Постанова

від 12.11.2015 по справі 826/14549/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2015 року № 826/14549/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурси-2011» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрресурси-2011» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24 грудня 2014 року № 0001182203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14549/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 серпня 2015 року.

У судовому засіданні 10 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що у період з 25 листопада 2014 року по 01 грудня 2014 року, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурси-2011» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Тейнер Груп» (код ЄДРПОУ 37201256), ТОВ «БК «Лато» (код ЄДРПОУ 38605146), ТОВ «Реніз-Плюс-Т» (код ЄДРПОУ 38851699) за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 08 грудня 2014 року № 47/1-22-03/37923407.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 128 350,00 грн., в тому числі: за липень 2014 року - 128 350,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24 грудня 2014 року № 0001182203 Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрресурси-2011» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 192525,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 128350,00 грн., за штрафними санкціями - 64175,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24 грудня 2014 року № 0001182203 залишено без змін, скарга - без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та з ТОВ «Тейнер Груп» (код ЄДРПОУ 37201256), ТОВ «БК «Лато» (код ЄДРПОУ 38605146), ТОВ «Реніз-Плюс-Т» (код ЄДРПОУ 38851699).

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 08 грудня 2014 року № 47/1-22-03/37923407.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Тейнер Груп» (код ЄДРПОУ 37201256), ТОВ «БК «Лато» (код ЄДРПОУ 38605146), ТОВ «Реніз-Плюс-Т» (код ЄДРПОУ 38851699), обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Згідно з Актом перевірки зміст порушення полягає у тому, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним отриманим від контрагентів TOB «Трейнер Груп», TOB «БК «Лато», TOB «Реніз-Плюс-Т» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року.

Крім того, на думку податкового органу бухгалтерські та податкові документи укладені Товариством з його контрагентами TOB «Трейнер Груп», TOB «БК «Лато», TOB «Реніз-Плюс-Т» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року є недійсними.

В свою чергу, судом встановлено, що 01 лютого 2014 року між позивачем та TOB «Тейнер Груп» було укладено договір № НВ/К-6/1, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з збирання, транспортування, заготівлі та утилізації використаних мастил (олив) (надалі Послуг) імпортованої продукції.

За умовами Договору Сторони дійшли згоди, що під визначенням терміну «утилізація», мається на увазі утилізація, захоронення, знешкодження або оброблення Мастил, за умови що обраний спосіб поводження з Мастилами не суперечить чинному Законодавству, та є прийнятний саме для цього виду Мастил.

Утилізація вищевказаних Мастил буде здійснюватися за місцем знаходження потужностей зі знешкодження Мастил, або за місцем знаходження контрагентів Виконавця на підставі цивільно-правових договорів між Виконавцем і особою, яка буде здійснювати утилізацію, у разі, якщо ця операція буде виконуватися не на потужностях Виконавця.

Збирання, та перевезення Мастил буде виконуватись на всій території України де замовник реалізує свою продукцію.

Так 25 березня 2014 року в рамках договору № НВ/К-6/1 позивачем надана виконавцю заявка № 25/03/14-1 на збирання, транспортування та передачу на подальшу утилізацію відпрацьованих або неконденційних мастил у кількості 40 730,00 л.

Крім того, 06 травня 2014 року в рамках договору № НВ/К-6/1 позивачем надана виконавцю заявка № 06/05/14-1 на збирання, транспортування та передачу на подальшу утилізацію відпрацьованих або неконденційних мастил у кількості 20 256,00 л.; 27 червня 2014 року в рамках договору № НВ/К-6/1 позивачем надана виконавцю заявка №27/06/14-1 на збирання, транспортування та передачу на подальшу утилізацію відпрацьованих або неконденційних мастил у кількості 36 396,00 л.

03 липня 2014 року TOB «Тейнер Груп» надано звіт про виконану роботу та після підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 18/03/07 на суму 100 000,00 грн., було виписано податкову накладну № 15 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.

07 липня 2014 року позивачем, згідно платіжного доручення № 34 проведено оплату виконаних робіт на суму 100 000,00 грн.

Крім цього, 01 квітня 2014 року між позивачем та TOB «Реніз-Плюс-Т» укладено договір на надання послуг з перевезення, перероблення та утилізації відходів, як вторинної сировини (тари та пакувальних матеріалів) № ВС-04/14/1 з додатком № 1 до нього.

02 липня 2014 року позивачем оформлена і направлена виконавцю заявка № 02/07/14-1 на надання послуг з перевезення, перероблення та утилізації відходів (використаної тари та пакувальних матеріалів) в загальному обсязі: 189 945,5 кг.

07 липня 2014 року позивачем була проведена передплата на суму 59 800,00 грн. згідно платіжного доручення №32, та отримано податкову накладну № 1 від 07 липня 2014 року на суму 59 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 966,67 грн.

31 липня 2014 року послуги, обумовлені в заявці № 02/07/14-1 від 02 липня 2014 року та оплачені згідно платіжного доручення № 32 були виконані, про що між позивачем та виконавцем було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1 на суму 59 800,00 грн.

Крім того, 15 липня 2014 року позивачем оформлена і направлена виконавцю заявка № 15/07/14-2 виконавцю на надання послуг з перевезення, перероблення та утилізації відходів (використаної тари та пакувальних матеріалів) в загальному обсязі: 251 982,38 кг.

17 липня 2014 року між позивачем та виконавцем було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4 на суму 60 000,00 грн., та виконавцем було виписано податкову накладну № 4 на суму 60 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 000,00 грн.

30 липня 2014 року позивачем проведена оплата на суму 57 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 53, та отримано податкову накладну № 8 від 30 липня 2014 року на суму 57 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 500,00 грн.

31 липня 2014 року послуги, оплачені згідно платіжного доручення № 53 були виконані, про що між позивачем та виконавцем було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 8 на суму 57 000,00 грн.

31 липня 2014 року між позивачем та виконавцем було підписано акт № 9 здачі- прийняття робіт (надання послуг) на суму 59 200,00 грн., та виконавцем було виписано податкову накладну № 9 на суму 60 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 866,67 грн.

Оплата наданих послуг згідно актів № 4 від 17 липня 2014 року та № 9 від 31 липня 2014 року на загальну суму 119 200,00 грн. проводилась частинами, наступним чином: 14 серпня 2014 року позивачем було сплачено виконавцю 30 000,00 грн. - платіжне доручення № 64; 22 серпня 2014 року позивачем було сплачено виконавцю 25 000,00 грн. - платіжне доручення № 68; 22 серпня 2014 року позивачем було сплачено виконавцю 5 000,00 грн. - платіжне доручення № 69; 01 вересня 2014 року позивачем було сплачено виконавцю 15 000,00 грн. - платіжне доручення № 79; 09 вересня 2014 року позивачем було сплачено виконавцю 53 700,00 грн. - платіжне доручення № 82, з яких 49 200,00 грн. - сплата по актам за липень 2014 pоку, а 4 500,00 грн. - погашення заборгованості по договору № ВС-04/14/1 від 01.04.2014 р. за попередні періоди.

Всього в рамках договору про надання послуг № ВС-04/14/1 від 01 квітня 2014 року в перевіряємий період TOB «Реніз-Плюс-Т» надало послуг з перевезення, перероблення та утилізації відходів (використаної тари та пакувальних матеріалів) в загальному обсязі: 441 924,38 кг.

Використана тара та пакувальні матеріалів вивозилися виконавцем з орендованої позивачем лінії сортування, яка знаходиться за адресою м. Стрий, вул. Нижанковського (територія сміттєзвалища), відповідальний за відвантаження деревини працівник TOB «Укрресурси-2011» ОСОБА_1, на склад TOB «Реніз-Плюс-Т» за адресою: смт. Гребінки, вул. Індустріальна, 7 (відповідальний за одержання деревини директор TOB «Реніз-Плюс-Т» ОСОБА_2 по генеральній довіреності).

Перевозка відбувалася із залученням виконавцем перевізника TOB «Атом Сталь» (код ЄДРПОУ 38905347) за участю 2-х вантажних автомобілів з причепами - MAN TGA д.н.з. НОМЕР_2, причеп WECON НОМЕР_3 водій ОСОБА_3 та MAN TGA д.н.з. НОМЕР_7, причеп KOZEL НОМЕР_8 водій ОСОБА_4 з відповідним оформленням товарно-транспортних накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

Щодо взаємовідносин із TOB «БК «Лато» судом встановлено, що 01 квітня 2014 року між позивачем та TOB «БК «Лато» було укладено договір № ТД- 1/04 про створення науково-технічної продукції, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт: розгляд відповідності нормативним документам проведених розрахунків та перевірка наявності повноти пакету документів для отримання документів дозвільного характеру, згідно наданої Замовником Заявки.

02 квітня 2014 року позивачем оформлена і направлена виконавцю заявка № 1 щодо надання послуг по договору № ТД-1/04 від 01 квітня 2014 року з детальним переліком робіт, які має зробити виконавець.

07 липня 2014 року послуги, обумовлені в заявці № 1 від 02 квітня 2014 року були фактично виконані, про що між позивачем та виконавцем було підписано акт № 6 надання послуг з додатком (детальним переліком робіт, які були зроблені виконавцем) до нього та акт прийому-передачі з технічною документацією та отримано податкову накладну № 6 від 07 липня 2014 року на суму 59 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 916,67 грн.

Оплата за виконані роботи по акту надання послуг № 6 була проведена 07 липня 2014 року згідно платіжному дорученню № 36 на суму 59 500,00 грн.

Крім того, 06 квітня 2014 року позивачем оформлена і направлена виконавцю заявка № 2 щодо надання послуг по договору № ТД-1/04 від 01 квітня 2014 року з детальним переліком робіт, які має зробити виконавець.

31 липня 2014 року послуги, обумовлені в заявці № 2 від 06 квітня 2014 року були фактично виконані, про що між позивачем та виконавцем було підписано акт № 29 надання послуг з додатком (детальним переліком робіт, які були зроблені виконавцем) до нього та акт прийому-передачі з технічною документацією та отримано податкову накладну № 29 від 31 липня 2014 року на суму 55 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 166,67 грн.

Крім того, 09 квітня 2014 року позивачем оформлена і направлена виконавцю заявка № 3 щодо надання послуг по договору № ТД-1/04 від 01 квітня 2014 року з детальним переліком робіт, які має зробити виконавець.

31 липня 2014 року послуги, обумовлені в заявці №3 від 09 квітня 2014 року були фактично виконані, про що між позивачем та виконавцем було підписано акт № 30 надання послуг з додатком (детальним переліком робіт, які були зроблені виконавцем) до нього та акт прийому-передачі з технічною документацією та отримано податкову накладну № 30 від 31липня 2014 року на суму 47 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 833,33 грн.

Оплата за виконані роботи по актам надання послуг № 29 та № 30 була проведена 08 серпня 2014 року згідно платіжного доручення № 62 в сумі 82 400,00 грн. та згідно платіжного доручення № 64 на сум 19 600,00 грн. відповідно.

31 липня 2014 року послуги, обумовлені в заявці № 21/07/14-1 від 21 липня 2014 року були фактично виконані, про що між позивачем та виконавцем було підписано акт № 31 здачі- прийняття робіт (надання послуг) та отримано податкову накладну № 31 від 31 липня 2014 року на суму 52 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 666,67 грн.

Кім того, 27 липня 2014 року позивачем оформлена і направлена виконавцю заявка № 27/07/14-1 на надання послуг з заготівлі перероблення та утилізації відходів як вторинної сировини, використаної тари та пакувальних матеріалів в обсязі: 449 561,41 кг. дерева (пакувальні матеріали із деревини).

31 липня 2014 року послуги, обумовлені в заявці № 21/07/14-1 від 21 липня 2014 року були фактично виконані, про що між позивачем та виконавцем було підписано акти № 32 та 38 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та отримано податкові накладні № 32 від 31 липня 2014 року на суму 46 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 666,67 грн. та № 38 від 31 липня 2014 року на суму 56 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 416,67 грн.

Оплата по актам здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 31, № 32, № 38 та № 39 проводилася частинами наступним чином: 14 серпня 2014 року позивачем було сплачено виконавцю 10 400,00 грн. - платіжне доручення № 63; 22 серпня 2014 року позивачем було сплачено виконавцю 25 000,00 грн. - платіжне доручення № 67; 04 вересня 2014 року позивачем було сплачено виконавцю 100 000,00 грн. - платіжне доручення № 81; 09 вересня 2014 року позивачем було сплачено виконавцю 79 000,00 грн. - платіжне доручення № 87.

Всього в рамках договору про надання послуг № 437 від 29 червня 2014 року TOB «БК «Лато» надало послуг з заготівлі перероблення та утилізації відходів як вторинної сировини, використаної тари та пакувальних матеріалів в обсязі: 1 237 061,40 кг. дерева (пакувальні матеріали із деревини).

Деревина (пакувальні матеріали із деревини) вивозилися з орендованої позивачем лінії сортування, яка знаходиться за адресою м. Стрий, вул. Нижанковського (відповідальний за відвантаження деревини працівник TOB «Укрресурси-2011» ОСОБА_1) на склад TOB «БК «Лато» за адресою м. Київ, вул. Геофізиків, 12 (відповідальний за одержання деревини директор TOB «БК «Лато» ОСОБА_5 по генеральній довіреності).

Перевозка відбувалася із залученням виконавцем перевізника ТОВ «Фатрон» (код ЄДРПОУ 38432062) за участю 3-х вантажних автомобілів - MAN TGA д.н.з. НОМЕР_9, водії ОСОБА_6 та ОСОБА_7, MAN TGA д.н.з. НОМЕР_4, водії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та КАМАЗ 53212 д.н.з. НОМЕР_10, водій ОСОБА_10 з відповідним оформленням товарно-транспортних накладних.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки не встановлено відсутності у позивача на момент перевірки первинних документів по спірним господарським операціям, у свою чергу суд установив, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні, акти прийому-передачі), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому суд зауважує, що ймовірні порушення постачальником та його контрагентами вимог податкового чи іншого законодавства не позбавляють правового значення первинних документів, складених таким постачальником.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що TOB «Укрресурси-2011» зареєстровано 27 жовтня 2011 року в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців про що зроблено запис за № 1 068 102 0000 028623, код ЄДРПОУ 37923407, адреса місцезнаходження 03127, м. Київ, вул. Героїв оборони, будинок 9/10, група приміщень 31. TOB «Укрресурси-2011» здійснює діяльність у сфері збирання, зберігання, перевезення, оброблення, знешкодження та утилізації відходів (у тому числі небезпечних).

TOB «Укрресурси-2011» має філіали, представництва, офісні та складські приміщення в містах Києві, Дніпропетровську, Чернівцях, Коростишіві (Житомирська обл.) та Стриї (Львівська обл.).

Чисельність працівників Товариства у відповідності до поданої форми №1ДФ складає 11 осіб.

Діяльність TOB «Укрресурси-2011» здійснює на підставі наступних документів дозвільного характеру:

- ліцензія на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання);

- ліцензія на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (відходів полімерних, відходів гумових у т. ч. зношених шин);

- сертифікат відповідності вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2008 стосовно надання повного комплексу екологічних послуг, виданий Інспекційним та Сертифікаційним Бюро;

Товариство має відповідні акти (планових та позапланових) перевірок екологічною інспекцією проммайданчиків, на яких здійснюється діяльність.

Обґрунтовуючи необхідність придбання к ТОВ «Тейнер Груп» (код ЄДРПОУ 37201256), ТОВ «БК «Лато» (код ЄДРПОУ 38605146), ТОВ «Реніз-Плюс-Т» (код ЄДРПОУ 38851699) товарів і послуг, позивачем зазначено наступне.

01 квітня 2014 року між TOB «Укрресурси-2011» та ТОВ «БК «Лато» було укладено договір № ТД-1/04 про створення науково-технічної продукції. Замовник даних послуг у ТОВ «Укрресурси-2011» було TOB «Лукойл-Україна» в рамках Договору № 13/1806 від 02 грудня 2013 року з відповідними додатками до нього (копії первинних документів по вказаним взаємовідносинам додані до матеріалів справи).

01.04.2014 р. між TOB «Укрресурси-2011» та TOB «Реніз-Плюс-Т» було укладено договір на надання послуг з перевезення, перероблення та утилізації відходів, як вторинної сировини (тари та пакувальних матеріалів) № ВС-04/14/1 з додатком № 1 до нього.

Крім того, 29.06.2014 р. між TOB «Укрресурси-2011» та TOB «БК «Лато» було укладено договір № 437 про надання послуг заготівлі перероблення та утилізації відходів як вторинної сировини, використаної тари та пакувальних матеріалів з додатком № 1 до нього та додатковою угодою № 1.

Замовниками даних послуг у TOB «Укрресурси-2011» були:

TOB «ОМІА Україна» в рамках Договору №20072012 від 20.07.2012 р. (договір у відповідності до п. 8.5 пролонговується на кожен наступний рік);

ТДВ «ЖЛ» в рамках Договору №115 від 19.04.2012 р. з додатками (договір у відповідності до п. 8.5 пролонговується на кожен наступний рік);

TOB «Фарби Кабе Україна» в рамках Договору №01/02/14-02 від 01.02.2014 р. (договір у відповідності до п. 12.2 пролонговується на кожен наступний рік);

TOB «Кроноспан УА» в рамках Договору № 1/ВОЛ від 30.10.2012 р. (договір у відповідності до п. 8.5 пролонговується на кожен наступний рік) ;

TOB «ВОГ Трейдінг» в рамках Договору № ВОЛ-163 від 03.02.2014 р. (договір у відповідності до п. 12.2 пролонговується на кожен наступний рік);

TOB «BIЛК Україна» в рамках Договору №Вол-172 від 01.04.2014 р. (договір у відповідності до п. 12.2 пролонговується на кожен наступний рік);

TOB «Володимирська фабрика гофротари» в рамках Договору № Вол-83 від 01.08.2013 р. (договір з необмеженим терміном дії);

TOB «Лампочка» в рамках Договору № ЧН/95 від 14.01.2013 р. (договір у відповідності до п. 8.5 пролонговується на кожен наступний рік);

TOB «Ламарін» в рамках Договору №Вол-147 від 22.11.2013 р. (договір у відповідності до п. 12.2 пролонговується на кожен наступний рік);

TOB «Біо Мед Скло» в рамках Договору № 2756/ВВ-ЖИТ від 01.11.2013 р. (договір у відповідності до п. 12.2 пролонговується на кожен наступний рік);

ПП «Італ Кераміка» в рамках Договору №Вол-183 від 15.05.2014 р. (договір у відповідності до п. 12.2 пролонговується на кожен наступний рік).

Копії первинних документів по вищевказаним господарським відносинам додані до матеріалів справи.

Позивач обґрунтовано звертає увагу на те. що у період за який інкримінуються порушення, при здійсненні господарської діяльності діяв у відповідності до вимог чинної на той момент Постанови КМУ від 26 липня 2001 р. № 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» (надалі Постанова КМУ № 915). Суть вказаної постанови полягає в тому, що підприємства, установи та організації усіх форм власності, які використовують в Україні тару і пакувальні матеріали або імпортують їх разом з продукцією, зобов'язані забезпечити виконання встановлених пунктом 3 цієї постанови норм утилізації, незалежно від того, самостійно чи на підставі укладених договорів вони здійснюють збирання і заготівлю використаних тари і пакувальних матеріалів (абзац перший та третій пункту 5 Постанова КМУ № 915).

Також, 01.02.2014 р. між TOB «Укрресурси-2011» та TOB «Тейнер Груп» було укладено договір № НВ/К-6/1 про надання послуги з збирання, транспортування, заготівлі та утилізації використаних мастил (олив) імпортованої продукції.

Замовник даних послуг у TOB «Укрресурси-2011» було TOB «Інвестор» в рамках Договору № 20/ВОЛ від 02.01.2013 р. з додатковою угодою № 1/Вол від 01.07.2013 р. до нього, в якій узгоджено предмет договору щодо надання послуги з збирання, транспортування, заготівлі та утилізації використаних мастил (олив), (договір у відповідності до п. 8.5 пролонговується на кожен наступний рік).

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував витрати за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ «Тейнер Груп» (код ЄДРПОУ 37201256), ТОВ «БК «Лато» (код ЄДРПОУ 38605146), ТОВ «Реніз-Плюс-Т» (код ЄДРПОУ 38851699), у зв'язку з придбанням послуг/товарів.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Тейнер Груп» (код ЄДРПОУ 37201256), ТОВ «БК «Лато» (код ЄДРПОУ 38605146), ТОВ «Реніз-Плюс-Т» (код ЄДРПОУ 38851699) були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за порушення законодавства продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ «Тейнер Груп» (код ЄДРПОУ 37201256), ТОВ «БК «Лато» (код ЄДРПОУ 38605146), ТОВ «Реніз-Плюс-Т» (код ЄДРПОУ 38851699) послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «Тейнер Груп» (код ЄДРПОУ 37201256), ТОВ «БК «Лато» (код ЄДРПОУ 38605146), ТОВ «Реніз-Плюс-Т» (код ЄДРПОУ 38851699), були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ «Тейнер Груп» (код ЄДРПОУ 37201256), ТОВ «БК «Лато» (код ЄДРПОУ 38605146), ТОВ «Реніз-Плюс-Т» (код ЄДРПОУ 38851699), тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - протиправним.

При цьому, судом враховано, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі № 826/16333/14 скасовано податкові повідомлення-рішення від 03 жовтня 2014 року № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6, на підставі яких податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24 грудня 2014 року № НОМЕР_1 застосовано до позивача штраф у розмірі 50%.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24 грудня 2014 року № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурси-2011» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурси-2011» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24 грудня 2014 року № НОМЕР_1.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурси-2011» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 385,05 грн. (триста вісімдесят п'ять грн. п'ять коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник