Постанова

від 11.11.2015 по справі 826/14350/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2015 року № 826/14350/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21 січня 2015 року № 5526552207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14350/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 серпня 2015 року.

У судовому засіданні 10 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що у період з 15 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» (код ЄДРПОУ 37773022) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 серпня 204 року по 31 серпня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 30 грудня 2014 року № 1327/26-55-22-07/37773022.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2014 року на загальну суму 277 416,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21 січня 2015 року № 5526552207 Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 416 124,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 277 416,00 грн., за штрафними санкціями - 138 708,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21 січня 2015 року № 5526552207 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Євровекторіум», ТОВ «Софтпро-трейдінг».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 30 грудня 2014 року № 1327/26-55-22-07/37773022.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Євровекторіум», ТОВ «Софтпро-трейдінг» обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 03 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євровекторіум» (Постачальник) та 01 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-трейдінг» (Постачальник) укладені типові Договори поставки № 15 та № 21 відповідно, за умовами яких Постачальник зобов'язується поставити у зумовлений строк Покупцю товар, а саме канцелярські товари, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах передбачених даним договором.

На підставі вищезазначених договорів, контентами - постачальниками виписані податкові накладні, зокрема:

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Євровекторіум» виписані на адресу позивача податкову накладну та видаткову накладну від 28 серпня 2014 року № 2802 на загальну суму 170 960,82 грн., в тому числі ПДВ - 28 493,47 грн.;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-трейдінг» виписані на адресу позивача податкові та видаткові накладну від 06 серпня 2014 року № 23 на суму 219 148,50 грн. (ПДВ - 36524,75 грн.), від 07 серпня 2014 року № 29 на суму 64021,68 грн. (ПДВ - 10670,28 грн.), від 18 серпня 2014 року № 77 на суму 524 162,18 грн. (ПДВ - 87360,36 грн.), від 20 серпня 2014 року № 84 на суму 433 358,82 грн. (ПДВ - 72 226,47 грн.), від 25 серпня 2014 року № 106 на суму 252 844,74 грн. (ПДВ - 42 140,79 грн.).

Оплата за вказаними договорами проводилась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Євровекторіум», ТОВ «Софтпро-трейдінг», у зв'язку з придбанням канцелярських товарів та обладнання.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Обґрунтовуючи необхідність придбання товарів позивач зазначає, що у подальшому канцелярські товари та обладнання було реалізовано контрагентам - покупцям.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, позивач не надав суду жодного доказу, який би підтвердив мету придбання чи фактичне використання придбаного товару для цілей провадження господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс», зокрема матеріали справи не містять доказів оприбуткування придбаного товару та його подальшого руху (продаж, використання при виробництві), доказів наявності у позивача складських приміщень та виробничих потужностей, первинних документів щодо продажу виробів, актів приймання-переміщення або списання матеріалів, документів по калькуляції тощо.

Відповідно до розділу 2 Договору № 15 від 03 лютого 2014 року поставка товарів здійснюється за домовленістю сторін, на підставі замовлень Покупця.

Постачальник разом з товаром повинен передати Покупцю документи, які мають відношення до товару і належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. Якщо разом з товаром вказані документи не передані, то Постачальник зобов'язаний не пізніше 5-денного строку з дати передачі товару Покупцю надати останньому вказані документи.

Право власності на. поставлені товари переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної.

Позивачем не надано жодних супроводжувальних документів, сертифікатів якості, чеків тощо на товар, а саме канцелярські товари та обладнання. Відсутня будь-яка інформація про спосіб поставки товару, адресу складу.

При цьому, наявні у матеріалах справи податкові накладні не містять інформації про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Також не надано копій довіреностей на отримання товару, на підставі яких здійснювалась доставка та прийом товару.

Відповідно до частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року зобов'язано позивача надати суду: ліцензії (дозволи тощо), якщо передбачають види діяльності; укладені договори купівлі-продажу та інші договори, які укладені з підприємствами-контрагентами; податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт, сертифікати, довіреності; документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); інформацію про перевізників товарно-матеріальних цінностей на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, та здійснених розрахунків за надані послуги з транспортування та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо); форми розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік), стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату проведення перевірки, платіжні доручення; інформацію про наявність відповідних складських приміщень, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, документального оформлення їх руху, проведення інвентаризації та опитування матеріально-відповідальних осіб; доказ відображення у первинних документах та документах бухгалтерського обліку проведених операцій; реєстр виданих податкових накладних з підсумками податкового зобов'язання з ПДВ за відповідні податкові періоди; оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 63, 37, 36, 68, 31; дані щодо зв'язку господарської операції (факту придбання товарів (робіт, послуг спорудження оснівних фондів, понесення інших витрат тощо) з господарською діяльністю підприємства; письмові пояснення щодо укладених договорів між позивачем із контрагентами-постачальниками (продавцями) із детальним зазначенням первинних документів, складених у результаті взаємовідносин, та мети придбання товарів (послуг); інші документи, що підтверджують взаємовідносини з підприємствами-контрагентами.

Проте інших первинних документів на підтвердження реальності господарських відносин позивачем не надано.

Разом з тим, відхиляються посилання відповідача на податкову інформацію та на акти перевірок ТОВ «Євровекторіум», ТОВ «Софтпро-трейдінг», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Євровекторіум», ТОВ «Софтпро-трейдінг» носять реальний характер, а придбані товари використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

З огляду на зазначене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21 січня 2015 року № 5526552207 є правомірним.

При цьому, застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50% зумовлено тим, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві попереднім актом від 09 вересня 2014 року № 840/26-55-22-07/37773022, встановлено заниження податку на додану вартість на суму 13 159 883,00 грн. Наведене не спростовано і позовною заявою.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» (код ЄДРПОУ 37773022) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. вісімдесят коп.).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник