Ухвала

від 21.12.2015 по справі 820/9193/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 р.Справа № 820/9193/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015р. по справі № 820/9193/15

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс" третя особа Український державний університет залізничного транспорту

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

28.08.2015 року позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс", третя особа: Український державний університет залізничного транспорту, в якому просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Теплосервіс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд 21, к. 814, код ЄДРПОУ 24142791) кошти у розмірі 8628,77 грн. до бюджету розрахунковий рахунок №31110090700007 ГУ ДКСУ у Харківській області.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що в ході ревізії Українського державного університету залізничного транспорту Державною фінансовою інспекцією в Харківській області встановлено ряд порушень, з метою усунення яких складено вимогу від 01.08.2014 року №810-17/2624, в пункті 10 якої вказано про необхідність ТОВ Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс" відшкодувати зайві витрати бюджетних коштів в розмірі 8628,77 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року в задоволенні адміністративного Державної фінансової інспекції в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс", третя особа: Український державний університет залізничного транспорту про стягнення суми - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник третьої особи, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2012 р. по 01.03.2014 р., за результатами якої складено акт від 25.06.2014 року за №820-40/55, який підписаний з запереченнями.

Українським державним університетом залізничного транспорту надавались заперечення на акт від 25.06.2014 року за №820-40/55, проте 29.07.2014 року супровідним листом на адресу Українського державного університету залізничного транспорту направлено висновки на заперечення до акту від 25.06.2014 року за №820-40/55.

У зв'язку з виявленими порушеннями Державною фінансовою інспекцією в Харківській області складено вимогу від 01.08.2014 року №810-17/2624 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань.

Зокрема в п. 10 вказаної вимоги вказано про необхідність відшкодувати зайві витрати бюджетних коштів в загальній сумі 40974,07 грн., допущені внаслідок завищення вартості виконаних робіт з капітального та поточного ремонтів приміщень закладу підрядними організаціями: приватним підприємством Курортбуд 16716,00 грн., підприємцем ОСОБА_4М - 635,00 грн., товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Теплосервіс" 8628,77 грн. та товариством з обмеженою відповідальністю науково-підприємством ТЕПЛОХОЛОДСЕРВІС - 14994,30 грн., шляхом перерахування коштів в загальній сумі 40974,07 грн. до державного бюджету на реєстраційний рахунок 31110090700007. В разі необхідності провести претензійно-позовну роботу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-XII та Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними Органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Ст. 1 цього Закону встановлено, що орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частиною першою статті 8 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні передбачено, зокрема, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень

Згідно пунктів 1, 7 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту від 25.06.2014 року за №820-40/55 в ході ревізії проведено зустрічну звірку Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Теплосервіс" та встановлено, що в порушенням вимог державних будівельних норм ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.08.2000 №174, ДБН 1.1-4-2000, затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 14.09.2000 №20 і завищено обсяги та вартість робіт з поточного та капітального ремонтів ОСОБА_2. Зазначене призвело до зайвих витрати бюджетних коштів на загальну суму, зокрема, 8628,77 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

За результатами зустрічної звірки, встановлено, що Підрядником завищено кількість людино-днів виконавців робіт, що призвело до безпідставного включення до акта здачі-приймання наданих послуг суми виконаних робіт.

Згідно з кошторисом №1 на проектні (вишукувальні роботи) з розробки робочого проекту капітального ремонту вузла управління системи опалення учбового корпусу №3 ОСОБА_2 (установлення регулятора теплового потоку) за адресою: м. Харків, вул. Харківська Набережна, 8, розрахунок вартості виконаних робіт проведений, виходячи з кількості відпрацювання людино-днів та показника кошторисної вартості, розробленого з розрахунку на 1 люд.-день по 355,00 грн., відповідно до вимог "Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України" ДБН Д. 1.1-7-2000 (далі -ДБН Д. 1.1 -7-2000), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (далі - Держбуд України) від 14.12.2000 №285 із змінами і доповненнями). А саме: керівник групи в кількості 1-ї особи - 0,25 люд.-днів; провідний інженер в кількості 1-ї особи - 0,5 люд.-днів; інженер в кількості 2-х осіб - 28 люд.-днів; нормо контроль в кількості 1-ї особи - 0,25 люд.-днів.

Вартість робіт за даним кошторисом складає (29 люд.-дн.* 355,00 грн.) 12354,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Щодо доводів позивача про те, що згідно з проведеною зустрічною звіркою табеля обліку використання робочого часу за жовтень 2012 року, в період з 01.10.2012 по 10.10.2012 виконавцями робіт - інженером-проектувальником ОСОБА_5 та інженером-проектувальником ОСОБА_6, які були визначені списком виконавців та засвідчували своїми підписами виконання робіт за даним проектом, фактично було відпрацьовано 16 люд.-днів, що на 12 люд.-днів менше, ніж визначено кошторисом №1 на проектні (вишукувальні) роботи та що, таким чином, до акта здачі-приймання робіт від 10.10.2012 №1 по договору від 01.10.2012 №01/10-ПР/1 безпідставно була включена вартість виконаних робіт в сумі 5112,00 грн. з урахуванням ПДВ (12 люд.-днів * 355,00 грн. * 20%), колегія суддів вважає зазначити наступне.

Між Українським державним університетом залізничного транспорту (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс" (в якості виконавця) 01.10.2012 року укладено договір №01/10-ПР/1 про розробку (передачу) науково-технічної (проектної) документації.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до акту №1 здачі-приймання робіт до договору №01/10-ПР/1 робота (робочий проект) була виготовлена та сторони один до одного зауважень не мають(а.с.1 том 2).

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи, з якого вбачається, крім іншого, інженер в кількості 2-х осіб - 28 люд.-днів.

Однак, як встановлено судом першої інстанції з табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2012 року, який був досліджений під час перевірки, крім інженерів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у табелі вказані ще робітники з посадами інженерів(а.с.2-3 том 2), яких позивач при проведенні ревізії до уваги не взяв.

Крім того, перелік осіб, які виконували роботу у відповідності до вказаного вище договору, вказаний у робочому проекті (т.2 а.с.30-31). Згідно даного проекту список виконавців складається з 5 осіб, 4 з яких є інженерами.

Проте, представником позивача не надано жодних належних пояснень, чому взято до уваги саме двох інженерів, а не іншу кількість відповідно до табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2012 року.

З досліджених в матеріалах справи доказів колегією суддів не встановлено та позивачем не підтверджено доказами висновків викладених у акті ревізії від 25.06.2014 року за №820-40/55.

Щодо посилань позивача на те, що в порушення вимог ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІУ в період дії гарантійного терміну за договором від 10.12.2012 №10/12-ДП/1 Академією було необґрунтовано сплачено ТОВ НВП ТЕПЛОСЕРВІС за технічне обслуговування та наладку вузлів управління системи теплопостачання будівель ОСОБА_2 по вул. Харківська Набережна, 8 на загальну суму 3516,77 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Українським державним університетом залізничного транспорту (в якості замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс" (в якості підрядника) 10.12.2012 року укладено договір підряду №10/12-ДП/1(а.с.4-5 том 2).

Відповідно до п. 11.1 договору №10/12-ДП/1 гарантійний термін за даним договором складає 12 місяців з моменту передачі предмету підряду.

Крім того, 22.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Теплосервіс" (в якості підрядника) та Українським державним університетом залізничного транспорту (в якості замовника) укладено договір №07/13(а.с.23-24 том 2).

Посилання позивача є безпідставними, оскільки, в договорі №10/12-ДП/1 п. 2.1 вказано найменування робіт капітальний ремонт учбового корпусу №3 УкрДАЗТ (встановлення регулятора теплового потоку), розташованого за адресою м. Харків, вул. Харківська Набережна, 8.

Та, відповідно до п. 1.1 договору №07/13 замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання послуг по технічному обслуговуванню і налаштуванню вузлів управління системи теплопостачання будівлі УкрГАЖТ у м.Харків, у відповідності і в об'ємах визначених додатками №1,2,3 до вказаного договору.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що у договорах №07/13 та №10/12-ДП/1 предмет є аналогічним.

Також у акті ревізії позивач посилається на ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів зазначає, що зобов'язання сторін відповідно до договорів №07/13 та №10/12-ДП/1 виконані, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт, згідно яких зауважень щодо виконаних робіт у сторін не має.

Таким чином, на підтвердження посилань зазначених у акті за результатами ревізії, суб'єктом владних повноважень не надано до суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року № 820/9193/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015р. по справі № 820/9193/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_7 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_8 ОСОБА_9 Повний текст ухвали виготовлений 24.12.2015 р.