Постанова

від 11.11.2015 по справі 904/5580/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 904/5580/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоОстапенка М.І., СуддівГончарука П.А. (доповідача), Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2015 року у справі №904/5580/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торгівельного дому "Маркет-Груп" до фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпропетровська міська рада про внесення змін до договору, за зустрічним позовом Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім "Маркет-Груп", третя особа: Дніпропетровська міська рада про внесення змін до договору, -

Встановив:

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю фірми Торгівельного дому "Маркет-Груп" (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради (відповідач) про внесення змін до п. 2.1. договору про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська від 23 липня 2010 року №365/3 (укладеного між сторонами) шляхом викладення його в наступній редакції: " Станом на 19.06.07 р. Забудовником перераховано до цільового фонду міської ради кошти в сумі 247 175,64 грн. (двісті сорок сім тисяч сто сімдесят п'ять гривень шістдесят чотири копійки). Кошторисна вартість будівництва Забудовником водопроводу поза межами його земельної ділянки становить 310 000 грн. (триста десять тисяч гривень нуль копійок). Залишок коштів, що підлягають перерахуванню, складає 1 035 887,94 грн. (один мільйон тридцять п'ять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень дев'яносто чотири копійки)".

Водночас, Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради 13 жовтня 2014 року звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до ТОВ ТД "Маркет-Груп" про визнання додаткової угоди №1 від 1 серпня 2014 року до договору від 23 липня 2010 року №365/3 укладеною.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2014 року у справі №904/5580/14 первісний позов задоволено частково. Змінено п. 2.1. договору №365/3 про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська від 23 липня 2010 року, укладеного між Управлінням економіки Дніпропетровської міської ради (Управління економіки), правонаступником якого відповідно до Положення про фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради №37/21 від 29 лютого 2012 року, є Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю фірми торгівельного дому "Маркет-Груп" (Забудовник), виклавши його у наступній редакції: "пункт 2.1. договору: Кошторисна вартість будівництва Забудовником водопроводу поза межами його земельної ділянки становить 310 000 грн. (триста десять тисяч гривень нуль копійок)". В решті первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково. Визнано додаткову угоду №1 від 1 серпня 2014 року до договору від 23 липня 2010 року №365/3 укладеною, на умовах, викладених в доданій до позовної заяви угоді частково. Пункт 3 Додаткової угоди змінено, пункт 2.1. договору від 23 липня 2010 року №365/3, викладено у новій редакції: "Забудовником перераховано до цільового фонду міської ради кошти в сумі 1 593 063,58 грн. (один мільйон п'ятсот дев'яносто три тисячі шістдесят три грн. 58 коп.). Залишок коштів, що підлягає перерахуванню складає 738 896,13 грн. (сімсот тридцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто шість грн. 13 коп.) (без ПДВ), на умовах визначених в додатку №2 до договору". Інші пункти додаткової угоди залишено без змін. В решті зустрічного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову про внесення змін у п. 2.1. договору №365/3 від 23 липня 2010 року та у задоволенні зустрічного позову про визнання додаткової угоди №1 від 1 серпня 2014 року до договору від 23 липня 2010 року №365/3 укладеною.

У касаційній скарзі Дніпропетровська міська рада, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2015 року у справі №904/5580/14 скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2014 року залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач за первісним позовом, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти неї, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23 липня 2010 року Управлінням економіки Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого відповідно до Положення про фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради №37/21 від 29 лютого 2012 року, є Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради та ТОВФ ТД "Маркет-Груп" (далі - Забудовник) укладено договір №365/3 про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська, предметом якого є сплата Забудовником внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська у зв'язку з його намірами здійснити будівництво житлово-комерційного комплексу (1 етап ІІ черги) з урахуванням рішення міської ради від 27 червня 2007 року №190/16 за адресою: вул. Жуковського, у районі буд. № 3 (п.п. 1.1., 1.3 договору) у розмірі 1 593 063,58 грн.

У п. 2.1. договору зазначено, що станом на 19 червня 2007 року Забудовником перераховано до цільового фонду міської ради кошти в сумі 247 175,64 грн. Залишок коштів, що підлягають перерахуванню складає 1 345 887,94 грн.

Відповідно до п. 3.5. договору при введенні об'єкта в експлуатацію розмір внеску зазначений в п. 1.1 коригується, виходячи з фактичної вартості та площі збудованого об'єкта.

Крім того, п.п. 5.1., 5.2. договору сторони погодили, що договір може бути змінено за згодою сторін, шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною даного договору.

22 жовтня 2010 року Дніпропетровською міською радою та позивачем за первісним позовом, був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2720 га за адресою: вул. Жуковського у районі буд. № 3 (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:293:0054 для завершення будівництва житлово-комерційного комплексу.

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" надало ТОВФ ТД "Маркет-Груп" технічні умови № 5080/ПТО від 14 лютого 2007 року на водопостачання і каналізування житлово-комерційного комплексу (2 черга) по вул. Жуковського, у районі буд. № 3, якими було передбачено будівництво водопроводу по вул. Жуковського від вул. Шевченка до пр. К. Маркса.

Будівництво вказаного житлово-комерційного комплексу здійснювалось у рамках спільної діяльності, учасником якої, згідно п. 4, 5.4., 5.5. договору про спільну діяльність від 7 квітня 2009 року №3, є позивач.

Вартість підрядних робіт по будівництву зазначеного водопроводу, відповідно до довідки Приватного підприємства "АвтоБудЦентр", яке на підставі договору підряду №07/28-01 від 28 липня 2011 року здійснювало його будівництво, складає 310 000 грн. Вказані кошти були сплачені підряднику за рахунок коштів спільної діяльності, що передбачено пунктом 4.4. договору про спільну діяльність від 7 квітня 2009 року №3.

Після введення водопроводу в експлуатацію та з'ясування того, що певна його частина знаходиться за межами відведеної позивачу земельної ділянки, останній неодноразово звертався до Дніпропетровської міської ради з вимогою врахування витрат з будівництва і зменшення розміру пайової участі за договором №365/3 від 23 липня 2010 року на суму вартості відповідних робіт в межах орендованої позивачем земельної ділянки, шляхом внесення відповідних змін до договору.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 28 квітня 2014 року №11/51 надано згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста мереж водопостачання, в тому числі поза межами орендованої земельної ділянки по вул. Жуковського на ділянці від пр. К. Маркса до вул. Шевченка.

Відповідно до декларації від 3 січня 2012 року про готовність об'єкта до експлуатації ДП №14312000308 "Будівництво житлово-комерційного комплексу (І етап будівництва - 2 черга) по вул. Жуковського, в районі буд. № 3" об'єкт загальна площа об'єкта - 12 334,2 кв.м., в тому числі площа житлових приміщень - 6 387,8 кв.м., площа нежитлових приміщень - 5 946,4 кв.м., кошторисна вартість за затвердженою проектною документацією - 48 749 100 грн.

Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради просить визнати укладеною додаткову угоду №1 від 1 серпня 2014 року до договору №365/3 від 23 липня 2010 року, запропоновану до укладення ним позивачу на виконання вимог розділу V прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацом 1 п. 7 якого, встановлено, що якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом, оскільки після введення об'єкту будівництва в експлуатацію було збільшено вартість виконаних робіт і розмір земельної ділянки, виділеної під дане будівництво.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи первісний позов, виходив з вимог ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій", ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 188 Господарського кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та того, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 9 вересня 2014 року у справі №904/7757/13 за позовом в.о. прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ТОВФ ТД "Маркет-Груп" про стягнення заборгованості за договором про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська в сумі 1 486 453,16 грн., яке набрало законної сили 29 жовтня 2014 року, провадження у справі в частині стягнення 1 035 887,94 грн. основного боргу за договором №365/3 23 липня 2010 року, припинено на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку зі сплатою відповідачем під час розгляду справи, основної заборгованості в сумі 1 035 887,94 грн. в повному обсязі.

Обґрунтовуючи задоволення зустрічного позову суд виходив з того, що відповідно до п. 1.3. договору №365/3 від 23 липня 2010 року в редакції додаткової угоди №1 від 1 серпня 2014 року розмір внеску, згідно розрахунку №1 до цього договору, становить 2 331 959,71 грн. (без ПДВ); зазначеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7757/13 встановлено факт сплати Забудовником до цільового фонду міської ради коштів в сумі 1 593 063,58 грн., відповідно залишок коштів, з урахуванням всіх оплат, складає не 1 048 896,13 грн. як вказано відповідачем за первісним позовом, а 738 896,13 грн.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого господарського суду вказав, що вирішуючи спір за первісним позовом суд першої інстанції керувався положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, якими передбачено право сторін договору змінювати або розривати договір лише за їх згодою, якщо інше не встановлено договором або законом, а також за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотних порушень договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Однак в процесі розгляду питання щодо наявності обставин, встановлених зазначеними нормами як підстави для внесення змін до договору суд першої інстанції не з'ясовував, а позивач доказів наявності таких обставин не надав, у зв'язку з чим апеляційною інстанцією відмовлено у задоволенні первісного позову.

Скасовуючи рішення в частині зустрічного позову і відмовляючи у його задоволенні апеляційний господарський суд , керуючись ч.ч. 2, 3, 5, 13 ст. 27 1 Закону України "Про планування і забудову території", чинного на час укладення спірного договору, зазначив, що укладений сторонами договір №365/3 від 23 липня 2010 року містить всі істотні умови необхідні для виконання цього договору, є укладеним з моменту його підписання та реєстрації в управлінні економіки та діє до повного його виконання (п. 6.1 договору).

Оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7757/13 встановлено факт припинення договору з 5 лютого 2014 року шляхом повного виконання ТОВФ ТД "Маркет-Груп" зобов'язання зі сплати внеску, а додаткова угода до цього договору щодо зміни його п.п. 1.3, 2.1, 3.1 та збільшення розміру внеску датована 1 серпня 2014 року та направлена іншій стороні 4 серпня 2014 року, тобто після припинення основного договору, відсутні підстави для задоволення зустрічного позову і визнання такої угоди укладеною.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини про відсутність зі сторони відповідача за первісним позовом порушення істотних умов спірного договору, погашення Замовником суми внеску у повному обсязі, наміри відповідача внести зміни до умов договору після його припинення з підстав передбачених ст.ст. 598, 599 ЦК України, висновки суду апеляційної інстанції, який посилаючись на положення ч.ч. 1, 2 ст. 651, ч.ч. 652 ЦК України, про відмову у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів є правильними, законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування апеляційною інстанцією норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні відповідачем вказаних положень матеріального права, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень.

Інші твердження касаційної скарги зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, не входить до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанову апеляційного господарського суду слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2015 року у справі №904/5580/14 - без змін.

Головуючий:М.І. Остапенко Судді:П.А. Гончарук Л.В. Стратієнко