Ухвала

від 11.11.2015 по справі 903/362/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" листопада 2015 р. Справа № 903/362/15 Господарський суд Волинської області в складі судді Вороняка А. С., розглянувши заяву сільськогосподарського приватного підприємства В«СвідВ»

про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2015р.

у справі за позовом: управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області, м.Рожище, Волинської області

до сільськогосподарського приватного підприємства В«СвідВ» , с.Носачевичі, Рожищенського р-н, Волинської області

про стягнення 3916,55 грн.

За участю представників сторін:

від стягувача: н/з;

від боржника (заявника): ОСОБА_1 - директор (представник), паспорт серії АС №743650 від 19.10.2001р., ОСОБА_2 - представник, довіреність б/н від 11.11.2015р..

Встановив: 10.06.2015р. у справі №903/362/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області до сільськогосподарського приватного підприємства В«СвідВ» про стягнення 3916,55 грн., було прийнято рішення, яким позов задоволено, вирішено стягнути з сільськогосподарського приватного підприємства В«СвідВ» на користь управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області 3916,55 грн. шкоди. Також стягнуто з сільськогосподарського приватного підприємства В«СвідВ» судові витрати в дохід державного бюджету України в розмірі 1827 грн. по справі.

02.07.2015р. на виконання вищезазначеного рішення господарського суду було видано накази №903/362/15-1 та №903/362/15-2.

30.10.2015р. сільськогосподарське приватне підприємство В«СвідВ» звернулося до господарського суду Волинської області з заявою, в якій просить відстрочити виконання рішення господарського Волинської області суду від 10.06.2015р. у справі №903/362/15 на два місяці.

В обґрунтування даної заяви боржник посилається на те, що останній звернувся з клопотанням до головного управління Пенсійного фонду у Волинській області в якому просив повторно призначити перевірку діяльності управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області, спростувати відомості про порушення СГПП «Свід» норм пенсійного законодавства, вважають дане клопотання винятковою обставиною.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.11.2015р. зазначену заяву було прийнято та призначено її розгляд в судовому засіданні на 11.11.2015р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду заяви по суті.

09.11.2015р. від директора СГПП «Свід» (заявника) на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2015р. поступили додаткові пояснення б/н від 09.11.2015р. (вх.№01-58/104/15), в яких просять відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2015р. у справі №903/362/15 до 01 січня 2016р., яка була прийнята судом.

11.11.2015р. на електронну пошту суду від стягувача надійшли пояснення №5714/09-21 від 10.11.2015р., в яких просять відмовити в задоволенні заяви про відстрочку, оскільки рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2015р. у справі №903/362/15 боржником не виконане (поважних причин не наведено) та відсутні обставини для задоволення заяви про відстрочку.

У судовому засіданні 11.11.2015р. представники заявника заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2015р. у справі №903/362/15 до 01 січня 2016р. підтримали, просили її задовольнити.

Стягувач компетентного представника в судове засідання 11.11.2015р. не направив, проте був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4510100934410.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення стягувача про дату та час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2015р. у справі №903/362/15.

Згідно ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно п.п.7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із наступними змінами та доповненнями) визначено, що господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право за заявою сторони або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 21.11.2012р. у справі №5008/437/2012, від 10.08.2011р. у справі №14/83.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

З наведеного випливає, що надання відстрочки виконання судового рішення пов'язується із об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суд в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинен враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чижов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення(наприклад п.41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997р.).

Посилання заявника (боржника), що винятковою обставиною є клопотання СГПП «Свід» про повторну перевірку діяльності управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області, судом не приймаються, оскільки таке клопотання не є винятковою обставиною, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Інших доказів в обґрунтування даної заяви, заявником не надано.

Також суд зазначає, що зазначені дії боржника свідчать про затягування виконання рішення суду від 10.06.2015р. у справі №903/362/15, яке ними не виконується без поважних на те причин.

Згідно ч.4 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи вищевикладені обставини, набрання рішенням законної сили і обов'язковість його виконання, той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення суду, господарський суд прийшов до висновку, що заява сільськогосподарського приватного підприємства В«СвідВ» про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2015р. у справі №903/362/15 - не підлягає задоволенню, через необґрунтованість.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 121 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

у задоволенні заяви сільськогосподарського приватного підприємства В«СвідВ» про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2015р. у справі №903/362/15 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області до сільськогосподарського приватного підприємства В«СвідВ» про стягнення 3916,55 грн. до 01 січня 2016р.- відмовити.

Суддя А. С. Вороняк