Постанова
від 05.11.2015 по справі 816/3362/15
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3362/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача-1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю " СВГ ПЛЮС " до відповідачів 1. Полтавської митниці Державної фіскальної служби України 2. Головного Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" (надалі - ТОВ "СВГ ПЛЮС", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України (надалі - Полтавська митниця ДФС, відповідач), Головного Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про: визнання протиправним та скасування рішення митного посту "Лтава" Полтавської митниці ДФС від 27.05.2015 № 806020002/2015/000051/2 про коригування митної вартості товарів; визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2015/00132 від 27.05.2015; визнання заявленої декларантом митної вартості товару щодо товарів, які імпортуються; зобов'язання Головного управління державної казначейської служби України у Полтавській області повернути ТОВ "СВГ ПЛЮС" надмірно нараховані суми митних платежів, зокрема - 2 237,26 грн надмірно нарахованого додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (код виду надходжень - 002), а також 9 396,46 грн надмірно нарахованого податку на додану вартість з товарів, що ввозяться в Україну суб'єктами господарювання (код виду надходжень - 028).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 прийнято до розгляду заяву ТОВ "СВГ ПЛЮС" про зміну позовних вимог; провадження у справі № 816/3362/15 в частині позовних вимог ТОВ "СВГ ПЛЮС" до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії та в частині позовних вимог про визнання заявленої декларантом митної вартості товару щодо товарів, які імпортуються, закрито.

Отже, суд розглядає позовні вимоги ТОВ "СВГ ПЛЮС" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення митного посту "Лтава" Полтавської митниці ДФС від 27.05.2015 № 806020002/2015/000051/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2015/00132 від 27.05.2015.

Позов вмотивований тим, що митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару був зроблений помилковий висновок про неможливість перевірки митної вартості за відсутності казахського експортного рахунку- проформи від 08.05.2015 № 147, на який є посилання в казахській експортній декларації 50411/120515/0000623 від 12.05.2015 та залізничних накладних, оскільки фактурна вартість експортного товару визначена в експортній декларації 50411/120515/0000623 від 12.05.2015, яка була подана під час митного оформлення 27.05.2015. Позивач зазначає, що витребувані Полтавською митницею ДФС у рамках статті 53 Митного кодексу України додаткові документи надано декларантом позивача ще в момент подання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.

У запереченнях на адміністративний позов Полтавська митниця ДФС зазначила, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за зазначеною митною декларацією митним постом "Лтава" Полтавської митниці ДФС проведено коригування митної вартості товару відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару; подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності щодо основи визначення митної вартості товарів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 14.10.2014 між Tarone Trade LLP (Великобританія) (продавець) та ТОВ "СВГ ПЛЮС" (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 141014-LPG, за умовами якого продавець реалізує, а покупець придбаває відповідно до дійсного контракту та на умовах, обумовлених у додатках до дійсного контракту, зріджені вуглеводневі гази (газ вуглеводневий паливний для комунально-побутового споживання СПБТ) та світлі нафтопродукти (товар); відвантаження товару здійснюється в період з моменту підписання даного контракту по 31.12.2014 включно; кількість товару, що поставляється, підтверджується вагою, вказаною в кг, в графі 13 залізничних накладних (SMGS) (а.с. 14-20, 24-35).

25.12.2014 сторонами зазначеного контракту підписано додаткову угоду № 1 до контракту від 14.10.2014 № 141014-LPG, за умовами якої змінено зміст пункту 1.1 контракту: погоджено період поставки до 31.12.2015 включно (а.с. 21).

У додатку № 16 до контракту від 14.10.2014 № 141014-LPG, підписаному сторонами 14.05.2015, погоджено поставку зрідженого вуглеводневого газу кількістю до 400,000 метричних тон протягом травня-червня 2015 року вартістю 350,00 дол. США за метричну тону (а.с. 22-23).

На підставі вищезазначеного контракту від 14.10.2014 № 141014-LPG здійснено ввезення на митну територію України товару "газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання, технічна суміш пропану-бутану".

ТОВ "СВГ ПЛЮС" для проведення митного оформлення подано митну декларацію від 27.05.2015 № 806020002/2015/004889 та пакет документів до неї (а.с. 90-92).

Митну вартість товару визначено за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, (вартість операції) у розмірі 350,00 доларів США за 1 метричну тону товару та загалом становить 48 734,00 доларів США.

ТОВ "СВГ ПЛЮС" на підтвердження заявлених відомостей до митного органу подано: зовнішньоекономічний контракт від 14.10.2014 № 141014-LPG (а.с. 14-20); додаткову угоду № 1 від 25.12.2014 (а.с. 21); додаток № 16 від 14.05.2015 до контракту від 14.10.2014 № 141014-LPG (а.с. 22-23), залізничні накладні від 17.05.2015 №№ Л0676946, Л0676948, Л0676950, Л0676951 (а.с. 24-35); рахунок-фактуру (інвойс) від 21.05.2015 № 0521-СІ (а.с. 36), сертифікат відповідності від 27.04.2015 UA1.185.0021190-15 (а.с. 37), паспорт якості від 13.05.2015 № 730 (а.с. 38), митну декларацію країни відправлення від 12.05.2015 № 50411/120515/0000623 (а.с. 39-40), котирування товару офіційного видання Argus International LPG від 14.05.2015 (а.с. 41).

За наслідками здійсненого посадовими особами Полтавської митниці ДФС контролю наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо його ціни, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: у поданих до митного оформлення залізничних накладних наявне посилання на рахунок-проформу від 08.05.2015 № 147, копію якого позивачем не надано.

З урахуванням викладеного митним постом "Лтава" Полтавської митниці ДФС 27.05.2015 складено картку відмови № 806020002/2015/00132 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, згідно з якою декларанту відмовлено у митному оформленні товарів (а.с. 13).

Полтавською митницею ДФС прийнято також рішення про коригування митної вартості товарів від 27.05.2015 № 806020002/2015/000051/2, яким митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу (а.с. 11-12). Визначена митна вартість товару обумовлена наявною у Полтавській митниці ДФС інформацією про раніше визнану контролюючим органом митну вартість аналогічного товару за митною декларацією від 21.05.2015 № 807100001/2015/175.

Здійснене контролюючим органом коригування митної вартості товару призвело до її збільшення з 0,350 доларів США за кг до 0,365 доларів США за кг.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для коригування митної вартості товару відповідач визначив ненадання позивачем у ході митного оформлення товарів рахунку-проформи від 08.05.2015 № 147.

При цьому відповідач зазначив, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України не міг бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не були підтверджені документально; метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості); метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості); метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків; метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Митну вартість товару визначено за резервним методом. Підставою для коригування митної вартості товарів слугувала наявна у відповідача інформація щодо митної вартості раніше імпортованих подібних товарів, а саме: інформація, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару "газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання, технічна суміш пропану-бутану, ГОСТ 20448-90" становить 0,350 доларів США за кг, а рівень митної вартості подібних товарів, оформлених за митною декларацією від 21.05.2015 №807100001/2015/1752, що визнана митним органом, становить 0,365 доларів США за кг.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються приписами Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Відповідно до статті 49 цього Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі, якщо митна вартість не може бути визначна шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 Митного кодексу України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Згідно з даними інвойсу від 21.05.2015 № 0521-СІ за поставлений компанією Tarone Trade LLP (Сполучене Королівство) товар позивач сплатив кошти у загальному розмірі 120225,00 доларів США (а.с. 36).

При цьому, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, інвойс від 21.05.2015 № 0521-СІ виписано на поставку скрапленого газу кількістю 343,500 метричних тон, вартістю 350,00 доларів США за одну метричну тону, загальною вартістю 120 225,00 доларів США; партія товарів транспортувалась з території Республіки Казахстан.

На підтвердження оплати за придбаний товар позивачем надані копії платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 35 від 10.06.2015 та виписки відділення № 1 ПАТ "ПУМБ" в м. Полтаві за 10.06.2015 (а.с. 114-115).

Оглянувши надані сторонами у справі документи, суд дійшов висновку про відсутність розбіжностей у поданих декларантом для митного оформлення документах, а саме: щодо твердження відповідача про відхилення стосовно ціни товарів, зазначених в інвойсі від 21.05.2015 № 0521-СІ та митній декларації від 27.06.2015 № 806020002/2015/004889, з огляду на таке.

Як вищезазначено, інвойс від 21.05.2015 № 0521-СІ виписано на товар у кількості 343,500 метричних тон вартістю 350,00 доларів США за одну метричну тону, загальною вартістю 120 225,00 доларів США; при цьому, за митною декларацією від 27.05.2015 № 806020002/2015/004889 митному оформленню підлягали товари загальною кількістю 139,24 метричних тон, вартістю 350,00 доларів США за одну метричну тону, загальною вартістю 48 734,00 дол. США (а.с. 70-71). Під час поставки товару та руху цистерн у складі составу потяга територією Казахстану, Росії, а згодом й України, відбулося розформування составу, і перша частина партії у кількості 139,24 метричних тон на суму 48 734,00 доларів США прийшла на станцію призначення в Україну 27.05.2015, а друга частина тієї ж партії - 29.05.2015, відповідно, у кількості 204 метричних тони на суму 71 491,00 доларів США. Сукупна кількість та вартість поставлених товарів відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 21.05.2015 № 0521-СІ, вартість одиниці товару становить 350,00 дол. США, отже, відповідає тій, що задекларована позивачем.

Крім того, оспорюване рішення не містить посилань на зазначені вище розбіжності. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані обставини не досліджувались відповідачем у ході прийняття цього рішення.

Фактів здійснення позивачем на користь постачальника чи третіх осіб будь-яких інших платежів (страхових виплат, транспортних послуг, комісійної чи брокерської винагород тощо) відповідачем не встановлено та суду відповідних доказів не надано.

Стосовно доводів відповідача про ненадання позивачем контролюючому органу рахунку-проформи від 08.05.2015 № 147 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п'ятою статті 54 цього Кодексу орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, з огляду на зазначені норми, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості контролюючий орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме: у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, оскільки такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Стаття 53 Митного кодексу України встановлює перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, митна вартість товарів підтверджується на підставі документів, що безпосередньо стосуються конкретної операції з поставки товарів.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що на дату проведення митного оформлення товарів за спірною операцією поставки у ТОВ "СВГ ПЛЮС" був відсутній рахунок-проформа від 08.05.2015 № 147 та примірник контракту від 19.12.2014 № 23/15-LPG, оскільки ці документи не стосувалися прав та обов'язків позивача та не були надані контрагентом у зв'язку з комерційною таємницею.

Суд зазначає, що витребуваний відповідачем контракт від 19.12.2014 № 23/15-LPG був укладений між Акціонерним товариством "СНПС-Актобемунайгаз" (Республіка Казахстан) та LPG EMPIRE SRL (Румунія) стосовно поставки зрідженого газу (а.с. 95-102).

Позивач не має господарських правовідносин зі сторонами зазначеного контракту, відтак, подання останнього та відповідно рахунку-проформи від 08.05.2015 № 147, виданого постачальником - Акціонерним товариством "СНПС-Актобемунайгаз", не входить до обов'язку декларанта щодо надання документів для підтвердження митної вартості товарів.

Придбання зрідженого газу позивач здійснює у Tarone Trade LLP (Сполучене Королівство). У свою чергу, за твердженням представника позивача, Tarone Trade LLP (Сполучене Королівство) придбає зріджений газ у LPG EMPIRE SRL (Румунія), а останнє - в Акціонерного товариства "СНПС-Актобемунайгаз" (Республіка Казахстан).

Також представник позивача зазначив у судовому засіданні, що позивачем на адресу Акціонерного товариства "СНПС-Актобемунайгаз" (Республіка Казахстан) та LPG EMPIRE SRL (Румунія) надіслані листи з проханням надати засвідчену копію контракту від 19.12.2014 № 23/15-LPG, однак, отримано відмову, оскільки ТОВ "СВГ ПЛЮС" не є стороною контракту.

Дослідивши в судовому засіданні копії контракту від 19.12.2014 №23/15-LPG та додатку № 16 до контракту суд встановив, що визначена у них ціна зрідженого газу є значно нижчою від тієї, за якою вказаний товар позивачем придбано у Tarone Trade LLP (Сполучене Королівство).

Відповідно до положень пунктів 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Посилання контролюючого органу, як на підставу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, на наявність інформації щодо митної вартості раніше імпортованих подібних товарів, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої - четвертої 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Суд зазначає, що відповідно до положень статей 53-55, 64 Митного кодексу України законодавець допускає використання митним органом при визначенні митної вартості товарів наявної у такого органу інформації про раніше визнані (визначені) митні вартості лише в тому випадку, коли подані декларантом обов'язкові документи містять істотні розбіжності, що унеможливлюють визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом (ціна договору).

У даному випадку контролюючим органом не надано доказів існування таких істотних розбіжностей.

При цьому, сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З огляду на наведене, посилання контролюючого органу на раніше визнану Полтавською митницею ДФС митну вартість товарів "газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання, технічна суміш пропану-бутану" у розмірі 0,365 доларів США є неправомірними.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку про неправомірність відмови контролюючого органу у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом, визначення митної вартості за другорядним методом та прийняття рішення про коригування митної вартості товару, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог у частині визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2015/00132 від 27.05.2015 суд зазначає таке.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Оскільки судом встановлено, що рішення про відмову в митному оформленні товарів є результатом неправомірної відмови контролюючого органу у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом, тому картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також сформовано незаконно, у зв'язку з чим суд визнає її протиправною та такою, яка підлягає скасуванню, а позов ТОВ "СВГ ПЛЮС" у цій частині - задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 27.05.2015 № 806020002/2015/000051/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.05.2015 № 806020002/2015/00132.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 38719157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 36396839) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 листопада 2015 року.

Суддя Т.С. Канигіна

СудПолтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.11.2015
Оприлюднено17.11.2015
Номер документу53404438
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —816/3362/15

Постанова від 05.11.2015

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Ухвала від 20.10.2015

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Ухвала від 05.10.2015

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Ухвала від 25.08.2015

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні