Постанова

від 04.06.2019 по справі 2а-3581/10/0970

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2019 року

Київ

справа №2а-3581/10/0970

адміністративне провадження №К/9901/9571/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс Доброта на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 (суддя - Лучко О.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 (головуючий суддя - Багрій В.М., судді: Рибачук А.І., Мікула О.І.) у справі №2а-3581/10/0970 (876/5577/15) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс Доброта до Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс Доброта (далі - АПК ТОВ Доброта ) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Коломийська ОДПІ) від 04.10.2010 №0005102310/0 та №0005112310/0.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ АПК Доброта оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ АПК Доброта зазначає, що судами попередніх інстанцій не призначено судово-почеркознавчої експертизи первинних документів, складених позивачем та його контрагентами, та безпідставно взято до уваги висновки спеціалістів УСБУ в Івано-Франківській області, які не є доказами в справі. Висновкам спеціалістів та постанові Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2011, на яку посилалися суди попередніх інстанцій, була надана оцінка Вищим адміністративним судом України в справі №К/800/48828/14, який не визнав їх належними та допустимими доказами. Вирішуючи даний спір попередніми судовими інстанціями було безпідставно відхилено, як доказ реальності спірних операцій, подані позивачем первинні документи, не досліджено належним чином зміни майнового стану учасників розглядуваних операцій, наслідком чого стало прийняття неправильних по суті спору рішень.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Коломийською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ АПК Доброта з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні розрахунків із ТОВ ТД Європейський гарант , ТОВ Оптопостач-Бізнесгруп та ТОВ С.Дж.Р.Груп за період з 01.10.2008 по 30.04.2009, про що складено акт №3043/231/30953524 від 29.09.2010.

За наслідками проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог: п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , у зв`язку з чим товариством завищено валові витрати на суму 662981грн., що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 165745,00грн.; п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість у зв`язку з чим товариством завищено суму податкового кредиту по ПДВ на суму 132596грн.

На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010 №0005102310/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 248617,50грн., з яких 165745 грн. - за основним платежем та 82872,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010 № 0005112310/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з ПДВ в розмірі 198894,00., з яких 132596 грн. - за основним платежем та 66298 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень слугував висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між ТОВ АПК Доброта та його контрагентами - ТОВ ТД Європейський гарант , ТОВ Оптопостач-Бізнесгруп , ТОВ С.ДЖ.Р.Груп , у зв`язку з чим позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів, робіт, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, та відображення позивачем у складі податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, виписаних з порушенням вимог податкового законодавства. Крім того, відповідач посилався на те, що згідно пояснення директора ТОВ ТД Європейський гарант ОСОБА_1 та пояснення директора ТОВ Оптопостач-Бізнесгруп ОСОБА_2 вказані підприємства були зареєстровані ними за винагороду без мети здійснення господарської діяльності. Послався на постанову Печерського районного суду м.Києва від 07.12.2011 року у справі №1-п-32/11, згідно якої директора ТОВ С.Дж.Р.Груп визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.367 КК України та звільнено від відбуття кримінальної відповідальності на підставі Закону України Про амністію .

За змістом п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як визначено у пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника та інших учасників у сфері економіки, у зв`язку з чим презюмується економічна виправданість дій платника, спрямованих на одержання податкової вигоди, та достовірність відомостей його податкової та бухгалтерської звітності.

У разі ж надання податковою інспекцією достатньо переконливих доводів та доказів відносно того, що насправді господарські операції контрагентами не здійснювалися, а схема взаємодії учасників господарської операції свідчить про їх недобросовісність, суд не повинен обмежуватися перевіркою формальної відповідності поданих платником документів вимогам податкового законодавства, а має оцінити усі докази у справі у сукупності та взаємозв`язку з ціллю виключення внутрішніх протиріч та суперечливостей між ними у процесі перевірки реального руху активів між заявленими учасниками операції.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між ВАТ Прикарпаттяобленерго (замовник) та ТОВ АПК Доброта (генпідрядник) 17.03.2009 укладено договір №2009/904 на виконання робіт по добудові адмінбудинку ВАТ Прикарпаттяобленерго по вул.Індустріальній, 34 в м. Івано-Франківську.

18.03.2009 ТОВ АПК Доброта (генпідрядник) та ТОВ С.ДЖ.Р. Груп (субпідрядник) уклали договір субпідряду №2000-03-01 про виконання певних видів будівельних робіт та здачі генпідряднику на об`єкті будівництва - добудови адмінкорпусу ВАТ Прикарпаттяобленерго в м. Івано-Франківську у строк до 30.10.2009. Орієнтовна ціна договору 3 750 000 грн.

На підтвердження виконаних будівельних робіт позивачем надано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року (форми КБ-3), якою підтверджено вартість виконаних підрядних робіт за звітний місяць в розмірі 425600 грн., податкову накладну №1812 від 24.03.2009 на суму виконаних робіт в розмірі 425600 грн.

На вимогу суду надати первинні документи щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ С.ДЖ.Р. Груп а саме: акти приймання виконаних робіт форми КБ-2, локальний кошторис, дозвіл про початок робіт, погоджений з Держархбудінспекцією, проектну документацію тощо позивачем не було надано.

При цьому встановлено, що роботи за договором від 18.03.2009 виконували працівники ТОВ АПК Доброта , а не працівники ТОВ С.ДЖ.Р.Груп . Відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації серед субпідрядних організацій, які підписували акти С.ДЖ.Р. Груп відсутнє.

Згідно висновку спеціаліста УСБУ в Івано-Франківській області № 15- ДПА від 12.07.2010 підписи на договорах, актах виконаних робіт та податкових накладних ТОВ С.ДЖ.Р.Груп виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2011 у справі №1-п-32/11 директора ТОВ С.Дж.Р.Груп ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, та звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі п. в ст.1 Закону України Про амністію у 2011 році від 08.07.2011, у зв`язку з чим провадження у справі було закрито. В даній постанові доведено факти проведення ТОВ С.Дж.Р.Груп безтоварних операцій з рядом контрагентів.

Також встановлено, що ТОВ АПК Доброта віднесло до складу валових витрат виграти на придбання товару (дизельного пального) на підставі накладних, виписаних від імені ТОВ Європейський гарант в сумі 98333,00 грн. в І кварталі 2009.

Позивач на вимогу суду не надав договір з даним підприємством оскільки в податкових накладних в графі умова продажу зазначено усна домовленість . Крім того, в графі підпис, прізвище особи, яка склала податкову накладну податкових накладних прізвище особи, яка склала податкову накладну, взагалі не зазначено, що робить неможливим ідентифікувати таку особу.

Позивачем на вимогу суду не надано первинних документів, що підтверджують факт отримання від ТОВ ТД Європейський гарант дизпалива та його перевезення, а саме: товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, актів приймання-здачі товару на склад позивача.

Відповідно до відібраних оперуповноваженим ВПМ Коломийської ОДПІ пояснень ОСОБА_1 , як засновника, керівника та головного бухгалтера вказаного підприємства, останній пояснив, що, приїхавши в листопаді 2007 року в м. Київ на заробітки, познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_4 , який запропонував йому за винагороду зареєструвати на його ім`я фірму ТОВ ТД Європейський гарант . В поясненнях зазначив, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ ТД Європейський гарант не має жодного відношення, жодних фінансово-господарських документів, договорів, актів виконаних робіт, накладних і податкових накладних не виписував, місцезнаходження підприємства йому невідоме. Податкових декларацій він не формував і не підписував, в податкову інспекцію Печерського району м. Києва не подавав.

В ході проведення відділом податкової міліції Коломийської ОДПІ оперативно-розшукових заходів отримано висновок спеціаліста УСБУ в Івано-Франківській області №12-ДПА від 25.06.2010, яким встановлено, що зображення підписів від імені ОСОБА_1 у графі підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну податкових накладних, які виписані ТОВ ТД Європейський гарант : №5660 від 05.12.2008 на загальну суму з ПДВ 51000,00 грн.; № 5658 від 05.12.2008 на загальну суму з ПДВ 67000,00 грн.; у графі відвантажив видаткових накладних, які виписані ТОВ ТД Європейський гарант № 051203 від 05.12.2008 па загальну суму з ПДВ 67000,00 грн.; № 081201 від 08.12.2008 на загальну суму з ПДВ 51000,00 гри.; у графі Продавець директор ОСОБА_1 додатку 1 (специфікації) до Договору купівлі-продажу від 28.08.2008, який укладений від імені ТОВ ТД Європейський гарант , копії яких надані на дослідження, виконані (нанесені) факсемільє засобами оперативної поліграфії з одного і того ж підпису.

Крім того, у період, що перевірявся,ТОВ АПК Доброта віднесло до складу валових витрат витрати на придбання товарів на підставі накладних, виписаних від імені ТОВ Оптопостач-Бізнесгруп в сумі 209981 грн., в тому числі: в IV кварталі 2008 року - 132480 грн., в І кварталі 2009 року - 77501 грн.

З наявних в справі довідки про розрахункові операції ТОВ АПК Доброта за період з 01.12.2008 по 15.12.2008, накладної від 05.09.2008, видаткових накладних №131001 від 13.10.2008, №171001 від 17.10.2008, №05.12.05 від 05.12.2008, податкових накладних №386 від 25.09.2008, №490 від 06.10.2008, №650 від 17.10.2008, №1442 від 04.12.2008, встановлено, що ТОВ АПК Доброта отримало від ТОВ Оптопостач-Бізнесгруп будівельні матеріали (ондулін, коньок, цвяхи будівельні і шиферні, вітрову, пінопласт, клей, лист оцинкований, щебінь будівельний).

Позивач на вимогу суду не надав договору з даним підприємством, оскільки в податкових накладних в графі умова продажу зазначено усна домовленість . Крім того, в графі підпис, прізвище особи, яка склала податкову накладну податкових накладних прізвище особи, яка склала накладну, взагалі не зазначено, що не дає можливість ідентифікувати особу, яка складала таку накладну.

Відповідно до відібраних оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Вишгородському районі пояснень ОСОБА_2 , засновника ТОВ Оптопостач-Бізнесгруп (код 36002353), останній пояснив, що на пропозицію знайомого зареєстрував за винагороду підприємство без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. До ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства жодного відношення не мав та не має, бухгалтерські документи він не підписував та не вів. Договорів також не підписував, податкову звітність до податкової інспекції не здавав та не підписував. Місцезнаходження ТОВ Оптопостач-Бізнесгруп йому невідоме. Протокол зборів учасників підприємства він не підписував і громадянин, на пропозицію якого він зареєстрував ТОВ Оптопостач-Бізнесгруп , йому невідомий.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів відділом податкової міліції Коломийської ОДПІ отримано висновок спеціаліста УСБУ в Івано-Франківській області № 12- ДПА від 25.06.2010, відповідно до якого зображення підписів від імені ОСОБА_2 у графі підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну податкових накладних, які виписані ТОВ Оптопостач-Бізиесгруп № 1442 від 04.12.2008 на загальну суму з ПДВ 93000,00 грн.; № 650 від 17.10.2008 на загальну суму з ПДВ 54240,00 грн.; № 490 від 06.10.2008. на загальну суму з ПДВ 54144.00 грн.; № 386 від 25.09.2008 на загальну суму з ПІДВ 50593,20 гри.; у графі відвантажив видаткових накладних, які виписані ТОВ Оптопостач-Бізнесгруп - № 171001 від 17.10.2008 на загальну суму з ПДВ 54240,00 гри., № 131001 від 13.10.2008 р. на загальну суму з ПДВ 54144,00 грн., № 193 від 25.09.2008 р. на загальну суму з ПДВ 50593,20 грн., № 051205 від 05.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 93000,00 грн.,копії яких надані на дослідження, виконані (нанесені) за допомогою факсемільє засобами оперативної поліграфії з одного і того ж підпису.

Зважаючи на встановлені обставини та правове регулювання у судів попередніх інстанцій правомірно не було підстав вважати надані позивачем податкові накладні первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують фактичне придбання товарів та послуг у спірних постачальників. Встановлені обставини та зібрані у справі докази у сукупності є достатніми для висновку про те, що розглядувані господарські операції фактично не мали реального характеру.

В даному випадку, за спірними операціями з контрагентами лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів.

Верховний Суд наголошує, що згідно положень податкового законодавства підставою для виникнення у платника права на формування податкового обліку є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Разом з тим, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З наведеного слідує, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що платнику необхідно застосовувати розумну обережність при укладенні договорів з постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що платник не підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс Доброта залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду