Ухвала

від 12.03.2015 по справі 185/10035/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2124/15 Справа № 185/10035/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Врона А. О. Доповідач - Лисична Н.М.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого Лисичної Н.М.

суддів Баранніка О.П., Колодяжної Н.Є.

при секретарі Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2014 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа фізична особа -підприємець ОСОБА_5 про стягнення упущеної вигоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

14 жовтня 2014 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2014 р. особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_6 про стягнення упущеної вигоди.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2014 р.в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог на тій підставі, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог колегія суддів вважає необхідним скарху відхилити, рішення суду залишити без змін.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до договору уступки права вимоги від 06 січня 2014 року, додаткової угоди, додаткової угоди №2 від 12 травня 2014 року, які укладено між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та ОСОБА_2, первісний кредитор, фізична особа-підприємець ОСОБА_6, відступає право вимоги витребування з незаконного володіння у ОСОБА_4 майна на загальну суму 296 . 467,90 грн., стягнення упущеної вигоди в розмірі 117 . 591,16 грн. з ОСОБА_4, ОСОБА_3, а новий кредитор, ОСОБА_2, набуває вказані права вимоги. Вказані договори укладені в письмовій формі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частинами 1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 ЦК України).

Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення збитків, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що незаконне утримання ОСОБА_4, ОСОБА_3 товару, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6, призвело до заподіяння збитків фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у зв'язку з неотримання доходу за договором купівлі-продажу, право вимоги яких вона відступила позивачу.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Проте доводи, наведені позивачем, та докази, надані позивачем в підтвердження вказаних доводів, не вказують на наявність зобов'язань відповідачів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та не підтверджують наявність елементів складу цивільного правопорушення, які зазначені вище.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для застосування до відповідачів такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Враховуючи вищенаведене, а також вимоги ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, згідно яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, які були роз'яснені судом позивачу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Ухвалене по справі рішення суду є законним і обґрунтованим, тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст..ст.303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2014 р . залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М.Лисична

Судді О.П.Бараннік

Н.Є.Колодяжна