cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2015 року Справа № 8/60
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Удовиченка О.С. суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика" арбітражного керуючого Сокотун В.А.
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015
у справі№ 8/60 господарського суду Рівненської області за заявоюПрокурора м. Рівне доВАТ "Рівненська меблева фабрика" про арбітражний керуючийбанкрутство Литвин І.М. в судовому засіданні взяли участь представники :
Генеральної прокуратури України Збарих С.М. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"Юзвенко В.Г. В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.12.2005 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Рівненська меблева фабрика" за процедурою, передбаченою ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.05.2006 здійснено перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство ВАТ "Рівненська меблева фабрика".
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.09.2006 затверджено реєстр кредиторів ВАТ "Рівненська меблева фабрика".
Постановою господарського суду Рівненської області від 05.12.2006 боржника ВАТ "Рівненська меблева фабрика" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Литвина І.М.
Ухвалами господарського суду Рівненської області строк ліквідаційної процедури та строк повноважень ліквідатора неодноразово продовжувався.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.03.2014 скаргу заступника прокурора міста Рівне на дії ліквідатора частково задоволено, визнано неправомірними дії ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика" в частині порушення черговості задоволення вимог кредиторів, ліквідатора зобов'язано невідкладно здійснити повернення незаконно розподілених коштів.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.02.2015 усунено арбітражного керуючого Литвина І.М. від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика".
Арбітражним керуючим Литвином І.М. подано 12.02.2015 до місцевого господарського суду клопотання від 10.02.2015 про затвердження витрат, які понесені у ліквідаційній процедурі протягом 2006-2013 у сумі 246 636, 05 грн. Крім того, арбітражним керуючим Литвином І.М. подано 27.04.2015 до місцевого господарського суду клопотання від 24.04.2015, в якому просив відкласти розгляд витрат ліквідатора у справі до прийняття рішення з цього питання комітетом кредиторів та додано до вказано клопотання розрахунок послуг арбітражного керуючого у справі за період 2006-2015.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.03.2015 призначено ліквідатором ВАТ "Рівненська меблева фабрика" арбітражного керуючого Сокотуна В.А., продовжено строк ліквідаційної процедури.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.05.2015 (суддя Заголдная Я.В.) клопотання арбітражного керуючого Литвина І.М. про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат №4-8/60 від 10.02.2015 задоволено частково, затверджено арбітражному керуючому Литвину І.М. відшкодування витрат арбітражного керуючого в розмірі 103560,08 за період роботи ліквідатором з 2006 по 2012 рік ВАТ "Рівненська меблева фабрика", в решті клопотання арбітражного керуючого Литвина І.М. №4-8/60 від 10.02.2015 про затвердження витрат у ліквідаційній процедурі відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 (колегія суддів: Савченко Г.І., Саврій В.А., Дужич С.П.) ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.05.2015 скасовано, прийнято нове судове рішення, клопотання арбітражного керуючого Литвина І.М. про затвердження витрат у ліквідаційній процедурі задоволено, затверджено арбітражному керуючому Литвину І.М. витрати у ліквідаційній процедурі ВАТ "Рівненська меблева фабрика" у розмірі 246636,05 грн., з яких: послуги БТІ в м. Рівне, ДП "Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України "Львівтранспроект", ОП інститут "Львівнафтопродукт", експертна оцінка майна - 32645,89 грн.; послуги банка - 5663,66 грн.; заробітна плата найманим працівникам у 2008-2012 - 39515,60 грн.; послуги розпорядника майна, ліквідатора у 2006-2012 - 109414,58 грн.; канцтовари, витратні матеріали, інформаційні оголошення - 3813,10 грн.; витрати ліквідатора у 2006-2012 - 33661,39 грн.; впорядкування та зберігання архіву, господарські витрати - 11186,98 грн.; юридичні послуги - 9507,85 грн.; судові витрати - 1227,00 грн.
Ліквідатор ВАТ "Рівненська меблева фабрика" арбітражний керуючий Сокотун В.А. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015, залишити в силі господарського суду Рівненської області від 26.05.2015.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої і судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.14 ст. 3 1 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.
Частиною 16 ст. 3 1 Закону передбачено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.
Таким чином, суд повинен вирішити питання про затвердження розміру оплати послуг ліквідатора у справі про банкрутство, оскільки арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатора) має право на оплату своїх послуг відповідно до Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором ВАТ "Рівненська меблева фабрика" арбітражним керуючим Литвином І.М. подано 12.02.2015 до місцевого господарського суду клопотання від 10.02.2015 про затвердження витрат, які понесені у ліквідаційній процедурі протягом 2006-2012 рр. у сумі 246 636, 05 грн., з яких послуги БТІ в м. Рівне, ДП "Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України "Львівтранспроект", ОП інститут "Львівнафтопродукт", експертна оцінка майна - 32645,89 грн.; послуги банка - 5663,66 грн.; заробітна плата найманим працівникам у 2008-2012 - 39515,60 грн.; послуги розпорядника майна, ліквідатора у 2006-2012 - 109414,58 грн.; канцтовари, витратні матеріали, інформаційні оголошення - 3813,10 грн.; витрати ліквідатора у 2006-2012 - 33661,39 грн.; впорядкування та зберігання архіву, господарські витрати - 11186,98 грн.; юридичні послуги - 9507,85 грн.; судові витрати - 1227,00 грн.
Судом першої інстанції зазначено, що рішенням комітету кредиторів ВАТ "Рівненська меблева фабрика" №22 від 15.04.2013 вирішено погодити витрати понесені протягом ліквідаційної процедури з 2006 по 2012 рік. (т.21 а.с.132).
Суд першої інстанції, відмовляючи арбітражному керуючому ліквідатору у затвердженні оплати його послуг, які є складовою витрат, які понесені у ліквідаційній процедурі, виходив з того, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.02.2015 арбітражного керуючого Литвина І.М. усунуто від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика". Підставою усунення арбітражного керуючого Литвина І.М. від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика" є порушення черговості погашення вимог кредиторів, що завдало шкоди кредиторам 2-ої черги. Враховуючи, що Законом не передбачено затвердження оплати послуг арбітражному керуючому за неналежне виконання обов'язків покладених на нього, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для затвердження оплати послуг ліквідатора.
Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час ліквідаційної процедури протягом 2006-2013 років банкрутом та ліквідатором понесені витрати на загальну суму 246 636,05 грн., які погоджені комітетом кредиторів (протокол №22 від 15.04.2013). Зазначені витрати підтверджуються первинними документами, які містяться в матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи клопотання ліквідатора в повному обсязі виходив з того, що останнім підтверджено витрати в ліквідаційній процедурі, постановою господарського суду Рівненської області від 05.12.2006 затверджено оплату послуг ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень, протягом ліквідаційної процедури у 2006-2012 арбітражний керуючий Литвин І.М. вчиняв дії, направлені на розшук та повернення майна банкрута, погашення кредиторських вимог, належним чином виконував обов'язки, покладені законом на ліквідатора, усунення в 2015 році арбітражного керуючого Литвина І.М. від обов'язків ліквідатора за порушення черговості задоволення вимог кредиторів не спростовує факт належного виконання обов'язків протягом 2006 -2012 років. Крім того, судом встановлено, що кошти в рахунок оплати послуг ліквідатора в сумі 109 414,58 грн. та відшкодування витрат ліквідатора за 2006-2012 роки в сумі 33 661,39 грн., фактично виплачені арбітражному керуючому Литвину І.М.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи вимоги ст.3 1 Закону, правомірно затвердив клопотання арбітражного керуючого про затвердження витрат в ліквідаційній процедурі, зокрема, витрат в частині оплати послуг розпорядника майна та ліквідатора за 2006-2012 роки та витрат ліквідатора у 2006-2012 роки.
Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, доводи зазначені у касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про право арбітражного керуючого на оплату його послуг за здійснення ним своїх повноважень.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика" арбітражного керуючого Сокотун В.А. залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі №8/60 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді В.Я. Погребняк
В.Ю. Поліщук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2015 |
Оприлюднено | 16.11.2015 |
Номер документу | 53408805 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Удовиченко О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні