Ухвала

від 11.11.2015 по справі 810/2328/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2328/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудіна С.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретаріВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон-777» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вавілон-777» пред'явило позов до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2015 року № 0000072204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 19.12.2014 по 24.12.2014 Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вавілон-777» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування, сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Систер-Екс» за періоди з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р. та ТОВ «Дрім Білдінг» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., за результатами якої було складено акт від 24.12.2014 № 54/22-4/34780191.

Перевіркою виявлені порушення позивачем вимог пункту 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ТОВ «Вавілон-777» занижено суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Систер-Екс» та ТОВ «Дрім Білдінг» за березень 2014 року в сумі 19 766, 00 грн., квітень 2014 року в сумі 54 443, 00 грн. та липень 2014 року в сумі 4 667, 00 грн., що загалом становить 78 876, 00 грн.

На підставі акта перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 24.12.2014 було винесене податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 № 0000072204, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 78 876, 00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 19 719, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України )

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Систер-Екс» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вавілон-777» (Замовник) був укладений договір про надання охоронних послуг № 0103/14-1, за умовами якого Виконавець зобов'язався охороняти об'єкти, а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити відповідні послуги на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору складається за домовленістю сторін та вказується щомісячно в актах виконаних робіт.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця або, за погодженням сторін, в інших формах, не заборонених чинним законодавством.

За умовами п. 4.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами обов'язків по ньому, але не довше ніж до 31 грудня 2014 р.

З метою виконання умов договору виконавець надав, а замовник прийняв послуги з охорони об'єкту на загальну суму 445 230, 00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наявними в матеріалах справи). Вищевказані акти містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками підприємств.

Також ТОВ «Систер-Екс» було виписано позивачу наступні податкові накладні: № 601 від 31.03.2014; № 603 від 31.03.2014; № 343 від 18.04.2014; № 582 від 30.04.2014; № 587 від 30.04.2014; № 585 від 30.04.2014; № 604 від 31.03.2014; № 344 від 18.04.2014; № 583 від 30.04.2014; № 588 від 30.04.2014; № 602 від 31.03.2014; № 341 від 18.04.2014; № 345 від 18.04.2014; № 584 від 30.04.2014; № 589 від 30.04.2014; № 342 від 18.04.2014; № 581 від 30.04.2014; № 586 від 30.04.2014; № 590 від 30.04.2014.

Вищевказані податкові накладні були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за березень та квітень 2014 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та відображені позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Систер-Екс» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес Фінанс» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги , за умовами якого, Первісний кредитор зобов'язався передати, а Новий кредитор зобов'язався прийняти на себе право вимоги, що належить Первісному кредитору і стати кредитором за Договором № 0103/14 від 01.03.2014, який був укладений між ТОВ «Систер- Екс» та ТОВ «Вавілон-777» (Боржник).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за договором № 0103/14-1 від 01.03.2014.

Згідно з п. 5.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Позивачем на підставі платіжних доручень № 806 від 23.04.2014 на суму 29 520, 00 грн. та № 808 від 25.04.2014 на суму 100 440, 00 грн. було перераховано на рахунок ТОВ «Гермес Фінанс» грошові кошти за отримані за договором № 0103/14-1 від 01.03.2014 транспортні послуги на загальну суму 129 960, 00 грн.

01.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Систер Екс» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепітал А» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор зобов'язався передати, а Новий кредитор зобов'язався прийняти на себе право вимоги, яке належить Первісному кредитору за договором № 0104/14 від 01.03.2014, який був укладений між ТОВ «Систем Екс» та ТОВ «Вавілон-777» (Боржник).

Відповідно до п. 1.2 договору Новий кредитор одержує право (замість Первинного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за договором № 0104/14 від 01.03.2014.

В свою чергу, згідно з п. 2.1 договору Новий кредитор зобов'язаний сплатити Первісному кредитору винагороду у розмірі боргу за договором № 0104/14 від 01.03.2014.

Згідно з п. 5.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

З метою виконання договірних зобов'язань за договором № 0103/14-1 від 01.03.2014 та договором про відступлення права вимоги від 01.04.2014, позивачем було здійснено оплату перед ТОВ «Кепітал А» на загальну суму 93 560, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 814 від 15.05.2014 в сумі 49 710, 00 грн., № 812 від 15.05.2014 в сумі 10 530, 00 грн. та № 821 від 22.05.2014 в сумі 33 320, 00 грн.

Таким чином, позивачем на підставі вищевказаних платіжних доручень, було здійснено розрахунок перед ТОВ «Гермес Фінанс» та ТОВ «Кепітал А», які відповідно, набули права вимоги виконання позивачем договірних зобов'язань, що виникли у останнього внаслідок укладення з ТОВ «Систер-Екс» договору про надання охоронних послуг № 0103/14-1 від 01.03.2014 року.

Матеріалами справи встановлено, що інформація щодо ТОВ «Гермес Фінанс» та «Кепітал А» включена до Уточнюючої розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за квітень та березень 2014 року.

01.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрім Білдінг» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вавілон-777» було укладено договір про організацію транспортних послуг № 01/07-14, за умовами якого Виконавець зобов'язався організовувати на вимогу Замовника транспортні послуги, а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити дані послуги на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що місце де буде посадка працівників замовника та їх висадка додатково вказується в додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору складається за домовленістю сторін та вказується в актах виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1 договору оплата за організацію транспортних послуг здійснюється за домовленістю сторін на підставі рахунку-фактури, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по ньому, але не довше ніж до 31 грудня 2014 р.

01.07.2014 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до договору про організацію транспортних послуг № 01/07-14, відповідно до якого було уточнено місце посадки та висадки працівників Замовника, що здійснюється транспортними засобами Виконавця.

З метою виконання умов договору, Виконавець надав, а Замовник прийняв транспорті послуги, про що було складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1306 від 31.07.2014 на суму 28 000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавцем було виставлено Замовнику рахунок-фактуру №1394 від 31.07.2014 на оплату отриманих транспортних послуг на загальну суму 28 000, 00 грн., який в подальшому був оплачений Замовником в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 854 від 05.08.2014.

Крім того, ТОВ «Дрім Білдінг» було виписано ТОВ «Вавілон-777» податкову накладну № 262 від 31.07.2014 на суму 28 000, 00 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 4 666, 67 грн.), яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за липень 2014 р. (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та відображена позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Таким чином, податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Систер-Екс» та ТОВ «Дрім Білдінг» був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства.

Судом встановлено, що фактично висновок податкового органу про заниження податкового кредиту за результатом здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ТОВ «Систер-Екс» та ТОВ «Дрім Білдінг» ґрунтується на відсутності реального характеру господарських відносин, оскільки господарські операції з вищевказаними контрагентами не підтверджені первиною документацією.

Так, зокрема, відповідач вказує на те, що позивачем не було надано до перевірки товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт отримання позивачем від ТОВ «Дрім Білдінг» транспортних послуг на вищевказану суму.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. N 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, договори, видаткові і податкові накладні, рахунки є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до умов договору про організацію транспортних послуг № 01/07-14 від 01.07.2014, який був укладений між позивачем та ТОВ «Дрім Білдінг», останнім надавались послуги з перевезення громадян, зокрема, співробітників ТОВ «Вавілон-777».

У зв'язку з цим, колегія суддів зазначає, що надання послуг з перевезення громадян не передбачає оформлення товарно-транспортних накладних, оскільки даний первинний документ призначений для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Як вбачається зі змісту договору про організацію транспортних послуг № 01/07-14 від 01.07.2014 та Додаткової угоди № 1 від 01.07.2014 до договору № 01/07-14 про організацію транспортних послуг від 01.07.2014, ТОВ «Дрім Білдінг» надавало послуги з щоденного перевезення співробітників ТОВ «Вавілон-777», які від імені позивача приймали участь у здійсненні господарських операцій позивача з надання охоронних послуг відповідним контрагентам, що підтверджується наступними документами: договір між Українською студією телевізійних фільмів «Укртелефільм» (Замовник) та ТОВ «Вавілон-777» про надання послуг по охороні об'єкту № 04/2012 від 09.04.2012; договори про надання охоронних послуг від 02.01.2014 між ТОВ «Вавілон-777» та ТОВ «Оптова Аптека Алтея»; договори про надання послуг з охорони № 04-280214Б між ТОВ «Вавілон-777» та ТОВ «Собр-1»; акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за цими договорами, банківські виписки по рахунку позивача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач попередив вищевказаних контрагентів про залучення третіх осіб (субпідрядників) для надання послуг з охорони, про що ТОВ «Собр-1»та ТОВ «Оптова Аптека Алтея» не заперечували (листи від 01.03.2014 № 01/01/03 та від 28.02.2014 № 28/02-14.

Так, зокрема, третіми особами (субпідрядниками) були співробітники ТОВ «Систер-Екс», які надавали відповідні послуги ТОВ «Вавілон-777» саме на підставі договору про надання охоронних послуг № 0103/14-1 від 01.03.2014.

Право на надання ТОВ «Систер-Екс» послуг з охорони власності та громадян підтверджується ліцензією Міністерства внутрішніх справ від 09.01.2013 № 183826, копія якої долучена до матеріалів справи.

Отже, матеріалами справи підтверджується безпосередній зв'язок між правочином, вчиненим позивачем з контрагентами ТОВ «Систер-Екс» та ТОВ «Дрім Білдінг» та власною господарською діяльністю. При цьому економічний ефект від такої діяльності підтверджується тим, що ціна реалізації послуг є вищою за ціну придбання.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаними договорами операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Що стосується посилань податкового органу акт від 08.09.2014 року № 2425/26-5522-08/38913080 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Білдінг», колегія суддів зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства Позивача.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2014 року у справі № К/800/41631/13.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що такі операції здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Собків Я.М.

Ключкович В.Ю.