Рішення

від 09.11.2015 по справі 206/2651/15-ц

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

.

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 206/2651/15-ц

Провадження № 2/206/849/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2015 р.

Cамарський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого - судді Зайченко С.В., при секретареві Таран А.О., Щербині Є.С., за участю представника позивача-відповідача ОСОБА_2, представника відповідача-позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПрокредитБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №7», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитом та зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №7», ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання договору поруки припиненим,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «ПроКредитБанк» звернувшись до суду з позовом та уточнивши позовні вимоги просив стягнути з ТОВ «Автотранспортне підприємство №7», ОСОБА_4, як солідарного боржника разом із позичальником ТОВ «Автотранспортне підприємство №7», ОСОБА_5, як солідарного боржника разом із позичальником ТОВ «Автотранспортне підприємство №7», ОСОБА_6, як солідарного боржника разом із позичальником ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» на його користь заборгованість за Договором про надання траншу №1501.42428/FW1501.239 від 15.03.2012р. в розмірі 636141,79 грн., яка складається з: капітал -591105,87 грн., проценти - 16524,89 грн., проценти за неправомірне користування кредитом - 3707,21 грн., пеня - 24803,82 грн. та витрати по сплаті судового збору, мотивуючи тим, що між акціонерним товариством «ПроКредитБанк» та ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» було укладено Рамкову угоду № FW1501.239 від 12 березня 2012 року, відповідно до умов якої позивач здійснив кредитування відповідача ТОВ«Автотранспортне підприємство №7» на підставі наступних кредитних договорів.

Між позивачем та ТОВ«Автотранспортне підприємство №7» укладено договір про надання траншу №1501.42428/FW1501.239 від 15.03.2012р., згідно якого останньому було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 40000 EUR, процентна ставка - 8,61 % річних, строк - 36 місяців.

У ТОВ«Автотранспортне підприємство №7» утворилася та існує перед позивачем борг за кредитним договором 1, розмір, структура і порядок обчислення якого вказано у розрахунку заборгованості, що дорівнює заборгованість: капітал - 591105,87 грн., проценти - 16524,89 грн., проценти за неправомірне користування кредитом - 3707,21 грн., пеня - 24803,82 грн., а всього: 636141,79 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» за Кредитним договором 1 із Акціонерним товариством «ПроКредитБанк» було укладено наступні договори поруки -поручителі: ОСОБА_4 - Договір поруки №241900-ДП1 від 12 березня 2012 р.;ОСОБА_5- Договір поруки №244006-ДП1 від 12 березня 2012р., ОСОБА_6 - Договір поруки №244010-ДП1 від 12 березня 2012 р.

Відповідно до умов Кредитних договорів (п. 2.1 та п. 9.2.2) ТОВ «Автотранспортне підприємство №7», як позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному Кредитними договорами.

Умовами вищезазначених Кредитних договорів п. 8.2.1 передбачено, що Кредитор вправі вимагати строкового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківських дні.

Водночас, умовами зазначених Кредитних договорів (п. 8.6 та п. 8.7) передбачено, що при простроченні погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 30 (тридцять) календарних днів позичальник зобов'язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред'явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором. При цьому кредитор вправі самостійно та без повідомлення Позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Умовами Кредитних договорів (п. 8.4.) передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит протягом п'яти банківських днів з дня відправлення Вимоги.

Проте, відповідач ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» не виконав вимогу і взяті на себе зобов'язання та до цього моменту кредит залишається непогашеним.

Кредитним договором (ч. 3 п. 2) і п. 4.1 Рамкової угоди передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує позивачу проценти, розмір яких було зазначено вище. Отже, розмір процентів, що встановлений кредитними договорами, повинен сплачуватися ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» за весь час прострочення і до моменту погашення заборгованості.

Положеннями Кредитних договорів (п. 10.2) передбачено, що у випадку прострочення встановлених цим договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Відповідно до умов договору поруки (п. 2.1) поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

Договорами поруки, якими забезпечується виконання зобов'язань ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителів, а отже ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» і поручителі відповідають перед ПАТ «ПроКредитБанк» як солідарні із позичальником боржники.

У зв'язку з виникненням заборгованості позичальника, позивач звернувся до поручителів з вимогою про виконання зобов'язань відповідача ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» відповідно до умов Договорів поруки. Поручителям були направлені вимоги. Вимоги ПАТ «ПроКредитБанк» не були виконані і погашення на підставах Договорів поруки не відбулося.

Відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою в якій просив визнати договір поруки «244006-ДП1, укладений між ним та банком 12 березня 2012 року припиненим, мотивуючи тим, що в ньому не передбачено строку його дії. З огляду на розрахунок заборгованості, ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» перестало належно виконувати зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів з 15 липня 2014 року і не виконує їх до цього часу, що стало підставою для звернення банком до суду за захистом своїх прав лише в червні 2015 року. Тому, у відповідності до вимог ст. 559 ЦК України, шестимісячний строк почав свій перебіг саме з 15 липня 2014 року, і кредитор мав право пред'явити вимогу до поручителя не пізніше 15 січня 2015 року, але не скористався своїм правом, у зв'язку із чим договір поруки вважається припиненим.

У судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, вимоги зустрічної позовної заяви не визнав, оскільки передбачений законом шестимісячний строк пред'явлення даного позову до поручителів не сплив. В подальшому надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача-позивача ОСОБА_3 позов не визнав з тих підстав, що строк пред'явлення вимоги до його довірителя ОСОБА_5, як солідарного боржника сплив. Окрім того, позивачем не додано належних доказів направлення йому вимоги про погашення заборгованості за кредитом. Також банком не надано доказів про виконання ним зобов'язань за кредитним договором з приводу надання кредитних коштів позичальнику. Вимоги зустрічної позовної заяви підтримав за викладених в ній підстав. Просив зустрічний позов задовольнити.

Відповідачі та треті особи за зустрічним позовом ТОВ «Автотранспортне підприємство №7», ОСОБА_4, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд заслухав доводи сторін, дослідив письмові докази по справі, дав їм оцінку в їх сукупності прийшов до наступного.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «ПроКредитБанк» та ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» було укладено Рамкову угоду FW1501.239 від 12 березня 2012 року, відповідно до умов якої позивач здійснив кредитування ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» на підставі наступних кредитних договорів (п. 2.1.).

Між позивачем та ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» укладено Договір про надання траншу №1501.42428/FW1501.239 від 15.03.2012р. (Кредитний договір 1), згідно якого останньому було надано кредит на наступних умовах:сума кредиту - 40000 EUR, процентна ставка - 8,61 % річних, строк - 36 місяців.

Факт видачі кредиту підтверджується меморіальним ордером (а.с.96).

У ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» утворилася та існує перед позивачем борг за Кредитним договором 1, розмір, структура і порядок обчислення якого вказано у розрахунку заборгованості, яка складається: капітал - 591105,87 грн., проценти - 16524,89 грн., проценти за неправомірне користування кредитом - 3707,21 грн., пеня - 24803,82 грн., а всього: 636141,79 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» за Кредитним договором 1 із Акціонерним товариством «ПроКредитБанк» було укладено наступні договори поруки поручителі: ОСОБА_4 - Договір поруки №241900-ДП1 від 12 березня 2012 р., ОСОБА_5 - Договір поруки №244006-ДП1 від 12 березня 2012р., ОСОБА_6 - Договір поруки №244010-ДП1 від 12 березня 2012 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору…

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до умов Рамкової угоди (п. 2.1 та п. 9.2.2) ТОВ «Автотранспортне підприємство №7», як позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному Кредитними договорами.

Умовами вищезазначеної угоди п. 8.2.1 передбачено, що Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківських дні.

Водночас, умовами зазначеної угоди (п. 8.6 та п. 8.7) передбачено, що при простроченні погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 30 (тридцять) календарних днів позичальник зобов'язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред'явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з Кредитором. При цьому кредитор вправі самостійно та без повідомлення Позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Умовами угоди (п. 8.4.) передбачено, що Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит протягом п'яти банківських днів з дня відправлення Вимоги.

Проте, позичальник не виконав вимогу і взяті на себе зобов'язання та до цього моменту кредит залишається непогашеним.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. ст. 549, 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Кредитним договором (ч. 3 п. 2) і п. 4.1 Рамкової угоди передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує Позивачу проценти у розмірі та порядку визначених угодою та Кредитними договорами у межах максимальних розмірів процентів, встановлених угодою. Отже, розмір процентів, що встановлений кредитними договорами, повинен сплачуватися ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» за весь час прострочення і до моменту погашення заборгованості.

Положеннями угоди (п. 10.2) передбачено, що у випадку прострочення встановлених цим договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Відповідно до умов договорів поруки (п.п. 2.1,3.2) Поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник. Поручитель зобов'язаний належно повністю виконати зобов'язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв'язку з порушенням умов Кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов'язань . Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов'язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами Кредитних договорів.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого.

Дана правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 30.09.2015 року (справа №6-1348 цс 15).

Відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

Договорами поруки, якими забезпечується виконання зобов'язань ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителя, поручителі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, кожний окремо відповідають перед ПАТ «ПроКредитБанк» як солідарний із позичальником боржник.

У зв'язку з виникненням заборгованості у позичальника, позивач звернувся до поручителів з вимогами про виконання зобов'язань відповідача ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» відповідно до умов Договорів поруки. Поручителям були направлені вимоги (а.с.12,13). Вимоги ПАТ «ПроКредитБанк» не були виконані і погашення на підставах Договорів поруки не відбулося.

Відповідно п.4.4 Договорів поруки усі повідомлення сторін вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в договорі адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 календарних днів. Сторони зобов'язані вживати необхідних та достатніх заходів для своєчасного отримання повідомлень одна одної та не вчиняти дій, які можуть привезти до затягування, утруднення чи неможливості їх отримання. Ризик настання негативних наслідків у зв'язку із неотриманням письмового повідомлення, що зумовлені зміною адресатом адреси, про що відправник не був своєчасно повідомлений чи невжиття адресатом відповідних дій або заходів, необхідних для отримання повідомлення несе адресат.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов'язання.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає необхідним позов задовольнити частково, стягнути солідарно з ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» та ОСОБА_4, солідарно з ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» та ОСОБА_5, солідарно з ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» та ОСОБА_6 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість за Договором про надання траншу №1501.42428/FW1501.239 від 15.03.2012р. в розмірі 636141,79 грн., яка складається з: капітал -591105,87 грн., проценти - 16524,89 грн., проценти за неправомірне користування кредитом - 3707,21 грн., пеня - 24803,82 грн., оскільки даний позов пред'явлено позивачем одразу до боржника і поручителів, то і заборгованість за кредитом підлягає солідарному стягненню з кожного поручителя разом із боржником, а не з боржника окремо.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача-позивача ОСОБА_3, щодо неотримання вимоги про погашення боргу за кредитним його довірителем ОСОБА_7 та ненадання кредитних коштів позичальнику, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються фактично встановленими обставинами справи.

Що стосується вимог зустрічної позовної заяви, то суд дійшов наступного висновку.

Для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» за Кредитним договором 1, ПАТ «ПроКредитБанк» 12 березня 2012 року уклало з ОСОБА_5 договір поруки №244006-ДП1.

Відповідно п.п.4.1,4.2 вищезазначеного Договору поруки - порука дії з моменту кладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також пред'явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред'явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості Позичальника протягом трьох років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника. Договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов'язань Позичальника за Кредитними договорами та поручителя за Договором.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Рамковою угодою укладеною 12 березня 2012 року між ПАТ «ПроКредитБанк» до ТОВ «Автотранспортне підприємство №7», передбачено строк кредитування 84 місяці (п.2.2).

Договором про надання траншу укладеного 15 березня 2012 року між ПАТ «ПроКредитБанк» до ТОВ «Автотранспортне підприємство №7», передбачено строк кредитування 60 місяців, від дати видачі кредиту (п.2).

З графіку повернення кредиту вбачається, що останній черговий платіж за кредитом позичальник повинен був здійснити 15 березня 2017 року (а.с.11).

Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості останній платіж за кредитом позичальник вніс 02 грудня 2014 року. (а.с.6).

У зв'язку з невиконанням зобов'язань ТОВ «Автотранспортне підприємство №7» за кредитним договором та наявністю заборгованості 10 березня 2015 року ПАТ «ПроКредитБанк» надіслало письмову вимогу до ОСОБА_5 про дострокове повернення кредиту протягом п'яти банківських днів.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що зустрічний позов не підлягає задоволенню, оскільки спірним договором поруки, зокрема передбачено, що він дії протягом усього часу дії Рамкової угоди (84 місяці), укладеної 12 березня 2012 року.

Якщо навіть рахувати шестимісячний строк передбачений ч 4 ст.559 ЦК УКраїни, як це зазначає позивач у своїй зустрічній позовній заяві з дати останнього повернення коштів позичальником, то він також не сплив, оскільки останній черговий платіж був сплачений 02 грудня 2014 року (а.с.6), а банк звернувся до суду з позовом 19 травня 2015 року не пропустив передбачений законом строк, а тому порука не припинена .

Доводи зазначені в зустрічній позовній заяві, що останній платіж за кредитним договором позичальником був здійснений 15 липня 2014 року, суд не приймає до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підтверджені належними та допустимими доказами, на які вказують ст. ст. 58, 59 ЦПК України.

Питання судових витрат вирішити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «ПрокредитБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №7», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №7» (ІПН 37538526) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПрокредитБанк» (ідентифікаційний код ЄДР 216773) заборгованість за Договором про надання траншу №1501.42428/FW1501.239 від 15.03.2012р. в розмірі 636141,79 грн., яка складається з: капітал -591105,87 грн., проценти - 16524,89 грн., проценти за неправомірне користування кредитом - 3707,21 грн., пеня - 24803,82 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №7» (ІПН 37538526) та ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ПрокредитБанк» (ідентифікаційний код ЄДР 216773) заборгованість за Договором про надання траншу №1501.42428/FW1501.239 від 15.03.2012р. в розмірі 636141,79 грн., яка складається з: капітал -591105,87 грн., проценти - 16524,89 грн., проценти за неправомірне користування кредитом - 3707,21 грн., пеня - 24803,82 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №7» (ІПН 37538526) та ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ПрокредитБанк» (ідентифікаційний код ЄДР 216773) заборгованість за Договором про надання траншу №1501.42428/FW1501.239 від 15.03.2012р. в розмірі 636141,79 грн., яка складається з: капітал -591105,87 грн., проценти - 16524,89 грн., проценти за неправомірне користування кредитом - 3707,21 грн., пеня - 24803,82 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №7»,ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «ПрокредитБанк» (ідентифікаційний код ЄДР 216773) судовий збір у розмі 913,50 грн. з кожного окремо.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №7», ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. В. Зайченко