Ухвала

від 21.10.2015 по справі 2а-3269/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Львів № 876/3943/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Костіва М.В.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представник позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг Захід» до Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

22.10.2012 року позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг Захід» (надалі ТзОВ «Абсолют Інжиніринг Захід») звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 14.09.2012 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 14.09.2012 року.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Державна податкова інспекція в Галицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року скасувати, та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, податковий орган провів документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Абсолют Інжиніринг Захід» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 706/2200/34658960 від 31.08.2012 р. яким встановлено порушення:

- п.198.2 198.3 ст.198 ПК України занижено податок на додану вартість в розмірі 246279,0 грн. за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, в т.ч. за серпень 2011 року в сумі 246279,0 грн.;

- п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України занижено податок на прибуток на загальну суму 300718,0 у тому числі за третій квартал 2011 року в сумі 300718,0 грн.;

- п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.172, п.176.2 ст.176 ПК України внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 480,15 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.09.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Абсолют Інжиніринг Захід» у розмірі 307848,75 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14.09.2012 року форми «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 300780 грн.

Щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 14.09.2012 р. та встановлення фактів завищення сум податку на додану вартість, які позивачем віднесено до податкового кредиту в розмірі - 246279 грн., а також завищення валових витрат, що призвело до заниження сум податку на прибуток на суму - 300718 грн. слід зазначити наступне.

Висновки податкового органу про наявність вказаних порушень ґрунтуються на тому, що контрагенти позивача: ТОВ «Укрспецзовнішторг», ТОВ БВП «Строітель-Плюс», ТОВ «Дак-Мастер», ТОВ «Будгерметик» на час проведення перевірки відсутні за своїм місцезнаходженням, а також у контрагентів відсутні об'єкти оподаткування, відсутні основні засоби та умови для ведення господарської діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач уклав ряд договорів із вказаними контраагентами які на момент існування спірних правовідносин були належним чином зареєстровані як юридичні особи так і як платники податку на додану вартість.

Для підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Укрспецзовнішторг» відповідач надав первинні документа, а саме договорів підряду №0404 від 04 квітня 2011 року, № 2605 від 26 травня 2011 року та додаткової угоди до нього від 01 червня 2011 року, договору субпідряду №01/08 від 01 серпня 2011 року.

Факт виконання роботи по монтажу систем припливно-витяжної вентиляції, кондиціювання ТОВ «Абсолют Інжиніринг Захід» підтверджується первинною документацією, зокрема, довідками по формі КБ-3: №1 за липень 2011 року на суму 100000,00 грн., №2 за липень 2011 року на загальну суму 350000,00 грн., №1 за серпень 2011 року на загальну суму 240000,00 грн., №1 за вересень 2011 року на загальну суму 827312,01 грн., актами виконаних робіт по формі КБ-2В, податковими накладними, ліцензією № 356843 від 25.07.2007 р. (т.2 а.с. 1-41), вказані документи були представлені також і для перевірки, що зазначено акті перевірки від 31 серпня 2012 р. За виконані роботи здійснено оплату на загальну суму 1904358 грн., що не заперечується податковим органом.

На підставі вказаних господарських операцій позивач сформував податковий кредит на суму сплаченого податку на додану вартість на підставі виданих податкових накладних №45 від 29.07.2011 року, №50, 52 від 04.08.2011 року, №53 від 05.08.2011 року, №57 від 19.08.2011 року, №58 від 22.08.2011року, №59 від 23.08.2011 року, №61 від 26.08.2011 року, № 66 від 31.08.2011 року (т.2 а.с. 33-41) на загальну суму 1875558,00 грн., в тому числі ПДВ - 312592,98 грн.

Щодо господарських операцій між позивачем та БВП «Строітель - Плюс» встановлено наступне.

На підставі укладеного договору №3005/1049 від 30 травня 2011 року між позивачем та БВП «Строітель - Плюс», останнім виконано роботи по монтажу повітроводів для ТОВ «Абсолют Інжиніринг Захід» на об'єкті - Дитяча лікарня в м. Черкаси загальною вартістю 30270,00 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій та факту виконання робіт позивач надав первинну документацією, а саме локальний кошторис №2-1-1 (форма №4) який складеним 10.08.2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року по формі КБ -2В, довідку по формі КБ-3 за серпень 2011 року на суму 30270,00 грн., податкову накладну №76 від 04.08.2011 року, ліцензію №195347 від 22 грудня 2006 року (т.2 а.с. 45-56, 68-71, 83-126, 129-154, 157-173, 176-206, 209 - 221, 224 -240), які були надані також і для перевірки. (а.с. 14 акту).

Як видно із матеріалів справи, за виконані роботи здійснено оплату на загальну суму 24700,00 грн., що не заперечується податковим органом та також вказано акті перевірки.

Згідно укладеного між позивачем та ТОВ «Дак-Мастер» контракту №87М11 від 11.08.2011 року останнім виконано роботи по вогнезахисній обробці металевих конструкцій повітроводів на об'єкті - «Приміщення підземного гаражу-стоянки (паркінгу) в м. Івано-Франківську, вул. Мазепи 70-74» з метою досягнення межі вогнестійкості ЕІ 45 хвилин» загальною вартістю 26960,00 грн., в тому числі ПДВ - 4493,33 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій та факту виконання робіт позивач надав первинну документацією, а саме акт приймання виконаних робіт за серпень 2011 року з вогнезахисної обробки металевих конструкцій повітроводів на суму 26960,00 грн., в тому числі ПДВ - 4493,33 грн. (т. 2 а.с. 64), податкові накладні №30 від 16.08.2011 року та №47 від 31.08.2011 року, ліцензію № 548667 (т.2 а.с. 62, 63), які були представлені також і для перевірки.

За виконані роботи здійснено оплату на загальну суму 26960,00 грн., що не заперечується податковим органом та також висвітлено в акті перевірки (аркуш 30 акту перевірки).

Згідно укладеного між позивачем та ТОВ «Будгеметик» договору №ТЕБГ-015-01-2011 від 01 січня 2011 року у відповідності до видаткової накладної № 460/1 від 25 серпня 2011 року ТОВ «Будгерметик» поставлено позивачу аерозоль «Чемпіон» загальною вартістю 460,00 грн., в тому числі ПДВ - 76,80 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій та факту виконання робіт позивач надав первинну документацією, а саме видаткову накладну № 460/1 від 25 серпня 2011 року (т. 2 а.с. 66), податкову накладну №461/001 від 25.08.2011 року. За поставлений товар здійснено оплату на загальну суму 460,80 грн., що не заперечується податковим органом та вказано в акті перевірки (аркуш 31 акту перевірки).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого ( нарахованого) у зв'язку з придбання товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними ( або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу )чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11. ст. 201 цього Кодексу.

пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що надані відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

Крім того, твердження відповідача про відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів ( робіт, послуг ) колегія суддів не приймає до уваги оскільки, згідно положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку ( стану ) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Платник податку на додану вартість ( покупець товару ) не має обов»язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу протиправну діяльність будь-кого з контрагентів.

Отже, платник податків, який придбав товар в особи та отримав послуги в контрагента, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватись до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те що відсутність контрагентів за місцемзнаходженням свідчить про безтоварність операцій оскільки, відсутність контрагентів за місцемзнаходження саме на дату складення акту перевірки не свідчить про відсутність станом на момент здійснення спірних господарських операцій.

Всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами по наданню послуг, отримання товарно-матеріальних цінностей та використання їх в господарській діяльності та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем сум податку на додану вартість за господарськими операціями до складу податкового кредиту та донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року у справі за № 2а-3269/12/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Гулид

ОСОБА_3