Ухвала

від 11.11.2015 по справі 815/3055/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 р. Справа № 815/3055/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Стас Л.В.

при секретарі - Аврамовій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейдинг" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Ніка Трейдинг" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про:

- скасування податкового повідомлення-рішення форма "Р" № 0000802204 від 18.05.2015 p., яким ТОВ "Ніка Трейдинг" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 99 573,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 79 658 грн., та за штрафними санкціями на суму 19 915 грн.;

- скасування податкового повідомлення-рішення форма "В4" №0000812204 від 18.05.2015 p., яким ТОВ "Ніка Трейдинг" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 295 356 грн.;

- скасування податкового повідомлення-рішення форма "Р" № 0000822204 від 18.05.2015 p., яким ТОВ "Ніка Трейдинг" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 546 891,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1 237 513 грн., та за штрафними санкціями на суму 309 378 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення форма "Р" № 0000802204 від 18.05.2015 p., відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейдинг", код за ЄДРПОУ 37608032, було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 99 573,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 79 658 грн., та за штрафними санкціями на суму 19 915 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення форма "В4" №0000812204 від 18.05.2015 p., відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейдинг", код за ЄДРПОУ 37608032, було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 295 356 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення форма "Р" № 0000822204 від 18.05.2015 p., відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейдинг", код за ЄДРПОУ 37608032, було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 546 891,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1 237 513 грн., та за штрафними санкціями на суму 309 378 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.04.2015 року по 27.04.2015 року фахівцями податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ніка Трейдинг" з питань взаємовідносин з контрагентом-постачальником СФГ "Петрівське", код за ЄДРПОУ 24867689 за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 06.05.2015 року № 443/15-54-22-02/37608032 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ніка Трейдинг", ЄДРПОУ 37608032, з питань взаємовідносин з контрагентом-постачальником СФГ "Петрівське", код за ЄДРПОУ 24867689 за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року".

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено: 1) п.п. 138.1.4 п.138.1, п.138.2, п.138.4, пп. 138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. В результаті ТОВ "Ніка Трейдинг" занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 1 237 513 грн.;

2) п.183.1 ст.185, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ "Ніка Трейдинг" встановлено заниження податку на додану вартість (р.25) за грудень 2014 року на суму 79 658 грн. та завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 1 295 356 грн.

На підставі зазначеного Акту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області було сформовано:

- податкове повідомлення-рішення форма "Р" № 0000802204 від 18.05.2015 p., яким ТОВ "Ніка Трейдинг", код за ЄДРПОУ 37608032 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 99 573,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 79 658 грн., та за штрафними санкціями на суму 19 915 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форма "В4" № 0000812204 від 18.05.2015 р , яким ТОВ "Ніка Трейдинг", код за ЄДРПОУ 37608032 було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 295 356 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форма "Р" № 0000822204 від 18.05.2015 p., відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейдинг", код за ЄДРПОУ 37608032 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 546 891,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1 237 513 грн., та за штрафними санкціями на суму 309 378 грн.

Не погоджуючись із вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фактичною підставою для збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, слугували висновки податкового органу про те, що взаємовідносини між ТОВ "Ніка Трейдинг" з контрагентом - постачальником СФГ "Петрівське", не спричиняють реального настання правових наслідків, та є нікчемним.

В акті податковий орган посилається на те, що до перевірки не надано журнал реєстрації довіреностей; перевіркою не можливо встановити записи щодо реєстрації довіреностей на отримання товару (соняшнику) від постачальника СФГ "Петрівське"; довіреності, договори на перевезення товарів та інші документи, які є обов'язковими первинними документами, що підтверджують господарські операції з постачальником СФГ "Петрівське", код за ЄДРПОУ 24867689, як фактичну реалізацію та перевезення (доставку) товарів, відсутні у ТОВ "Ніка Трейдинг", що порушує вимоги діючого законодавства України; акт Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 31.01.2015 року №284/7/10-06-22-01/24867689 "Про неможливість проведення зустрічної звірки СФГ "ПЕТРІВСЬКЕ", код за ЄДРПОУ 24867689 щодо підтверджене господарських відносин з підприємствами - постачальниками та підприємствами - покупцями і реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2014 року"; позивачем не надано жодного документу з визначених Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» .

Отже, на думку податкового органу договір поставки між СФГ "Петрівське" та ТОВ "Ніка Трейдинг" не був спрямований на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед постачальником, а лише для збільшення валових витрат і податкового кредиту позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно дослідив взаємовідносини із контрагентом позивача і дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, виходячи із наступного.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України - об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, в силу пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі і в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 ст. 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Згідно п.201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому, платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, для включення до складу валових витрат та податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, тощо), які оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", а відсутність таких документів безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за проведеними господарськими операціями.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Ніка Трейдинг" уклало з СФГ "Петрівське" договір поставки № 2811 від 28 листопада 2014 року за яким СФГ "Петрівське" - постачальник зобов'язується поставити сільськогосподарську продукцію, а саме, насіння соняшнику (далі Товар) в асортименті, а покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених цим договором, що підтверджується видатковими та податковими накладними.

На виконання умов договору виписані податкові та видаткові накладні. Розрахунки проводилися у безготівковій формі, що вбачається із наданих позивачем платіжних документів.

При цьому, факт перевезення продукції підтверджується залученими до матеріалів справи копіями товарно- транспортними накладними.

Також, в підтвердження реальності здійснення позивачем та його контрагентом, визначеним в акті перевірки, операцій з поставки сільськогосподарської продукції, а саме, насіння соняшнику, позивачем надані відповідні товарно-транспортні накладні, договір на переробку давальницької сировини насіння соняшнику з ТОВ "Санпродтрейд", який в свою чергу на підставі означеного договору надає позивачу послуги з приймання та переробки насіння соняшнику в готову продукцію з подальшим відвантаженням готової продукції, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Разом з цим, на час укладання договору із позивачем, його контрагент був платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мав достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивач отримавши товар (насіння соняшникове) на підставі договору поставки № 2811 від 28 листопада 2014 року, укладеного з СФГ «Петрівське», в подальшому на підставі договору №15П про надання послуг з переробки насіннячок соняшнику від 01.06.2014 року, укладеного з ТОВ «Санпродтрейд», та наданих до суду документів переробив та отримав готову продукцію у вигляді олії соняшникової нерафінованої, шрот соняшниковий сипучій, що відповідає його виду економічної діяльності, а саме: оптова торгівля харчовими оліями та жирами.

З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що факт дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження формування валових витрат та податкового кредиту по операціям з вказаним контрагентом є доведеним, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Апелянтом не доведено, що договір поставки був ані удаваним, ані фіктивним.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Колегія суддів також вважає безпідставним посилання апелянта на акт Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 31.01.2015 року №284/7/10-06-22-01/24867689 "Про неможливість проведення зустрічної звірки СФГ "ПЕТРІВСЬКЕ", код за ЄДРПОУ 24867689 щодо підтверджене господарських відносин з підприємствами - постачальниками та підприємствами - покупцями і реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2014 року", оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між цим контрагентом та позивачем, так як за умови складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника не є предметом звірки.

Разом з цим, посилання податкового органу на відсутність у підприємства - контрагента СФГ "Петрівське" основних фондів та недостатність трудових ресурсів само собою не свідчить про не вчинення господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, обґрунтовано не прийнято до уваги судом першої інстанції.

Що стосується посилань апелянта у ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції на пояснення при опитуванні директора СФГ "Петрівське" - ОСОБА_2, колегія суддів зазначає, що вказані пояснення громадянина ОСОБА_2 є неналежними та недопустимими доказами в розумінні КАС України, оскільки ці відомості отримано відповідачем не тільки поза межами судового процесу, а й з порушенням принципу безпосередньої перевірки цих доказів як судом, так і посадовими особами Броварської ОДПІ, які здійснювали перевірку відповідача.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача в недостовірності відомостей щодо підпису в податкових накладних, виписаних від імені СФІГ "Петрівське" за перевіряємий період, як і не доведено обізнаність позивача в тому, що вказане підприємство зареєстроване на підставних осіб.

Окрім того, сама по собі ця обставина не може бути доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Тим більше, пояснення вказаної особи не містять інформації щодо конкретних правочинів.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апелянта щодо неправомірного формування витрат та податкового кредиту з посиланням на ненадання журналу реєстрації довіреностей, договорів складського зберігання, подвійних складських свідоцтв, простих складських свідоцтв, складських квитанцій та ін, ведення яких при здійсненні господарської діяльності відповідно до договору поставки № 2811 від 28 листопада 2014 року є обов'язками виходячи з вимог Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04 липня 2002 року № 37-IV. колегія суддів вважає необґрунтованими виходячи з наступного .

Відповідно до ст. 1 України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад - суб'єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов'язань за складськими документами на зерно; зернопереробні підприємства - підприємства, які приймають, зберігають та переробляють зерно, зокрема борошномельні, круп'яні, комбікормові, олієекстракційні, спиртові солодові пивзаводи; складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Стаття 24 Закону № 37-IV передбачає, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах.

Зі змісту ст. 25 Закону № 37-IV вбачається, що зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.

Договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 26 Закону № 37-IV).

Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію (ст. 37 Закону № 37-IV).

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до Договору на переробку давальницької сировини насіння соняшнику № 15П від 01.07.2014 p., Товариство з обмеженою відповідальністю «Санпродтрейд» надає позивачу послуги з приймання та переробки насіння соняшнику в готову продукцію з подальшим відвантаженням готової продукції силами і за рахунок ТОВ «Санпродтрейд».

При цьому, в даному випадку, позивач не є зерновим складом і не надає послуги зі зберігання зерна, саме ТОВ «Санпродтрейд» в розумінні Закону № 37-IV, є зернопереробним підприємством, а тому взаємовідносини ТОВ «Санпродтрейд» та ТОВ «Ніка Трейдинг» врегульовані договором на переробку давальницької сировини , а не договором складського зберігання зерна, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України, що було вірно встановлено судом першої інстанції .

Частиною другою ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: Л.В. Стас