Ухвала

від 11.11.2015 по справі 826/13694/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13694/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача Кулик М.В., представника відповідача Ткач С.С., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Недекс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання утриматись від вчинення певних дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року позов задоволено частково.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову в частині задоволення позову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на адресу ТОВ «Недекс» направила запит від 10.03.2015 № 15753/10/26-55-22-09 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому зазначила, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому порядку, виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства при взаємовідносинах за грудень 2014 з постачальниками.

Листом від 20.03.2015 № 20/03-1 позивач надіслав відповідь на вказаний запит, у якій зазначив, що запит про надання документів не містить в собі жодної з підстав, визначених у п. 73.3 Податкового кодексу України та у п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом від 27.12.2010 № 1245.

У зв'язку з ненаданням ТОВ «Недекс» пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу та надходженням податкової інформації стосовно можливих порушень вимог податкового законодавства з боку контрагентів-постачальників позивача, 11.06.2015 ДПІ видано наказ № 1190 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Недекс» (код ЄДРПОУ 34578084) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Консалтинговий Дім» (код ЄДРПОУ 31482651) за грудень 2014».

ТОВ «Недекс», скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК), не допустило посадову особу контролюючого органу до перевірки, у зв'язку з відсутністю підстав для її проведення.

При цьому, не погоджуючись із наведеним наказом, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю наказ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №1190 від 11.06.2015 про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Недекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин ТОВ «Консалтинговий Дім» за грудень 2014 року; зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не вчиняти дії з проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Недекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Консалтинговий Дім» за грудень 2014.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, не зважаючи на лист позивача про відмову в допуску до перевірки, порушив вимоги п. 81.2 ПК, адже акт, який засвідчує факт відмови в допуску до проведення перевірки, ДПІ складений не був; в направленні на проведення перевірки від 01.07.2015 № 429/2655-2210 ДПІ зазначило про вручення наказу від 11.06.2015 № 1190 про продовження перевірки. Разом з тим, суд встановив, що в межах спірних правовідносин наказ про продовження перевірки не приймався, що також свідчить на користь обґрунтованості не допуску позивачем відповідача до перевірки; позовна вимога про зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не вчиняти дії задоволенню не підлягає, оскільки спрямована на майбутнє, а не на захист порушеного права.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Враховуючи, що відповідачем оскаржено судове рішення лише в частині, якою позов було задоволено, апеляційний суд не переглядає постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Згідно з абз.абз. 7 та 17 наведеного пункту, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Крім того, відповідно до п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі - Порядок №1245), запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до п. 16 Порядку №1245, у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Так, як зазначено вище, що відповідач направив позивачу запит від 10.03.2015 № 15753/10/26-55-22-09 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому зазначив, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому порядку, виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства при взаємовідносинах за грудень 2014 з постачальниками (а.с. 10).

Разом з цим, вказаний запит не містить інформації про підстави для його направлення. Крім того, варто зазначити, що чинні норми податкового законодавства не передбачають можливості податкового органу звертатися до платника податків із відповідним запитом у зв'язку з виявленням факту можливого порушення податкового законодавства, оскільки редакція п. 73.3 ст. 73 ПК, що діяла станом на день формування запиту не містила слово «можливі».

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що запит від 10.03.2015 № 15753/10/26-55-22-09 про надання інформації та її документального підтвердження не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема не містить всіх обов'язкових відомостей, а отже позивач правомірно відмовив відповідачу у виконанні вимог вказаного запиту.

Не зважаючи на звільнення від обов'язку надавати відповідь, позивач надіслав лист, у якому зазначив, що запит не відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК, п. 10 Порядку №1245, а тому відсутні підстави для надання відповідних документів.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У зв'язку з тим, що, на думку відповідача, позивач необґрунтовано не надав відповідних документів, відповідачем прийнято оскаржуваний наказ про проведення перевірки.

Разом з цим, враховуючи, що письмовий запит про надання інформації оформлений з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим у позивача був відсутній обов'язок надання відповіді на нього, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не мав підстав для призначення документальної позапланової перевірки та прийняття оскаржуваного наказу.

Крім того, відповідно до п. 1.2.1 п. 1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України 31 липня 2014 року № 22, рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки приймається керівником органу державної фіскальної служби відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу із зазначенням суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки тощо, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Однак, не зважаючи на приписи наведеного пункту, оскаржуваний наказ не містить відомостей щодо дати початку та тривалості перевірки.

Підсумовуючи все вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування спірного наказу, оскільки письмовий запит відповідача про надання документів не відповідає встановленим законом вимогам, а тому посилання пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК як на підставу проведення перевірки є протиправним та необґрунтованим.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони стосуються правовідносин, що виникли після прийняття оскаржуваного наказу.

Апеляційний суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у даній справі дослідженню підлягають лише підстави для прийняття та правомірність оскаржуваного наказу про проведення перевірки, з огляду на що, питання вручення наказу й направлення, допуску до перевірки, правомірність її фактичного проведення та обґрунтованість результатів у рамках даної справи оцінці не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 відповідачу відстрочено сплату судового збору до прийняття апеляційним судом рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній станом на момент подання апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній станом на момент подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 статті Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абзацу 2 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 1 січня 2015 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 218 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому заявив дві немайнові вимоги.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З урахуванням наведеного, за подання до суду апеляційної скарги, відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 160,77 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 9, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 160,77 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 77 коп.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 13 листопада 2015 року.

Головуючий суддя: Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.