Постанова

від 29.10.2015 по справі 812/970/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

9.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/970/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кисельової Є. О.

при секретарі судового засідання - Бутенко К.В.,

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «³ко-УкраїнаВ» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю «³ко-УкраїнаВ» (далі - УП ТОВ «Віко-Україна», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі-Рубіжанська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в обґрунтування якого зазначив наступне.

19.06.2015 на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 № НОМЕР_1, яким нараховано пеню за порушення у сфері ЗЕД, 21081000 на суму 2208,17 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту документальної позапланової перевірки перевірки від 03.06.2015 № 119/22/30695506 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 05.06.2015 № 05/06/14 з нерезидентом ООО «ТоргТехИмпорт», Росія за період з 05.12.2014 по 15.05.2015.

Позивачем були подані заперечення до зазначеного акту перевірки, за якими відповідач надав висновок від 15.06.2015 № 2-12-12-22, відповідно до якого заперечення були залишені без задоволення.

Позивач також звертався до ГУ ДФС у Луганській області та ДФС України із скаргами на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке за наслідками розгляду скарг було залишено без змін.

Крім того, зазначає, що акт перевірки від 03.06.2015 № 119/22/30695506 містить ряд порушень при оформленні, а саме : відсутні дата видач та номер направлення на проведення документальної перевірки; відсутня інформація про наявність журналу реєстрації перевірок платника податків та вчинення в ньому запису про проведення перевірки; відсутня дата закінчення перевірки, зазначена лише дату початку перевірки.

Також посилається на наказ від 12.12.2010 №953 ДПА «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» та ст. 129 Податкового кодексу України, відповідно до якого нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Таким чином, день зарахування валютної виручки не можу вважатись днем прострочення, а тому податковий орган перевищив надані йому повноваження та неправомірно нарахував позивачу пеню за 13, а не за 12 календарних днів, що стало підставою для внесення недостовірних відомостей щодо розміру податкового зобов'язання (пені) оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Просить визнати оскаржуване податкове-повідомлення рішення від 17.06.2015 № НОМЕР_1, винесене Рубіжанською ОДПІ, нечинним та скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, про що подав письмові заперечення, які були долучені до матеріалів справи (а. с. 89-94).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, судом встановлено наступне.

Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю «³ко-УкраїнаВ» (ід.номер 30695506) є юридичною особою, узято на облік в органах державної податкової служби 09.02.2000 за № 498 та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 13.02.2002 № 16787522 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.12-20).

У період з 02.06.2015 по 03.06.2015 згідно наказу Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 19.05.2015 № 74 ОСОБА_3 - заступником начальника відділу податкового аудиту Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області, інспектором податкової та митної справи І рангу на підставі пп. 75.1.2 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.1 ст.79 ПК України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка УП ТО «³ко-УкраїнаВ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 05.06.2014 № 05/06/14 з нерезидентом ООО «ТоргТехИмпорт», Росія за період з 05.12.2014 по 15.05.2015, результати якої оформлені актом від 03.06.2015 № 119/22/30695506. Так, перевіркою встановлено порушення ч.1 ст. 13 Закону України «Про порядок здійснення розрахунку в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями) в частині експортних операцій, які здійснюють на умовах відстрочення оплати по контракту від 05.06.2014 № 05/06/14 з нерезидентом ООО «ТоргТехИмпорт» (а.с.25-30).

Позивачем були подані заперечення до зазначеного акту перевірки, за якими відповідач надав висновок від 15.06.2015 № 2-12-12-22, відповідно до якого заперечення були залишені без задоволення (а.с. 31-33).

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 № НОМЕР_1, яким нараховано пеню за порушення у сфері ЗЕД, 21081000 на суму 2208,17 грн (а.с. 23-24).

Позивач також звертався до ГУ ДФС у Луганській області та ДФС України із скаргами на податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 № НОМЕР_1, яке за наслідками розгляду скарг було залишено без змін (а.с.47-53).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05.06.2014 року між позивачем та ООО «ТоргТехИмпорт» було укладено контракт № 05/06/14 про купівлю-продаж товару (а.с.155-161).

На виконання умов вказаного контракту, представником позивача в ході розгляду справи надано : специфікацію від 19.11.2014 № 4 до контракту, рахунок-фактури від 19.11.2014 №4, вантажно-митну декларацію №702180001/2014/006604, СMR А № 332010 від 05.12.2014 (а.с. 162-169).

Оглядом специфікації від 19.11.2014 № 4 до контракту від 05.06.2014 № 05/06/14 встановлено, що постачання товару здійснюється на умовах СРТ - м. Ростов-на-Дону, Росія згідно з правилами Інкотермс - 2010.

На виконання умов контракту позивачем було відвантажено на адресу нерезидента ООО «ТоргТехИмпорт», Росія продукцію на загальну суму 1 297 931,16 рос.руб., що підтверджено належним чином оформлено митною декларацією №702180001/2014/006604 від 05.12.2014 та товаросупровідним документом (міжнародна товарно-транспортна накладна (СMR).

Зі змісту акту перевірки від 03.06.2015 № 119/22/30695506 вбачається, що за отриману продукцію та в погашення поточної кредиторської заборгованості нерезидентом ООО «ТоргТехИмпорт», Росія у періоді, що перевірявся, на валютний рахунок УП ТОВ «Віко-Україна» № 26002962499194 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, що відповідає реквізитам, зазначеним у контракті, було перераховано валютні кошти на загальну суму 1 145 000,00 рос.руб в оплату за отриману продукцію, експортовану згідно МД № 702180001/2014/006604 від 05.12.2014 (платіжний документ від 18.03.2015 № 29) перераховано з порушенням строків розрахунків, що відображено в додатку № 1 до акту перевірки.

Сторонами вказаний факт не заперечувався.

Також представником позивача в ході розгляду справи не заперечувався той факт, що УП ТОВ «Віко-Україна» сума простроченої неодержаної валютної виручки у розмірі 152 931,16 рос.руб була зарахована на рахунок товариства відповідно до контракту від 05.06.2014 № 05/06/14 лише 18.03.2015, граничний термін надходження валютної виручки якого - 05.03.2015, тобто прострочення починається з 06.03.2015. Таким чином, період прострочення складає 12 календарних днів, а саме: з 06.03.2015 по 17.03.2015 включно.

Спірним питанням є правомірність нарахування відповідачем позивачу пені саме за 13 (тринадцять) календарних днів за порушення резидентами встановлених строків, визначених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Правовідносини з питань визначення спеціального порядку та механізму розрахунків за експортно-імпортними операціями між резидентами та нерезидентами України, також відповідальність за порушення строків розрахунків у іноземній валюті, врегульовано Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», наказом ДПА «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платіжами, що контролюються органами державної податкової служби».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон) Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної

власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно ст.4 цього Закону порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку

України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки.

Відповідно до п.п. 2.3.1 наказу ДПА «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платіжами, що контролюються органами державної податкової служби, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 27.12.2010 № 1350/18646 нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/ або в інших випадках погашення

податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Аналогічну норму містить і стаття 129 Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Згідно п.п. 129.3.1 п.123.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

З аналізу зазначених норм слідує, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань, а тому на день зарахування коштів на відповідний рахунок органу пеня не нараховується.

На вимогу суду представником відповідача надано розрахунок пені по акту перевірки від 03.06.2015 № 119/22/30695506, оглядом якого встановлено, що на виконання контракту від 05.06.2014 № 05/06/2014, позивачем платіжним дорученням № 29 фактично сплачено валютну виручку 18.03.2015 у сумі 152 931,16 рос.руб. Період, за який розраховувалась пеня податковим органом, зазначено: з 06.03.2015 по 18.03.2015 включно, тобто за 13 (тринадцять) календарних днів у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (а.с.195).

Оскільки судом встановлено, що позивачем платіжним дорученням № 29 фактично сплачено валютну виручку 18.03.2015 у сумі 152 931,16 рос.руб, тому податковим органом неправомірно нараховано пеню за 13 (тринадцятий) календарний день, а тому податкове повідомлення- рішення слід скасувати в частині нарахування пені за 13 календарний день.

З урахуванням викладеного, оскаржуване податкове повідомлення- рішення підлягає скасуванню в частині нарахування пені у розмірі 169,86 грн.

Щодо посилань представника відповідача на судову практику ВАСУ, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а також відповідно до абз.2 ст. 244 КАС України суд застосовує правову позицію викладену у постановах Верховного суду України, а тому надана судова практика ВАС України не може бути застосована як саме правова позиція з цього питання.

Щодо посилань представника позивача на те, що пеня для підприємства, яке розташовано на території проведення антитерористичної операції не повинна нараховуватися, слід зазначити наступне.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VІІ визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Зокрема, відповідно до статті 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Радинаціональної безпеки та оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

На виконання абз.3 п.5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням КМУ від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

В той же час, розпорядженням КМУ від 05.11.2014 № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053» дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053 зупинено.

Постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 в адміністративній справі № 826/18327/14 за позовом «Тар Альянс» до КМУ про визнання нечинним розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії, визнано нечинним розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р». Вказана постанова ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 була залишена без змін.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.07.2015 касаційну скаргу КМУ задоволено частково, постанову окружного адміністративного суду від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, станом на день розгляду даної справи розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, зупинено та відсутній зазначений перелік населених пунктів, на які поширюється норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, судові витрати підлягають розподілу, відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Віко-Україна» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 № НОМЕР_1, прийняте Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, в частині нарахування пені в сумі 169 (сто шістдесят дев'ять ) грн. 86 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Віко-Україна» судові витрати в сумі 36 грн. 54 коп. (тридцять шість грн. 54 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 03 листопада 2015 року.

Суддя ОСОБА_4