Постанова
від 29.11.2011 по справі 8951/11/2070
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 листопада 2011 р. № 2-а- 8951/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників: позивача -ОСОБА_1, відповідача 1 -ОСОБА_2, відповідача 2 -не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області, Головного управління державного казначейства України у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області та Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, скасувати податкові повідомлення-рішення: від 21.03.2011р. № НОМЕР_1, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 572870,00 грн.; від 21.03.2011р. № НОМЕР_2, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 347414,00 грн. та визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00 грн.; від 11.05.2011р. № НОМЕР_3, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 727517,00 грн. та визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00 грн.; від 14.06.2011р. № НОМЕР_4, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 292223,00 грн. та визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» (63209, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2, код ЄДРПОУ 30773938) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1940024,00 грн., з яких у розмірі 40438,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2010р., у розмірі 173821,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2010р., у розмірі 205698,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за листопад 2010р., у розмірі 152913,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010р., у розмірі 347414,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за січень 2011р., у розмірі 727517,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за лютий 2011р., у розмірі 292223,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за березень 2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач, посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, були прийняті відповідачем з порушенням норм чинного в Україні законодавства, та на підставі висновків, які ґрунтуються на припущеннях і не відповідають дійсним обставинам справи. При цьому, позивач зазначає, що ним з додержанням вимог ЗУ «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України у спірний період, а саме з серпня по грудень 2010 року, січень - березень 2011 року, було визначено суми податкового зобов'язання, суми податкового кредиту та як наслідок суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за відповідні податкові періоди. Суми ПДВ заявлені (задекларовані) до бюджетного відшкодування також були визначені з додержанням положень ЗУ «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, та були фактично сплачені позивачем контрагентам-постачальникам у попередніх податкових періодах. Відповідно до положень чинного в Україні законодавства позивачем було оформлено та подано до податкової інспекції та Державного казначейства податкові декларації з податку на додану вартість з додатками, в яких визначено суми ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Тому у державної податкової інспекції не було підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 1940024,00 грн. Внаслідок зазначених протиправних дій податкової інспекції було порушено право позивача на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, у строки, визначені законодавством України. Тому вимога про стягнення вказаних сум ПДВ з Державного бюджету України є належним способом захисту прав та інтересів позивача при безпідставній відмові у бюджетному відшкодуванні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Перший відповідач, Нововодолазька МДПІ у Харківській області, у письмових запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні, проти позову заперечували, посилаючись на матеріали перевірок. Представник першого відповідача зазначила, що оскаржені податкові повідомлення-рішення були прийняті Нововодолазькою МДПІ в Харківській області з дотримання вимог чинного в Україні законодавства та на підставі висновків актів перевірок: від 17.03.11р. № 350/07-0-12/30773938, від 17.03.11р. № 351/07-0-12/30773938, від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 та від 07.06.11р. № 1045/07-0-12/30773938 про порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, які призвели до завищення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 1940024,00 грн. З цих підстав просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Другий відповідач, Головне управління Державного казначейства України в Харківській області заперечення на позов не надав, в судове засідання уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» зареєстроване Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області як юридична особа 17.08.2000р. за № 1467120000000035 та взяте на податковий облік в Нововодолазькій МДПІ в Харківській області 07.09.2000р. за № 521. ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва від 08.09.2000р. № 27959987, виданого Нововодолазькою МДПІ в Харківській області.

05 травня 2011 року Закрите акціонерне товариство «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат», внаслідок чого було видане нове Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, та про що було внесено запис від 05.05.2011р. за номером 14671050012000135 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Судом встановлено, що на підставі п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України та відповідно ст. 79 Податкового кодексу України завідувачем сектору відшкодування ПДВ ОСОБА_3 було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» з питань правомірності бюджетного відшкодування ПДВ за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року, за результатами якої було складено акт від 17.03.2011р. № 350/07-0-12/30773938, висновками якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

На підставі висновків акту від 17.03.11р. № 350/07-0-12/30773938 Нововодолазькою МДПІ в Харківській області було складено та вручено позивачу податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21 березня 2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 572870,00 грн., в тому числі за вересень 2010р. на суму 40438,00 грн., за жовтень 2010р. на суму 173821,00 грн., за листопад 2010р. на суму 205698,00 грн., за грудень 2010р. на суму 152913,00 грн.

В акті перевірки від 17.03.11р. № 350/07-0-12/30773938 перший відповідач зазначає, що на протязі 2010 року позивач декларував від'ємне значення та бюджетне відшкодування податку на додану вартість. На формування від'ємного значення з ПДВ у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року вплинуло, зокрема, придбання послуг по перевезенню експортних вантажів залізничним транспортом отриманих від ТОВ «МетРудТранс» та ТОВ «Транссеть», а також вскришні та земляні роботи отримані від ЗАТ ВО «Донбасекскавація». Для підтвердження правильності формування податкового кредиту та сплати ПДВ були направлені запити до ДПІ у Печерському районі м. Києва та Слов'янської ОДПІ. На підставі отриманих відповідей, перевіряючими було встановлено, що ЗАТ «Нововселівський ГЗК» має кредиторську заборгованість перед зазначеними вище суб'єктами господарювання, зокрема, у вересні 2010 року сума заборгованості становить 40438,00 грн., у жовтні 2010 року сума заборгованості становить 173821,00 грн., у листопаді 2010 р. - 205698,00 грн. та у грудні 2010 року - 152913,00 грн. Таким чином, підприємством порушено п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», та завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010р. на суму 40438,00 грн., за жовтень 2010р. на суму 173821,00 грн., за листопад 2010р. на суму 205698,00 грн. та за грудень 2010р. на суму 152913,00 грн.

В ході розгляду справи перший відповідач надав до суду розрахунок сум від'ємного значення заявлені до бюджетного відшкодування вих. № 12140/10/10-013 від 12.10.11р. та додаткові пояснення. При цьому, в розрахунку та додаткових поясненнях різняться суми заборгованості позивача перед контрагентами-постачальниками: ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Трансеть», ЗАТ ВО «Донбасекскавація» у період з серпня по грудень 2010 року. Будь-яких пояснень з приводу цього представник першого відповідача в судовому засіданні надати не зміг.

При цьому, в ході розгляду справи, з пояснень представника першого відповідача, які повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що перший відповідач - Нововодолазька МДПІ в Харківській області не заперечує правильність визначення (формування) позивачем сум податкового зобов'язання, сум податкового кредиту та сум від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у серпні-грудні 2010 року.

Перший відповідач вважає, що позивач не має права на бюджетне відшкодування з ПДВ у вересні 2010 року у розмірі 40438,00 грн. (від'ємне значення серпня 2010р.), внаслідок того, що зазначена сума не була сплачена контрагенту ЗАТ ВО «Донбасекскавація», у жовтні 2010 року у розмірі 173821,00 грн. (від'ємне значення вересня 2010р.), внаслідок того, що зазначена сума не була сплачена контрагентам-постачальникам: ЗАТ ВО «Донбасекскавація» (77197,32 грн.), ТОВ «Транссеть» (82018,34 грн.), ТОВ «МетРудТранс» (14605,34 грн.), у листопаді 2010 року на суму 205698,00 грн. (від'ємне значення жовтня 2010р.), внаслідок того, що зазначена сума не була сплачена контрагентам-постачальникам: ТОВ «Транссеть» (79049,58 грн.), ТОВ «МетРудТранс» (91207,43 грн.), у грудні 2010 року у розмірі 152913,00 грн. (від'ємне значення листопада 2010р.), внаслідок того, що зазначена сума не була сплачена контрагентам-постачальникам: ЗАТ ВО «Донбасекскавація» (41480,27 грн.), ТОВ «МетРудТранс» (84783,92 грн.), «ТОВ «Транссеть» (26648,81 грн.)

На підставі зазначеного вище судом встановлено, що, фактичною підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 572870,00 грн. є наявність у позивача, у період з серпня по грудень 2010 року, кредиторської заборгованості перед контрагентами-постачальниками: ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Трансеть», ЗАТ ВО «Донбасекскавація».

Суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року ОСОБА_4 України В«Про податок на додану вартістьВ» втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо декларування бюджетного відшкодування виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку до таких правовідносин слід застосовувати норми Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , який був чинний на момент виникнення даних правовідносин.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 1.8 ст. 1 ЗУ «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми бюджетного відшкодування визначений пунктом 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Відповідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Аналогічна норма міститься в пункті 2.2 ст. 2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.97р. № 209/72. Підставою для відшкодування згідно п. 2.2 ст. 2 Порядку відшкодування ПДВ є дані виключно податкової декларації за звітний період.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що платник податку, при наявності від'ємного значення з податку на додану вартість у звітному періоді, має право заявити до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, яка була фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах. Тобто бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку на додану вартість, яка була фактично сплачена платником податку у попередньому податковому періоді контрагентам-постачальникам.

В п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» зазначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З пояснень представника позивача, які повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом було встановлено, що розрахунки з бюджетом за серпень 2010 року склали від'ємне значення - 223633,00 грн., за вересень 2010 року - 375022,00 грн., за жовтень 2010р. - 205698,00 грн. та за листопад 2010 року - 152193,00 грн., за грудень 2010 року - 347414,00 грн.

В зв'язку з наявністю від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у період з серпня по грудень 2010 року, позивачем було прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування (суми ПДВ, яка була фактично сплачена контрагентам-постачальникам) на рахунок платника у банку.

Судом було встановлено, що 20 жовтня 2010 року позивачем було подано до Нововодолазької МДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації, у розмірі 223633,00 грн. (ряд. 25.1 Декларації).

19 листопада 2010 року позивачем було подано до Нововдолазької МДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2010р., довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації, у розмірі 375022,00 грн. (ряд. 25.1 Декларації).

20 грудня 2010 року позивачем було подано до Нововодолазької МДПІ податкову декларацію з ПДВ за листопад 2010 року; довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації у розмірі 205698,00 грн. (ряд. 25.1 Декларації).

19 січня 2011 року позивачем було подано до Нововодолазької МДПІ податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року; довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації, у розмірі 152193,00 грн. (ряд. 25.1 Декларації).

Крім цього, відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», зазначені вище податкові декларації з ПДВ були подані позивачем до Управління державного казначейства в Нововодолазькому районі.

На підставі довідок щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, судом було встановлено, що суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року у розмірі 223633,00 грн. було сформовано за рахунок сум податку на додану вартість, які були фактично сплачені у серпні 2010 року, та які не приймали участі при розрахунку бюджетного відшкодування; за жовтень 2010 року у розмірі 375022,00 грн. - за рахунок сум ПДВ, які фактично були сплачені у вересні 2010 року, та які не приймали участі при розрахунку бюджетного відшкодування; за листопад 2010 року у розмірі - 205698,00 грн. - сум ПДВ, які фактично були сплачені у жовтні 2010 року, та які не приймали участі при розрахунку бюджетного відшкодування; за грудень 2010 року у розмірі 152913,00 грн. - сум ПДВ, які фактично були сплачені у листопаді 2010 року, та які не приймали участі при розрахунку бюджетного відшкодування.

На підставі наданих позивачем: платіжних доручень з відміткою банку про проведення, виписок з банку, Журналах-ордерах і Відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», судом встановлено, що заявлені до бюджетного відшкодування у період з вересня по грудень 2010 року суми ПДВ: у розмірі 223633,00 грн. (вересень 2010р.), у розмірі 375022,00 грн. (жовтень 2010р.), у розмірі 205698,00 грн. (листопад 2010р.), у розмірі 152913,00 грн. (грудень 2010р.) були фактично сплачені в ціні товару контрагентам-постачальникам у попередніх податкових періодах, а саме у серпні 2010р. (ТОВ «Астреоід, ЛТД», ТОВ «Веста», ЗАТ ВО «Донбасекскавація»), у вересні 2010 р. (ТОВ «Астероід, ЛТД», ТОВ «Веста», ТОВ «Катоіл Плюс», ТОВ «МетРудТранс», АК ЛК «Сприяння», ТОВ «Транссеть»), у жовтні 2010 року (ТОВ «Астероід, ЛТД», ТОВ «Веста», ТОВ «Катоіл Плюс», АК ЛК «Сприяння», ТОВ ТД «Старк Мінерал Груп), та листопаді 2010 року (ТОВ «Астероід, ЛТД», ТОВ «Веста»).

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що першим відповідачем - Нововодолазькою МДПІ в Харківській області безпідставно зазначено про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у вересні - грудні 2010 року у розмірі 572870,00 грн., зокрема за вересень 2010р. у розмірі 40438,00 грн., за жовтень 2010р. у розмірі 173821,00 грн., за листопад 2010р. у розмірі 250698,00 грн. та за грудень 2010р. у розмірі 152913,00 грн., внаслідок наявності у позивача, у зазначені вище періоди, кредиторської заборгованості перед контрагентами-постачальниками: ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Трансеть», ЗАТ ВО «Донбасекскавація».

При цьому, суд зазначає, що при розрахунку суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, діє принцип в цілому по контрагентах за звітний період, оскільки підприємство веде діяльність з багатьма підприємствами, порядок формування суми бюджетного відшкодування (від'ємного значення) здійснюється за всіма проведеними розрахунками, а не по кожному контрагенту (п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»). Отже твердження першого відповідача, щодо впливання на формування від'ємного значення з ПДВ, які були заявлені (задекларовані) до бюджетного відшкодування позивачем у період з серпня - грудень 2010 року, саме сум ПДВ по взаємовідносинам з: ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Транссеть» є необґрунтованим.

Щодо відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій контрагентами-постачальниками: ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Трансеть», ЗАТ ВО «Донбасекскавація» судом було встановлено наступне.

Згідно п. 1.7 ст. 1 ЗУ «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З аналізу положень ЗУ «Про податок на додану вартість» можна дійти висновку, що ОСОБА_4 визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарі (послуг) - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений ОСОБА_4 не передбачає. При цьому, саме не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку, є підставою для притягнення платника податків до відповідальності згідно абз. 2 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

ЗУ «Про податок на додану вартість» не ставить включення сум ПДВ до складу податкового кредиту в залежність від сплати таких сум продавцю.

Судом встановлено, що у період з серпня по грудень 2010 року позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами-постачальниками: ТОВ «МетРудТранс» на підставі договору на ТЕО № МРТ-157 від 15.04.2010р., ТОВ «Транссеть» на підставі договору на ТЕО № 003/12/09 від 30.12.2009р. та АТ ВО «Донбасекскавація» на підставі договору підряду № 4 від 10.02.10р.

15 квітня 2009 року між ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» (за договором - Клієнт) та ТОВ «МетРудТранс» (за договором - Експедитор) було укладено договір на ТЕО № МРТ-157, згідно умов якого Експедитор зобов'язався за винагороду, за дорученням та за рахунок Клієнта, організувати перевезення експортно-імпортних та внутрішніх вантажів залізничним транспортом по території України та за її межами, у обсягах та за направленнями згідно заявкам Клієнта.

На виконання умов зазначеного вище договору ТОВ «МетРудТранс» організовував для позивача перевезення вантажів залізничним транспортом по території України та за її межами.

На підставі актів виконаних робіт та актів звірок, які були надані позивачем та наявні в матеріалах справи, судом було встановлено, що у серпні 2010 року Експедитор - ТОВ «МетРудТранс», надав позивачу послуги на загальну суму 581310,07 грн., в т.ч. ПДВ 96885,03 грн., у вересні 2010р. на загальну суму 707226,84 грн., в т.ч. ПДВ 117871,14 грн., у жовтні 2010р. на суму 641384,33 грн., в т.ч. ПДВ - 106897,39 грн., у листопаді 2010р. на суму 827539,00 грн., в т.ч. ПДВ - 137923,25 грн., у грудні 2010 року у сумі 913068,13, в т.ч. ПДВ 152178,02 грн.

На підставі платіжних доручень з відміткою банку про проведення платежу та виписок з банку, судом було встановлено, що станом на момент розгляду справи, позивач розрахувався з ТОВ «МетРудТранс» за послуги надані у період з серпня по грудень 2010 року у безготівковій формі - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «МетРудТранс».

На суму послуг наданих у період з серпня по грудень 2010 року ТОВ «МетРудТранс» виписав та надав позивачу податкові накладні, що містяться в матеріалах справи.

Податкові накладні отримані від ТОВ «МетРудТранс» були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних того періоду, в якому були виписані (отримані) податкові накладні.

30 грудня 2009 року між ЗАТ «Новоселівський ГЗК» та ТОВ «Транссеть» було укладено договір на ТЕО № 003/12/09.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Транссеть» у період з серпня 2010 року по грудень 2010 року організовував для позивача перевезення вантажів залізничним транспортом по території України та за її межами. Вартість послуг наданих ТОВ «Транссеть» у серпні 2010 року становить 803444,30 грн., в т.ч. ПДВ - 133907,38 грн., у вересні 2010р. - 739497,52 грн., в т.ч. ПДВ - 123249,58 грн., у жовтні 2010р. - 431187,40 грн., в т.ч. ПДВ - 71864,57 грн., у листопаді 2010р. - 442037,99 грн., в т.ч. ПДВ - 73673,00 грн., у грудні 2010р. - 428181,48 грн., в т.ч. ПДВ - 71363,58 грн.

На суму наданих послуг ТОВ «Транссеть» виписало на ім'я позивача відповідні податкові накладні, які були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних того періоду, в якому були виписані (отримані) податкові накладні. Матеріали справи містять зазначені документи.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серія АА № 423321 основними видами діяльності ПрАТ «Новоселівський ГЗК» є добування піску (код за КВЕД 14.21.0) та оптова торгівля будівельними матеріалами (код за КВЕД 51.53.2).

ПрАТ «Новоселівський ГЗК» добуває пісок з Новоселівського родовища на підставі Спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний № 2502 від 10.08.2001р.

10 лютого 2010 року між ЗАТ «Новоселівський ГЗК» та ЗАТ ВО «Донбасекскавація» було укладено договір підряду № 4, згідно умов якого АТ ВО «Донбасекскавація» зобов'язалося виконати роботи по вскришці, формуванню відвалів та рекультивації кар'єру за адресою: с. Новоселівка, вул. Піщана, 2. Крім цього, між сторонами було підписано календарний план (додаток № 1 до Договору), протокол погодження договірних цін гірно-вскришних робіт.

В період з серпня 2010 року по грудень 2010 року ЗАТ ВО «Донбасекскавація» виконувало роботи по вскришці, формуванню відвалів та рекультивації кар'єру за адресою: с. Новоселівка, вул. Піщана, 2. Вартість робіт наданих позивачу у серпні 2010 року становить 1004476,80 грн., в т.ч. ПДВ 167412,80 грн., у вересні 2010 року - 815204,40 грн., в т.ч. ПДВ - 135867,40 грн., у жовтні 2010 року - 622110,00 грн., в т.ч. ПДВ - 103685,00 грн., у листопаді 2010 року - 633583,20 грн., в т.ч. ПДВ - 105597,20 грн. та у грудні 2010 року - 375658,80 грн., в т.ч. ПДВ 62609,80 грн.

На момент розгляду справи позивач повністю розрахувався з ЗАТ ВО «Донбасекскавація» за роботи виконанні останнім в період з серпня по грудень 2010 року.

ЗАТ ВО «Донбасекскавація» на суму виконаних робіт виписало на ім'я позивача податкові накладні, які були відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідно періоду.

На підставі зазначеного вище судом було встановлено, що позивачем відповідно до норм чинного в Україні законодавства було оформлено господарські операції з ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Транссеть», ЗАТ ВО «Донбасекскавація».

Договори, укладені між ПрАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» та контрагентами-постачальниками: ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Транссеть», ЗАТ ВО «Донбасекскавація» відповідають вимогам чинного законодавства, є дійсними, укладені з дотриманням вимог ст. 203 ЦК України, містить суттєві умови, передбачені ч. 3 ст. 180, ч. 1 ст. 265 ГК України. Крім того, зміст договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Зазначені договори не містять ознак, які визначають нікчемність правочину. Також договори не містять ознак, передбачених ч. 1ст. 207, 208 ГК України.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, виписані ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Транссеть», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», та суми ПДВ за якими були включені позивачем до складу податкового кредиту серпня - грудня 2010 року, відповідають як вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» так і вимогам, які пред'являють до первинних документів та надають їм юридичної сили та доказовості, які визначені ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 п. 2 ОСОБА_4 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.94р. № 88.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками: ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Транссеть», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», а також наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, виписаних зазначеними вище суб'єктами господарювання у період серпень-грудень 2010 року, Нововодолазькою МДПІ в Харківській області не заперечувалася в акті перевірки від 17.03.11р. № 350/07-0-12/30773938 та в ході розгляду справи.

На підставі зазначених вище обставин, суд приходить до висновку, що позивачем відповідно до положень статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», чинних на момент існування спірних правовідносин, та на підставі належним чином оформлених податкових накладних, було включено до складу податкового кредиту серпня-грудня 2010 року суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Транссеть», ЗАТ ВО «Донбасекскавація».

На підставі зазначених вище обставин суд приходить до висновку, що позивач правомірно, з додержанням вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», задекларував до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у вересні 2010 року суму ПДВ у розмірі 223633,00 грн., у жовтні 2010 року суму ПДВ у розмірі 375022,00 грн., у листопаді 2010 року суму ПДВ у розмірі 205698,00 грн., у грудні 2010 року суму ПДВ у розмірі 152913,00 грн., які були фактично сплачені в ціні товару контрагентам-постачальникам у попередніх податкових періодах.

В сою чергу, перший відповідач - Нововодолазька МДПІ згідно положень ст. 71 КАС України не надав суду доказів, що суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за вересень-грудень 2010 року, були визначені (розраховані) позивачем з порушенням норм законодавства, чинного на момент існування спірних правовідносин, або не були фактично сплачені позивачем у попередніх податкових періодах, а за таких обставин, суд вважає висновки акта перевірки від 17.03.11р. № 350/07-0-12/30773938 щодо порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та завищення бюджетного відшкодування на загальну суму 572870,00 грн. недоведеними та безпідставними.

На підставі зазначених вище обставин суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.11р. № НОМЕР_1, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку на загальну суму 572870,00 грн., в т.ч. за вересень 2010р. на суму 40438,00 грн., за жовтень 2010р. на суму 173821,00 грн., за листопад 2010р. на суму 205698,00 грн., за грудень 2010р. на суму 152913,00 грн., було прийнято Нововодолазькою МДПІ в Харківській області, всупереч положенням законодавства, чинного на момент існування спірних правовідносин, за відсутності доказів вчинення позивачем порушень податкового законодавства, внаслідок чого є протиправним та підлягає скасуванню.

Тому, позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ в Харківській області від 21.03.11р. № НОМЕР_1 підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 21 березня 2011 року Нововодолазькою МДПІ в Харківській області було складено та вручено позивачу податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 347414,00 грн. та визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00 грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.11р. № НОМЕР_2 його було прийнято згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 17.03.2011р. № 351/07-0-12/30773938, яким було встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що акт перевірки від 17.03.2011р. № 351/07-0-12/30773938 був оформлений Нововодолазькою МДПІ в Харківській області за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Новоселівський ГЗК» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалося в грудні 2010 р.

В акті перевірки перший відповідач зазначає, що позивачем було порушено п. 198.3. ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010р. на суму 347414,00 грн.

Згідно акта перевірки від 17.03.11р. № 351/07-0-12/30773938 позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011р. на суму 347414,00 грн., внаслідок завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ за грудень 2010р. на суму 347414,00 грн. Від'ємне значення з ПДВ у грудні 2010 року було завищено на суму 347414,00 грн. в зв'язку з наступним (23-27 аркуш акта перевірки від 17.03.11р. № 351/07-0-12/30773938):

- встановлено відхилення по податковому кредиту за грудень 2010р. на суму 152178,00 грн. по контрагенту ТОВ «МетРудТранс». В акті перевірки перевіряючі зазначають, що податкова декларація з ПДВ ТОВ «МетРудТранс» не була визнана податковим органом як «Податкова звітність», а тому позивач не має права відображати зазначену господарську операцію в податковому обліку;

- від'ємне значення, яке виникло у грудні 2010 року у розмірі 110319,63 грн. було оплачено позивачем, однак на зазначену суму позивачем не було отримано товару (послуг) від АК ЛК «Сприяння» на суму 168460,67 грн., в т.ч. ПДВ 28076,78 грн., від ТОВ «Веста» на суму 396336,75 грн., в т.ч. ПДВ 66056,13 грн., від Нововодолазька філія «Харківгаз» на суму 97120,34 грн., в т.ч. ПДВ 16186,72 грн. Тому на думку перевіряючих зазначена сума не може бути заявлена до бюджетного відшкодування у січні 2011 р.;

- в грудні 2010р. не сплачено частину від'ємного значення на суму ПДВ 84916,37 грн. При цьому, перевіряючі, зазначають, що кредиторська заборгованість по АТ ВО «Донбасекскавація» станом на 01.12.10р. складає 610801,67 грн., в т.ч. ПДВ 10300,28 грн., по ТОВ «Транссеть» - 339516,92 грн., в т.ч. ПДВ 56586,15 грн., ТОВ «Астероід, ЛТД» - 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн., ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба» - 8179,62 грн., в т.ч. ПДВ 1363,27 грн.

Проаналізувавши акт перевірки від 17.03.11р. № 351/07-0-12/30773938 суд встановив, що перший відповідач - Нововодолазька МДПІ в Харківській області заперечує правильність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року, та як наслідок визначення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року, та суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року.

Як вже зазначалося вище перший відповідач вважає, що позивачем було безпідставно включено до складу податкового кредиту грудня 2010 року суми ПДВ по взаємовідносинам з наступними контрагентами-постачальниками: ТОВ «МетРудТранс» (сума ПДВ - 152178,00 грн.), АК ЛК «Сприяння» (сума ПДВ 28076,78 грн.), ТОВ «Веста» (сума ПДВ 66056,13 грн.), Нововодолазька філія «Харківгаз» (сума ПДВ 16186,72 грн.), АТ ВО «Донбасекскавація» (сума ПДВ 10300,28 грн.), ТОВ «Транссеть» (сума ПДВ 56586,15 грн.), ТОВ «Астероід, ЛТД» (сума ПДВ - 16666,67 грн.), ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба» (сума ПДВ 1363,27 грн.). При цьому, згідно акта перевірки від 17.03.11р. № 351/07-0-12/30773938 позивач не мав права включати до складу податкового кредиту за грудень 2010 року: суму ПДВ у розмірі 152178,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «МетРудТранс», так як податкова декларація з ПДВ ТОВ «МетРудТранс» не була визнана податковим органом як «Податкова звітність»; суми ПДВ у розмірі 110319,63 грн. по взаємовідносинах з АК ЛК «Сприяння», ТОВ «Веста», Нововодолазька філія «Харківгаз», так як позивач сплатив зазначеним суб'єктам господарювання у ціні товару суму ПДВ у розмірі 110319,63 грн., однак не отримав на зазначену суму товару; суми ПДВ у розмірі 84916,37 грн. по взаємовідносинам з ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «Транссеть», ТОВ «Астероїд, ЛТД», ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба», не підлягають включенню до складу податкового кредиту, так як на момент формування податкового кредиту (грудень 2010р.) позивач мав кредиторську заборгованість перед зазначеними суб'єктами господарювання у зазначених вище сумах.

Суд з такими твердженнями першого відповідача не погоджується, оскільки вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Позивач на підтвердження взаємовідносин з контрагентами-постачальниками: ТОВ «МетРудТранс», АК ЛК «Сприяння», ТОВ «Веста», Нововодолазька філія «Харківгаз», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «Транссеть», ТОВ «Астероід, ЛТД», ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба» надав суду первинні документи, зокрема: договори, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, розрахункові документи (платіжні доручення в відміткою банку про проведення платежів, виписки з банку).

Так в матеріалах справи містяться: договір на ТЕО № МРТ-157 від 15.04.09р., укладений між позивачем та ТОВ «МетРудТранс», додаткові угоди до нього, акт виконаних робіт № 12 від 31.12.2010р. та акт звірки до нього, податкові накладні за грудень 2010 року на суму 913068,13 грн., в т.ч. ПДВ 152178,00 грн. реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року; договір поставки електроенергії № 9/01 від 18.01.2002р., укладений між позивачем та АТ «ЛК «Сприяння», додаткові угоди до договору, податкова накладна від 31.12.10р. № 3825 на суму 501000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83500,00 грн., платіжні доручення; договір № 139/08-Г від 19.12.2008р. на постачання природного газу, та договір № 05/11-Г на постачання природного газу від 21.12.10р., укладені між позивачем та ТОВ «Веста», акти прийому-передачі природного газу, податкові накладні за грудень 2010р. на суму 1360000,00 грн., в т.ч. ПДВ 226667,00 грн., платіжні доручення; договір на транспортування природного газу промисловим та номінально-побутовим споживачам № 12Т-1 ПНВ від 31.12.09р., укладений між позивачем та ВАТ «Харківгаз», рахунок фактура, податкові накладні за грудень 2010 року на суму 122000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20333,33 грн., платіжні доручення; договір № 01/09 від 05.01.09р.,у кладений між позивачем та ТОВ «Астероід, ЛТД» на постачання масла, бензину, дизельного пального, видаткові накладні, податкові накладні за грудень 2010 року на суму 441066,00 грн., в т.ч. ПДВ 73511,00 грн., платіжні доручення; договір підряду № 4 від 10.02.10р., укладений між позивачем та АТ ВО «Донбасекскавація» на здійснення робіт по вскришці, формуванню відвалів, рекультивації кар'єру, календарний план (додаток № 1 до договору), протокол погодження договірних цін горно-вскришних робіт, спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий позивачу, акти приймання-передачі підрядних робіт за грудень 2010 року, податкові накладні за грудень 2010 року на суму 375658,80 грн., в т.ч. ПДВ 62609,80 грн., платіжні доручення; договір на ТЕО № 003/12/09 від 30.12.09р., укладений між позивачем та ТОВ «Транссеть», щодо організації перевезень залізничним транспортом по території України та за її межами, акт виконаних робіт № 8 від 31.12.2010р., акт звірки, податкові накладні виписані у грудні 2010 року на суму 428181,47 грн., в т.ч. ПДВ 71363,58 грн., платіжні доручення; договір № 314-19/02-р-2 від 21.07.10р. на здійснення науково-археологічного дослідження об'єкту археологічної спадщини (поселення скіфського часу «Новоселівка»), укладений між позивачем та ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба», календарний план робіт, протокол № 314-19/11-р-2, угоди про договірну ціну на здійснення археологічного дослідження об'єкту археологічної спадщини, кошторис-калькуляція (додаток № 3 до договору), акт здачі-приймання виконаних робіт, податкові накладні за грудень 2010 року на суму 160000,00 грн., в т.ч. ПДВ 26666,66 грн.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що Нововодолазькою МДПІ в Харківській області під час проведення позапланової виїзної перевірки позивача, оформленої актом від 17.03.11р. № 351/07-0-12/30773938, в повному обсязі були досліджені господарські взаємовідносини позивача з контрагентами-постачальниками: ТОВ «МетРудТранс», АК ЛК «Сприяння», ТОВ «Веста», Нововодолазька філія «Харківгаз», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «Транссеть», ТОВ «Астероід, ЛТД», ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба» на підставі первинних документів наданих позивачем для проведення перевірки: договорів, актів, видаткових та податкових накладних, розрахункових документів, журналів-ордерів та відомостей по рахункам. Перший відповідач не заперечує наявність у позивача первинних документів, які підтверджують взаємовідносини з зазначеними вище контрагентами-постачальниками та правильність їх оформлення, зокрема, податкових накладних.

В ході розгляду справи з пояснень представника першого відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та переліченими вище суб'єктами господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності оформлення (складання) первинних документів (догорів, актів, накладних тощо), відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду Нововодолазька МДПІ в Харківській області ні при проведенні перевірки, оформленої актом від 17.03.11р. № 351/07-0-12/30773938, ні його представник в ході судового розгляду не має.

Оцінивши витребувані та приєднані до справи копії первинних документів, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ», ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 ОСОБА_4 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Договори позивача з контрагентами постачальниками: ТОВ «МетРудТранс», АК ЛК «Сприяння», ТОВ «Веста», Нововодолазька філія «Харківгаз», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «Транссеть», ТОВ «Астероід, ЛТД», ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»., були укладені сторонами з додержанням вимог чинного законодавства, містять всі суттєві умови, мали реальний характер, були виконані сторонами, та не є недійсними в силу закону (нікчемними правочинами). Крім того, усі договори та первинні фінансово-господарські документи засвідчені печатками суб'єкта господарювання, які є сторонами правочинів.

З аналізу положень ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», які були чинними на момент формування податного кредиту (грудень 2010р.), не ставить включення суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного податкового періоду в залежність від сплати таких сум продавцю та одночасно отриманням товару (послуг) на оплачену суму від продавця.

Що стосується посилань першого відповідача на те, що суми ПДВ у розмірі 152178,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «МетРудТранс» не підлягають включенню до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, так як податкова декларація з ПДВ ТОВ «МетРудТранс» не була визнана податковою інспекцією як «податкова звітність», то суд не погоджується з такими твердженнями, так вони суперечать приписам законодавства, чинного на момент існування спірних правовідносин.

ОСОБА_4 України «Про податок на додану вартість» та норми інших Законів України, не ставлять в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Відповідно до п.1.3 ст. 1 ЗУ «Про ПДВ» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Підпунктом 10.1 та 10.2 ст. 10 ЗУ «Про ПДВ», передбачено, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платник податку.

Таким чином, не подання податковому органу звітності є підставою для притягнення до відповідальності контрагента-постачальника та не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та зменшення йому бюджетного відшкодування. Крім цього, платник податку не зобов'язаний та не наділений повноваженнями щодо перевірки фінансового-господарської діяльності контрагента, стану подання ним фінансової та податкової звітності.

Крім цього, суд відхиляє доводи першого відповідача щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту грудня 2010 року сум ПДВ у розмірі 152178,00 грн. через відсутність декларування відповідної суми податкових зобов'язань його контрагентом - ТОВ «МетРудТранс» та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на суму 152178,00 грн., оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини, а саме рішенню по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09р., в якому було зазначено, що позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

На підставі зазначених обставин суд дійшов висновку, що позивач правомірно, відповідно до положень вищезазначених п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 та п.п. 7.5.1 ЗУ «Про податок на додану вартість», чинних на момент існування спірних правовідносин, та на підставі належним чином оформлених податкових накладних, включив до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суми ПДВ на загальну суму 347414,00 грн., в т.ч. по взаємовідносинах: з ТОВ «МетРудТранс» у розмірі 152178,00 грн., АК «ЛК «Сприяння» у розмірі 28076,78 грн., ТОВ «Веста» у розмірі 66056,13 грн., Нововодолазька філія «Харківгаз» у розмірі 97120,34 грн., АТ ВО «Донбасекскавація» у розмірі 10300,28 грн., ТОВ «Транссеть» 56586,15 грн., ТОВ «Астероід, ЛТД» у розмірі 16666,67 грн., ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба» у розмірі 1363,27 грн.

В зв'язку з тим, що за податковим повідомленням-рішенням від 21.03.11р. № НОМЕР_2 було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на суму 347414,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити, що порядок формування суми бюджетного відшкодування з ПДВ, у січні 2011 року, був визначений п.п. 14.1.19 п. 14.1 ст. 14 та ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.19 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статі, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів /послуг або до Державного бюджету України; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В п. 200.7 ст. 200 ПК України, зазначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що платник податку, при наявності від'ємного значення з ПДВ у звітному періоді, має право заявити до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення (податку на додану вартість), яка була фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.

Відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, а сума від'ємного значення з ПДВ, яка була фактично сплачена платником податку у попередніх податкових періодах контрагентам-постачальникам.

18 лютого 2011 року позивачем було подано до Нововодолазької МДПІ в Харківській області податкову декларацію з ПДВ за січень 2010 року, в якій було визначено суму, що підлягає бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 347414,00 грн. (ряд. 25.1), довідку щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі, визначеному у податковій декларації, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Крім цього, податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року з додатками було подано позивачем до Управління Державного казначейства в Нововодолазькому районі.

Згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року сума податкового зобов'язання (ряд. 9) становить 498277 грн., сума податкового кредиту (ряд. 17) становить 725794, від'ємне значення між сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду (ряд. 18.2) становить 227517,00 грн., сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку становить 347414,00 грн.

Згідно Довідки щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року було сформовано за рахунок сум податку на додану вартість, які були фактично сплачені у грудні 2010 року (сум від'ємного значення 2010 року).

Згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року сума податкового зобов'язання становить 601678,00 грн. (ряд. 9), сума податкового кредиту становить 949092,00 грн. (ряд. 17), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 347414,00 грн. (ряд. 21), залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду становить 500000,00 грн. (ряд. 26).

Як було встановлено вище, твердження Нововодолазької МДПІ в Харківській області щодо завищення позивачем у грудні 2010 року суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 347414,00 грн., внаслідок неправильного формування податкового кредиту грудня 2010 року, є необґрунтованими, суперечать положенням законодавства, чинного на час існування спірних правовідносин, та спростовуються документами, які були надані позивачем та наявні в матеріалах справи.

Зазначені обставини свідчать про те, що позивач, в зв'язку з наявністю у січні 2011 року суми від'ємного значення з ПДВ, мав право заявити до бюджетного відшкодування у січні 2011 року суму від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій постачальникам товарів/послуг у попередньому податковому періоді, тобто у грудні 2010 року, у розмірі 347414,00 грн.

На підставі виписок з банку, платіжних доручень з відміткою банку про проведення платежів, Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» судом встановлено, що сума від'ємного значення за грудень 2010 року у розмірі 347414,00 грн. була фактично сплачена позивачем у грудні 2010 року контрагентам-постачальникам, а саме: ТОВ «Астероід, ЛТД» (56844,33 грн.), ТОВ «Веста» (266666,67 грн.), ЗАТ ВО «Донбасекскавація» (52309,52 грн.), ТОВ «МетРудТранс» (13333,33 грн.).

У зв'язку з наведеним, суд вважає необґрунтованими доводи першого відповідача - Нововодолазькою МДПІ в Харківській області щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року на суму 347414,00 грн., внаслідок того, що сума від'ємного значення ПДВ за грудень 2010 року не була фактично сплачена позивачем, так як станом на момент визначення зазначеної суми, позивач мав кредиторську заборгованість перед контрагентами-постачальниками: ТОВ «Астероід, ЛТД» (56844,33 грн.), ТОВ «Веста» (266666,67 грн.), ЗАТ ВО «Донбасекскавація» (52309,52 грн.), ТОВ «МетРудТранс» (13333,33 грн.), суми ПДВ по взаємовідносинам з якими були включені до складу податкового кредиту грудня 2010р.

При цьому, суд зазначає, що при розрахунку суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, діє принцип в цілому по контрагентах за звітний період, оскільки підприємство веде діяльність з багатьма підприємствами, порядок формування суми від'ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню здійснюється за всіма проведеними розрахунками, а не по кожному контрагенту окремо. Отже твердження першого відповідача, щодо впливання на формування від'ємного значення з ПДВ, яка були заявлені (задекларована) до бюджетного відшкодування позивачем у січні 2011 року, саме сум ПДВ по взаємовідносинам з: ТОВ «Астероід, ЛТД» (56844,33 грн.), ТОВ «Веста» (266666,67 грн.), ЗАТ ВО «Донбасекскавація» (52309,52 грн.), ТОВ «МетРудТранс» не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

На підставі вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що позивач при визначені податкового кредиту за грудень 2010 року, суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року дотримався вимог ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», а при визначені суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 347414,00 грн. - положень п.п. 14.1.19 п. 14.1 ст. 14 та ст. 200 Податкового кодексу України.

Перший відповідача не надав суду доказів, що сума від'ємного значення з ПДВ за грудень 2010 року у розмірі 347414,00 грн. та сума бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 347414,00 грн., яка задекларована позивачем у податковій декларації з ПДВ січень 2010 року, були визначені позивачем з порушенням норм податкового законодавства та не були фактично сплачені контрагентам-постачальникам в ціні товару.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що висновки першого відповідача, викладені в акті перевірки від 17.03.11р. № 351/07-0-12/30773938, щодо порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, та як наслідок завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року в сумі 347414,00 грн. є необґрунтованими, ґрунтуються на припущеннях, суперечать нормам податкового законодавства та спростовуються документами наданими позивачем та наявними в матеріалах справи.

Таким чином, у першого відповідача не було підстав для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на суму 347414,00 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно положенням ст. 123 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкцій застосовуються до платника податків, у разі визначення контролюючим органом платнику податків суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З огляду на те, що у першого відповідача не було підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на суму 347414,00 грн., суд прийшов до висновку, що у першого відповідача не було підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позивачем, що податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ в Харківській області від 21.03.11р. № НОМЕР_2, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на суму 347414,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Внаслідок чого позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ в Харківській області від 21.03.11р. № НОМЕР_2 підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що в період з 05.04.11р. по 18.04.2011р. посадовою особою Нововодолазької МДПІ в Харківській області на підставі направлення від 05.04.11р. № 119 та наказу від 04.04.11р. № 237, виданих Нововодолазькою МДПІ в Харківській області, згідно п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в лютому-квітні 2009р., червні-листопаді 2009р., січні, березні 2010р. та січні 2011 року. За результатами зазначеної перевірки Нововодолазькою МДПІ в Харківській області було складено акт перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938, яким було встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 оку на суму 727517,00 грн., та п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення з ПДВ за лютий 2011 року на суму 292223,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 Нововодолазькою МДПІ в Харківській області було складено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 727517,00 грн. та визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00 грн.

В ході розгляду справи представник першого відповідача - Нововодолазької МДПІ в Харківській області не зміг пояснити внаслідок вчинення яких саме дій позивачем було порушено положення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 оку на суму 727517,00 грн. Так, спочатку представник першого відповідача надав суду розрахунок сум від'ємного значення заявлених до бюджетного відшкодування від 12.10.11р. вих. № 12140/10/10-013, в якому, щодо податкового повідомлення-рішення від 11.05.11р. № НОМЕР_3 зазначено, що взаємовідносини з контрагентами у яких стан відмінний від «0» становлять суму 691975,29 грн., наявність розбіжності по податковому кредиту становить 35541,71 грн.

29 листопада 2011 року у судовому засіданні представник першого відповідача надав додаткові пояснення, в яких зазначено, що в порушення п.п. 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та п. 200.4, 200.6, 200.7 Податкового кодексу України, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на суму 500000,00 грн.; актом перевірки від 06.04.11р. № 460/07-0-12/30773938, встановлено завищення суми податкового кредиту на суму 25531,59 грн., в т.ч. за травень 2008 року у сумі 1135,00 грн. по «Смі проект», код 35350794, за липень - серпень 2009 року в сумі 23219,59 грн. по ТОВ «Арка компані», код 32763326, за вересень 2010 року в сумі 1177,00 грн. по ФО-П ОСОБА_5, код - НОМЕР_5; окрім того перевіркою було встановлено, що в період з березня 2008 року по лютий 2011 року позивач мав взаємовідносини з підприємствами - платниками, які мають стан відмінний від «0», а відтак не правомірно сформовано податковий кредит в загальному розмірі 201985,41 грн., а саме: ПП «Астек» - 160393,29 грн. (стан 9), ТОВ «Некст-2008» - 45243,78 грн. (стан 8).

При цьому, в судовому засіданні представник першого відповідача зазначила, що на підставі висновків акта перевірки від 06.04.11р. № 460/07-0-12/30773938 не виносилося податкове повідомлення-рішення, пояснень, звідки взялася сума 201985,41 грн. та де відображена зазначена сума в акті перевірки позивача від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 представник першого відповідача не надав.

Суд проаналізувавши акт перевірки встановив, що підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року на суму 500000,00 грн. є твердження першого відповідача про те, що до складу суми бюджетного відшкодування, задекларованої у декларації з ПДВ за лютий 2011р., можуть включатися лише ті суми податку на додану вартість, які були фактично сплачені позивачем у попередньому податковому періоді, тобто у січні 2011 року. Суми податку на додану вартість, які сплачені в інших періодах, що передують січню 2011 року, не можуть формувати суму бюджетного відшкодування лютого 2011 року. Крім цього, в акті перевірки перевіряючі зазначають, що внаслідок того, що позивач в податкових періодах, в яких виникло право на бюджетне відшкодування не заявив його до відшкодування (від'ємне значення з ПДВ, яке виникло в лютому 2009р. в зв'язку з придбанням товарів, послуг, та яке сплачено постачальникам на протязі лютого 2009р., позивач мав право заявити до відшкодування у березні 2009р.; від'ємне значення з ПДВ, яке виникло в березні 2009р. в зв'язку з придбанням товарів, послуг, та яке сплачено в березні 2009р. - позивач мав право заявити до бюджетного відшкодування у квітні 2009р., і так по кожному місяцю, в якому виникло від'ємне значення в квітні 2009р., червень 2009р. - листопад 2009р., січень, березень 2010р.), то на думку перевіряючих платник податків - ЗАТ «Новоселівський ГЗК» добровільно відмовився від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування на поточний рахунок.

Суд не погоджується з такими твердженнями першого відповідача, так як вони суперечать нормам законодавства, чинного на момент існування спірних правовідносин, та спростовуються документами наданими позивачем та наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 ЗУ «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми бюджетного відшкодування встановлено пунктом 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість». Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то за приписами підп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

В п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», зазначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

В п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що платник податку має право на декларування суми бюджетного відшкодування в частині від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг). При цьому поняття «у попередніх податкових періодах» не може обмежуватися лише одним попереднім податковим періодом.

ЗУ «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність права платника податку на бюджетне відшкодування від того, коли, тобто у якому періоді, утворилося від'ємне значення, а визначає, що обов'язковою умовою для виникнення такого права є фактична сплата сум ПДВ у попередніх податкових періодах і дані суми не повинні брати участі у раніше задекларованих сумах бюджетного відшкодування.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, заяви про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями ЗУ «Про податок на додану вартість» (п.п. 7.7.3 та п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7) визначено два випадка, коли платник податків добровільно відмовляється від відшкодування податку на додану вартість з бюджету, а належна такому платнику податків до бюджетного відшкодування сума ПДВ підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань: у разі прийняття платником податків самостійного рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, що відображається у податковій декларації, або у разі виявлення за наслідками перевірок податковим органом заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Згідно декларації з ПДВ за січень 2011 року, поданої до Нововодолазької МДПІ 18.02.11р., різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного (звітного) періоду склала від'ємне значення у розмірі 227517,00 грн. (ряд. 21), а залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 347414,00 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 500000,00 грн.

20 березня 2011 року позивачем було подано до Нововодолазької МДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року, в якій у ряд. 25.1 було визначено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 727517,00 грн.; довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податкового періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеної у податкові декларації. При цьому до розрахунку суми бюджетного відшкодування позивачем включено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 727517,00 грн. (227517,00 + 500000,00), частина якого в розмірі 727517,00 грн. не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів та фактично сплачена у попередніх податкових періодах.

Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податкового періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складається із сум від'ємного значення, які виникли у наступних податкових періодах: за лютий 2009р. у розмірі 175099,00 грн., за березень 2009р. - 28763,00 грн., за квітень 2009р. - 250100,00 грн., за червень 2009р. - 14878,00 грн., за липень 2009р. - 3226,00 грн., за серпень 2009 р. - 10213,00 грн., за вересень 2009р. - 5037,00 грн., за жовтень 2009р. - 6141,00 грн., за листопад 2009р. - 1255,00 грн., за січень 2010р. - 3335,00 грн., за березень 2010р. - 1953,00 грн. та за січень 2011р. - 227517,00 грн.

Факт правильності визначення позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також залишку від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-квітень 2009р., червень - листопад 2009р., січень, березень 2010 року в загальному розмірі 500000,00 грн. відповідачем не заперечується, та знайшло своє відображення в п. 3.1 акта перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 «Перевірка показників податкової декларації з ПДВ за лютий-квітень 2009р., червень-листопад 2009р., січень, березень 2010р.».

Крім цього, відповідач визнає, що від'ємне значення, яке виникло за лютий-квітень 2009р., червень-листопад 2009 року, січень, березень 2010 року сплачено позивачем в період виникнення від'ємного значення, про що зазначено на 13 аркуші акта перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938.

Суд на підставі наявних в матеріалах справи платіжних доручень, виписок з банку, встановив, що сплата податку на додану вартість в обсязі, включеному до розрахунку суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року, здійснена позивачем на користь контрагентів-постачальників грошовими коштами у лютому-квітні 2009 року, червні-листопаді 2009 року, січні, березні 2010 року, що, як вже зазначалося вище, не заперечується першим відповідачем та знайшло відображення в акті від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938, та в січні 2011 року в сумі 227517,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про проведення платежів.

Крім цього, в ході розгляду справи, судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, та не заперечується сторонами, що позивач - ПрАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» не приймав у лютому-квітні 2009р., червні-листопаді 2009 року, січні, березні 2010 року, січні 2011 року, самостійного рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, а Нововодолазькою МДПІ в Харківській області не було встановлено за результатами перевірок заниження позивачем суми бюджетного відшкодування.

На підставі зазначених вище обставин, судом було встановлено, що позивачем було правомірно, з додержанням вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» включено до складу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, задекларованої у податковій декларації з ПДВ за відповідний період, суму ПДВ у розмірі 500000,00 грн., яка була фактично сплачена постачальниками у попередніх податкових періодах та не приймала участі при визначення бюджетного відшкодування.

Крім цього, судом було встановлено, що згідно акта перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року на суму 227517,00 грн., внаслідок не підтвердження піч час перевірки правомірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року у сумі 227517,00 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно положень ст. 200 Податкового кодексу України, які діяли на час визначення від'ємного значення з ПДВ, від'ємне значення з ПДВ є різницею між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ.

В акті перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 посадові особи першого відповідача не заперечують правильність визначення позивачем сум податкового зобов'язання січня 2011 року.

Щодо правильності визначення позивачем податкового кредиту за січень 2010 року посадові особи Нововнодолазької МДПІ в Харківській області в акті перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 (з 17 по 22 аркуш) зазначають, що на формування податкового кредиту за січень 2011 року у розмірі 725794,00 грн. мали вплив господарські операції з наступними контрагентами-постачальниками: АК «Лізингова компанія «Сприяння» (сума ПДВ складає 37690,32 грн.), ТОВ «Веста» (сума ПДВ - 101594,11 грн.), ТОВ «Астероїд» (сума ПДВ 40783,50 грн.), ЗАТ ВО «Донбасекскавація» (сума ПДВ - 132824,20 грн.), ТОВ «Транссеть» (сума ПДВ - 46738,77 грн.), ТОВ «Катоіл Плюс» (сума ПДВ - 30580,00 грн.), ТОВ «МетРудТранс» (сума ПДВ - 189603,53 грн.).

При цьому, як вбачається з акту перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 перевіряючими під час проведення перевірки та визначення правильності формування податкового кредиту січня 2011 року, були досліджені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема договори, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), видаткові, податкові накладні, розрахункові документи, Журнали-ордери та Відомості по рахункам. Перший відповідач в акті перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 не заперечує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками: АК «Лізингова компанія «Сприяння», ТОВ «Веста», ТОВ «Астероїд», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «Транссеть», ТОВ «Катоіл Плюс», ТОВ «МетРудТранс», та наявність у позивача первинних документів, які підтверджують зазначені правовідносини, зокрема наявність належним чином оформлених податкових накладних. Зазначені обставини також не заперечувалися і представником першого відповідача - Нововодолазької МДПІ в Харківській області в ході розгляду справи.

При цьому, в акті перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 посадові особи Нововодолазької МДПІ в Харківській області зазначають, що: «ЗАТ «Новоселівський ГЗК» у січні 2011 року використовував в своїй господарський діяльності «схемний податковий кредит», а саме в податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року задекларовано суму податкового кредиту по ТОВ «МетРудТранс», код 34980991, в сумі 189603,53 грн. згідно податкових накладних № 32 від 31.01.11р. на загальну суму 614296,46 грн., в т.ч. ПДВ - 102382,74 грн., № 33 від 31.01.2011р. на загальну суму 523324,73 грн., в т.ч. ПДВ - 87220,79 грн. на отримання транспортно-експедиційних послуг, так як дане підприємство свою господарську діяльність здійснює із залученням «сумнівних» контрагентів, а саме ТОВ «Грейд плюс груп», код - 37142231, стан платника «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, та ТОВ «Лоу консалт», код 36429084, стан платника «10» - запит на встановлення місцезнаходження, підприємства мають по 1 чоловіку працюючих, відсутні основні засоби. Також із залученням «сумнівних» контрагентів здійснює господарську діяльність ПАТ ВО «Донбасекскавація», код 01241384, а саме ТОВ «Крам-метал-сервіс», код - 34877369, стан платника «10» - «запит на встановлення місцезнаходження». Крім того до складу податкового кредиту січня 2011 року включено податкові накладні з придбаних послуг зв'язку, транспортування, палива, матеріалів, запасних частин на загальну суму ПДВ - 145979,42 грн. В тому числі сформований від платника податків із станом «4» - «порушено провадження у справі про банкрутство» від ТОВ «Харківметал-1», код - 1883007 в сумі 25,85 грн. Із залученням «сумнівних» контрагентів здійснює господарську діяльність ТОВ «Сафарі-армс-України», код - 33262660, а саме ПП «Апірус ХХІ», код - 33766789, стан платника «10» - «запит на встановлення місцезнаходження»».

Суд відхиляє доводи першого відповідача щодо порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок використання у січні 2011 року «схемного податкового кредиту», з огляду на наступне.

Судом встановлено, що під час проведення позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938, перевіряючими були досліджені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема договори, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), видаткові, податкові накладні, розрахункові документи, Журнали-ордери та Відомості по рахункам, які підтверджують взаємовідносини з контрагентами-постачальниками: АК «Лізингова компанія «Сприяння», ТОВ «Веста», ТОВ «Астероїд», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «Транссеть», ТОВ «Катоіл Плюс», ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Харківмтал-1», ТОВ «Сафарі-армс-Україна», операції з якими були відображені позивачем у складі податкового кредиту січня 2011 року. Перший відповідач в акті перевірки від 26.04.11р. № 771/07-0-12/30773938 не заперечує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками: АК «Лізингова компанія «Сприяння», ТОВ «Веста», ТОВ «Астероїд», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «Транссеть», ТОВ «Катоіл Плюс», ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Харківмтал-1», ТОВ «Сафарі-армс-Україна», та наявність у позивача первинних документів, які підтверджують зазначені правовідносини, зокрема, наявність належним чином оформлених податкових накладних. Зазначені обставини також не заперечувалися і представником першого відповідача - Нововодолазької МДПІ в Харківській області в ході розгляду справи.

В ході розгляду справи з пояснень представника першого відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та переліченими вище суб'єктами господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності оформлення (складання) первинних документів (догорів, актів, накладних тощо), відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду Нововодолазька МДПІ в Харківській області ні при проведенні перевірки, оформленої актом від 17.03.11р. № 351/07-0-12/30773938, ні його представник в ході судового розгляду не має.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання зазначених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Крім цього, судом встановлено, що перший відповідач не заперечує факту формування позивачем податкового кредиту за січень 2011 року на підставі належними чином оформлених податкових накладних, які відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду та інших документів, які надають право включати суми ПДВ до складу податкового кредиту (квитанції, чеки тощо).

ОСОБА_4 Податкового кодексу України та будь-якого іншого нормативного акту чинного в Україні законодавства, не містять поняття «Схемний податковий кредит».

Поняття податковий кредит, наведено в п. 14.1.181 Податкового кодексу України, згідно якого, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Порядок формування податкового кредиту, станом на момент існування спірних правовідносин (січень 2011 року), визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до до 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України можна дійти висновку, що Кодекс визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарі (послуг) - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Кодекс не містить. При цьому, саме не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку є підставою для притягнення останнього до відповідальності згідно абз. 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, наявність у контрагентів позивача по ланцюгу постачання сумнівних контрагентів не є підставою для позбавлення платника податків, який має належним чином оформлені первинні документи, зокрема, податкові накладні, чеки, квитанції, тощо, права на формування податкового кредиту.

На підставі вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що доводи першого відповідача щодо відсутності у позивача підстав для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, які мають сумнівних контрагентів по ланцюгу постачання є неправомірними, суперечать положенням податкового законодавства.

Крім цього, суд відхиляє доводи першого відповідача щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту січня 2011 року сум ПДВ у розмірі 227517,00 грн. через наявність у контрагентів постачальників сумнівних контрагентів, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини, а саме рішенню по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09р., в якому було зазначено, що позивач не може нести відповідальність за порушення положень податкового законодавства його постачальником. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Крім цього, суд зазначає, що порушення здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, у відповідності до ст. 61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність має індивідуальний характер.

У зв'язку з наведеним, суд погоджується з позивачем, що ним відповідно до положень Податкового кодексу України на підставі належними чином оформлених первинних документах, було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 725794,00 грн., зокрема, по взаємовідносинам з: АК «Лізингова компанія «Сприяння», ТОВ «Веста», ТОВ «Астероїд», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «Транссеть», ТОВ «Катоіл Плюс», ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Харківмтал-1», ТОВ «Сафарі-армс-Україна».

Крім зазначеного вище, судом було встановлено, що в акті перевірки № 771/07-0-12/30773938 від 26.04.11р. (аркуш 33) перший відповідач зазначає, що в ході перевірки було встановлено, наявність у позивача податкового кредиту у розмірі 691975,29 грн., який сформований ЗАТ «Новоселівський ГЗК» від платників податку з ознаками «ризиковості».

З приводу зазначеного, суд вважає за необхідне зазначити, що по-перше, положення податкового законодавства, чинні на момент формування податкового кредиту у спірних відносинах, не передбачали та на даний час не передбачають, визначення «ризикові» платники податку. По-друге, перший відповідач не зазначив, норми права, яка була порушено позивачем внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, які на думку першого відповідача мають ознаки «ризиковості». По-третє, позивач надав суду первинні документи, а саме акти виконаних робіт (надання послуг), видаткові та податкові накладні, платіжні доручення з відміткою банку про проведення, які підтверджують правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, визначеними на 33-37 аркушах акту перевірки.

Щодо посилань першим відповідачем в акті перевірки № 771/07-0-12/30773938 від 26.04.11р. (33 аркуш) на акт перевірки від 06.04.11р. № 460/07-0-12/30773938 про результати позапланової перевірки ЗАТ «Новоселівський ГЗК», яким було встановлено завищення суми податкового кредиту на суму 25531,59 грн., в т.ч. за травень 2008 року у сумі 1135,00 грн. по «Смі проект», код 35350794, за липень - серпень 2009 року в сумі 23219,59 грн. по ТОВ «Арка компані», код 32763326, за вересень 2010 року в сумі 1177,00 грн. по ФО-П ОСОБА_5, код - НОМЕР_5, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 06 квітня 2011 року Нововодолазькою МДПІ у Харківській області було складено акт № 460/07-0-12/30773938 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Новоселівський ГЗК» код 30773938, з питань правомірності дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ТОВ «АРКА Компані», код 32763326 за липень - серпень 2009 року, ПП «Смі Проект», код 35350794 за травень 2008 року, ФО-П ОСОБА_5, код НОМЕР_5 за вересень 2010 року. В ході здійснення зазначеної перевірки посадовими особами податкової інспекції було встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ЗАТ «Новоселівський ГЗК» безпідставно завищено податковий кредит на суму 25531,59 грн., у т.ч. за травень 2008 року в сумі 1135,00 грн., за липень 2009 року на суму 108,67 грн., за серпень 2009 року на суму 23110,92 грн., за вересень 2010 року на суму 1177,00 грн.

Згідно п. 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 985 зазначено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках: а) якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби; г) якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; ґ) якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 розділу II Кодексу.

В судовому засіданні представник Нововодолазької МДПІ зазначила, що за наслідками зазначеної перевірки податковою інспекцією не виносилося податкове повідомлення-рішення.

Позивач, з метою спростування твердження першого відповідача щодо безпідставності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 25531,59 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Арка Компані» (сума ПДВ - 23219,59 грн.), ПП «Смі проект» (сума ПДВ - 1135,00 грн.), ФО-П ОСОБА_5 (сума ПДВ - 1177,00 грн.) надав первинні документи, які підтверджують взаємовідносини з зазначеними суб'єктами господарювання та надають право віднести суми по взаємовідносинам з зазначеними суб'єктами до податкового кредиту.

На підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у період з липня по серпень 2009 року суми ПДВ у розмірі 23219,59 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «АРКА Компані» позивачем було надано: договір № АР 123/165 від 17.09.07р., укладеним між ТОВ «АРКА Компані» та ЗАТ «Новоселівський ГЗК», видаткові накладні № РН-21-08/4 від 21.08.09р., № РН-21-08/3 від 21.08.09р., акт № ОУ-0000153 здачі-приймання робіт від 20.07.09р., акт № ОУ-0000172 здачі-приймання робіт від 18.08.09р.; податкові накладні № 845 від 21.08.09р., № 844 від 21.08.09р., № 737 від 20.07.09р., № 831 від 18.08.09р., платіжні доручення.

На підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту травня 2008 року суми ПДВ у розмірі 1135,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Смі проект» позивачем було надано р/ф від 21.04.08р. та податкову накладну від 22.04.08р. № 59, р/ф від 23.04.08р. та податкову накладну № 63 від 29.04.08р., та платіжні доручення.

На підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту вересня 2010 року суми ПДВ у розмірі 1177,00 грн. по взаємовідносинам з ФО-П ОСОБА_5 позивачем було надано: накладну № 189 від 23.09.10р. та № 194 від 27.09.10р., податкову накладну № 286 від 22.09.10р. та № 291 від 24.09.10р., платіжні доручення.

Суд проаналізувавши надані позивачем та долучені до матеріалів справи первинні документи, дійшов висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу п.п. 7.7.2, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ», ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», п. 2.4 ОСОБА_4 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості.

Крім того, судом встановлено, що усі оглянуті договори та первинні фінансово-господарські документи засвідчені печатками суб'єктів господарювання, які є сторонами правочинів.

Доказів, які б доводили нерозумності та необачності правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладені та виконанні договорів з контрагентами Нововодолазька МДПІ в Харківській області до суду не надала, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не встановлено.

На підставі зазначених обставин, суд приходить до висновку, що доводи першого відповідача щодо порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та завищенням внаслідок цього суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року на суму 727517,00 грн. є неправомірними, суперечать положенням податкового законодавства та спростовуються документами наданими позивачем, та які були досліджені під час розгляду справи.

У зв'язку з наведеним, суд погоджується з твердженнями позивача, що ним з додержанням вимог Податкового кодексу України було визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 727517,00 грн., задекларовано у податковій декларації відповідного періоду, та дано до податкової інспекції та Державного казначейства всі документи необхідні для отримання такого бюджетного відшкодування, а відповідачем було неправомірно, в порушення положень ЗУ «Про ПДВ» та Податкового кодексу України зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 727517,00 грн. за податковим повідомлення-рішенням від 11.05.11р. № НОМЕР_3.

За таких обставин суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішенням від 11.05.11р. № НОМЕР_3 по зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року на суму 727517,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00 грн., прийнято Нововодолазькою МДПІ в Харківській області без достатніх підстав та за відсутності фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Нововодолазької МДП в Харківській області від 11.05.11р. № НОМЕР_3 підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 14 червня 2011 року Нововодолазькою МДПІ в Харківській області було складено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку у розмірі 292223,00 грн., та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 14.06.11р. № НОМЕР_4 його було прийнято згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки від 07.06.2011р. № 1045/07-0-12/30773938, яким було встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що акт перевірки від 07.06.11р. № 1045/07-0-12/30773938 було оформлено Нововодолазькою МДПІ в Харківській області за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат», код за ЄДРПОУ - 30773938 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за березень 2011 року. В розділі 4 «Висновки» акта перевірки зазначено, що на порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ПрАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року на суму 292223,00 грн.

Таким чином, перший відповідач заперечує правильністю визначення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої в податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року.

В зв'язку з зазначеним, суд зазначає, що на момент існування спірних правовідносин (березень 2011 року), порядок формування бюджетного відшкодування, було встановлено вимогами п.п. 14.1.19 п. 14.1 ст. 14та ст. 200 Податкового кодексу України, положення яких наведено вищє.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що платник податку, при наявності від'ємного значення з ПДВ у звітному періоді, має право заявити до бюджетного відшкодування від'ємне значення, яке фактично було сплачено постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах. Від'ємне значення з ПДВ є різницею між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ.

18 лютого 2011 року позивачем було подано до Нововодолазької МДПІ в Харківській області податкову декларацію з ПДВ за березень 2010 року, довідку щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі, визначеному у податковій декларації, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року сума податкового зобов'язання становить 449608,00 грн. (ряд. 9), сума податкового кредиту становить 841033,00 грн. (ряд. 17), від'ємне значення різниці між сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду становить 391425,00 грн. (ряд. 19), сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку становить 292223,00 грн.

Згідно Довідки щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суму бюджетного відшкодування за березень 2011 року у розмірі 292223,00 грн. було сформовано за рахунок частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченої постачальникам товарів/послуг, у лютому 2011 року, яка не погашена податковими зобов'язаннями попередніх (звітних) періодів та яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування.

Згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року сума податкового зобов'язання становить 408700,00 грн. (ряд. 9), сума податкового кредиту становить 700923,00 грн. (ряд. 17), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 292223,00 грн. (ряд. 18.2).

Згідно акта перевірки від 07.06.11р. № 1045/07-0-12/30773938 перший відповідач заперечує правильність визначення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року у розмірі 292223,00 грн., а саме вважає, що позивачем в порушення положень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з: ТОВ «МетРудТранс», ТОВ «Трассеть», ТОВ «Веста», які залучали у своїй діяльності сумнівних контрагентів.

Суд з такими твердженнями першого відповідача не погоджується внаслідок того, що вони суперечать положенням податкового законодавства, спростовуються документами наданими позивачем та дослідженими судом в ході розгляду ОСОБА_4 Податкового кодексу України та будь-якого іншого нормативного акту чинного в Україні законодавства, не містять поняття «Схемний податковий кредит».

З аналізу вищезазначених положень п. 14.1.181 ст. 14, ст. 198 Податкового кодексу України можна дійти висновку, що Кодекс визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарі (послуг) - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Кодекс не передбачає. При цьому, саме не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку є підставою для притягнення останнього до відповідальності згідно абз. 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, наявність у контрагентів позивача по ланцюгу постачання сумнівних контрагентів не є підставою для позбавлення платника податків, який має належним чином оформлені первинні документи, зокрема, податкові накладні, чеки, квитанції, тощо, права на формування податкового кредиту.

На 9 аркуші акта перевірки від 07.06.11р. посадові особи зазначають, що серед постачальників позивача виявлено платників, яким надано «ризиковий кредит»: ТОВ «МетРудТранс» (сума ПДВ 134567,3 грн.), ТОВ «Транссеть» (сума ПДВ 53934,43 грн.), ТОВ «Веста» (сума ПДВ 103721,21 грн.), так як дані підприємства свою діяльність здійснюють із залученням «сумнівних» контрагентів.

На 13 аркуші акта перевірки від 07.06.11р. № 1045/07-0-12/30773938 посадові особи Нововодолазької МДПІ в Харківському районі зазначають, що: «перевіркою показників, відображених в рядках 10- 17 Декларації за лютий 2011 року в сумі 700923,00 грн. встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення ЗАТ «Новоселівський ГЗК» операцій з придбання електроенергії, природного газу, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, комплектуючих, транспортних, ремонтних та інших робіт, послуг з метою їх подальшого використання у господарській діяльності: АК ЛК «Сприяння» (сума ПДВ 65512,79 грн.), ТОВ «Веста» (сума ПДВ - 147572,93 грн.), ТОВ «Астероід, ЛТД» (сума ПДВ 40899,07 грн.), АТ ВО «Донбасекскавація» (сума ПДВ 103849,19 грн.), ТОВ «Транссеть» (сума ПДВ 53934,43 грн.), ТОВ «МетРудТранс» (сума ПДВ 134567,32 грн.), та податкові накладні з придбання послуг зв'язку, транспортування, палива, матеріалів, запасних частин на суму ПДВ 154587,27 грн.

Судом встановлено, що під час проведення позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 07.06.11р. № 1045/07-0-12/30773938, перевіряючими були досліджені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема договори, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), видаткові, податкові накладні, розрахункові документи, Журнали-ордери та Відомості по рахункам, які підтверджують взаємовідносини з контрагентами-постачальниками: АК «Лізингова компанія «Сприяння», ТОВ «Веста», ТОВ «Астероїд», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «Транссеть», ТОВ «МетРудТранс», операції з якими були відображені позивачем у складі податкового кредиту лютого 2011 року. Перший відповідач в акті перевірки від 07.06.11р. № 1045/07-0-12/30773938 не заперечує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками: АК «Лізингова компанія «Сприяння», ТОВ «Веста», ТОВ «Астероїд», ЗАТ ВО «Донбасекскавація», ТОВ «Транссеть», ТОВ «МетРудТранс», та наявність у позивача первинних документів, які підтверджують зазначені правовідносини, зокрема, наявність належним чином оформлених податкових накладних. Зазначені обставини також не заперечувалися і представником першого відповідача - Нововодолазької МДПІ в Харківській області в ході розгляду справи.

В ході розгляду справи з пояснень представника першого відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та переліченими вище суб'єктами господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності оформлення (складання) первинних документів (догорів, актів, накладних тощо), відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду Нововодолазька МДПІ в Харківській області ні при проведенні перевірки, оформленої актом від 07.06.11р. № 1045/07-0-12/30773938, ні його представник в ході судового розгляду не має.

Крім цього, судом встановлено, що перший відповідач не заперечує факту формування позивачем податкового кредиту за лютий 2011 року на підставі належними чином оформлених податкових накладних, які відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду та інших документів, які надають право включати суми ПДВ до складу податкового кредиту (квитанції, чеки тощо).

Оцінивши витребуванні та приєднані до справи копії первинних документів, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу п.п. 7.2.1, п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ», ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік в Україні», п. 2.4 ОСОБА_4 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

При цьому, суд зазначає, що згідно положень чинного в Україні законодавства, зокрема, Податкового кодексу України, факт наявність у контрагентів платника податків взаємовідносин з сумнівними контрагентами не може бути підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту.

На підставі вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що доводи першого відповідача щодо відсутності у позивача підстав для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, які мають сумнівних контрагентів по ланцюгу постачання, а саме з ТОВ МетРудТранс» у розмірі 134567,32 грн., з ТОВ «Транссеть» у розмірі 53934,43 грн., з ТОВ «Веста» у розмірі 103721,21 грн. є неправомірними, та такими, що суперечать положенням податкового законодавства.

Крім цього, суд відхиляє доводи першого відповідача щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту лютого 2011 року сум ПДВ у розмірі 292223,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ МетРудТранс» у розмірі 134567,32 грн., з ТОВ «Транссеть» у розмірі 53934,43 грн., з ТОВ «Веста» у розмірі 103721,21 грн., через наявність у контрагентів постачальників сумнівних контрагентів, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини, а саме рішенню по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09р., в якому було зазначено, що позивач не може нести відповідальність за порушення положень податкового законодавства його постачальником. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Крім цього, суд зазначає, що порушення здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, у відповідності до ст. 61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність має індивідуальний характер.

У зв'язку з наведеним, суд погоджується з позивачем, що ним відповідно до положень Податкового кодексу України на підставі належними чином оформлених первинних документах, було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 292223,00 грн. по взаємовідносинам з: ТОВ МетРудТранс» у розмірі 134567,32 грн., з ТОВ «Транссеть» у розмірі 53934,43 грн., з ТОВ «Веста» у розмірі 103721,21 грн.

На підставі зазначених обставин суд прийшов до висновку що позивачем було правильно визначено суму від'ємного значення з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 292223,00 грн.

Як вже зазначалося вище позивач за податковою декларацію з ПДВ за березень 2011 року задекларував до бюджетного відшкодування суму у розмірі 292223,00 грн., тобто суму від'ємного значення лютого 2011 року.

З положень Податкового кодексу України вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума від'ємного значення з ПДВ, яка була фактично сплачена контрагентам-постачальникам у попередніх періодів.

На підставі платіжних доручень з відміткою банку про проведення та виписок банку, які наявні в матеріалах справи судом було встановлено, що суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 292223,00 грн. було фактично сплаче позивачем у лютому 2011 року наступним контрагентам-постачальникам: ТОВ «Астероід, ЛТД» (ПДВ 40899,07 грн.), ТОВ «Веста» (ПДВ 145833,33 грн.), ТОВ «МетРудТранс» (ПДВ 54177,83 грн.), АК Лізингова компанія «Сприяння». Зазначені обставини не заперечуються представником першого відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно, з додержанням положень Податкового кодексу України було задекларовано (заявлено) до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 292223,00 грн., яка була фактично сплачена постачальника у лютому 2011 року, та яка не приймала участі у розрахунку бюджетного відшкодування.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що перший відповідач згідно ст. 71 КАС України, не надав суду належних та допустимих доказів обґрунтованості висновків вчинення позивачем порушень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвели до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року на суму 292223,00 грн. Обставини, на які відповідач посилається у акті перевірки від 07.06.11р. № 1045/07-0-12/30773938 як на підставі для складання та направлення позивачу податкового-повідомлення-рішення від 14.06.11р. № НОМЕР_4 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року на суму 292223,00 грн., не ґрунтуються на нормах законодавства України і носять характер суб'єктивних припущень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.06.11р. № НОМЕР_4 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Нововодолазькї МДПІ в Харківській області від 14.06.11р. № НОМЕР_4 підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1940024,00 грн., з яких за вересень 2010 року у розмірі 40438,00 грн., за жовтень 2010 року у розмірі 173821,00 грн., за листопад 2010 року розмірі 205698,00 грн., за грудень 2010 року у розмірі 152913,00 грн., за січень 2011 року у розмірі 347414,00 грн., за лютий 2011 року у розмірі 727517,00 грн., за березень 2010 року у розмірі 292223,00 грн. суд зазначає, що вони також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За правилами, встановленими ст. 200 Кодексу, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Аналогічні положення були передбачені п.п. 7.7.4, 7.7.5, 7.7.7 п. 7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Згідно зі ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. В Сумській області обслуговування коштів державного бюджету здійснює Головне управління Державного казначейства в Сумській області.

В ході розгляду справи та про що зазначено вище, судом встановлено, що позивач з додержанням вимог чинного в Україні законодавства, визначив та подав заяви про бюджетне відшкодування суми ПДВ, які фактично були сплачені в ціні товару (послуг) постачальникам на загальну суму 1940024,00 грн., з яких за вересень 2010 року у розмірі 40438,00 грн., за жовтень 2010 року у розмірі 173821,00 грн., за листопад 2010 року розмірі 205698,00 грн., за грудень 2010 року у розмірі 152913,00 грн., за січень 2011 року у розмірі 347414,00 грн., за лютий 2011 року у розмірі 727517,00 грн., за березень 2010 року у розмірі 292223,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області від № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 21.03.11р., № НОМЕР_3 від 11.05.2011р. та № НОМЕР_4 від 14.06.2011р., якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 1940024,00 грн. були прийняті Нововодолазькою МДПІ у Харківській області з порушенням норм чинного в Україні законодавства, внаслідок чого є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, судом встановлено, що саме внаслідок протиправних дій відповідачів позивачу не було, у встановлені законодавством строки, відшкодовано суми ПДВ у розмірі 1940024,00 грн., які були з додержанням вимог податкового законодавства, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування.

Встановлений підпунктами 7.7.4 - 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ст. 200 Податкового кодексу України порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1940024,00 грн., та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області, Головного управління державного казначейства України у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № НОМЕР_4 від 14 червня 2011 року повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № НОМЕР_3 від 11травня 2011 року повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № НОМЕР_2 від 21 березня 2011 року повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № НОМЕР_1 від 21 березня 2011 року повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (63209, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка , вул. Піщана, 2, код ЄДРПОУ - 30773938) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1940024.00 грн. (один мільйон дев'ятсот сорок тисяч двадцять чотири грн. 00 коп.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (63209, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка , вул. Піщана, 2, код ЄДРПОУ - 30773938) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три грн. 40 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2011 року.

Суддя Волошин Д.А.

Дата ухвалення рішення29.11.2011
Оприлюднено17.11.2015
Номер документу53404759
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —8951/11/2070

Постанова від 29.11.2011

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Волошин Д.А.

Ухвала від 15.07.2011

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Волошин Д.А.

Ухвала від 06.12.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Волошин Д.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні