Ухвала

від 12.11.2015 по справі 2а-3581/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Справа № 876/5577/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Мікули О.І.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

представника позивача Наливайка С.Я.,

представника відповідача Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс «Доброта» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс «Доброта» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2010 року ТОВ Агропромисловий комплекс "Доброта" звернулося до суду з позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень рішень №0005102310/0 та № 0005112310/0 від 04.10.2010 року та їх скасування.

Позивач посилався на те, що податковим органом протиправно зроблено висновок про фіктивність та нікчемність здійснення господарських операцій з ТОВ "С.Дж.Р.Груп", ТОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" та з ТОВ ТД "Європейський гарант", оскільки в матеріалах справи знаходяться достатні докази, що спростовують такі висновки Коломийської ОДПІ.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТОВ Агропромисловий комплекс "Доброта", яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не призначив судово-почеркознавчої експертизи первинних документів, складених позивачем та його контрагентами, та безпідставно взяв до уваги висновки спеціалістів УСБУ в Івано-Франківській області, які не є доказами в справі. Навіть такі висновки не спростовують реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" та з ТОВ ТД "Європейський гарант". Висновки спеціалістів та постанова Печерського районного суду м. Києва від 7.12.2011 року, на яку посилався суд першої інстанції, були предметом розгляду Вищого адміністративного суду України в справі №К/800/48828/14, який не визнав їх належними та допустимими доказами в справі. Суд помилково прийшов до висновку, що понесені витрати позивача по господарських операціях з його контрагентами не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, що призвело до завищення складу валових витрат.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника відповідача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що працівниками Коломийської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Агропромисловий комплекс "Доброта" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні розрахунків із ТОВ ТД "Європейський гарант", ТОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" за період з 01.10.2008 року по 30.04.2009 року, за результатами якої складено акт №3043/231/30953524 від 29.09.2010 року.

Податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим товариством завищено валові витрати на суму 662981грн., що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 165745,00грн., в тому числі: за ІV квартал 2008 року в розмірі 33120грн.; за І квартал 2009 року в розмірі 132 625грн.;

- п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з чим товариством завищено суму податкового кредиту по ПДВ на суму 132596грн., що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 132596грн. в тому числі: за жовтень 2008р. - 19 557,00грн.; за грудень 2008р. - 6 939,00грн.; за січень 2009р. - 27 843,00грн.; за березень 2009р. - 70 844,00грн.; за квітень 2009р. - 7 413,00грн.

На підставі акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0005102310/0 від 04.10.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 248 617,50грн., з яких 165 745 грн. - за основним платежем та 82 872,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0005112310/0 від 04.10.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 198 894,00., з яких 132 596 грн. - за основним платежем та 66 298 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для винесення оскаржуваних рішень слугував висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між ТОВ АПК „Доброта" та її контрагентами - ТОВ ТД «Європейський гарант», ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп", ТОВ „С.ДЖ.Р.Груп", у зв'язку з чим позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів, робіт, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, та відображення позивачем у складі податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, виписаних з порушенням вимог податкового законодавства.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток за період, що підлягав перевірці, тобто за 1У квартал 2008 року, 1 квартал 2009 року , а також про заниження податку на додану вартість за жовтень, грудень 2008 року, січень, березень, квітень 2009 року, є правомірними, з чим погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції.

З матеріалів справи видно, що ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (замовник) та ТОВ АПК „Доброта" (генпідрядник) 17.03.2009 року уклали договір №2009/904 на виконання робіт по добудові адмінбудинку ВАТ "Прикарпаттяобленерго" по вул.Індустріальній, 34 в м. Івано-Франківську.

На вимогу суду завірену копію даного договору ні ТОВ АПК „Доброта", ні ПАТ "Прикарпаттяобленерго" не подали.

18.03.2009 року ТОВ АПК „Доброта" (генпідрядник) та ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" (субпідрядник) уклали договір субпідряду №2000-03-01 про виконання певних видів будівельних робіт та здачі генпідряднику на об'єкті будівництва - добудови адмінкорпусу ВАТ "Прикарпаттяобленерго" в м. Івано-Франківську у строк до 30.10.2009 року. Орієнтовна ціна договору 3 750 000 грн.

На підтвердження виконаних будівельних робіт позивачем надано тільки довідку про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року (форми КБ-3), якою підтверджено вартість виконаних підрядних робіт за звітний місяць в розмірі 425 600 грн., податкову накладну №1812 від 24.03.2009 на суму виконаних робіт в розмірі 425 600 грн.

На вимогу суду надати первинні документи щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" позивач не надав жодного документу.

На час розгляду справи ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" згідно витягу з ЄДРПОУ було припинене, про що свідчить запис від 13.07.2012р.

За наслідками господарських операцій з зазначеним контрагентом ТОВ АПК „Доброта" віднесло до складу валових витрат витрати по виконанню будівельно-монтажних робіт на підставі накладних, виписаних від імені ТОВ „С.ДЖ.Р.Груп " в сумі 354667 гри. в І кварталі 2009 року.

До складу податкового кредиту ТОВ АПК „Доброта" віднесло ПДВ по податкових накладних, виписаних від імені ТОВ „С.ДЖ.Р.Груп" в сумі 70933 гри. в декларації по ПДВ за березень 2009 року.

Судом першої інстанції встановлено, що роботи за договором від 18.03.2009 року виконували працівники ТОВ АПК „Доброта", а не працівники ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп».

Відділом податкової міліції Коломийської ОДГІ1 з метою отримання доказової бази, яка свідчить про незаконність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення сум до валових витрат службовими особами ТОВ АПК «Доброта», документи, що свідчать про взаєморозрахунки з ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», було направлено до Управління СБУ в Івано-Франківській області для проведення почеркознавчого дослідження підписів виконаних від імені ОСОБА_3, директора ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп».

Згідно висновку спеціаліста УСБУ в Івано-Франківській області № 15- ДПА від 12.07.2010 року підписи на договорах, актах виконаних робіт та податкових накладних ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

При проведенні документальної перевірки відповідачем було направлено у ДПІ у Печерському районі м Києва на підтвердження отриманих відомостей стосовно відносин ТОВ АПК «Доброта» з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», на який 14.07.2010 року отримано відповідь з ДПІ у Печерському районі м Києва про те, що підприємство не надало документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку на додану вартість для проведення невиїзної документальної перевірки.

Через "Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту по податку на додану вартість" встановлено, що згідно розрахунків комунального податку, поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ "С.Дж.Р.Груп", середньо-спискова чисельність працівників складала 9 осіб.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року у справі №1-п-32/11 директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, та звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011р., у зв'язку з чим провадження у справі було закрито. В даній постанові доведено факти проведення ТОВ «С.Дж.Р.Груп» безтоварних операцій з рядом контрагентів. Вказаний доказ опосередковано свідчить про неможливість виконання ТОВ «С.Дж.Р.Груп» як субпідрядником, будівельних робіт по добудові адмінкорпусу ВАТ "Прикарпаттяобленерго".

Позивачем на вимогу суду не надано жодних первинних документів, що підтверджують факт отримання від ТОВ «С.Дж.Р.Груп» виконаних будівельних робіт, а саме: акти приймання виконаних робіт форми КБ-2, локальний кошторис, дозвіл про початок робіт, погоджений з Держархбудінспекцією, проектну документацію тощо.

Крім того, відповідно до ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У відповідності до п.6 ч.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

З дослідженого судом акта готовності об'єкта до експлуатації видно, що серед субпідрядних організацій, які підписували ці акти, ТзОВ "С.ДЖ.Р. Груп " відсутнє.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відсутність належних доказів отримання позивачем виконаних будівельних робіт від ТОВ «С.Дж.Р.Груп» свідчить про безтоварність господарської операції, а витрати, понесені позивачем на оплату виконаних робіт, суд вважає документально не підтвердженими та такими, що не можуть бути віднесені до складу валових витрат і впливати на формування податкового кредиту.

Реальне виконання позивачем умов договору підряду, укладеного із ВАТ "Прикарпаттяобленерго" по будівництву адмінкорпусу, однак не за безпосередньої участі ТзОВ "С.ДЖ.Р. Груп" як субпідрядної організації, зазначених висновків не спростовує.

Крім того, в справі встановлено, що ТОВ АПК „Доброта" віднесло до складу валових витрат виграти на придбання товару (дизельного пального) на підставі накладних, виписаних від імені ТОВ „Європейський гарант" в сумі 98333,00 грн. в І кварталі 2009 року.

Позивач на вимогу суду не надав договір з даним підприємством оскільки в податкових накладних в графі "умова продажу" зазначено "усна домовленість". Крім того, в графі "підпис, прізвище особи, яка склала податкову накладну" податкових накладних прізвище особи, яка склала податкову накладну, взагалі не зазначено, що робить неможливим ідентифікувати особу, яка склала податкову накладну.

Згідно витягу з ЄДРПОУ ТОВ ТД "Європейський гарант" було припинене 24.06.2009р.

В ході проведення перевірки оперуповноваженим ВПМ Коломийської ОДПІ було опитано ОСОБА_4 як засновника, керівника та головного бухгалтера вказаного підприємства, який пояснив, що, приїхавши в листопаді 2007 року в м. Київ на заробітки, познайомився з чоловіком на ім'я Тарас, який запропонував йому за винагороду зареєструвати на його ім'я фірму ТОВ ТД „Європейський гарант". В поясненнях зазначив, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ ТД „Європейський гарант" не має жодного відношення, жодних фінансово-господарських документів, договорів, актів виконаних робіт, накладних і податкових накладних не виписував, місцезнаходження підприємства йому невідоме. Податкових декларацій він не формував і не підписував, в податкову інспекцію Печерського району м. Києва не подавав .

В ході проведення органами податкової міліції оперативно-розшукових заходів отримано висновок спеціаліста УСБУ в Івано-Франківській області №12-ДПА від 25.06.2010 року, яким встановлено, що зображення підписів від імені ОСОБА_4 у графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» податкових накладних, які виписані ТОВ ТД „Європейський гарант" : №5660 від 05.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 51000,00 грн.; № 5658 від 05.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 67000,00 грн.; у графі «відвантажив» видаткових накладних, які виписані ТОВ ТД «Європейський гарант» № 051203 від 05.12.2008р. па загальну суму з ПДВ 67000,00 гри.; № 081201 від 08.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 51000,00 гри.; у графі «Продавець директор ОСОБА_4.» додатку 1 (специфікації) до Договору купівлі-продажу від 28 серпня 2008 року, який укладений від імені ТОВ ТД «Європейський гарант», копії яких надані на дослідження, виконані (нанесені) факсиміле засобами оперативної поліграфії з одного і того ж підпису.

Відповідно до останнього поданого розрахунку комунального податку ТОВ ТД «Європейський гарант» за 4 квартал 2008 року працівники на даному підприємстві не значаться.

Податковим органом в ході перевірки декларації з податку на прибуток підприємства, поданої ТОВ ТД «Європейський гарант» за 2008 рік встановлено, що у даного товариства недостатньо трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, відсутні власні чи орендовані основні фонди та будь-які засоби на момент здійснення діяльності чи надання послуг, а документи підписані особами, не вказаними в реєстраційних документах.

Позивачем на вимогу суду не надано первинних документів, що підтверджують факт отримання від ТОВ ТД «Європейський гарант» дизпалива та його перевезення, а саме: товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, актів приймання-здачі товару на склад позивача.

Тому відсутність належних доказів отримання позивачем дизпалива від ТОВ ТД «Європейський гарант» свідчить про безтоварність господарської операції, а витрати, понесені позивачем на оплату товару, та суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту, суд правильно вважав документально не підтвердженими та такими, що не можуть бути віднесені до складу валових витрат та мати вплив на формування податкового кредиту.

Крім того, як видно з матеріалів справи, ТОВ АПК „Доброта" віднесло до складу валових витрат витрати на придбання товарів на підставі накладних, виписаних від імені ТзОВ „Оптопостач-Бізнесгруп" в сумі 209981 гри., в тому числі: в IV кварталі 2008 року - 132480 грн., в І кварталі 2009 року - 77501 грн.

З наявних в справі довідки про розрахункові операції ТОВ АПК „Доброта" за період з 01.12.2008 по 15.12.2008 р., накладної від 05.09.2008 р., видаткових накладних №131001 від 13.10.2008, №171001 від 17.10.2008, №05.12.05 від 05.12.2008 р., податкових накладних №386 від 25.09.2008, №490 від 06.10.2008, №650 від 17.10.2008, №1442 від 04.12.2008 р., оцінених судом, встановлено, що ТОВ АПК „Доброта" отримало від ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп" будівельні матеріали (ондулін, коньок, цвяхи будівельні і шиферні, вітрову, пінопласт, клей, лист оцинкований, щебінь будівельний).

Позивач на вимогу суду не надав договору з даним підприємством, оскільки в податкових накладних в графі "умова продажу" зазначено "усна домовленість". Крім того, в графі "підпис, прізвище особи, яка склала податкову накладну" податкових накладних прізвище особи, яка склала накладну, взагалі не зазначено, що не дає можливість ідентифікувати особу, яка складала таку накладну.

Витребувати первинні документи щодо підтвердження здійснення вказаних господарських операцій від ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп" не виявилося можливим, оскільки дане товариство згідно витягу з ЄДРПОУ було припинене 27.04.2010р.

На запит податкового органу щодо проведення зустрічної перевірки по постачальнику ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп" ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва повідомила, що провести зустрічну перевірку не має можливості в зв'язку з тим, що платника визнано банкрутом .

В ході проведення перевірки оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Вишгородському районі було опитано ОСОБА_5, засновника ТОВ «Оптопостач-Бізнесгруп» (код 36002353), який пояснив, що на пропозицію знайомого зареєстрував за винагороду в розмірі 150 доларів підприємство без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. До ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства жодного відношення не мав та не має, бухгалтерські документи він не підписував та не вів. Договорів також не підписував, податкову звітність до податкової інспекції не здавав та не підписував. Місцезнаходження ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп" йому невідоме. Протокол зборів учасників підприємства він не підписував і громадянин, на пропозицію якого він зареєстрував ТОВ «Оптопостач-Бізнесгруп», йому невідомий.

Згідно висновку спеціаліста УСБУ в Івано-Франківській області № 12- ДПА від 25.06.2010 року, відповідно до якого зображення підписів від імені ОСОБА_5 у графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» податкових накладних, які виписані ТОВ „ Оптопостач-Бізнесгруп " № 1442 від 04.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 93000,00 гри.; № 650 від 17.10.2008 р. на загальну суму з ПДВ 54240,00 гри.; № 490 від 06.10.2008 р. на загальну суму з ПДВ 54144.00 грн.; № 386 від 25.09.2008 р. на загальну суму з ПІДВ 50593,20 гри.; у графі «відвантажив» видаткових накладних, які виписані ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп "- № 171001 від 17.10.2008 р. на загальну суму з ПДВ 54240,00 гри., № 131001 від 13.10.2008 р. на загальну суму з ПДВ 54144,00 грн., № 193 від 25.09.2008 р. на загальну суму з ПДВ 50593,20 гри., № 051205 від 05.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 93000,00 грн.,копії яких надані на дослідження, виконані (нанесені) за допомогою факсиміле засобами оперативної поліграфії з одного і того ж підпису.

Відповідно до останнього поданого податкового розрахунку комунального податку ТОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" за 4 квартал 2008 року на підприємстві рахується 1 працівник.

Податковим органом в ході перевірки встановлено, що з декларації по податку на прибуток підприємства, подане ТОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" встановлено відсутність на підприємстві основних засобів (згідно додатку К 1/1 до Декларації з податку на прибуток), запасів на складах (місцях зберігання), у незавершеному виробництві, у готовій продукції, основних фондів, нематеріальних активів, складських, офісних приміщень, виробничих потужностей, транспортні засоби (власні або орендовані) також відсутні.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача про те, що у ТзОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" недостатньо трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, власних чи орендованих основних фондів та будь-яких засобів на момент здійснення діяльності чи надання послуг, документи підписані особами, які не вказані в реєстраційних документах.

Тому відсутність належних доказів отримання позивачем дизпалива від ТОВ ТД «Європейський гарант» свідчить про безтоварність господарської операції, а витрати, понесені позивачем на оплату товару, та суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту, суд вважає документально не підтвердженими та такими, що не можуть бути віднесені до складу валових витрат та впливати на формування податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.1 чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону. до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог п. 1.7 ст.1 чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7. вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такою звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 2 наказу Державної податкової адміністрації України від ЗО травня 1997 року № 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. У п.5 наказу вказано, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Згідно пункту 18 вищезгаданого Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

В п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п.п 7.2.4 п.7.2 ст.7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього ж Закону.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно із п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 даного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненням).

Враховуючи те, що надані первинні бухгалтерські документи, що стосуються господарських взаємовідносин ТОВ АПК "Доброта" з ТОВ ТД "Європейський гарант", ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп", складені з порушенням вимог ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, вимог п.18 наказу ДПА України від 30.05.1997 року за № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», а тому вони не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ, як у підприємства, що перевіряється, так і у його контрагентів.

Аналогічно не можуть впливати на формування валових витрат та податкового кредиту господарські операції ТОВ АПК "Доброта" з ТОВ "С.Дж.Р.Груп" за відсутності належно оформлених первинних документів, яких суду надано не було.

Виходячи з вищенаведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про завищення позивачем валових витрат на суму 662981грн., в результаті чого товариством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 165745 грн., в тому числі: за IV квартал 2008 року в сумі 33120 грн., за І квартал 2009 року в сумі 132625 грн., а також про заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 132596 грн., у наступних періодах: жовтень 2008 року - 19557,00 грн., грудень 2008 року - 6939,00 грн., січень 2009 року - 27843,00 грн., березень 2009 року - 70844,00 грн., квітень 2009 року - 7413,00 грн., та правомірності винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень із визначенням податкового зобов'язання по ПДВ з податку на прибуток та застосуванням штрафних санкцій.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Посилання апелянта на необхідність призначення в справі судової почеркознавчої експертизи колегія суддів не визнає переконливими, оскільки висновки спеціаліста об'єктивно відповідають іншим доказам в справі, які свідчать про те, що керівники підприємств, від імені яких оформлені документи, таких не підписували. Відсутність таких висновків в оригіналі також не може бути підставою для скасування судового рішення з аналогічних підстав.

Доводи апелянта щодо не допиту судом як свідків засновників ТОВ ТД «Європейський гарант» та ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп" ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не можна вважати обґрунтованими, оскільки доказом нереальності господарських операцій позивача з цими контрагентами є невідповідність оформлення первинних документів вимогам законодавства, зокрема, неможливість ідентифікації особи, яка їх підписала, що в сукупності з іншими обставинами справи свідчить про правильність висновків суду щодо господарських правовідносин позивача та зазначених господарських товариств.

Посилання апелянта на постанову суду касаційної інстанції є безпідставними, оскільки в зазначеній в апеляційній скарзі справі спірні правовідносини предметом розгляду не були.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс «Доброта» залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року в справі №2а-3581/10/0970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

О.І. Мікула