Постанова

від 28.10.2015 по справі 820/4561/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р. Справа № 820/4561/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представників позивача - Кізілова О.В., Першина В.В.,

представників відповідача - Шамілової Л.Ш., Хардікової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " АН ГРО ПЛЮС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 820/4561/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " АН ГРО ПЛЮС"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

06.05.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АН ГРО ПЛЮС" (далі по тексту - ТОВ "АН ГРО ПЛЮС", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2014 року № 0000762272, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 259028,61 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО ПЛЮС" залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю " АН ГРО ПЛЮС" зареєстровано у виконавчому комітеті Харківської міської ради 20.12.2004 р., номер запису 1480 120 0000 007413.

Фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в період з 12.11.2014 р. по 18.11.2014 р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО ПЛЮС", код ЄДРПОУ 33289608 з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту 13/01-12 від 13,01.2012 року, який укладено з ТОВ "Ранок" (Росія), за період з 01.07.2014 р. по 31.10.2014 р., за результатами якої 25.11.2014 р. складено акт № 4244/20-33-22-06-08/33289608.( а.с.8-16).

У висновках акту перевірки зазначено, що Товариство порушило вимоги ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного надходження на територію України та у власність підприємства грошових коштів (у якості повернення попередньої оплати) по імпортному контракту № 013/01-12 від 13.01.2012 р. у розмірі 50 505 182,42 рублів РФ; ст.5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) в частині неперерахування до бюджету позитивної курсової різниці при виконанні імпортного контракту № 013/01-12 від 13.01.2012 р.

На підставі акту перевірки 08.12.2014 року ДПІ складено податкове повідомлення - рішення № 0000762272 щодо нарахування Товариству пені та штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 259028,61 грн. ( а.с.17).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням від 08.12.2014 року № 0000762272, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), підприємством допущено несвоєчасне надходження на територію України та у власність підприємства грошових коштів (у якості повернення попередньої оплати) по імпортному контракту № 013/01-12 від 13.01.2012 р. у розмірі 50 505 182,42 рублів РФ.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що на валютний рахунок ТОВ "АН ГРО ПЛЮС" № №26004023004295 у ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", протягом перевіряємого періоду відбулось повернення нерезидентом попередньої оплати у сумі 50 505 182,42 руб РФ з порушенням законодавчо встановлених строків, чим порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями).

Досліджуючи питання правомірності нарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків за імпортним контрактом, колегія суддів вважає висновок податкового органу необґрунтованим, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що між Приватним підприємством "АН ГРО ПЛЮС" ("Покупець") та ООО "Ранок" ("Продавець") укладено зовнішньоекономічний контракт від 13.01.2012р. № 13/01-12, за умовами якого продавець зобов'язується передати офсетний папір, а покупець - прийняти товар та провести оплату. Згідно з умовами контракту постачальник приймає на себе зобов'язання здійснити поставку товару покупцю на умовах, що визначені у додатку до договору (специфікації), а покупець в свою чергу зобов'язується прийняти цей товар та здійснити відповідний розрахунок.

За змістом п.11.5 Договору № 13/01-12 всі зміни і доповнення до цього Договору мають бути закріплені в письмовій формі і підписані уповноваженими особами.

У зв'язку з реорганізацією Приватного підприємства "АН ГРО ПЛЮС" 22.08.2012 р. шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю "АН ГРО ПЛЮС" 21.09.2012 р. сторони уклали додаткову угоду №1, згідно з якою реквізити сторін за Договором № 13/01-12 викладено в новій редакції ( а.с. 42).

Додатковою угодою № 2 від 26.03.2013 р. до Договору № 13/01-12, укладеною між ТОВ "АН ГРО ПЛЮС" та ООО "Ранок", реквізити сторін викладено в новій редакції ( а.с.44).

31.12.2013 р. між ТОВ "АН ГРО ПЛЮС" та ООО "Ранок" укладено додаткову угоду, якою п.п. 10.1 п.10 Договору № 13/01-12 викладено в новій редакції: "Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 р." ( а.с.43).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Законом України від 06.11.2012 р. N 5480-VI статтю 2 доповнено частиною 4, відповідно до якої Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з п. 3 Постанови Правління НБУ "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 16.11.2012 р. № 475 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 8 ст. 181 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 1 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, яка набула чинності для України 1 лютого 1991 р., ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах.

Відповідно до ст. 30 цієї Конвенції продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно до статті 29 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, договір може бути змінений або припинений за згодою сторін.

Судовим розглядом встановлено, що зміни до Договору № 13/01-12 від 13.01.2012р. щодо строків проведення розрахунків не вносились.

Отже, оскільки правовідносини між ТОВ «АН ГРО Плюс» та ТОВ "Ранок" виникли у момент підписання контракту від 13.01.2012р. №13/01-12, а постанова Правління НБУ №475 набула чинності 19.11.2012р., то вимоги пункту 3 Постанови Правління НБУ №475 щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", з 180 календарних днів до 90 календарних днів не розповсюджуються на дії ТОВ «АН ГРО ПЛЮС» та ООО "Ранок" щодо виконання умов Договору від 13.01.2012р. №13/01-12.

Таким чином, позивачем не було порушено строки здійснення валютних розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, які передбачені ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки авансові платежі були повернути контрагентом позивача - ООО "Ранок" в межах 180 - денного строку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 08.12.2014 року № 0000762272 щодо донарахування суми грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 259028,61 грн. є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 04.08.2015 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО ПЛЮС" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 820/4561/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО ПЛЮС".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2014 року № 0000762272 Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО ПЛЮС" з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судові витрати зі сплати судового збору за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 2923,20 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 02.11.2015 р.