Ухвала

від 11.11.2015 по справі 805/1456/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року справа №805/1456/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю позивача особисто, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі № 805/1456/15-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Світлодарського міського відділення міліції Дебальцевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Дебальцевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Артемівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаду та стягнення грошового забезпечення на час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.04.2015 року звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 19.12.2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з липня 2010 року займав посаду начальника Світлодарського МВМ Дебальцевського МВ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. В жовтні 2011 року він був звільнений.

Позивач просив: визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 475 від 25.10.2011 року, № 2174 від 04.10.2011 року та п.1 наказу ГУМВС України в Донецькій області № 1881 від 29.08.2011 року; поновити його на посаді начальника Світлодарського міського відділення міліції Дебальцевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та поновити стаж роботи в ОВС України; стягнути з відповідача № 1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі № 805/1456/15-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Кодексу адміністративного судочинства України, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, та зазначає, що рішення суду першої інстанції є таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи. Апелянт вказує на те, що його звільнення було пов'язано з порушенням кримінальної справи відносно нього, що фактично визнано судом. Крім того, апелянт зазначає, що оскільки постановою прокуратури Донецької області від 19.12.2014 року встановлено відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, то звільнення його на підставі п. 64 «є» за порушення дисципліни є незаконним. Крім того, вказує, що звільнення з роботи як дисциплінарне покарання, є таким, що не відповідає тяжкості проступку.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З огляду на норми ч. 1 ст. 195 КАС України колегія суддів переглядає судове рішення сулу першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 19 грудня 2005 року по 26 жовтня 2011 року, що підтверджується копією трудової книжки, довідкою, підписаною заступником начальника Дебальцевського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_12 (том 1 а.с. 18-19а, 72, 222).

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області № 1811 «Про порушення службової дисципліни працівниками Дебальцевського МВ ГУМВС України в Донецькій області та покарання винних» від 29.08.2011 року за особисту недисциплінованість, грубі порушення вимог ст. 22 КПК України, п.п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2004 року № 400, що виразилось у непроведенні в повному обсязі дослідчої перевірки, а саме: невжитті заходів щодо встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих громадянкою ОСОБА_4, та не прийняття процесуального рішення за вказаним фактом, п. 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», Етичного кодексу та Кодексу честі працівника ОВС України, ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України в частині обов'язкового дотримання чинного законодавства України, службової дисципліни підлягає притягненню до суворої дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з ОВС, начальника Світлодарського МВМ Дебальцевського МВ ГУМВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_2, однак, враховуючи, що він знаходиться у черговій відпустці, питання про його покарання вирішити по виходу на службу (том 1 а.с. 15-17).

04 жовтня 2011 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області був виданий наказ № 2174 «Про виконання п.1 наказу ГУМВС України в Донецькій області від 29.08.2011 року № 1811», яким за особисту недисциплінованість, грубі порушення вимог ст. 22 КПК України, п.п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2004 року № 400, що виразилось в непроведенні в повному обсязі дослідчої перевірки, а саме: невжитті заходів щодо встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих гр-кою Т., та не прийняття процесуального рішення за вказаним фактом, п.2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», Етичного кодексу та Кодексу честі працівника ОВС України, ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України в частині обов'язкового дотримання чинного законодавства України, службової дисципліни начальника Світлодарського МВМ Дебальцевського МВ ГУМВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ. З оскаржуваним наказом позивач був ознайомлений 05.10.2014 року (том 1 а.с. 14).

25 жовтня 2011 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області був виданий наказ № 475 о/с «По особовому складу», яким відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_2 - начальника Світлодарського міського відділення міліції Дебальцевського міськвідділу з 26.10.2011 року (том 1 а.с. 13).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог правомірним, та зазначає, що судом повно встановлено обставини справи і вірно застосовано норми матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Спірним питанням даної справи є правомірність звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у зв'язку з порушенням службової дисципліни.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи були досліджені матеріали справи та встановлено наступне.

30 квітня 2011 року в чергову частину Дебальцевського МВ ГУМВС в області за телефоном надійшло повідомлення від імені фельдшера служби швидкої допомоги м. Дебальцеве про те, що була надана медична допомога ОСОБА_4, яка госпіталізована в травматологічне відділення ЦМЛ м. Дебальцеве. Діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, тупа травма живота, численні подряпини та забої тіла, алкогольне сп'яніння. Зазначене повідомлення зареєстроване в ЖРЗПЗ ДЧ Дебальцевського МВ за № 1410 від 30 квітня 2011 року (том 1 а.с. 201-202, 204).

Організація проведення перевірки по даному факту начальником Дебальцевського МВ ГУМВС в області підполковником міліції ОСОБА_5 була доручена т.в.о. першого заступника начальника Дебальцевського МВ начальнику СДСБЕЗ Дебальцевського МВ майору міліції ОСОБА_6, який в той же день доручив організацію та проведення перевірки начальнику СКР Дебальцевського МВ майору міліції ОСОБА_7 Після святкових днів ОСОБА_7, згідно усної вказівки начальника МВ, 03.05.2011 року передав матеріали по вказаній справі на виконання т.в.о. заступника начальника міськвідділу - начальнику міліції громадської безпеки Дебальцевського МВ майору міліції ОСОБА_2 (том 1 а.с. 9).

06.05.2011 року по факту спричинення тілесних ушкодження гр-ці ОСОБА_4 майор міліції ОСОБА_2, який на той час виконував обов'язки заступника начальника міськвідділу - начальнику міліції громадської безпеки Дебальцевського МВ ГУМВС в області, від імені начальника СДІМ цього МВ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_8, виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину в діях гр-н ОСОБА_9 і ОСОБА_10 (том 1 а.с. 160, 203, 205).

27.05.2011 року прокуратурою м. Дебальцеве скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, порушено кримінальну справу № 31-01-42 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, яку направлено до СВ Дебальцевського МВ ГУМВС в Донецькій області для проведення досудового слідства (том 1 а.с. 118, 159).

03.08.2011 року УВБ в Донецькій області інформацію відносно начальника Світлодарського МВМ Дебальцевського МВ майора міліції ОСОБА_2 щодо його причетності до незаконної відмови в порушенні кримінальної справи в інтересах третіх осіб, направило до прокуратури м. Дебальцеве.

05.08.2011 року прокурором м. Дебальцеве Донецької області прийнято постанову про порушення кримінальної справи відносно заступника начальника Дебальцевського МВ ГУМВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_2 за фактом зловживання своїм службовим становищем при проведенні перевірки та прийнятті процесуального рішення за фактом спричинення умисних важких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 Кримінального кодексу України (том 1 а.с. 118, 144).

В період розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_2 змінювалась кваліфікація злочину (том 1 а.с. 8-12, 137, 138, 144).

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 19 грудня 2014 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014050000000526 від 01 травня 2014 року, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України (том 1 а.с. 8-12).

Стаття 1 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон № 565) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) визначає, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України, схвалений колегією МВС України 5 жовтня 2000 року № 7КМ/8, крім іншого, передбачає, що працівники органів внутрішніх справ, вбачаючи важливою умовою ефективності своєї діяльності встановлення і розвиток партнерських стосунків з населенням, його довіру та повагу до органів внутрішніх справ, зобов'язуються у службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, чемності, тактовності і внутрішньої дисциплінованості.

Згідно пунктів 2-3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ.

Згідно із п. 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ(далі Положення № 114) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) особи, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ у званні «майор міліції», віднесені до середнього начальницького складу.

Відповідно до п. 23 Положення № 114 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту «є» п. 64 Положення № 114 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас з постановкою на військовий облік за порушення дисципліни.

Згідно ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 7 вказаного Статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

За приписами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно п. 4.1 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України від 14 квітня 2004 року № 400-2004, заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, що надійшли до чергової частини органу внутрішніх справ, реєструються в ЖРЗПЗ і про них доповідають начальнику органу, а в разі його відсутності - особі, яка його заміщає. Розгляд їх організовується згідно з вимогами КПК України і цієї Інструкції. Розгляд заяв і повідомлень про злочини здійснюється відповідно до письмової вказівки начальника органу внутрішніх справ або особи, яка його заміщає, в порядку, встановленому КПК України.

Пунктом 4.2 Інструкції № 400-2004 визначено, що за заявами і повідомленнями про злочини, що є приводом для порушення кримінальної справи (п. 1.2 Інструкції), згідно з вимогами КПК України не пізніше триденного строку приймається одне із таких рішень: про порушення кримінальної справи; про відмову в порушенні кримінальної справи; про передання заяви чи повідомлення за належністю, про що особа, яка прийняла одне із зазначених рішень, письмово повідомляє заявника. У разі порушення кримінальної справи її реєстрація та облік здійснюються відповідно до вимог Інструкції про єдиний облік злочинів, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури, МВС, СБУ, ДПАУ, Міністерства юстиції N 20/84/293/126/18/5-2002.

Коли необхідно перевірити заяву чи повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється в строк не більше 10 днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Якщо в результаті перевірки заяви і повідомлення про злочин, що вчинений або готується, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, слідчий або орган дізнання має право, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, товариському суду, комісії в справах неповнолітніх, трудовому колективу або адміністрації підприємства, установи, організації для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

Про результати розгляду заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, працівником з обліково-реєстраційної і статистичної роботи в графі 8 ЖРЗПЗ проставляється спеціальний штамп відмітки про рішення, прийняте за заявами і повідомленнями про злочини, що вчинені або готуються (додаток 7 до цієї Інструкції), заповнюються його реквізити і ставиться вихідний номер і дата письмової відповіді заявнику.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що «особиста недисциплінованість», про яку йдеться у висновку службового розслідування та спірних наказах, пов'язана з висунутим щодо нього обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає доводи позивача такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки, як вбачається з наказів ГУМВС України в Донецькій області № 1811, № 2174, підставою для звільнення ОСОБА_2 стала саме особиста недисциплінованість, грубі порушення вимог ст. 22 КПК України, п.п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2004 року № 400, що виразилось у непроведенні в повному обсязі дослідчої перевірки, а саме: невжитті заходів щодо встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих гр-кою Т., та неприйняття процесуального рішення за вказаним фактом, п. 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», Етичного кодексу та Кодексу честі працівника ОВС України, ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України в частині обов'язкового дотримання чинного законодавства України (том 1 а.с. 14, 15-17).

Крім того, відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 475 о/с «По особовому складу» від 25 жовтня 2011 року звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_2 - начальника Світлодарського міського відділення міліції Дебальцевського міськвідділу з 26.10.2011 року (том 1 а.с. 13).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звільнення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу у зв'язку зі скоєнням останніми кримінального правопорушення передбачено пп. «й» п. 64 Положення № 114, тобто є самостійною підставою для звільнення, відмінною від порушення дисципліни.

Крім цього, відповідно до п. 4.5.4 Інструкції № 400 постанова про відмову в порушенні кримінальної справи вважається винесеною з порушенням кримінального-процесуального законодавства, якщо після перевірки її скасовано та порушено кримінальну справу.

Суди першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в оскаржуваному наказі про звільнення відповідачем визначено, які конкретно правові норми законів України, наказів чи інших нормативно-правових актів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України порушено позивачем при здійсненні ним своїх службових обов'язків. Відповідачем надано докази на підтвердження того, що проведення дослідчої перевірки відносяться до кола функціональних обов'язків позивача, що не виключає можливість висновку про порушення позивачем саме службової дисципліни.

При цьому колегія суддів враховує пояснення позивача при апеляційному розгляді справи щодо недотримання ним своїх службових обов'язків щодо обставин, які стали підставою його звільнення.

Оцінюючи докази, які є у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що суб'єкт владних повноважень, вирішуючи питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, врахував характер проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, та інше. Тому, відповідач накладаючи на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність рішення відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Головним твердженням позивача у справі було посилання на пов'язаність підстав його звільнення з порушенням проти нього кримінальної справи.

Доводи касаційної скарги перевірялись колегією суддів, яка впевнилася в тому, що підставою звільнення позивача стало вчинення ним дисциплінарного проступку, а не факт порушення кримінальної справи.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта не спростовуються сам факт вчинення позивачем порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги, Етичного кодексу та Кодексу честі працівника ОВС України, оскільки постановою прокурора м. Дебальцеве від 27 травня 2011 року скасовано постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 06 травня 2011 року, що на думку колегії, є доказом особистої недисциплінованості позивача (том 1 а.с. 118, 159).

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі № 805/1456/15-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Світлодарського міського відділення міліції Дебальцевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Дебальцевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Артемівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаду та стягнення грошового забезпечення на час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 12 листопада 2015 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко