ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
16 листопада 2015 року Справа № 911/1180/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Мачульського Г.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 26.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 року
у справі № 911/1180/15 господарського суду Київської області
за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок"
до Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Управління Держземагенства у Білоцерківському районі
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, товариства з обмеженою відповідальністю "МАРУНА-АГРО"
про визнання права користування земельними ділянками,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 26.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 року у справі № 911/1180/15.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Так, заявником оскаржується рішення господарського суду Київської області від 26.05.2015 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 року, в частині, що стосується ОСОБА_2 (немайнові вимоги).
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній станом на 28.02.2015 року) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 218 гривень.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діє з 01.09.2015 року) ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 01.09.2015 року) передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року №484- VIII) Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Отже, на час дії вказаного Закону з 01.09.2015 року, враховуючи Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15 при поданні касаційної скарги сплаті підлягав судовий збір у розмірі, передбаченому підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", тобто, 58 464,00 грн. за вимоги немайнового характеру.
Разом з тим, до касаційної скарги заявником додано квитанцію № 73 від 13.10.2015 року про сплату судового збору в розмірі 2 923,20 грн., отже, сплачена сума є меншою, ніж визначено вказаними нормами вищезгаданого Закону.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно ч. 1 ст. 111 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.
Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
До касаційної скарги додано фіскальний чек № ПН 215600426655 від 13.10.2015 року та список № 254 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 13.10.2015 року до вказаного чеку, який свідчить про надіслання копії касаційної скарги третій особі - Відділу Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області за адресою: 09117 ПВПЗ-34, водночас в матеріалах справи наявний спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначена адреса: 09171, Київська область, Білоцерківський район, с. Коженики, вул. Набережна, 58; та відповідачу - Реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області за адресою: 09117 ПВПЗ-34, водночас в матеріалах справи наявний спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначена адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, 106; відтак, зазначений фіскальний чек позбавляє касаційну інстанцію можливості оцінити даний документ як належний доказ направлення копії касаційної скарги третій особі та відповідачу, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, заявником касаційної скарги не надано належних доказів направлення її іншим сторонам у справі, тому неможливо дійти висновку, що скаржником належно виконані вимоги ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копій іншим сторонам у справі.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 3, 4 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
1. Повернути касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 26.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 року у справі № 911/1180/15 (з доданими до неї документами).
2. Справу № 911/1180/15 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді І.В. Алєєва
Г.М. Мачульський
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2015 |
Оприлюднено | 17.11.2015 |
Номер документу | 53487577 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Прокопанич Г.K.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні