ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/69154/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Черпака Ю.К.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Теребовлянської районної ради Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Теребовлянської районної ради Тернопільської області, голови Теребовлянської районної ради Тернопільської області про скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у якому просила скасувати розпорядження голови Теребовлянської районної ради Тернопільської області №48 від 04 квітня 2011 року про звільнення ОСОБА_2 з посади керуючої справами виконавчого апарату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України та поновити її на займану посаду. Крім того, просила стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25 листопада 2011 року позов задоволено. Скасовано розпорядження відповідача від 04 квітня 2011 року №48 про звільнення ОСОБА_2 з посади керуючого справами виконавчого апарату Теребовлянської районної ради Тернопільської області. Поновлено ОСОБА_2 на займану посаду з 04 квітня 2011 року. Стягнуто з Теребовлянської районної ради Тернопільської області на користь позивачки середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 37285,99 грн.
Додатковою постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2011 року доповнено постанову суду від 25 листопада 2011 року, а саме уточнено абзац 4 даної постанови, виклавши його у такій редакції: «Стягнути з Теребовлянської районної ради на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 37285,99 грн. із врахуванням обов'язкових відрахувань.»; а також уточнено абзац 7 даної постанови, виклавши його в такій редакції: «Зобов'язати Теребовлянську районну раду провести нарахування та виплату у користь ОСОБА_2 у межах суми стягнення заробітної плати за один місяць та допустити в цій частині до негайного виконання. В іншій частині постанову суду залишено без змін.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року апеляційні скарги Теребовлянської районної ради Тернопільської області та голови Теребовлянської районної ради Тернопільської області задоволені частково. Скасовано постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25 листопада 2011 року та додаткову постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2011 року та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Теребовлянської районної ради Тернопільської області №48 від 04 квітня 2011 року «Про ОСОБА_2.». Поновлено ОСОБА_2 на посаді керуючого справами виконавчого апарату Теребовлянської районної ради Тернопільської області з 04 квітня 2011 року. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 20146,41 грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою, в яких посилаючись на допущені судом норми матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення по відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 з серпня 2009 року займала посаду керуючого справами виконавчого апарату Теребовлянської районної ради Тернопільської області. розпорядженням голови Теребовлянської районної ради Тернопільської області №48 від 04 квітня 2011 року її звільнено із займаної посади відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням даної посади. Дане розпорядження видано на підставі рішення Теребовлянської районної ради від 17 грудня 2010 року №39 «Про структуру і чисельність виконавчого апарату районної ради шостого скликання»; розпорядження голови Теребовлянської районної ради від 31 грудня 2010 року № 185 «Про скорочення та введення посад, затвердження штатного розпису виконавчого апарату Теребовлянської районної ради шостого скликання»; повідомлення про наявні вакантні посади в Теребовлянській районній раді від 04 квітня 2011 року; акта про відмову ОСОБА_2 від запропонованих вакантних посад в Теребовлянській районній раді від 04 квітня 2011 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого, у частині скасування розпорядження, погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про незаконність звільнення позивачки, оскільки відповідачем при видачі розпорядження допущено порушення КЗпП України. У зв'язку з тим, що судом першої інстанції невірно вирішено питання щодо поновлення позивачки на посаді та щодо визначення розміру середнього заробітку за час вимушено прогулу, судом апеляційної інстанції ухвалено нове рішення.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Рішенням Теребовлянської районної ради від 17 грудня 2010 року №39 «Про структуру і чисельність виконавчого апарату районної ради шостого скликання» затверджено структуру і чисельність виконавчого апарату районної ради, згідно з якою передбачено посаду керівника виконавчого апарату районної ради, а також визнано таким, що втратило чинність рішення районної ради від 23 січня 2009 року №354 «Про структуру і чисельність виконавчого апарату районної ради».
Розпорядженням голови Теребовлянської районної ради від 31 грудня 2010 року №185 скорочено посаду керуючого справами виконавчого апарату Теребовлянської районної ради та введено посаду керівника виконавчого апарату районної ради.
Таким чином, проаналізувавши зміст зазначеного рішення та розпорядження судами зроблено висновок про те, що посада позивачки не скорочувалася. Крім того, дослідивши Розподіл обов'язав між головою, заступником голови, керуючим справами виконавчого апарату районної ради, радником, консультантом голови ради, затверджений розпорядженням голови Теребовлянської районної ради від 12 квітня 2006 року №62 та Розподіл обов'язків між головою, заступником голови і керівником виконавчого апарату Теребовлянської районної ради, затверджений розпорядженням голови Теребовлянської районної ради від 31 січня 2011 року №4, а також зміст Посадової інструкції керівника виконавчого апарату Теребовлянської районної ради, що затверджена головою районної ради 01 лютого 2011 року, судами зроблено висновок, що посади керуючого справами і керівника апарату Теребовлянської районної ради є однаковими за своїм статусом, завданнями і основними функціональними обов'язками.
Даючи оцінку законності оскаржуваного розпорядження, судами також встановлено порушення відповідачем вимог частини 3 статті 49-2 КЗпП України, якою передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Судами встановлено, що при звільненні ОСОБА_2 з посади, відповідачем не пропонувалася робота у Теребовлянській районній раді з урахуванням її спеціальності, освіти та професійних даних, у тому числі керівника виконавчого апарату районної ради.
Таким чином, відповідачем неправомірно видано розпорядження про звільнення ОСОБА_2 на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.
Що стосується позовної вимоги про поновлення на займану посаду, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано керувався статтею 235 КЗпП України та прийняв рішення про поновлення позивачки на посаду керуючого справами виконавчого апарату районної ради, яку вона займала до звільнення.
Правильним є також висновок суду апеляційної інстанції щодо розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, здійснений відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, який підлягає виплаті позивачці без урахування сум отриманих нею в Теребовлянському районному центрі зайнятості за період з 05 травня 2011 року по 02 грудня 2011 року.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, та ним повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідаює вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанці - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу Теребовлянської районної ради Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Теребовлянської районної ради Тернопільської області, голови Теребовлянської районної ради Тернопільської області про скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
Ю.К. Черпак
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2015 |
Оприлюднено | 16.11.2015 |
Номер документу | 53439010 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Скільський І.І.
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Ліпський Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні