Постанова

від 09.11.2015 по справі 820/9193/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 листопада 2015 р. № 820/9193/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представників позивача - Романцова Т.О., Стороженка А.І,,

представників відповідача - Кравченка М.В., Соколова О.С.,

представника третьої особи - Коновалова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс",

третя особа: Український державний університет залізничного транспорту

про стягнення суми ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс", третя особа: Український державний університет залізничного транспорту, в якому просить суд стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Теплосервіс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд 21, к. 814, код ЄДРПОУ 24142791) кошти у розмірі 8628,77 грн. до бюджету розрахунковий рахунок №31110090700007 ГУ ДКСУ у Харківській області.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що в ході ревізії Українського державного університету залізничного транспорту Державною фінансовою інспекцією в Харківській області встановлено ряд порушень, з метою усунення яких складено вимогу від 01.08.2014 року №810-17/2624, в пункті 10 якої вказано про необхідність ТОВ Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс" відшкодувати зайві витрати бюджетних коштів в розмірі 8628,77 грн.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в їх задоволенні посилаючись на надані до матеріалів суду письмові заперечення.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні посилаючись на надані до матеріалів суду письмові заперечення.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 року здійснено заміну третьої особи з Українська державна академія залізничного транспорту, на належну - Український державний університет залізничного транспорту.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2012 р. по 01.03.2014 р., за результатами якої складено акт від 25.06.2014 року за №820-40/55, який підписаний з запереченнями.

Слід вказати, що Українським державним університетом залізничного транспорту надавались заперечення на акт від 25.06.2014 року за №820-40/55, проте 29.07.2014 року супровідним листом на адресу Українського державного університету залізничного транспорту направлено висновки на заперечення до акту від 25.06.2014 року за №820-40/55.

У зв'язку з виявленими порушеннями Державною фінансовою інспекцією в Харківській області складено вимогу від 01.08.2014 року №810-17/2624 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань.

Зокрема в п. 10 вказаної вимоги вказано про необхідність відшкодувати зайві витрати бюджетних коштів в загальній сумі 40974,07 грн., допущені внаслідок завищення вартості виконаних робіт з капітального та поточного ремонтів приміщень закладу підрядними організаціями: приватним підприємством «Курортбуд» 16716,00 грн., підприємцем ОСОБА_6 - 635,00 грн., товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Теплосервіс" 8628,77 грн. та товариством з обмеженою відповідальністю науково-підприємством «ТЕПЛОХОЛОДСЕРВІС» - 14994,30 грн., шляхом перерахування коштів в загальній сумі 40974,07 грн. до державного бюджету на реєстраційний рахунок 31110090700007. В разі необхідності провести претензійно-позовну роботу.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з акту від 25.06.2014 року за №820-40/55 в ході ревізії проведено зустрічну звірку Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Теплосервіс" та встановлено, що в порушенням вимог державних будівельних норм ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.08.2000 №174, ДБН 1.1-4-2000, затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.09.2000 №20і завищено обсяги та вартість робіт з поточного та капітального ремонтів Академії. Зазначене призвело до зайвих витрати бюджетних коштів на загальну суму, зокрема, 8628,77 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

За результатами зустрічної звірки, встановлено, що Підрядником завищено кількість людино-днів виконавців робіт, що призвело до безпідставного включення до акта здачі-приймання наданих послуг суми виконаних робіт.

Згідно з кошторисом №1 на проектні (вишукувальні роботи) з розробки робочого проекту капітального ремонту вузла управління системи опалення учбового корпусу №3 Академії (установлення регулятора теплового потоку) за адресою: м. Харків, вул. Харківська Набережна, 8, розрахунок вартості виконаних робіт проведений, виходячи з кількості відпрацювання людино-днів та показника кошторисної вартості, розробленого з розрахунку на 1 люд.-день по 355,00 грн., відповідно до вимог "Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України" ДБН Д. 1.1-7-2000 (далі -ДБН Д. 1.1 -7-2000), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (далі - Держбуд України) від 14.12.2000 №285 із змінами і доповненнями). А саме:

- керівник групи в кількості 1-ї особи - 0,25 люд.-днів;

- провідний інженер в кількості 1-ї особи - 0,5 люд.-днів;

- інженер в кількості 2-х осіб - 28 люд.-днів;

- нормо контроль в кількості 1-ї особи - 0,25 люд.-днів.

Вартість робіт за даним кошторисом складає (29 люд.-дн.* 355,00 грн.) 12354,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Однак, згідно з наданим в ході проведення зустрічної звірки табелем обліку використання робочого часу за жовтень 2012 року, в період з 01.10.2012 (з моменту укладання договору) по 10.10.2012 (надання акта здачі-приймання робіт) виконавцями робіт - інженером-проектувальником ОСОБА_7 та інженером-проектувальником ОСОБА_8, які були визначені списком виконавців та засвідчували своїми підписами виконання робіт за даним проектом, фактично було відпрацьовано 16 люд.-днів, що на 12 люд.-днів менше, ніж визначено кошторисом №1 на проектні (вишукувальні) роботи.

В результаті вищевикладеного, до акта здачі-приймання робіт від 10.10.2012 №1 по договору від 01.10.2012 №01/10-ПР/1 безпідставно була включена вартість виконаних робіт в сумі 5112,00 грн. з урахуванням ПДВ (12 люд.-днів * 355,00 грн. * 20%).

Крім того, на виконання умов договору від 10.12.2012 №10/12-ДП/1 підрядником були виконані роботи з капітального ремонту учбового корпусу №3 Академії, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Харківська Набережна, 8 з наступних видів робіт: встановлення насосів з електродвигуном, монтаж датчиків температури, встановлення вентилів, встановлення манометрів, тощо, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт ф.№КБ-2в за грудень 2012 року на загальну суму 77597,82 грн. (з урахуванням ПДВ).

Роботи, вказані в акті ф.№КБ-2в за грудень 2012 року по виконанню договору від 10.12.2012 №10/12-ДП/1 прийняті замовником без зауважень та претензій до підрядника.

Проте, вже в січні 2013 року, тобто в наступному місяці після виконання капітального ремонту учбового корпусу №3, між Академією (далі - Замовник), в особі актора ОСОБА_9, та підрядника, в особі директора ОСОБА_10, було укладено договір від 22.01.2013 №07/13 на технічне обслуговування та наладку вузлі управління системи теплопостачання будівель Академії по вул. Харківська Набережна, 8.

Зазначене суперечить умовам попереднього договору від 10.12.2012 №10/12-ДП/1, яким було передбачено гарантійний термін обслуговування (12 місяців) з моменту передачі предмету підряду.

Таким чином, в порушення вимог ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІУ в період дії гарантійного терміну за договором від 10.12.2012 №10/12-ДП/1 Академією було необґрунтовано сплачено ТОВ НВП «ТЕПЛОСЕРВІС» за технічне обслуговування та наладку вузлів управління системи теплопостачання будівель Академії по вул. Харківська Набережна, 8 на загальну суму 3516,77 грн. (з урахуванням ПДВ).

Як встановлено судом з матеріалів справи, сума 8628,77 грн. фактично складається з 5112,0 грн. та 3516,77 грн., з цього приводу слід вказати.

Щодо суми у розмірі 5112,0 грн., суд зазначає наступне.

Між Українським державним університетом залізничного транспорту (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс" (в якості виконавця) 01.10.2012 року укладено договір №01/10-ПР/1 про розробку (передачу) науково-технічної (проектної) документації.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до акту №1 здачі-приймання робіт до договору №01/10-ПР/1 робота (робочий проект) була виготовлена та сторони один до одного зауважень не мають(а.с.1 том 2).

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи, з якого вбачається, крім іншого, інженер в кількості 2-х осіб - 28 люд.-днів.

Однак, як встановлено судом з табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2012 року, який був досліджений під час перевірки, крім інженерів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у табелі вказані ще робітники з посадами інженерів(а.с.2-3 том 2), яких позивач при проведенні ревізії до уваги не взяв.

Крім того, перелік осіб, які виконували роботу у відповідності до вказаного вище договору, вказаний у робочому проекті (т.2 а.с.30-31). Згідно даного проекту список виконавців складається з 5 осіб, 4 з яких є інженерами.

Проте, представником позивача не надано жодних належних пояснень, чому взято до уваги саме двох інженерів, а не іншу кількість відповідно до табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2012 року.

З досліджених в матеріалах справи доказів судом не встановлено та позивачем не підтверджено доказами висновків викладених у акті ревізії від 25.06.2014 року за №820-40/55.

Щодо суми у розмірі 3516,77 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Українським державним університетом залізничного транспорту (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс" (в якості підрядника) 10.12.2012 року укладено договір підряду №10/12-ДП/1(а.с.4-5 том 2).

Суд зазначає, що відповідно до п. 11.1 договору №10/12-ДП/1 гарантійний термін за даним договором складає 12 місяців з моменту передачі предмету підряду.

Крім того, 22.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс" (в якості підрядника) та Українським державним університетом залізничного транспорту (в якості замовника) укладено договір №07/13(а.с.23-24 том 2).

Як встановлено судом з акту та з наданих у судовому засіданні пояснень представника позивача є недоцільним укладання договору №07/13 оскільки договором №10/12-ДП/1, передбачено гарантійний термін обслуговування (12 місяців), предмет яких є аналогічним.

На думку суду, цей висновок не відповідає дійсності, оскільки, в договорі №10/12-ДП/1 п. 2.1 вказано найменування робіт «капітальний ремонт учбового корпусу №3 УкрДАЗТ (встановлення регулятора теплового потоку), розташованого за адресою м. Харків, вул. Харківська Набережна, 8.

Та, відповідно до п. 1.1 договору №07/13 замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання послуг по технічному обслуговуванню і налаштуванню вузлів управління системи теплопостачання будівлі УкрГАЖТ у м.Харків, у відповідності і в об'ємах визначених додатками №1,2,3 до вказаного договору.

В ході розгляду справи позивачем не доведено та судом не встановлено, що у договорах №07/13 та №10/12-ДП/1 предмет є аналогічним.

Також у акті ревізії позивач посилається на ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З цього приводу суд вказує, що зобов'язання сторін відповідно до договорів №07/13 та №10/12-ДП/1 виконані, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт, згідно яких зауважень щодо виконаних робіт у сторін не має.

Таким чином, у ході розгляду справи не підтвердились обставини щодо порушення вимог діючого законодавства відповідачем, а суб'єктом владних повноважень не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII та Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними Органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

В ст. 1 цього Закону встановлено, що орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, зокрема, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень

Згідно пунктів 1, 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи, вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного Державної фінансової інспекції в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс", третя особа: Український державний університет залізничного транспорту про стягнення суми - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко