "Рибацький хутір" відповідно до приписів ст.376 ЦК України є самочинно побудованими.

До того ж, апелянт вважає безпідставним покликання місцевого суду на висновки постанови Рівненського апеляційного господарського суду у справі №906/997/14.

Просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 03.06.2015р. у справі №906/165/15 та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Серед іншого вказує, що отримання додаткового окремого дозволу Малинської районної державної адміністрації на влаштування будинку рибака та інших 5 аналогічних будівель на прибережній захисній смузі чинним законодавством України на момент виникнення правовідносин не передбачено.

З посиланням на ч.2 ст. 193 ГК України, ч.2 ст.216 ГК України, вважає, що ТОВ "Рибацький хутір не порушило умови договору оренди землі, не завдало ніяким чином шкоди Малинській райдержадміністрації при здійсненні користування земельною ділянкою, яка передана в оренду, не може бути притягнута до відповідальності, і до нього не може бути застосована така санкція як розірвання договору оренди землі за рішенням суду.

Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської від 03.06.15р. у справі № 906/165/15 залишити без змін.

Від позивача Малинської районної державної адміністрації надійшов лист вх. 26821 від 03.11.2015 р., згідно якого остання підтримала апеляційну скаргу, з підстав викладених у ній та враховуючи письмові пояснення від 20.07.2015 р. № 09/1412 . Просила проводити розгляд без участі представника Малинської районної державної адміністрації.

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пиріжківська сільська рада надіслала письмові пояснення вх . № 23258/15 від 25.09.15р., в яких вказала, що відповідачем жодним чином не порушуються умови обох договорів, не погіршується стан ні земельної ділянки, ні водного об"єкту .Просить залишити рішення господарського суду Житомирської області від 03.06.2015 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 03.06.2015 р., а апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та наголосив, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням всіх норм чинного законодавства України. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 03.06.2015 р. без змін.

Позивач 1,2,3, третя особа в судове засідання не з"явились . Про час та місце розгляду справи попереджались в установленому законом порядку , про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с167,169,171,172,. т.2).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки сторони належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача 1,2,3 та третьої особи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача , перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення , судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 10.04.2009р. між Малинською районною державною адміністрацією Житомирської області ( надалі -орендодавець) та ТОВ "Рибацький хутір" ( надалі-орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір) (а.с. 21-23, 95-96, т. 1).

Згідно пункту 1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для риборозведення, яка знаходиться за межами населеного пункту із земель запасу Пиріжківської сільської ради Малинського району, на підставі розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації від 26 березня 2009 року №79.

Пункт 2 Договору визначає, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,6211 га, з них: сільськогосподарські землі (рілля) 4,0734 га, забудовані землі, всього 1,2721 га (в тому числі: інші (відвали) 0,3434 га, під дорогами 0,6902 га, під гідротехнічними спорудами (гребля) 0,2379 га), болото 1,1712 га, водний об'єкт (став), всього 13,1044 га (в тому числі під штучними водостоками (канавами, каналами та ін.) 0,2470 га, ставками 12,8574 га). Кадастровий номер земельної ділянки: 1823486800:09:000:0166.

Відповідно до Розділу : "Умови використання земельної ділянки" Договору, а саме пункту 14 , земельна ділянка передається в оренду для риборозведення ( а.с.21, т.1 зворот).

Пунктом 17 Договору визначено умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки та орендар зобов'язаний не погіршувати стан земельної ділянки.

Крім того , як вбачається з наявних матеріалів справи, 13.04.2009р. між Малинською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець) та ТОВ "Рибацький хутір" (орендар) укладено договір оренди водного об'єкту (а.с. 91-92, т. 1; надалі - Договір оренди водного об"кту).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на підставі розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації від 26.03.09р. №79 водний об'єкт (став), який знаходиться за межами населеного пункту с. Пиріжки на території Пиріжківської сільської ради Малинського району загальною площею 19,6211 (дев'ятнадцять цілих шість тисяч двісті одинадцять десятитисячних) га, з них: сільськогосподарські землі (рілля) 4,0734 га, забудовані землі, всього 1,2721 га ( в тому числі: інші (відвали) 0,3440 га, під дорогами 0,6902 га, під гідротехнічними спорудами (гребля) 0,2379 га), болото 1,1712 га, водний об'єкт (став), всього 13,1044 га (в тому числі: під штучними водостоками (канавами, каналами та ін.) 0,2470 га, ставками 12,8574 га).

Згідно пункту 1.2. Договору оренди водного об"єкту, земельна ділянка, на якій розташований вказаний водний об'єкт, передана в оренду орендарю відповідно до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 10.04.2009р. ( а.с.91, т.1).

Відповідно до Акту приймання - передачі об"єкту оренди від 13.04.2009 року вбачається, що на виконання Договору оренди від 13.04.2009 року Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду водний об"єкт ( став) площею водного плеса 13,1044 га, який знаходиться межами населеного пункту с. Пиріжки Малинського району Житомирської області , на території Пиріжківської сільської ради. В даному акті зазначено, що водний об"єкт , який орендується , є таким , що перебуває в задовільному стані і відповідає цілям орендаря ( а.с. 27, т.1).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, на виконання Постанови прокурора Малинського району № 85\101-13 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 05.08.2013 р. ( а.с. 40-41, т.1), Державна екологічна інспекція у Житомирській області здійснила обстеження земельної ділянки та водного об'єкту (ставу), які знаходяться за межами населеного пункту с. Пиріжки на території Пиріжківської сільської ради Малинського району та передані в оренду ТОВ "Рибацький хутір", про що зазначено в Листі від 18.12.2013р. № 4546\15-12 ( а.с.42, т.1).

За результатами вказаної перевірки був складений Акт від 17.12.2013 р., з якого вбачається, що на момент перевірки на землях водного фонду, а саме в межах прибережної захисної смуги водного об'єкту (площа якої відповідно до договору оренди становить 4,4174 га) проведено встановлення (виконано будівельні роботи) 6 будівель (споруд): 1 будинок рибалки та 5 малих архітектурних форм. Зазначені будівлі розміщені на незначній відстані від урізу води, а саме: будівля №1 на відстані 1 м; будівля № 2 - 3,5 м; будівля № 3 - 2,5 м; будівля № 4 - 2 м; будівля № 5 - 2,75 м; будівля № 6 - 1 м.

Зазначений факт відображений у протоколі огляду місця події від 25.01.2015р. , проведеного в ході розслідування кримінального провадження № 42014060220000003, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2014р. за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, в матеріалах справи міститься Декларація про готовність об"єкта до експлуатації, а саме будинок рибалки, для ведення рибогосподарства, яка затверджена Інспекцією Державного архітектурного нагляду в Житомирській області від 30.05.2012р. № КТ 20212086752 ( а.с. 30-3,1 т.1).

В подальшому , згідно рішення № 185 виконавчого комітету Пиріжківскьої сільської ради від 21.02.2013 р. , останній не заперечив проти оформлення права власності на об"єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд № 7 ( будинок рибалки), який знаходиться за межами населеного пункту Пиріжківської сільської ради; заявнику звернутись до територіального органу державної реєстрації прав нерухомого майна за оформленням права власності на комплекс будівель і споруд № 7 ( будинок рибалки), який знаходиться за межами населеного пункту Пиріжківської сільської ради( а.с.28, т.1).

На підставі вказаного рішення та Договорів оренди земельної ділянки і водного об'єкту, Реєстраційною службою Малинського районного управління юстиції Житомирської області 04.06.2013р. внесено відомості до Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд № 7 на території Пиріжківської сільської ради за ТОВ "Рибацький хутір" та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за номером САЕ 085055 від 06.06.2013р. ( а.с. 35,36, т.1).

З огляду на положення ст.ст. 44, 88, 89 Водного кодексу України та ст. ст. 60, 61 Земельного кодексу України, прокурор в інтересах держави в особі Малинської районної державної адміністрації , Малинської районної ради, Державної екологічної інспекції в Житомирській області звернувся з позовом до суду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.04.2009р.; розірвання договору оренди водного об'єкту від 13.04.2009р.; зобов'язання привести земельну ділянку в попередній стан; зобов'язання повернути земельну ділянку; зобов'язання повернути водний об'єкт.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне застосувати такі положення чинного законодавства.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Водним кодексом України (далі за текстом - ВК України) визначено, що водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Відповідно до статті 3 ВК України усі водні об'єкти на території України становлять її водний фонд. До водного фонду належать: поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду згідно зі статтею 4 ВК України та статтею 58 ЗК України належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Статтею 6 ВК України встановлено, що води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Користування водними об'єктами на умовах оренди визначено у статті 51 ВК України, якою, зокрема, передбачено, що водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Згідно з частиною першою статті 18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

При цьому, стаття 19 ЗК України серед категорій на які поділяються землі України за основним цільовим призначенням містить таку категорію як землі водного фонду (підпункт є) частини першої).

Відповідно до статті 85 ВК України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Право на землі водного фонду визначено статтею 59 ЗК України, згідно якої землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Частиною четвертою зазначеної статті визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду передбачений статтею 124 ЗК України, відповідно до якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

З положень статті 93 ЗК України вбачається, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Так, за змістом ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення спірного договору), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення спірного договору), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України " Про оренду землі" визначено , що договір оренди землі - це договір , за яким орендодавець зобов"язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов"язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства . Аналогічні приписи містить і стаття 93 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умови договору оренди землі та передбачено , що істотною умовою договору є, зокрема , умови використання та цільового призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Згідно статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов"язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з договором оренди гарантує орендодавцю і стаття 24 Закону України Про оренду землі".

Згідно з частинами 3,4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути дострокове розірваний за рішенням суду в порядку , встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно п. 38 Договору оренди земельної ділянки, дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно п. 9.3. Договору оренди водного об'єкту, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованого об'єкту, яке істотно перешкоджає його використанню.

Необхідною умовою для розірвання договору нормами чинного законодавства та умовами оскаржуваних договорів визначено невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.

Положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Так, відповідно до п. 22 Договору оренди земельної ділянки, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Після припинення дії цього договору орендар повертає орендодавцеві водний об'єкт (став) у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, про що складається акт приймання-передачі (п. 4.4. Договору оренди водного об'єкту).

Статтями 610,611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення зобов"язання його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання ( неналежного виконання), що мало наслідком, зокрема розірвання договору, сплату неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однією із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завдано цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляються того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, прокурор та позивачі істотними порушеннями договору зазнають самочинне будівництво будинку рибалки та 5 малих архітектурних форм без згоди орендодавця.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно положень ст.. 35 Закону України « Про оренду землі» власники і землекористувачі , в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов"язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень ( обтяжень) на земельну ділянку.

Частинами 3,4 ст. 85 Водного кодексу України встановлено, що у тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам організаціям, об"єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздорових, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково - дослідних робіт.

Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється постановою КМУ від 13.05.1996р. №502, якою затверджено Порядок користування землями водного фонду, що встановлює механізм користування землями водного фонду, виконання комплексу водоохоронних заходів і проведення експлуатаційних робіт для створення сприятливих умов утримання цих земель.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше З гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше З гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених Водним та Земельним кодексами України.

Згідно до п.6 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України орендарі водних об'єктів, як водокористувачі зобов'язані утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.

Крім того, положеннями п. 4.2. Договору оренди водного об'єкту визначено умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється розміщення будь-яких об'єктів, благоустрій прилеглої території, використання за цільовим призначенням, без права суборенди, забезпечення виконання умов природоохоронного, санітарного, земельного, водного законодавства, ветеринарних правил та правил риборозведення.

Згідно п. 17 Договору оренди земельної ділянки умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки та орендар зобов'язаний не погіршувати стан орендної ділянки.

У п.32 цього ж Договору передбачено право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку інші будівлі та споруди.

Тобто, умовами Договору оренди земельної ділянки заборонена самовільна та без згоди орендодавця, забудова земельної ділянки.

Крім того, як вбачається до ч. 1 ст. 24 Закону України " Про планування і забудову територій" ( в редакції чинній на час укладання спірних договорів), фізичні та юридичні особи , які мають намір здійснити будівництво об"єктів містобудування на земельних ділянках , що належать їм на праві власності чи користуванні , зобов"язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами , дозвіл на будівництво об"єкта містобудування .

Відповідно до ч.4 зазначеного Закону, у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об"єкта містобудування і порядку , визначеному земельним законодавством , зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об"єкта.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, судова колегія вважає за необхідне вказати таке.

Як зазначалось вище, 09.07.2014р. розпорядженням голови районної державної адміністрації №165 затверджено детальний план території земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області, для визначення режиму та параметрів використання земельних ділянок, для визначення режиму та параметрів використання земельних ділянок для ведення садівництва та для риборозведення (а.с. 2, т.2).

Вказаний детальний план розроблений, зокрема, на підставі розпорядження Малинської районної державної адміністрації №364 від 16.12.2013р. "Про розроблення детального плану території, розташованої за межами населених пунктів на території Пиріжківської сільської ради, для визначення режиму та параметрів земельної ділянки водного фонду для риборозведення" (а.с. 6, т. 2).

Згідно п. 2.3. детального плану території (а.с. 3-15, т.2), на території, що проектується передбачається розмістити наступні будівлі і споруди, до складу яких, у тому числі, входять некапітальна споруда для тимчасового перебування рибалок, для складування інвентарю, устаткування та кормів - 23 од, альтанка для риболовлі - 17 од, альтанка - 1 од та ін.

У зв"язку з чим судова колегія апеляційної інстанції наголошує, що погодженний Малинською районною державною адміністрацією детальний план території земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області, згідно умов якого передбачено розміщення будівель та споруд, не є тим дозвільним документом в розумінні ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що розпорядження Малинської РДА про затвердження детального плану орендованої земельної ділянки не являється письмовою згодою орендодавця на зведення будівель та споруд, згідно п. 32 Договору оренди земельної ділянки.

Крім того, судова колегія констатує, що всупереч умовам договорів та норм закону ТОВ " Рибацький хутір" не звернувся в установленому законом порядку до орендодавця про надання дозволу на будівництво та видачу містобудівних умов та обмежень.

Разом з тим, не дивлячись на проведення державної реєстрації будинку рибалки (свідоцтво право власності на нерухоме майно за номером САЕ 085055 від 06.06.13р. ( а.с.128 т.1),Рівненський апеляційний господарський суд наголошує, що дане будівництво є самочинним, оскільки воно проведено на підставі рішення Пиріжківської сільської ради "Про оформлення права власності об"єктів нерухомого майна" від 21.02.2013 р № 185, яке згідно Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 р. у справі № 906/997/14 за позовом прокурора Малинського району в інтересах держави в особі Малинської районної державної адміністрації до Пиріжківської сільської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Житомирській області, Товариства з обмеженою від повільністю "Рибацький хутір" про визнання незаконними та скасування рішень носять рекомендаційний характер (не породжує ніяких прав та обов"язків для сторін).

Крім того, чинне законодавство, а саме стаття 25 Закону України "Про оренду землі" зобов»язує орендаря виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; а отже виходячі з умов договору відповідачу заборонено самочинно зводити будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження на орендованій земельній ділянці.

Слід вказати, що в матеріалах справи відсутній дозвіл Малинської районної державної адміністрації на забудову та розміщення на прибережних захисних смугах орендованих ТОВ "Рибацький хутір" земельних ділянках водного фонду та водних об"єктів будь-яких споруд ( у тому числі тимчасових). Так, відповідно до Листа № 09/833 Малинської районної державної адміністрації від 19.05.2014 р., ТОВ "Рибацький хутір" з квітня 2009 року не зверталось за наданням дозволу на забудову та розміщення споруд на прибережних захисних смугах орендованої земельної ділянки ( а.с.33, т.1).

Згідно Листа № 09/207 Малинської районної державної адміністрації від 31.01.2015 р., на згадану земельну ділянку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, відділом містобування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації ТОВ "Рибацький хутір" не надавалась ( а.с. 38, т.1).

Отже наявний факт самовільної забудови земельної ділянки загальною площею 19,6211 га з кадастровим номером 1823486800:09:000:0166.

Як зазначалось вище, згідно положень ст.89 Водного кодексу України та ст.61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь - яких споруд ( крім гідротехнічних навігаційного призначення , гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Щодо покликань відповідача на п.1 ч.2 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а саме те, що 5 зведених будівель відносяться до малих архітектурних форм, відповідно вони є об"єктами благоустрою на орендованій земельній ділянці, судова колегія зазначає таке.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством (п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

У відповідності до зазначених положень ст. 21 вказаного Закону, на заведення таких елементів благоустрою також має бути відповідне рішення власника, разом з тим останнє в матеріалах справи відсутнє.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства , колегія суддів констатує, що законодавець імперативно закріпив обмеження щодо будь - якого будівництва на прибережних смугах, разом з тим, як свідчать матеріали справи відповідач, нехтуючи зазначеними нормами, самовільно здійснив будівництво будинку рибака та 5 інших аналогічних будівель.

Покликання відповідача на те, що зведені будівлі мають цільове призначення для зберігання інвентаря для риборозведення і риболовлі не заслуговують на увагу , оскільки вони побудовані всупереч нормам діючого законодавства. Крім того, відповідач в судовому засіданні зауважує, що спірні будівлі зводились у відповідності до Закону України "Про аквакультуру", разом з тим, судова колегія вважає за необхідне вказати, що даний закон лише 01.07.2013 року набрав чинності.

Проте, як вбачається з Декларації про готовність об"єкта до експлуатації , яка зареєстрована в Інспекції ДАБК в Житомирській області від 30.05.2012 року ( а.с.30-31 т.1), будинок рибака зводився задовго до набрання чинності Закону України "Про аквакультуру", а тому покликання відповідача на даний закону суд оцінює критично.

Враховуючи наведене, судова колегія констатує про доведеність прокурором поданими доказами порушення відповідачем зазначених вище положень чинного законодавства та умов Договору оренду земельної ділянки від 10.04.2009 р. та Договору оренди водного об"єкту від 13.04.2009 р.

Судова колегія зауважує, що прокурор підставно звернувся із захистом порушеного права та законних інтересів позивачів , у зв"язку з істотною порушенням умов Договору оренду земельної ділянки від 10.04.2009 р. , а саме пункту 17, а також пункту 4.2 Договору оренди водного об"єкту від 13.04.2009 р., шляхом їх розірвання.

Враховуючи положення ст.34 Закону України "Про оренду землі", вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки .

Судова колегія вважає обґрунтованими вимоги позивача про повернення державі в особі Малинської районної державної адміністрації земельну ділянку з водним об"єктом загальною площею 19,6211 га, яка розташована за адресою Житомирська область , Малинський район, Пиріжківська сільська рада, кадастровий номер 18234868000:09:000:0166, за актом прийому - передачі, та водний об"єкт площею водного плеса 13,1044 га, який знаходиться за межами с. Пиріжки Малинського району , Житомирської області.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 4 ГПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що оскаржуване рішення не відповідає зазначеним нормам чинного законодавства, оскільки суд не повно з"ясував обставини, що мають значення для справи ,а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.ст. 49,105 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю " Рибацький хутір" на користь держави.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,п.1ч.1ст. 104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 03 червня 2015 року у справі № 906/165/14 скасувати.

Прийняти нове.

Позов прокурора Малинського району Житомирської області в інтересах держави в особі Малинської районної державної адміністрації, Територіальної громади сіл, селищ та міст Малинського району в особі: Малинської районної ради, Державної екологічної інспекції у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пиріжківської сільської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.04.2009р., розірвання договору оренди водного об'єкту від 13.04.2009р.,зобов'язання привести земельну ділянку в попередній стан; зобов'язання повернути земельну ділянку, зобов'язання повернути водний об'єкт задовольнити.

Прийняти нове рішення.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 10.04.2009р., укладений між Малинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" про передачу в строкове (на 30 років) платне користування для риборозведення земельної ділянки водного фонду за межами с.Пиріжки на території Пиріжківської сільської ради Малинського району загальною площею 19,6211 га, державна реєстрація договору від 24.04.2009р. за № 040921400002;

Розірвати договір оренди водного об'єкта від 13.04.2009р., укладений між Малинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" про передачу в строкове (на 30 років) платне користування водного об'єкта (став) за межами с.Пиріжки на території Пиріжківської сільської ради Малинського району загальною площею 19,6211 га, в тому числі став - 13,1044 га, під штучними водостоками - 0,2470 га, ставками - 12,8574 га;

Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" привести передану в користування відповідно до акту приймання - передачі від 10.04.2009р., земельну ділянку водного фонду у попередній стан, шляхом знесення збудованих будинку рибалки та 5 малих архітектурних форм;

Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" повернути у власність держави в особі Малинської районної державної адміністрації земельну ділянку з водним об'єктом загальною площею 19,6211 га, яка розташована за адресою Житомирська обл., Малинський район, Пиріжківська сільська рада, кадастровий номер 1823486800:09:000:0166, вартістю відповідно до нормативної грошової оцінки 102148,24 грн. за актом приймання передачі;

Товариству з обмеженою відповідальністю"Рибацький хутір" повернути у власність держави в особі Малинської районної державної адміністрації водний об'єкт площею водного плеса 13,1044 га, який знаходиться за межами с.Пиріжки Малинського р-ну, Житомирської обл.

Стягнути на користь держави з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" ( код ЄДРПОУ 35198319, Житомирська область, Малинський район, с. Пиріжки, вул. Леніна , 148) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 6090 грн.

Стягнути на користь держави з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацький хутір" ( код ЄДРПОУ 35198319, Житомирська область, Малинський район, с. Пиріжки, вул. Леніна, 148) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 6699 грн.

Господарському суду Житомирської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Гудак А.В.