Ухвала

від 29.10.2015 по справі 804/2437/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2015 рокусправа № 804/2437/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

за участю:

представника позивача: Коваль І.О.,

представника відповідача: Федорова Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року у справі №804/2437/15 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Моторз" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СФ Моторз" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007011501 від 19.08.2014 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що факт реального здійснення господарських операцій з поставки товарів з ТОВ "ВКП "Дронго" в межах договору №471113 від 01.11.2013 року підтверджується відповідними належно оформленими первинними документами, які були надані Відповідачу під час перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року адміністративний позов був задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 0007011501 від 19.08.2014 року.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Також, заявник апеляційної скарги зазначив, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством, оскільки за результатами перевірки Позивача не було підтверджено факту наявності поставок товарів від підприємств-постачальників, що свідчить про те, що взаємовідносини між ТОВ "СФ Моторз" та ТОВ "ВКП "Дронго" не мали на меті настання реальних наслідків.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "СФ Моторз" (код ЄДРПОУ - 36942497) з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "ВКП "Дронго" (контрагент-постачальник, код за ЄДРПОУ 14023358) за грудень 2013 року та подальшої їх реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення Позивачем п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого за грудень 2013 року завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 146780.00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлагає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 146780.00 грн.

На підставі зазначеного акту документальної перевірки, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0007011501 від 19.08.2014 року, яким Позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 220170.00 грн., у тому числі 146780.00 грн. основного платежу та 73390.00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з обґрунтованістю винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення, Позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.10.2014 року №7710/10/04-36-10-08-09, залишеною без змін рішенням Державної фіскальної служби України від 19.12.2014 року №9041/6199-99-10-01-04-25 в задоволенні скарги підприємства було відмовлено.

Вважаючи прийняття податкового повідомлення-рішення №0007011501 від 19.08.2014 року таким, що суперечить приписам чинного законодавства, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Правомірність винесення податкового повідомлення-рішення №0007011501 від 19.08.2014 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не допускав порушення норм Податкового законодавства України під час відображення у податковому обліку господарських операцій з ТОВ "ВКП "Дронго" у грудні 2013 року, у зв'язку з чим податкове зобов'язання, відображене в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні не ґрунтується на реальних обставинах справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.п 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що до підстав формування платником податків податкового кредиту віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Моторз" за КВЕД є зокрема торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів

Встановлені обставини справи свідчать, що у період, який перевірявся позивач мав господарські відносини з ТОВ "ВКП "Дронго" згідно договору поставки №471113 від 01.11.2013 року.

Відповідно до п.п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставляти спортивну техніку та запчастини (далі за тестом - Товар) Покупцю, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

За результатом здійснення господарських операцій по зазначеному договору, у Позивачем був оформлений податковий кредит у грудні 2013 року на суму 146780.00 грн.

Однак, на думку податкового органу, зазначений правочини укладений без мети реального настання правових наслідків обумовлених ним та спрямований на надання податкової вигоди Позивачу, що свідчить про необґрунтованість формування останнім податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеними доводами Відповідача та враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між Позивачем та ТОВ "ВКП "Дронго".

Встановлені обставини справи свідчать про те, що предметом договірних відносин Позивача з ТОВ "ВКП "Дронго" була поставка спортивної техніки та запчастин.

На підтвердження виконання умов договору № №471113 від 01.11.2013 року, підприємством було надано до суду копії податкових накладних №140 від 03.12.2013 року, №152 від 18.12.2013 року, №153 від 23.12.2013 року та видаткових накладних №0312 від 03.12.2013 року, №1812 від 18.12.2013 року, №2312 від 23.12.2013 року,

Розрахунок за отриманий товар по зазначеним договорам здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку підприємства.

Наявність у підприємства приміщення, необхідного для зберігання товару, підтверджується договором оренди №А-87 від 01.01.2013 року

Також, на підтвердження використання отриманого товару у власній господарській діяльності, Позивачем були подані до суду договори купівлі-продажу квадроциклів та первинні документи, які підтверджують факт їх реалізації.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарської операції, первинні документи відображають зміст та обсяг укладеного договору, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у перевіряємий період за наслідками господарських відносин з ТОВ "ВКП "Дронго" на підставі складених належним чином документів первинного бухгалтерського обліку.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податку на додану вартість господарських операцій з ТОВ "ВКП "Дронго", на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції обґрунтованості задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року у справі №804/2437/15- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна