Ухвала
від 05.11.2015 по справі 815/2806/15
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2806/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юамікс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юамікс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року ТОВ «Юамікс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2014 року №0002072205 та №0002092205.

Позов обґрунтовувало тим, що висновок відповідача про безпідставне включення до складу витрат сум по взаємовідносинах із SARL UDIC, а також заниження сум доходів за договором суборенди земельної ділянки із ФОП ОСОБА_1, спростовуються наявними у товариства первинними документами. Діючим законодавством не передбачено вимог щодо наявності будь-яких інших документів в підтвердження надання послуг, крім актів прийому-передачі. Позивач вважає помилковим висновок ДПІ у Приморському районі м.Одеси, що несвоєчасне здійснення ТОВ «Юамікс» орендних платежів за договором суборенди земельної ділянки із ФОП ОСОБА_1, є безоплатно отриманою послугою, посилаючись на те, що договір суборенди не розірваний та у товариства існує кредиторська заборгованість, яку ФОП ОСОБА_1 має право в будь-який момент стягнути.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. позов ТОВ «Юамікс» залишено без задоволення.

Приймаючи вказане рішення суд виходив з того, що оскільки на орендованій у ФОП ОСОБА_1 земельній ділянці розташований виробничий цех, який належить ТОВ «Юамікс», земельна ділянка використовується для здійснення його господарської діяльності, проте орендна плата за договором оренди (суборенди) не нараховувалась та не сплачувалась, тому висновки перевіряючих про порушення позивачем п.135.1 ст.135, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 ПК України, що призвело до заниження суми доходів на 115200 грн., є правильними. Також, суд дійшов висновку, що позивачем не надано первинних документів, у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підтвердження фактичного отримання послуг від контрагента Sarl Udic (Франція).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «Юамікс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що кваліфікація господарських операцій ТОВ «Юамікс» з ФОП ОСОБА_1 як безоплатних не узгоджується з вимогами п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 ПК України, а висновки податкового органу та суду першої інстанції щодо ненадання позивачем додаткових документів, підтверджуючих отримання послуг від контрагента Sarl Udic (Франція), не відповідають вимогам договорів від 10.02.2011р. №F1 та від 15.06.2011р. № F2 та діючому законодавству України. Надані податковому органу документи не мають дефектів форми, змісту або походження, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а тому є належними та допустимими доказами реальності господарських операцій.

ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.77.1, п.п.77.4 ст.77 ПК України, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у період з 28.04.2014р. по 21.05.2014р. посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Юамікс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт перевірки №000068/15-32-22-05/3455/633 від 28.05.2014р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.135.1 ст.135, п.п.135.5.4 п.135.5, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 117668 грн.; п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 42992 грн.

17 червня 2014 року, на підставі акту перевірки №000068/15-32-22-05/3455/633 від 28.05.2014р., ДПІ у Приморському м.Одеси прийняла податкові повідомлення-рішення: №0002072205, яким позивачу збільшила суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 117668 грн. та застосувала штрафні санкції в розмірі 20341 грн.; №0002092205, яким товариству збільшила суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 42992 грн. та застосувала штрафні санкції в розмірі 10748 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Юамікс» про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №000068/15-32-22-05/3455/633 від 28.05.2014р., а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань є правомірним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

В Розділі 3 акту перевірки, серед іншого, зазначено, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Юамікс» у перевіряємий період було укладено із ФОП ОСОБА_1 договір суборенди земельної ділянки №1/13 від 05.01.2013р. про користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,12 га, на якій розташований об'єкт нерухомого майна - виробничий цех преміксів площею 907,5 кв.м. Зазначений цех преміксів є власністю ТОВ «Юамікс» та використовується для виготовлення кормів, сумішей та добавок для тварин та птахів. Орендна плата за користування земельною ділянкою, згідно умов договору, складає 9600 грн.

До перевірки підприємством надані оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери по бухгалтерським рахункам 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», проте операція, що відображає отримання послуги оренди земельної ділянки від ФОП ОСОБА_1 в бухгалтерському обліку не відображена.

За висновками перевіряючих, враховуючи, що на зазначеній земельній ділянці розташований виробничий цех, що належить ТОВ «Юамікс», земельна ділянка використовувалась для здійснення його господарської діяльності, але орендна плата не нараховувалась та не сплачувалась, ТОВ «Юамікс» безоплатно отримало послугу користування земельною ділянкою. В порушення вимог п.135.1 ст.135, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 ПК України ТОВ «Юамікс» занижено суму доходів на 115200 грн. (9600*12міс).

Так, відповідно до статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

При зверненні з позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ «Юамікс» не заперечує не нарахування та не сплату товариством орендної плати за договором суборенди земельної ділянки №1/13 від 05.01.2013р., укладеним з ФОП ОСОБА_1, однак посилається на те, що в межах строку позовної давності ФОП ОСОБА_1 має право звернутися до товариства з вимогою про стягнення орендної плати, а тому висновок ДПІ про заниження доходу на суму 115200 грн. є передчасним.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки до складу доходів платника податків включається лише сума кредиторської заборгованості, за якою сплив термін позовної давності, тоді як ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ТОВ «Юамікс» не надано доказів того, що суму заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 по сплаті орендної плати за договором №1/13 від 05.01.2013р. віднесено товариством до кредиторської заборгованості, в той час як в акті перевірки №000068/15-32-22-05/3455/633 від 28.05.2014р. зазначено, що операція, що відображає отримання послуги оренди земельної ділянки від ФОП ОСОБА_1, в бухгалтерському обліку підприємства не відображена.

Договір №1/13 від 05.01.2013р., а також відомості про відображення операцій за вказаним договором в бухгалтерському обліку ТОВ «Юамікс» в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції знаходить правильним висновок суду першої інстанції про безоплатне отримання товариством послуги користування земельною ділянкою, яка відноситься до «інших доходів» в розумінні п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України.

В акті перевірки №000068/15-32-22-05/3455/633 від 28.05.2014р., також, зазначено, що у перевіряємий період позивачем включено до складу витрат витрати по господарських операціях з нерезидентом Sarl Udic, Франція, по яких відсутні документи, підтверджуючі дійсність отримання послуг від вказаного контрагента.

Апеляційний суд встановив, що 15.06.2011р. ТОВ «Юамікс» уклало договір №F2 із нерезидентом Sarl Udic (Виконавець), Франція, за яким Виконавець взяв на себе обов'язки по наданню консультаційних послуг в області діагностики ринку тваринництва в Україні, а також перспектив вирощування і реалізації тварин в Україні. Загальна вартість робіт по даному договору визначається на підставі сукупності актів виконаних робіт. Валюта договору - євро, строк виконання - з 15.06.2011р. по 31.12.2011р.

Також, в акті перевірки зазначено , що 10.06.2011р. між позивачем та нерезидентом Sarl Udic (Виконавець), Франція, укладено договір №F1, за яким Виконавець взяв на себе обов'язок по наданню консультаційних послуг в області діагностики ринку тваринництва в Україні, а також перспектив вирощування кролів в Україні. Валюта договору - євро, загальна вартість робіт - 1780 євро, строк виконання робіт і передача робіт - з 10.02.2011р. по 31.03.2011р. Вказаний договір в матеріалах справи відсутній.

На підтвердження фактичного виконання договору №F2 від 15.06.2011р. ТОВ «Юамікс» надано акти приймання-передачі послуг від Sarl Udic від 15.07.2011р. на суму 880 євро, від 03.10.2011р. на суму 13752 євро та від 20.12.2011р. на суму 941 євро, згідно яких нерезидентом Sarl Udic, Франція було надано консультаційні послуги: проведення консультацій з питань ефективного утримання тварин, коригування рецептур кормів, нові рецептури кормів.

За результатами перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси дійшла висновку, з яким погодився суд першої інстанції, що ТОВ «Юамікс» не підтверджено первинними документами надання вказаних консультаційних послуг, з яких можливо було б встановити те, з ким та коли були проведені консультації, які коригування рецептур кормів та які нові рецептури були проведені.

Колегія суддів знаходить обґрунтованими такі висновки податкового органу, оскільки вважає, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Платник податків має право віднести до складу податкових витрат вартість маркетингових (консультаційних) послуг, наданих виконавцем, з урахуванням обмежень, встановлених п.п.139.1.13 п.139.1 ст.139 Кодексу, за умови доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

На думку апеляційного суду, наданих ТОВ «Юамікс» актів прийому передачі-послуг недостатньо для встановлення змісту наданих товариству послуг за договором №F2 від 15.06.2011р., їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства, а також впливу на збільшення доходу платника податків (доцільності). Докази, на які посилається позивач у справі, є обов'язковими, але не вичерпними для підтвердження правомірності віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Більше того, додатковою угодою №1 до договору №F2 від 15.06.2011р. передбачено, що звіти про виконану роботу надаються нерезидентом Sarl Udic, Франція ТОВ «Юамікс» на електронному носії разом із актами виконаних послуг. (а.с.87)

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представнику апелянта запропоновано надати суду вказані в додатковій угоді до договору №F2 від 15.06.2011р. звіти про виконану роботу, однак таких звітів ним не надано.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить правильним висновок суду першої інстанції, що ТОВ «Юамікс» не надано первинних документів, в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, на підтвердження фактичного отримання послуг від контрагента за договорами №F2 від 15.06.2011р. та №F1 від 10.02.2011р.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юамікс» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 06.11.2015р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.

СудОдеський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.11.2015
Оприлюднено17.11.2015
Номер документу53406355
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —815/2806/15

Ухвала від 05.11.2015

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Романішин В.Л.

Ухвала від 13.10.2015

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Романішин В.Л.

Ухвала від 13.10.2015

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Романішин В.Л.

Постанова від 10.08.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Завальнюк І. В.

Ухвала від 23.06.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Завальнюк І. В.

Ухвала від 08.06.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Завальнюк І. В.

Ухвала від 19.05.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Завальнюк І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні